Рішення № 137733810, 26.06.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1884/26

Провадження № 2/459/785/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 червня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором №1925992 від 08.07.2021 у розмірі 17905,00 гривень та вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1925992 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронному вигляді, підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. За умовами договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000,00 грн, дата надання кредиту 08.07.2021, строк кредиту 29 днів, відсоткова ставка 1,9 % (процентів) на добу. ТОВ «ФК «Верона» свої зобов`язання за вказаним договором виконало у повному обсязі. 01.12.2023 між ТОВ «ФК «Верона» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» було укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, у тому числі до ОСОБА_1 . Станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 17905,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 5000,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками - 12905,00 грн. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою від 26.05.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи по суті.

18.06.2026 від позивача надійшла заява про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, у якій вказано, що під час подання позовної заяви позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 15662,40 грн, які складаються з витрат на судовий збір (2662,40 грн) та витрат на професійну правову допомогу, яка орієнтовно становила 13000,00 грн. Фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги в рамках розгляду даної справи в суді першої інстанції становить 13000,00 грн, що підтверджується актом про отримання правової допомоги від 15.06.2026 та квитанцією про оплату зазначеної правової допомоги від 15.06.2026. Враховуючи наведене, просить стягнути з відповідача на витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

23.06.2026 сторони у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вказавши, що позов визнає в повному обсязі, але просить зменшити витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст.247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 26.06.2026, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 23.06.2026, датою ухвалення даного рішення є саме 26.06.2026 в силу вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1925992 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, в електронному вигляді, підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором G0355 (надалі Договір).

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що загальний розмір наданого кредиту складає 5000,00 грн.

Строк, на який надається кредит складає 29 календарних днів з моменту підписання цього договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику, а саме: з 08.07.2021 по 05.08.2021 включно (пункт 1.3 Договору).

Згідно з пунктом 1.4 Договору процентна ставка за кредитом становить 1,90 % від суми кредиту в день, тип процентної ставки фіксована, проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, а у разі часткового погашення - на непогашену частину.

Пунктом 1.6 Договору визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту становить 7755,00 грн.

За користування наданими у кредит грошовими коштами позичальник сплачує кредитодавцю проценти від суми наданого кредиту у національній валюті України - гривні, по фіксованій процентній ставці, яка визначена в пункті 1.4. цього договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії договору. Проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем в день надання кредиту у фіксованому незмінному розмірі за кожен день за період з моменту списання коштів за кредитом з поточного рахунку кредитодавця до моменту повернення коштів на поточний рахунок кредитодавця, але не більше строку, на який надається кредит. Встановлений Договором розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (пункти 3.1-3.3 Договору).

Відповідно до пункту 4.2 Договору позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом за фактичну кількість календарних днів користування грошовими коштами, визначених договором, але не більше строку, на який надається кредит. В разі продовження (пролонгації) строку дії договору, позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом за весь період продовження терміну користування кредитом та строку дії договору.

Пунктом 9.4.1 Договору встановлено, що у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі та у встановлений строк, позичальник має право ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту шляхом здійснення платежу на користь кредитодавця у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів не пізніше останнього дня строку користування кредитом. Після отримання кредитодавцем коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява позичальника про продовження строку користування кредитом вважається поданою, а дія договору автоматично продовжується (лонгується) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів. За умови своєчасної сплати позичальником всіх нарахованих процентів за користування кредитом, можливе продовження строку користування кредитом та продовження дії договору автоматично (автопролонгація) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії договору може застосовуватися неодноразово, необмежену кількість разів.

Автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати позичальником нарахованих процентів за користування кредитом до закінчення строку дії договору. У разі несплати позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії договору, сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний договір, дає згоду кредитодавцю на його автопролонгацію продовження строку користування кредитом та строку дії договору на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту (пункт 9.4.2 Договору).

Пунктом 9.4.3 Договору сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом подовженим на наступних умовах. Строк автопролонгації договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно. В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

08.07.2021 відповідачем також підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту (а. с. 8-9 на звороті).

ТОВ «ФК «Верона» зобов`язання за договором №1925992 від 08.07.2021 виконало, перерахувавши ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 5000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «Санрайз Фінанс» від 19.03.2026 № 1903/2026-3 (а. с. 26).

01.12.2023 між ТОВ «ФК «Верона» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» було укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, відповідно до умов якого кредитор відступив за плату Новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором (а. с. 19-20).

Згідно з витягом з реєстру боржників до вказаного договору, первісний кредитор відступив позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за договором № 1925992 від 08.07.2021 на суму 17905,00 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників до вказаного договору (а. с. 17).

Згідно з квитанцією про виконання платіжної інструкції від 30.12.2025 №1172 ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» здійснило плату за відступлення права вимоги за договором відступлення права вимоги № 1-01/12/2023 (а. с. 29).

Із виписки з особового рахунку за кредитним договором встановлено, що станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1925992 від 08.07.2021 становить 17905,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 5000,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками - 12905,00 грн (а. с. 16).

Оскільки боржник свої зобов`язання належним чином не виконує, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вищевказаної заборгованості.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемний.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом, 08.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1925992, в електронному вигляді, тпідписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором G0355, про отримання кредиту в сумі 5000,00 грн, строк кредитування 29 календарних днів, процентна ставка 1,90% в день. Також умовами договору (п. 9.4.3) передбачено, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом подовженим на наступних умовах. Строк автопролонгації договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно. В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

Цього ж дня, відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту, який містить умови, аналогічні умовам Договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні та допустимі доказами наявності договірних відносин між ТОВ «ФК «Верона» та відповідачем.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Верона» свої зобов`язання за Договором виконало у повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 кредитні кошти на умовах, передбачених договорои, перерахувавши йому кредитні кошти в сумі 5000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «Санрайз Фінанс» від 19.03.2026 № 1903/2026-3.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Із розрахунку заборгованості, складеного позивачем вбачається, що відповідач свого зобов`язання не виконав, у передбачений Договором строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього станом на 20.02.2026 виникла заборгованість в розмірі 17905,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 5000,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками - 12905,00 грн.

Доказів повернення кредитних коштів в повному обсязі матеріали справи не містять, відповідачем протилежного не доведено.

Відтак, позичальник (відповідач) свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, кредит не повернув, що призвело до виникнення заборгованості.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000,00 гривень слід задовольнити.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами у розмірі 12905,00 грн, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12. Вказаний висновок підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Умовами Договору передбачено, що: сума кредиту: 5 000 грн, строк кредитування: 29 календарних днів, процентна ставка 1,9 % на день, тобто запланована дата повернення кредиту припадає на 06.08.2021 (29-й календарний день користування кредитом). Однак, якщо кредит 06.08.2021 не повернуто, а відповідач такий не погасив, то у даному випадку, згідно з п.9.4.3 договору договір автоматично продовжується, строк користування кредитом продовжується на 10 календарних днів та застосовується підвищена ставка 2,9 % на день. Водночас, така автопролонгація може застосовуватися неодноразово, але загалом не більше ніж на 70 календарних днів.

Проведеним розрахунком процентів встановлено, що у сукупності проценти за користування кредитом становлять 12 905 грн, виходячи з наступного розрахунку: 29 днів ? 1,9 % ? 5 000 грн = 2 755 грн та 70 днів ? 2,9 % ? 5 000 грн = 10 150 грн.

За наведених обставин, суд приймає до уваги розрахунок заборгованості за процентами, проведений позивачем за період з 08.07.2021 по 14.10.2021 включно, тобто в межах строку кредитування, тому, на підставі вищевикладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами у розмірі 12 905 грн, які були нараховані у межах строку кредитування за погодженою сторонами відсотковою ставкою.

Даючи оцінку переходу прав вимог до позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018р. у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018р. у справі № 910/11965/16.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023р. у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021р. у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021р. у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021р. у справі № 5026/886/2012, тощо).

Судом встановлено, що 01.12.2023 між ТОВ «ФК «Верона» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» було укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, відповідно до умов якого кредитор відступив за плату Новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором.

Також в матеріалах справи міститься витяг з реєстру боржників до вказаного договору та квитанція про виконання платіжної інструкції від 30.12.2025 № 1172.

Договір факторингу підтверджує факт відступлення прав вимоги є дійсним та чинним, відомості про те, що такий оскаржувався в судовому порядку відсутні.

Відтак, до позивача, як до нового кредитора, перейшло право грошової вимоги до відповідача по заборгованості, яка виникла за Договором.

Встановивши, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Договором, а відповідач, отримавши кредитні кошти, не повернув їх у встановлений договором строк, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог позивача.

Як вбачається із письмової заяви відповідача, останній визнав позов та згідний сплати заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, наслідки визнання позову відповідачу відомі та зрозумілі.

Беручи до уваги наведене, враховуючи те, що відповідач визнав позов у повному обсязі, суд прийшов до висновку що, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Представник позивача просить стягнути витрати на правову допомогу в сумі 13000,00 гривень та судовий збір в сумі 2665,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суду надано: договір про надання правової допомоги №09/07/2025 від 09.07.2025, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Верона» та адвокатом Пархомчуком С. В.; додаткову угоду №1 від 20.01.2026 до договору про надання правової допомоги №09/07/2025 від 09.07.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, акт про отримання правової допомоги від 15.06.2026, згідно якого сума оплати за надані адвокатські послуги становить 13 000 грн 00 коп. та була понесена позивачем, про що подано також платіжну інструкцію від 15.06.2026.

Суд вважає, що надані документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат, що пов`язані з наданою правничою допомогою адвокатом.

Разом з тим, відповідач просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Враховуючи вищезазначене, а також враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, суд дійшов висновку, що з відповідача на корить позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Статтею 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, на підставі ст. 142 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати у виді судового збору в сумі 1331,20 гривень, тобто 50 % від суми судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову до суду.

Керуючись ст. ст. 2, 141,206, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за кредитним договором №1925992 від 08.07.2021 у розмірі 17905 (Сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ять) гривень 00 копійок, з яких: 5000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 12905,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривня 20 копійок.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» з державного бюджету 50% сплаченого судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.06.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн», ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження 01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок 12, інше нежитлове приміщення 1008),

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя М. В. Мельникович