Рішення № 137733696, 19.06.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2399/26

пр.№ 2/464/2154/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2026 року Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судового засідання Константинова С.С.

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся в суд із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договоромами в загальній сумі 31 499 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 07.08.2025 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №71918162 строком на 30 днів (з 07.08.2025 по 05.09.2025), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,300%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія надання кредиту складає 15,00% від суми наданого кредиту. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту, нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом, що відтворений за допомогою одноразового ідентифікатора і був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу. За умовами вказаного договору відповідач отримала кредитні кошти в сумі 1 000 грн., і зобов`язалася повернути отримані кошти та сплатити відсотки за користування ними, однак, вказаних умов договору не виконала, своєчасно не повернула, нарахованих відсотків не сплатила. У зв`язку із невиконанням умов вказаного договору відповідачем виникла заборгованість в розмірі 3 240 грн, яка складається з 1 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 90 грн - нараховані відсотки; 150 грн - сума заборгованості за комісією та 2 000 грн сума заборгованості за неустойкою. Крім того, 03.08.2025 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8131762 строком на 360 днів (з 03.08.2025 по 28.07.2026), із (фіксованою) процентною у розмірі 0,95% які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту, нараховується неустойка в розмірі 350 грн. за кожен день понадстрокового користування. За умовами вказаного договору відповідач отримала кредитні кошти в сумі 7 000 грн., і зобов`язалася повернути отримані кошти та сплатити відсотки за користування ними, однак, вказаних умов договору не виконала, своєчасно не повернула, нарахованих відсотків не сплатила. У зв`язку із невиконанням умов вказаного договору відповідачем виникла заборгованість в розмірі 28 259 грн, яка складається з 7 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 051,50 грн - нараховані відсотки; 1 207,50 грн - сума заборгованості за комісією та 14 000 грн сума заборгованості за неустойкою. 16.09.2025 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів » та ТзОВ «Деал фінанс груп» було укладено договір факторингу №16/09/25, відповідно до якого, позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, в тому числі за вказаними вище кредитними договорами. У зв`язку із невиконанням умов вказаних договорів відповідачем виникла заборгованість в розмірі 31 499 грн, яка складається з 3 240 грн заборгованості за кредитним договором №71918162 та 28 259 грн заборгованості за кредитним договором №8131762.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав відповідну заяву про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подав, а тому відповідно до ст.280 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглядати справу заочно у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.08.2025 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №71918162, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 1 000 грн., строком на 30 днів. Умовами договору сторонами визначені процентні ставки, комісію за надання кредиту та розмір пені за прострочення виконання зобов`язань. Вказаний договір укладений в електронній формі, підписаний відповідачкою електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора "66657". Факт перерахування коштів за догором № НОМЕР_1 підтверджується відповідним платежем 6b6e3c5b-0f59-4f06-b2fa-04bad4b37938 від 07.08.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_2 .

03.08.2025 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8131762, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 7 000 грн., строком на 360 днів. Умовами договору сторонами визначені процентні ставки, комісію за надання кредиту та розмір неустойки за прострочення виконання зобов`язань. Вказаний договір укладений в електронній формі, підписаний відповідачкою електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора "158236". Факт перерахування коштів за догором № НОМЕР_3 підтверджується відповідним платежем 6dcf5940-4f59-4e73-bc76-a87fc3de7f27 від 03.08.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_2 .

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредити у розмірі, встановленому договорами.

Проте, у зв`язку із невиконанням умов вказаного договору відповідачем виникла заборгованість в розмірі 31 499 грн, яка складається з 3 240 грн заборгованості за кредитним договором №71918162 та 28 259 грн заборгованості за кредитним договором №8131762.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію": електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та позивачем не було б укладено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.

Отже, із змісту наведених положень Закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).

Таким чином, даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі.

Згідно з положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України , зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Відповідно до ч. 2 статті ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання згідно умов угоди, що підтверджується розрахунком заборгованості. Однак, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки. Доакзів протилежного відповідачем суду не надано.

16.09.2025 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів » та ТзОВ «Деал фінанс груп» було укладено договір факторингу №16/09/25, відповідно до якого, позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, в тому числі за вказаними вище кредитними договорами.

Згідно ч.1 ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене вище, оскільки відповідачем не виконано зобов`язання щодо повернення кредитних коштів за наведеними вище кредитними договорами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №71918162 від 07.08.2025 в загальній сумі 1 240 грн., яка складається із 1 000 грн. - заборгованість за кредитом; 90 грн - заборгованість за відсотками ; 150 грн - заборгованість за комісією та за договором №8131762 від 03.08.2025 в загальній сумі 14 259 грн., яка складається із 7 000 грн. - заборгованість за кредитом; 6 051,50 грн - нараховані відсотки; 1 207,50 грн - сума заборгованості за комісією .

Щодо вимоги про стягнення з відповідача неустойки за договором №71918162 в розмірі 2 000 грн та за договором №8131762 в розмірі 14 000 грн суд приходить до висновку, що така вимога не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Відповідно до частини 3 статті 549 цього ж України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/20211 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі дію воєнного стану неодноразово було продовжено та такий продовжує діяти на даний час.

З огляду на вищевикладені положення законодавства, оскільки неустойка нарахована за період воєнного стану, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 4 500 грн. та витрати на оплату судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Згідно з ч.1 п.1 ч.3 ста.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннми ч.ч. 2,3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що 22.08.2025 між ТзОВ Фінансова компанія "Деал Фінанс Груп'' та Адвокатом - Ткаченко Ю.О. укладено Договір про надання правової допомоги №22-08/25/ДІЛ. Згідно акту виконаних робіт №5-ДІЛ, загальна сума становить 4 500 грн.

Враховуючи зазначене, а також відсутність заперечень відповідача щодо розміру судових витрат, суд вважаю, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 214 грн 20 коп та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 310 грн 02 коп. що є пропорційним до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп'' (адреса: Київська обл., м. Ірпінь, ввул. Садова, 31/33, ЄДРПОУ:44280974) за кредитним договором №71918162 від 07.08.2025 в загальній сумі 1 240 грн. та за договором №8131762 від 03.08.2025 в загальній сумі 14 259 грн, а також витрати на оплату судового збору у розмірі 1 310 грн 02 коп та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 2 214 грн 20 коп.

В решті вимог позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуюча