Ухвала суду № 137733279, 26.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/533/26 2-о/335/58/2026

26 червня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого - судді Мінаєва М.М., за участю секретаря судового засідання Бойкинюк Д.П., за участю заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради та Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори, про встановлення факту проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

19.01.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факт того, що належна ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності в рівних частках двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (закінчений будівництвом об`єкт загальною площею - 42,8 кв.м.; житловою площею 27,3 кв.м.; матеріали стін: цегла; 1-коридор: 3,0 кв.м.; 2-санвузол: 2,8 кв.м.; 3-коридор: 1,7 кв.м.; 4-кухня: 5,0 кв.м.; 5-кімната: 16,5 кв.м.; 6-кімната: 10,8 кв.м.; 7-вбудована шкафа: 2,1 кв.м.; незасклений балкон: 0,9 кв.м.), зареєстрована в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року Василівським районним бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис в реєстровій книзі № 27-46.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 23.01.2026 було відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за вказаною заявою на підставі того, що наявний спір про право, а для захисту своїх прав заявники мають звернутись до суду з відповідними вимогами в порядку позовного провадження.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 29.04.2026 вказану ухвалу скасовано, справу направлено до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя для подальшого розгляду.

Скасовуючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд апеляційної інстанції зазначив, зокрема, що у вказаній ухвалі не було зазначено, хто саме оспорює права заявників та хто має бути відповідачем у разі подання заявниками позовної заяви в порядку позовного провадження, що у заявників наявний оригінал свідоцтва про право власності на житло від 16 лютого 1998 року, яке ніким не оспорюється, а також що судом першої інстанції не надано заявникам право на уточнення своїх вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження був передчасним.

Ухвалою від 18.05.2026 заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було залишено без руху, встановлений строк для усунення недоліку, який полягав у тому, що фактично назва заяви не відповідала суті заявленої вимоги, а суть заявленої вимоги не відображала спосіб обраного заявниками способу захисту цивільних прав.

02.06.2026 від заявників надійшла заява про усунення недоліків шляхом уточнення предмету їх вимоги.

Зокрема, з урахуванням внесених заявниками змін, заява містить вимогу встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що державна реєстрація права спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (по одній третій частці за кожним) відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 16.02.1998 на двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (закінчений будівництвом об`єкт загальною площею - 42,8 кв.м.; житловою площею 27,3 кв.м.; матеріали стін: цегла; 1-коридор: 3,0 кв.м.; 2-санвузол: 2,8 кв.м.; 3-коридор: 1,7 кв.м.; 4-кухня: 5,0 кв.м.; 5-кімната: 16,5 кв.м.; 6-кімната: 10,8 кв.м.; 7-вбудована шкафа: 2,1 кв.м.; незасклений балкон: 0,9 кв.м.), була проведена в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року Василівським районним бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис в реєстровій книзі № 27-46.

Заява обґрунтована посиланням на таке.

16.02.1998 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приватизували двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею - 42,8 кв.м.; житловою площею - 27,3 кв.м.).

Василівське районне бюро технічної інвентаризації (далі за текстом - РКП «Василівське БТІ» ВРР ЗО, БТІ) здійснило державну реєстрацію права спільної власності в рівних частках: ОСОБА_3 - 1/3, ОСОБА_1 - 1/3, ОСОБА_2 - 1/3. Про це було зроблено запис в реєстровій книзі під № 27-46.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей же день, відкрилась спадщина на 1/3 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

25.08.2025 року Четвертою запорізькою державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_1 було заведено спадкову справу № 332/2025 щодо спадщини померлої ОСОБА_3 .

01.09.2025 ОСОБА_1 звернулася до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради для державної реєстрації права власності до ДРРП на 1/3 частку квартири за спадкодавцем - ОСОБА_3 .

01.09.2025 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради для державної реєстрації права власності до ДРРП в межах своїх часток.

15.10.2025 через неотримання відповіді від РКП «Василівське БТІ» ВРР ЗО ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 24 Закону державним реєстратором було відмовлено в проведенні реєстраційних дій.

Василівська районна рада Запорізької області повідомила, що внаслідок ворожого обстрілу міста Василівки, будівля, в якій знаходилося РКП «Василівське БТІ» ВРР ЗО була зруйнована, а архіви знищені. Підтвердити право власності на нерухоме майно, реєстрацію чи отримання копій документів та/або відомостей з реєстрових книг, що перебували у віданні РКП «Василівське БТІ» ВРР ЗО неможливо.

Наданий Четвертій запорізькій державній нотаріальній конторі оригінал свідоцтва про право власності на житло не в повній мірі підтверджує державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та актуальність інформації щодо належності нерухомого майна спадкодавцю.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - відсутні.

Відсутність можливості отримати інформацію з паперових носіїв інформації, що містяться у відповідному бюро технічної інвентаризації є істотною перешкодою ОСОБА_1 для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, оскільки іншого порядку встановлення належності нерухомості за певною особою чинним законодавством не визначено. Однак, вказана обставина не може позбавляти її права на спадщину, якщо факт проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за спадкодавцем, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року може бути встановлено в судовому порядку в рамках окремого провадження.

Разом з цим, житло, по якому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися за державною реєстрацією в ДРРП в межах своїх часток було пошкоджене/знищене внаслідок бойових дій. Обов`язковою передумовою для отримання компенсації по програмі «Відновлення» - є наявність відомостей про право власності на пошкоджене житло в ДРРП. У свою чергу, неможливість отримання державним реєстратором запитуваної інформації від БТІ з об`єктивних причин, які не залежать від волі заявників призводять до необґрунтованого обмеження їх права на отримання компенсації за пошкоджене/знищене житло.

Відтак, заявники вважають, що від встановлення факту державної реєстрації в БТІ до 2013 року залежить можливість вступити у спадщину та отримати компенсацію за пошкоджене/знищене житло; чинне законодавство не передбачає іншого порядку встановлення факту; відсутня можливість отримати інформацію про держреєстрацію до 2013 року з паперових носіїв інформації, що знаходилася у віддані БТІ, через знищення архіву; встановлення факту державної реєстрації в БТІ до 2013 року не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 свою вимогу підтримала, пославшись на обставини, викладені у заяві. Підтвердила, що в першу чергу вона просить встановити факт державної реєстрації права власності на вказану у заяві квартиру, оскільки відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про таку реєстрацію є перешкодою для отримання нею документа на підтвердження права власності на одну третю частину квартири, яку вона успадкувала за законом після смерті її матері, ОСОБА_3 . Крім того, будинок, в якій знаходиться спірна квартира, є пошкодженим, і в подальшому може бути знищеним, і відсутність Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про державну реєстрацію її права власності може бути перешкодою для отримання сертифікату на придбання житла замість зруйнованого.

Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі.

Заінтересовані особи явку представників в судове засідання не забезпечили без повідомлення причин, пояснень по суті заяви не подали.

Суд, заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1 та дослідивши наявні у справі письмові докази, в порядку ст. ст. 244, 259 ЦПК України оголосив про перехід до складання повного тексту судового рішення, оголошення якого призначив на 15 год. 00 хв. 26.06.2026.

Під час стадії ухвалення судового рішення було встановлено необхідність повернення до судового розгляду на стадію з`ясування обставин та перевірки їх доказами, оскільки виникла потреба з`ясувати обставини справи шляхом вчинення певних процесуальних дій, що не суперечить положенню ст. 244 ЦПК України, а тому судовий розгляд у справі належить поновити.

Встановлено, що Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду 06 квітня 2026 року прийнято до розгляду справу №755/5387/24 за заявою фізичної особи про встановлення юридичного факту про визнання права власності на нерухомість, розташовану на тимчасово окупованій території.

Приймаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, суд керувався тим, що перед касаційним судом постало питання, чи можливе застосування позову про визнання права власності, у разі якщо власник має документи, які підтверджують його право власності, проте державний реєстратор відмовив у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно, набутого раніше на законних підставах до 2013 року, яке розташоване на тимчасово окупованій території.

У постановах Верховного суду від 02 квітня 202 року (провадження 61-14272 св24), від 10 лютого 2026 року (провадження №61-829 ск 26) суди дійшли висновку про те, що особа за подібних обставин має право на захист свого порушеного права в порядку позовного провадження на підставі ст.392 ЦК України.

Водночас, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 18 лютого 2026 року зазначила про те, що у разі відмови державного реєстратора у проведені державної реєстрації права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території, набуте до 2013 року на законних підставах, не можна застосовувати позов про визнання права власності. Наявність з державним реєстратором такого спору означає, що його слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З матеріалів скарги випливає, що вимога встановити юридичний факт державної реєстрації права власності на вказану квартиру випливає з двох різних фактичних підстав:

1)заявники ОСОБА_2 і ОСОБА_1 просять встановити факт державної реєстрації прав на належні ним частки (по одній третій у кожного) майна, розташованого на тимчасово окупованій території, право на які безпосередньо підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 16.02.1998;

2)заявник ОСОБА_1 просить встановити факт державної реєстрації права на одну третю частку квартири, що на підставі вказаного свідоцтва належала ОСОБА_3 , діючи як спадкоємець останньої за законом.

При цьому в обох випадках заявники просять визнати за ними право власності, якого вони набули до 01.01.2013 на законних підставах, причому заявник ОСОБА_1 з двох різних підстав (в порядку реалізації права на приватизацію житла і в порядку спадкування за законом), однак реєстратор відмовив їм у проведенні державної реєстрації такого права власності за чинним законодавством.

Отже, правовідносини, які виникли у даній цивільній справі та судові рішення у справі, яка передана на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ухвалені в аналогічних правовідносинах та із застосуванням аналогічних норм права.

Важливо, що на розгляд Об`єднаної Палати КЦС ВС винесено питання не лише про спосіб захисту порушеного права у вказаних випадках і те, за правилами якого провадження має розглядатись таке питання у цивільному судочинстві, а й про те, чи не підлягають такі спори розгляду в порядку адміністративного судочинства. Тим самим порушено питання про справедливий розгляд справи судом, створеним відповідно до закону в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи №755/5387/24.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 244, 252, 253, 259-261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Поновити судовий розгляд цивільної справи за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради та Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори, про встановлення факту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року.

Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради та Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори, про встановлення факту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року, - зупинити до закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду цивільної справи №755/5387/24.

На ухвалу суду в частині зупинення провадження може бути подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Мінаєв