Рішення № 137733019, 25.06.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3683/25

Провадження № 2/307/1298/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області у складі судді Сас Л.Р., секретар судового засідання Семко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 25 вересня 2025 року пред`явило до ОСОБА_1 позов про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 30 851,02 грн.

В обгрунтування позову посилався на те, що 29.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір № 3239093.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.

29.11.2021 було укладено договір № 29-11-102 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3239093.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3239093.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 3239093.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідач не погашає, проценти за користування кредитними коштами не сплачує, у зв`язку з чим у відповідача наявна прострочена заборгованість

Загальний розмір заборгованості щодо повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 3239093 від 29.06.2021 становить 30851.02 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 3 318,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 26 373,02 грн.; заборгованість за комісіями 1160,00 грн. , яку позивач просив стягнути разом із судовими витратами у розмірі 2 422,40 грн., пов`язаними зі сплатою судового збору та 13 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, що є малозначною та розгляд якої визначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 20 листопада 2025 року та неодноразово відкладено, зокрема на 22 січня 2026 року, 10 березня 2026 року та 07 травня 2026 року.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2026 року до участі у справі залучено правонаступника ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС».

Представник позивача ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про судове засідання, що вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, у зв`язку з чим суд на підставі п. 1) ч. 3 ст. 223 ЦПК України постановив ухвалу про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведеного суд постановив судовий розгляд справи здійснювати за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

Із анкети-заяви на кредит № 3239093, заповненої ОСОБА_1 на сайті ТОВ «МІЛОАН» 29.06.2021, вбачається, що сума кредиту 4 000,00 грн., строк кредитування 15 днів, з 2021-06-29; дата повернення кредиту: 2021-07-14. Сума до повернення: 6960,00 грн. Складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту: 1160,00 грн. нараховується одноразово за ставкою 29,00 відсотків від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом: 1800,00 грн. - нараховуються за ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

29.06.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» відповідно до Правил надання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН» (в редакції від 13 травня 2021 року) був укладений договір про споживчий кредит № 3239093, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн. на 15 днів з 29.06.2021 (дата надання кредиту). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 14.07.2021.

Комісія за надання кредиту: 1 160,00 грн., яка нараховується за ставкою 29,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 1 800,00 грн., які нараховуються за ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором - фіксована.

Згідно з п. 7.1. договору, цей договір, що складається з правил та індивідуальної частини (з додатками № 1 та № 2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2. 1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п. 1.4 договору.

Вказаний кредитний договір підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором J54406 29.06.2021 о 13:58 та уповноваженою особою ТОВ «МІЛОАН» Вініченко О.В.

Із довідки про ідентифікацію, вбачається, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 3239093 від 29.06.2021, ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН»; акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор J54406 було відправлено 29.06.2021 та зазначений номер телефону відповідача.

Також цього дня ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту у якому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, зокрема, суми кредиту, строку кредитування, мети отримання кредиту, способу та строку надання кредиту, інформації щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, процентної ставки річних, загальні витрати за кредитом, порядок повернення кредиту, а також роз`яснення того, що споживач має право відмовитися від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про споживче кредитування».

Первісний кредитор ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів на картку № НОМЕР_1 у розмірі 4 000,00 грн., згідно договору № 3239093 від 29 червня 2021 року.

Із виписки за кредитом, проведеного первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» станом на 07.10.2021 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 16417,72 грн.

Відповідно до цього розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 становить 16417,72 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту, - 3318,00 грн., заборгованість за процентами - 11939,72 грн., заборгованість за комісією 1160,00 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

29.11.2021 було укладено договір № 29-11-102 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3239093.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3239093.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2026 року до участі у справі залучено правонаступника ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС».

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Так, у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №1005/7136/2012 (провадження № 61-18606св21) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13».

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі №911/3185/20).

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

З позовної заяви вбачається, що право вимоги до ОСОБА_1 переходило двічі: від первісного кредитора ТОВ «МІЛОАН» до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Однак, щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 26 373,02 грн. слід зазначити наступне.

Згідно із положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року по справі 310/11534/13-ц, від 04.червня 2013 року по справі 916/190/18, від 08 листопада 2019 року по справі 127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року по справі 536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року по справі 522/1528/15-ц.

Таким чином, позивач відповідно до ст.1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Позивач, пред`являючи позов, крім заборгованості за основною сумою боргу, просив стягнути з відповідачки відсотки за договором в розмірі 138 500 грн., за договором від 02 вересня 2021 року однак, як вбачається із розрахунку заборгованості, такі нараховані за межами строку дії кредитного договору.

Звертаючись до суду із позовом про стягнення грошових коштів, позивач зобов`язаний навести обґрунтований розрахунок сум, що стягуються (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України) і в подальшому довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Саме на суд покладено обов`язок підчас ухваленні рішення вирішити, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення,та якими доказами вони підтверджуються; чиє інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (ст. 264 ЦПК України). Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України (ч. 3 ст. 263 ЦПК України).

Отже, вказані принципи вказують, зокрема, на те, що суд зобов`язаний перевірити розрахунок заборгованості незалежно від наявності та/або відсутності заперечень щодо нього з боку сторони відповідача.

Як вбачається з договору № 3239093 від 29 червня 2021 року, анкети-заяви на кредит сторони обумовили строк кредиту 15 днів з 29 червня 2021 року, дата повернення кредиту 14.07.2021; сума кредиту за договором 4 000,00 грн.

Згідно з п. 1.5. договору, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 2 960,00 грн. в грошовому виразі та 71,345,146.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 6 960, 00 гривень.

Пунктом 2.3. передбачено пролонгацію даного договору.

Згідно з п. 4.2. договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.

У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору.

Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця.

Згідно з п. 1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Як вбачається із досліджених доказів, зокрема, із відомості про щоденні нарахування за кредитним договором, проведеного ТОВ «МІЛОАН» (первісний кредитор) видно, що у період з 29 червня 2021 року по 13 липня 2021 року первісним кредитором нараховано відсотки у розмірі 1 680,00 грн., відповідно до п.1.5.2. договору, тобто дані відсотки нараховані у строк дії договору.

Також із вказаного розрахунку відомо, що згідно вказаного договору декілька разів відбулася пролонгація, а саме 14 липня 2021 року, 29 липня 2021 року та 14 серпня 2021 року.

В загальному первісним кредитором нараховано відсотки з урахуванням вказаних пролонгацій на загальну суму 11939,72 грн.

Так, із розрахунку заборгованості за кредитним договором, проведеного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (станом на 10 січня 2023 року) вбачається, що станом на 29 листопада 2021 року у ОСОБА_1 існує заборгованість у розмірі 16 417.72 грн., з яких: 3 3018,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 11 939.72 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення вимоги, та 1 160,00 грн. комісія.

Також із цього ж розрахунку відомо, що станом на 10 січня 2023 року, тобто на момент укладення договору факторингу між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість ОСОБА_1 становить 30 851,02 грн. з яких: 3 018,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 11 939,72 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення; 1 160,00 грн. комісія та 14 433,30 грн. нараховані відсотки за кредитним договором.

Так, згідно умов строк договору встановлений договором з 29 червня 2021 року по 14 липня 2021 року 15 днів.

Відповідно до 2.3.1.2. передбачено пролонгацію договору, строк якої загалом не може перевищувати 60 днів, тобто, не довше 07 жовтня 2021 року та пунктом 4.2. встановлено, що таке нарахування здійснюється відповідно до п. 1.6. договору - стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Тобто, первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» правомірно нараховано відсотки ОСОБА_1 за період пролонгації строку договору.

Однак сума заборгованості за відсотками за кредитом ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЕКТ ЦЕНТР» до якого перейшло право вимоги від ТОВ «МІЛОАН» нарахована вже після спливу визначеного договором строку кредитування, а відтак така задоволенню не підлягає.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зауважила, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.

В разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав».

Ураховуючи наведене, а також те, що відповідач допустив порушення зобов`язань, встановлених договором, власних розрахунків заборгованості за кредитом, а також доказів своєчасного та належного виконання кредитного договору не надала, що має наслідком наявність заборгованості за тілом кредиту на підставі принципу диспозитивності підлягають задоволенню за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом, які були нараховані та погоджені відповідачем та первісним кредитором в межах строку кредитування за договором № 3239093 від 29 червня 2021 року у розмірі 15 257,72 грн. з яких 3 318,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту та 11 939,72 грн. відсотки за користування кредитом.

Щодо вимоги про стягнення комісії, суд зазначає наступне.

Пунктом 1.5.1. кредитного договору договору про споживчий кредит комісія за надання кредиту складає 1 160,00 грн., яка нараховується за ставкою 29,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент надання кредиту.

У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 666/4957/15-ц вказано, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Суд зазначає, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивача 1 160,00 грн. комісії задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позову також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 1 186,97 грн. (49%) пов`язаних зі сплатою судового збору, які документально підтверджені.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» 15 257 (п`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят сім) грн. 72 коп. заборгованості за кредитним договором № 3239093 від 29 червня 2021 року з яких: 3 318,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 11 939,72 грн. відсотки за користування кредитом, а також 1 186,97 грн. судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Відмовити в іншій частині позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками та комісією.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС», місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, 101, поверх, 3, приміщення, 12, код ЄДРПОУ: 43520773.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 26 червня 2026 року.

Суддя Л.Р.Сас