Ухвала суду № 137732907, 25.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

25.06.2026 Справа № 756/793/26

Номер справи 756/793/26

Номер провадження 2-др/756/94/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Київ

Оболонськийрайонний суд м. Києва в складі:

головуючогосудді- Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Макушева А.С.,

за участі представника відповідача - Соляника Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - Соляника Дмитра Петровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Одинадцята київська нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та встановлення черговості одержання права на спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13 травня 2026 року за заявою представника позивача - адвоката Клімова А.Ю. позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та встановлення черговості одержання права на спадкування,- залишено без розгляду.

10 червня 2026 року представник відповідача - адвокат Соляник Д.П. звернувся до суду зі заявою про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування поданої заяви вказує, що позивачем не надано доказів в обґрунтування заявлених вимог, що було ним викладено у поданому відзиві. Сторона позивача спробувала доповнити заявлені вимоги доказами в поданій відповіді на відзив, який через пропуск строку судом залишений без розгляду. Вважає дії позивача необґрунтованими, тому просить стягнути з позивача понесені відповідачем витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги на суму 10500,00 грн., що підтверджується договором, додатковою угодою, квитанцією та актом прийому-передачі виконаних робіт. З цих підстав просив ухвалити додаткове рішення.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. Представник позивача подав клопотання про відкладення розгляд заяви, яке судом залишено без задоволення, як не обґрунтоване. Про час та місце розгляду заяви сторона позивача сповіщена належним чином завчасно.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити подану заяву. Долучив до справи докази надіслання заяви позивачу та повернення без вручення адресату. Поштове сповіщення не отримано. Долучив виписку зі сайту Судова влада із доказами подання позивачем аналогічного позову до суду вдруге.

Суд, вважає можливим провести розгляд справи без участі осіб, які не з`явилися, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши заяву, докази подані в її обґрунтування, матеріали справи, вважає, що у задоволені заяви слід відмовити, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 13 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та встановлення черговості одержання права на спадкування,- залишено без розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення позову (заяви) без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена.

Виходячи з положень ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

За ч. 9 ст. 141 ЦПК, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, виходячи з означених норм цивільно-процесуального законодавства, підставою для стягнення компенсації судових витрат при постановленні ухвали про закриття провадження, є встановлення судом необґрунтованих дій позивача (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а також у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони (ч. 6 ст. 142 ЦПК України, ч. 9 ст. 141 цього Кодексу).

Зловживання правами характеризуються умислом порушити порядок цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату. Такі дії, однак, мають повністю штучний характер.

Кваліфікуючи подання позову як зловживання процесуальним правом та встановлюючи негативні наслідки за такі дії у вигляді закриття провадження у справі, тим самим сторону позбавляють гарантованого законом права на справедливий судовий розгляд, складовою якого є право доступу до суду.

Згідно положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних прав з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до матеріалів справи, позивач скористалася своїм правом і звернулася до суду за захистом спадкових прав.

Як подання позову, так й відмова від нього є диспозитивним правом позивача, передбаченим нормами ЦПК України, який не містить обмежень в його реалізації. Судом не встановлено в діях позивача необґрунтованого звернення до суду, як зловживання правом. А залишення позову без розгляду є правом позивача, навіть якщо такі дії покликані пропуском строку подання доказів й задля їх реалізації позивач повторно звернулася до суду, що є її процесуальним правом.

Представником відповідача не вказано у чому полягала необґрунтованість дій позивача, не долучено до заяви конкретних правових доказів, які б свідчили про зловживання стороною позивача чи її представником процесуальними правами, або що спір виник внаслідок неправильних дій сторони позивача, як підстава для стягнення понесених відповідачем витрат на правничу допомогу.

Окрім того, суд вважає, що приновому ініційованому судовому розгляді сторна відповдач не позбавлена права стягнути судові витрати за наслідками розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити представнику відповідача в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заявипредставника відповідача ОСОБА_1 - Соляника Дмитра Петровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Одинадцята київська нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та встановлення черговості одержання права на спадкування.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 25 червня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик