Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 752/14855/26
Провадження № 1-кп/752/2168/26
УХВАЛА
підготовчого судового засідання
24 червня 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026000000000459 від 08 травня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
встановив:
На розгляд Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки воно підсудне Голосіївському районному суду м. Києва, підстав для його закриття немає, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Захисники та обвинувачений не заперечували проти призначення судового розгляду, з клопотаннями про направлення кримінального провадження для визначення підсудності, закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акта прокурору не звертались.
Захисник ОСОБА_5 звернулась з клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або зменшення розміру застави, визначеного в якості альтернативного запобіжного заходу, мотивуючи тим, що досудове розслідування завершено, докази зібрано, ризики у кримінальному провадженні зменшились та їм можливо запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Обвинувачений має роботу, міцні соціальні зв`язки, співпрацював зі слідством, потребує лікування зубів, що є неможливим в умовах тримання під вартою. Визначений слідчим суддею розмір застави є непомірним для обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений підтримали клопотання.
Прокурор заперечив проти зміни запобіжного заходу, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, відносно нього здійснюється судове провадження в іншому кримінальному провадженні. У випадку звільнення з-під варти з метою уникнення покарання обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, котрі ще не були допитані в судовому засіданні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду, виходячи з наступного.
Кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не вбачається.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд не пізніше 10 днів після постановлення ухвали про його призначення, здійснювати судовий розгляд відкрито, суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Вирішуючи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 бвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Про обґрунтованість підозри обвинуваченого свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. При цьому оцінка обґрунтованості підозри, в даному випадку, здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинуваченого. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Судом не розпочато з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено документи сторони обвинувачення, не допитано свідків та самого обвинуваченого.
Обвинувачений раніше судимий. Крім того, відносно нього здійснюється судове провадження в іншому кримінальному провадженні, де його обвинувачують у вчиненні особливо тяжких злочинів. Враховуючи характер інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, дані про його особу, суд дійшов висновку про продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема у випадку незастосування запобіжного заходу обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності з обґрунтованою ймовірністю може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, котрі ще не були допитані в судовому засіданні, також може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Наявність у обвинуваченого роботи, сім`ї, дітей, в даному випадку, не зменшує актуальність вказаних ризиків та не є підставою для зміни запобіжного заходу.
Більш м`які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, на даній стадії кримінального провадження, будуть недостатніми для запобігання ризикам, не забезпечать дієвості кримінального провадження та належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.
Даних про те, що за станом здоров`я обвинувачений не може триматися під вартою в розпорядження суду не надано.
У випадку наявності у обвинуваченого захворювання, яке потребує лікування, в умовах тримання під вартою обвинуваченому повинна бути надана належна медична допомога.
Застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, на даній стадії судового провадження, суд не вбачає.
Разом із цим, з огляду на майновий стан обвинуваченого та доводи сторони захисту щодо явної непомірності визначеного розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу, на виконання приписів ч. 4 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір застави до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у даному випадку буде пропорційним та достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків.
Враховуючи викладене, клопотання захисника підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 183, 201, 314, 315, 369-372, 376 КПК України, суд
постановив:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва на 24 червня 2026 року о 16:30.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.
Зменшити розмір застави, визначений обвинуваченому в якості альтернативного запобіжного заходу до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк - Державна казначейська служба України в м. Києві; р/р № UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду), від … (дата ухвали), по справі № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду та на підставі ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов`язки:
не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду;
утримуватись від позапроцесуального спілкування зі свідками у даному провадженні;
повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи;
здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії обов`язків визначити до 20 липня 2026 року включно.
Контроль за виконанням обов`язків обвинуваченим покласти на прокурора.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків обвинуваченим, а також якщо обвинувачений не з`являться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 137732614, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 24.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 752/14855/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: