Ухвала суду № 137732069, 26.06.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/965/25

№ провадження 1-кс/646/1432/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

слідчої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового засідання:

прокурор Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 ,

підозрюваний ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова у режимі відеоконференції клопотання начальника відділення № 3 СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221100000145 від 22.01.2025 стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Люб`язь Любешівського району Волинської області, громадянина України, одруженого, з професійно-технічною освітою, тимчасового непрацюючого, військовозобов`язаного, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 185, частиною п`ятою статті 361 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

У провадження Основ`янського районного суду міста Харкова надійшло клопотання начальника відділення № 3 СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене першим заступником керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221100000145 від 22.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 185, частиною п`ятою статті 361 Кримінального кодексу України.

В обгрунтування клопотання зазначено, що на підставі статті 55 Кримінального процесуального кодексу України потерпілою у вказаному кримінальному провадженні визнано ОСОБА_8 , яка під час допиту пояснила, що її чоловік, ОСОБА_9 , військовослужбовець Збройних Сил України, загинув 25.08.2023 під час виконання бойового завдання в селі Приютне Пологівського району Запорізької області.

05.10.2024 на банківський рахунок № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 надійшли грошові кошти в сумі 2 400 000,00 гривень як виплата одноразової грошової допомоги від держави у зв`язку із загибеллю її чоловіка - військовослужбовця ЗСУ.

Допитана, як потерпіла ОСОБА_8 зазначила, що в її володінні є банківська картка, емітована в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_1 ).

20.01.2025 ОСОБА_8 здійснила вхід до мобільного застосунку «Приват24», однак додаток був заблокований. Звернувшись до відділення банку їй розблокували додаток та виявили зникнення з картки грошових коштів в сумі 2 070 488,00 гривень. Даних банківської картки вона нікому не надавала.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у січні 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за попередньою змовою групою осіб до складу якої входили ОСОБА_10 та інші невстановлені особи, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення шляхом вчинення особливо тяжких злочинів, обрав в якості джерела доходу діяльність, пов`язану зі вчиненням крадіжок коштів із банківських рахунків шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем у фізичних осіб.

15.01.2025 року о 19 год 44 хвилини ОСОБА_4 , знаходячись у ДУ «Маневицька виправна колонія», за адресою: вулиця А. Снітка, будинок 25, селище Маневичі Камінь-Каширський району Волинської області, за попередньою змовою з ОСОБА_10 та іншими невстановленими у ході досудового розслідування особами, з метою отримання доступу до банківського карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , що належить потерпілій ОСОБА_8 , із використанням заздалегідь придбаного обладнання (технічних пристроїв), яке підключено до Всесвітньої мережі Інтернет, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, здійснили несанкціонований вхід до облікового запису (акаунту) ОСОБА_8 мобільного додатку інтернет - банкігу та платіжної системи «Приват 24», в якій міститься інформація про банківський рахунок потерпілої та який являється системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «ПриватБанк» у режимі реального часу (інтернет-банкінг), з використанням якого здійснюються всі платіжні операції та грошові перекази, а також згідно Закону України «Про платіжні послуги» є платіжним додатком, розміщеним в апаратно-програмному середовищі електронного платіжного засобу, за допомогою якого здійснюються платіжні та інші операції, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) та інформаційно-комунікаційною системами.

Так, продовжуючи свою діяльність, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 та іншими невстановленими у ході досудового розслідування особами, 16.01.2025, 17.01.2025, 18.01.2025, 19.01.2025 та 20.01.2025 неодноразово здійснювали несанкціонований вхід до облікового запису (акаунту) ОСОБА_8 мобільного додатку інтернет - банкігу та платіжної системи «Приват 24».

Окрім того, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та іншими невстановленими у ході досудового розслідування особами, продовжуючи свою протиправну злочинну діяльність 19.01.2025 о 23:33 змінили логін входу до облікового запису (акаунту) ОСОБА_8 мобільного додатку інтернет - банкігу та платіжної системи «Приват 24».

Вищевказані дії ОСОБА_4 призвели до несанкціонованого отримання співучасниками кримінального правопорушення доступу до інформації, яка в них оброблювалась та зберігалась, зокрема, щодо здійснення клієнтом банківських операцій, інформації про рахунки/картки/вклади, а також інформації про клієнта, достатньої для його ідентифікації та аутентифікації, розміру грошових коштів, наявних на банківському рахунку НОМЕР_1 , відкритого АТ КБ «ПриватБанк», підробки інформації наявної в інформаційній (автоматизованій), інформаційно-комунікаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» та як наслідок незаконним заволодінням грошових коштів в сумі 2 069 986,85 гривень, які належать ОСОБА_8 , завдавши останній матеріальної шкоди на вказану суму.

Окрім того, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15.01.2025, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за попередньою змовою групою осіб до складу якої входили ОСОБА_10 та інші невстановлені особи, матеріали стосовно яких виділено в окреме кримінальне провадження, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення шляхом вчинення особливо тяжких злочинів, обрав в якості джерела доходу діяльність, пов`язану зі вчиненням крадіжок коштів із банківських рахунків шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем у фізичних осіб.

15.01.2025 року о 19 год 44 хвилини ОСОБА_4 , знаходячись у ДУ «Маневицька виправна колонія», за адресою: вулиця А. Снітка, будинок 25, селище Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, за попередньою змовою з ОСОБА_10 та іншими невстановленими у ході досудового розслідування особами, з метою отримання доступу до банківського карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , що належить потерпілій ОСОБА_8 , із використанням заздалегідь придбаного обладнання (технічних пристроїв), яке підключено до Всесвітньої мережі Інтернет, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, здійснили несанкціонований вхід до облікового запису (акаунту) ОСОБА_8 мобільного додатку інтернет - банкігу та платіжної системи «Приват 24».

Після чого, у період часу з 23:36 години 19.01.2025 по 02:15 годину 20.01.2025, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та іншими невстановленими у ході досудового розслідування особами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного безпідставного збагачення, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, здійснив вхід до облікового запису «Приват 24», який є системою, призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «ПриватБанк» та використавши банківський рахунок НОМЕР_1 , емітований в АТ КБ «ПриватБанк», який належить ОСОБА_8 , викрав грошові кошти, шляхом проведення 19 операцій із зарахування грошових коштів на підконтрольні розрахункові рахунки, відкриті на ім`я фізичної особи-підприємця та інших фізичних осіб, на загальну суму 2 069 986,85 гривень, є особливо великим розміром.

Після чого, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_10 та іншими невстановленими на даний час, особами розпорядився грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 2 069 986,85 гривень, що є особливо великим розміром.

19.06.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 185 Кримінального кодексу України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах та, частиною п`ятою статті 361 Кримінального кодексу України, тобто у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційної (автоматизованої) системи, що призвело до витоку, підробки інформації, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, під час дії воєнного стану, що заподіяли значну шкоду.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 185, частиною п`ятою статті 361 Кримінального кодексу України, підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів, а саме:

-показаннями потерпілої ОСОБА_8 про те, що її чоловік, ОСОБА_9 , військовослужбовець Збройних Сил України, загинув 25.08.2023 під час виконання бойового завдання в селі Приютне Пологівського району Запорізької області. 05.10.2024 на банківський рахунок НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , надійшли грошові кошти в сумі 2 400 000 гривень, як виплата одноразової грошової допомоги від держави у зв`язку із загибеллю її чоловіка - військовослужбовця ЗСУ. У володінні ОСОБА_8 є банківська картка, емітована в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_1 ). 20.01.2025 ОСОБА_8 здійснила вхід до мобільного застосунку «Приват24», однак додаток був заблокований. Звернувшись до відділення банку їй розблокували додаток та виявили зникнення з картки грошових коштів в сумі 2 070 488 гривень. Даних банківської картки вона нікому не надавала.

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 04.03.2025 до інформації, яка перебуває у володінні АТ КБ «ПриватБанк», а саме до банківського рахунку НОМЕР_1 , який належить потерпілій ОСОБА_8 , згідно якого встановлено, що з банківського рахунку потерпілої здійснено наступні перекази грошових коштів: 100 000 гривень 19.01.2025 о 23.42, 100 000 гривень 19.01.2025 о 23.43, 100 000 гривень 19.01.2025 о 23.44, 100 000 гривень 19.01.2025 о 23.49, 260 000 гривень 20.01.2025 о 02.13 - перераховано на банківський рахунок НОМЕР_4 (АТ «ТАСКОМБАНК»); 25 000 гривень 20.01.2025 о 00.04, 100 000 гривень 20.01.2025 о 00.08, 100 000 гривень 20.01.2025 о 01.07, 100 000 гривень 20.01.2025 о 02.01, 300 000 гривень 20.01.2025 о 02.12 - перераховано на банківський рахунок НОМЕР_5 (АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»); 2 770 гривень 20.01.2025 о 01.23 перераховано на картку № НОМЕР_6 ; 100 000 гривень перераховано на рахунок НОМЕР_7 ; 15 000 гривень 19.01.2025 о 23.36, 50 000 гривень 19.01.2025 о 23.38, 50 000 гривень 19.01.2025 о 23.39, 100 000 гривень 19.01.2025 о 23.40, 100 000 гривень 19.01.2025 о 23.40, 100 000 гривень 19.01.2025 о 23.42, 260 000 гривень 20.01.2025 о 02.15 - перераховано на банківський рахунок НОМЕР_8 (АТ «ТАСКОМБАНК»).

-інформацією про ІР-адреси, час виходу, інші наявні дані щодо особи та пристрою (ІМЕІ, марка, модель), які були використані при користуванні зазначеного банківського рахунку (доступ до системи клієнт-банк), відповідно до якої встановлено, що до особистого кабінету потерпілої в інтернет банкінгу було виконано вхід з нетипових для потерпілої пристроїв та у нетиповий час, в тому числі в час здійснення переказів зокрема 16.01.2025, 17.01.2025, 18.01.2025, 19.01.2025 та 20.01.2025.

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 10.12.2025 до інформації, яка перебуває у володінні ПрАТ «Київстар», а саме до ІР-адрес, які використовувались при проведенні операцій з переказу грошових коштів з особового рахунку ОСОБА_8 , згідно якого встановлено, що зловмисники використовували доступ до мережі Інтернет, який надавався пристроями з номерами телефонів НОМЕР_9 та НОМЕР_10 , та перебували в районі дії базової станції розташованої за адресою: Волинська область, Камінь-Каширський район, с. Маневичі, вул. А. Снітка (колишня Карла Маркса), 25.

-листом АТ КБ «ПриватБанк» №Е.16.0.0.0/4-251029/96752 від 29.10.2025 згідно якого слідує, що перевіркою інформації відповідних програмних комплексів АТ «КБ «ПриватБанк» встановлено, що рахунки вказаних номерів неодноразово поповнювалась з карт АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_11 та № НОМЕР_12 , виданих на ім`я клієнта ОСОБА_4 , мешканця м. Люб`язь Любешівського р-ну Волинської області.

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 25.03.2025 до інформації, яка перебуває у володінні АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а саме до банківського рахунку НОМЕР_5 , відповідно до якої встановлено, що банківський рахунок оформлено на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого встановлено, що 20.01.2025 о 06:06 год. грошові кошти у сумі 40 000 гривень було перераховано на рахунок НОМЕР_13 на ім`я ОСОБА_11 ; 14.02.2025 о 07:00 год у зв`язку із відмовою в обслуговуванні клієнта (шляхом здійснення перерахування коштів у сумі 585 000 грн з платіжної картки НОМЕР_14 (рахунок НОМЕР_5 ) клієнта ОСОБА_10 на платіжну картку НОМЕР_15 (рахунок НОМЕР_16 )) вищевказану суму, а саме 585 000 грн, перенесено на транзитний рахунок НОМЕР_17 .

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 07.05.2025 до інформації, яка перебуває у володінні ПрАТ «ВФ Україна», а саме до абонентського номеру НОМЕР_18 , котрий згідно аналізу інформації отриманої від оператору мобільного зв`язку у вищевказані дні перебував в районі дії базової станції розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, встановлено, що 11.02.2025, 12.02.2025 та 13.02.2025 з номеру телефону НОМЕР_18 здійснювались неодноразові телефонні дзвінки на особистий номер телефону НОМЕР_19 .

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 07.05.2025 до інформації, яка перебуває у володінні ПрАТ «Київстар», а саме до абонентського номеру НОМЕР_19 , котрий згідно аналізу інформації отриманої від оператору мобільного зв`язку у вищевказані дні перебував на території Новомосковського району Дніпропетровської області.

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.05.2025 до інформації, яка перебуває у володінні АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а саме до аудіо- та відео- файлів (записів телефонних дзвінків, відеодзвінків клієнта з банком) з номеру телефону НОМЕР_19 , НОМЕР_18 . Згідно отриманої інформації встановлено, що 24.02.2025 до АТ "Універсал Банк" від ОСОБА_10 надійшла заява про надсилання залишку на вищевказаному рахунку в сумі 585 000 грн. на банківський рахунок НОМЕР_20 , емітований в банківській установі АТ "АКЦЕНТ - БАНК". Також від ОСОБА_10 до АТ "Універсал Банк" були неодноразові звернення, у тому числі відеодзвінки, з приводу повернення арештованих грошових коштів у сумі 585 000 грн.

На переконання органу досудового розслідування, ризиками, які унеможливлюють обрання підозрюваному ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою є запобігання спробам: вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить факт відсутності у підозрюваного постійного джерела існування, а також те, що останній перебуваючи у місцях позбавлення волі продовжує вчиняти злочин; переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку його засудження; впливати певним чином на потерпілу ОСОБА_8 та інших співучасників злочину, а саме, шляхом погрози з метою зміни їх показань або нанесення їм тілесних ушкоджень.

Ураховуючи викладене вище, начальник відділення № 3 СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб у умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» за адресою: вулиця Полтавський шлях, будинок 99, місто Харків Харківської області із визначенням застави у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні 26 червня 2026 року прокурор підтримала подане клопотання, а також доводи, якими воно обґрунтоване.

Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення; зазначив суду, що ніякого правопорушення він не скоював та що, запобіжний захід стосовно нього вже застосовується.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора; зазначив суду, що стосовно підозрюваного вже застосовується запобіжний захід у іншому кримінальному провадженні, тому, ризики наведені стороною обвинувачення є необгрунтованими.

Слідча суддя, дослідивши клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та додатки до нього, заслухавши думки учасників судового засідання, дійшла такого висновку.

СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221100000145 від 22.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 185, частиною п`ятою статті 361 Кримінального кодексу України, за фактичних обставин, викладених у клопотанні начальника відділення № 3 СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 .

Як убачається з матеріалів клопотання, 19.06.2026 ОСОБА_4 у присутності понятих відмовився від підписання повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 185 та частиною п`ятою статті 361 Кримінального кодексу України.

Слідчою суддею оцінено на предмет обґрунтованості підозри усі надані докази, зокрема,показання потерпілої ОСОБА_8 ; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 04.03.2025 до інформації, яка перебуває у володінні АТ КБ «ПриватБанк»; інформацію про ІР-адреси, час виходу, інші наявні дані щодо особи та пристрою (ІМЕІ, марка, модель), які були використані при користуванні зазначеного банківського рахунку (доступ до системи клієнт-банк); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 10.12.2025;лист АТ КБ «ПриватБанк» № Е.16.0.0.0/4-251029/96752 від 29.10.2025;протокол тимчасового доступу до речей і документів від 25.03.2025 до інформації, яка перебуває у володінні АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 07.05.2025 до інформації, яка перебуває у володінні ПрАТ «ВФ Україна»;протокол тимчасового доступу до речей і документів від 07.05.2025 до інформації, яка перебуває у володінні ПрАТ «Київстар»;протокол тимчасового доступу до речей і документів від 16.05.2025 до інформації, яка перебуває у володінні АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Відповідно до статті 177 Кримінального процесуального кодекс України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено у статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно із положеннями частин першої та третьої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно із частиною першою статті 194 Кримінального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Слідчою суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 185, частиною п`ятою статті 361 Кримінального кодексу України, які у відповідності до положень статті 12 Кримінального кодексу України є особливо тяжкими злочинами.

Тому, суд уважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення, що тяжкість інкримінованих підозрюваному злочинів є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування його від органу досудового розслідування.

Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 року (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Як зазначено у пункті 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Ризик втечі оцінюється судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» § 58).

Слідча суддя ураховує, що підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має сталого законного джерела доходу та соціальних зв`язків, пов`язаних із трудовою діяльністю. Відсутність офіційного місця роботи свідчить про відсутність обставин, які б об`єктивно стримували його від зміни місця проживання чи перебування, а також ускладнювали б можливість ухилення від органів досудового розслідування та суду.

У сукупності з іншими встановленими обставинами кримінального провадження зазначене підвищує ризик, передбачений пунктом 1) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме ризик переховування від органу досудового розслідування та суду.

Слідча суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення стосовно існування ризику, передбаченого пунктом 3) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , цілком імовірною є можливість його впливу на потерпілу та інших співучасників кримінальних правопорушень, з метою зміни або спотворення їх показань на стадії судового розгляду.

Нівелювання вказаного ризику забезпечить дотримання принципу безпосередності дослідження показань, передбаченого статтею 23 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки потерпіла у даному кримінальному провадженні судом ще не допитана, а надані нею показання під час досудового розслідування не можуть бути враховані при ухваленні вироку стосовно підозрюваного.

У рішенні від 26.01.1993 у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Слідча суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризику, передбаченого пунктом 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про наявність зазначеного ризику слідча суддя ураховує характер та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , а також дані про його особу.

Так, підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 185 та частиною п`ятою статті 361 Кримінального кодексу України, які, за версією сторони обвинувачення, були вчинені з корисливих мотивів та спрямовані на незаконне отримання майнової вигоди.

Разом з тим, встановлено, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має підтвердженого стабільного законного джерела доходу, що у сукупності з корисливим характером інкримінованих йому кримінальних правопорушень свідчить про наявність додаткових передумов для продовження злочинної діяльності.

Слідча суддя також ураховує, що на всій території України продовжує діяти правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, а також те, що частина території держави залишається тимчасово окупованою.

За таких обставин, правовий режим воєнного стану не є самостійним ризиком у розумінні статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, однак істотно підсилює та актуалізує ризики, на які посилається сторона обвинувачення, а саме ризики, передбачені пунктами 1), 3) та 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, «Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № № 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання.

Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Отже, саме на основі не загальних фраз, а доведених конкретних фактів та відомостей, суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи його продовження, має оцінювати можливість запобігти встановленим ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт. І лише посилаючись на обставини конкретної справи, які доводять, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не здатне запобігти встановленим ризикам, до особи може бути застосовано такий винятковий захід або продовжено строк його дії. За відсутності таких доказів тримання підозрюваного під вартою буде вважатися свавільним.

Ураховуючи наявність та актуальність ризиків, передбачених пунктами 1), 3) та 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, оцінивши в сукупності всі обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, з метою запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та інших учасників кримінального провадження, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, слідча суддя дійшла висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідча суддя уважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе належним чином запобігти встановленим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, тому, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із частинами першою та пунктом 3) частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як зазначено у частині четвертій статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Визначаючи розмір застави, слідча суддя ураховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кількох особливо тяжких злочинів, відомості про його особу, а також встановлені під час судового розгляду ризики, передбачені пунктами 1), 3) та 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, тому уважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 600,00 гривень.

Саме такий розмір застави буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, і забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 194 та 196 Кримінального процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника відділення № 3 СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221100000145 від 22.01.2025 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 185, частиною п`ятою статті 361 Кримінального кодексу України - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Люб`язь Любешівського району Волинської області, громадянина України, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб до 24 серпня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Люб`язь Любешівського району Волинської області, громадянина України, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , суму застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно із ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 26 червня 2026 року у справі № 646/965/25 (провадження № 1-кс/646/1432/2026) стосовно ОСОБА_4 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора про своє місце проживання та засоби зв`язку;

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора;

- утримуватись від спілкування з потерпілою, свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо він порушить покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1