Ухвала суду № 137731722, 26.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9358/26

Провадження № 2-з/522/391/26

УХВАЛА

26 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ» про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 25.06.2026 року надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, згідно якої просив накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх банківських рахунках та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ» (Код ЄДРПОУ 41168795, місцезнаходження: 65026, місто Одеса, вулиця Приморська, 3Б).

Зазначену заяву суддя отримала 26.06.2026.

В обґрунтування заяви зазначено, що 27 травня 2026 ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ» про стягнення заборгованості із заробітної плати за період з січня 2026 року по квітень 2026 року розмірі 180 000 грн. Предметом позову є заробітна плата позивача за період з січня 2026 року по квітень 2026 року, належна до нарахування та виплати при триваючих трудових відносинах між сторонами. Право вимоги виникло після спливу встановленого законом строку виплати заробітної плати, передбаченого ч. 1 ст. 115 КЗпП України. Позов має трудовий характер і пов`язаний із захистом права працівника на оплату праці.

Заявник також вказує, що існують наявні ризики невиконання рішення суду, що підтверджується не припущеннями, а сукупністю конкретних обставин, а саме: відсутністю добровільного виконання попередніх судових рішень на користь позивача, фінансовий стан відповідача. За даними фінансової звітності ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ», фінансовий стан відповідача характеризується негативними показниками.

Також зазначив, що аналогічне клопотання позивача було задоволено в аналогічній справі апеляційною інстанцією ухвалою від 05.06.2026р. у справі №947/26680/23

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З врахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд дослідивши матеріали позовної заяви, заяву про забезпечення позову та надані до неї документи, дійшов наступного висновку.

Згідно частини першої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1 та 4 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено, що позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Згідно частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Наведене в сукупності свідчить, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Саме такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17.

Також Велика Палата Верховного Суду вказала на наступне.

За змістом наведених вище приписів, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Тобто особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Судом встановлено, що предметом позову є заробітна плата позивача у розмірі 180 000 грн.за період з січня 2026 року по квітень 2026 року, належна до нарахування та виплати при триваючих трудових відносинах між сторонами.

Заявник просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх банківських рахунках у банках та інших фінансових установах та небанківських надавачах платіжних послуг України та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ» ((Код ЄДРПОУ 41168795, місцезнаходження: 65026, місто Одеса, вулиця Приморська, 3Б), в тому числі на рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ «Райфайзен Банк» у межах суми 180 000 грн., крім коштів, на які відповідно до закону не може бути накладено арешт.

Вказана сума коштів відповідає розміру позову.

З огляду на викладене, з метою захисту матеріально правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІа» та забезпечення позивачу ефективного виконання рішення суду, у разі ухвалення такого на його користь, а також попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд виснує, що забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів, що знаходяться на всіх банківських рахунках відповідача ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» в межах позовних вимог на загальну суму 180 000 грн до вирішення спору судом, є допустимим, адекватним та співмірним способом забезпечення позову, ураховуючи його предмет .

Суд наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб здійснюється в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.149, 150, 153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ» про стягнення заробітної плати - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх банківських рахунках , в тому числі на рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ «Райфайзен Банк» Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ» в межах позовних вимог на загальну суму 180 000 грн. до вирішення справи по суті.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Стягувач ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "БІІР ПРОПЕРТІ" (код ЄДРПОУ 41168795, вул.Приморська, 3Б, м.Одеса, 65026).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Домусчі Л.В.