Ухвала суду № 137731463, 23.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/5910/26

н/п 1-кс/953/3519/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025220000001306 від 04.11.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2026 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025220000001306 від 04.11.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що для обслуговування трамвайних маршрутів південної та західної частин міста Харкова засновано експлуатаційне підприємство міського електротранспорту Харкова - КП «Жовтневе трамвайне депо», код 37765988, юридична та фактична адреса: 61157, м. Харків, вул. Москалівська, 199-А (далі - Підприємство).

З 2021 року ОСОБА_10 на підставі контракту, який переукладено 15.08.2024 займає посаду директора КП «Жовтневе трамвайне депо» строком до 31.08.2027.

Згідно з положенням контракту, ОСОБА_10 здійснює керівництво Підприємством, організує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльності, забезпечує виконання завдань підприємства. Забезпечує складання в установленому порядку річного фінансового плану та подає на затвердження Органу управління. Забезпечує виконання основних показників річного фінансового плану Підприємства. Подає в установленому порядку Органу управління квартальну та річну фінансову звітність Підприємства. Забезпечує виконання показників використання комунального майна і прибутку щокварталу ефективності та управління відповідний звіт за встановленою формою та щороку подає до Органу. Забезпечує ефективне використання і зберігання майна закріпленого за Підприємством. Забезпечує цільове використання бюджетних коштів. Подає на погодження до Органу управління штатний розпис та організаційну структуру Підприємства. Укладає трудові договори з працівниками Підприємства відповідно до чинного законодавства України. Призначає та звільняє головного бухгалтера, заступника Керівника за погодженням з Органом управління. Забезпечує виконання Підприємством зобов`язань зі сплати податків, внесення інших обов`язкових платежів до бюджетів та своєчасну виплату заробітної плати працівникам та виконання погодженого графіку погашення відповідної заборгованості. Створює безпечні умови праці на Підприємстві відповідно до вимог чинного законодавства України. Виконує інші повноваження з організації i діяльності Підприємства згідно із Статутом Підприємства.

Відповідно до статуту КП «Жовтневе трамвайне депо» ОСОБА_10 , як директор несе повну відповідальність за стан і діяльність Підприємства фінансової, договірної та трудової дисципліни; діє від імені Підприємства без довіреності, представляє його в усіх організаціях, установах і розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства та Статуту; веде переговори, підписує угоди, контракти ті інші правочини, видає накази, затверджує локальні акти Підприємства, дає вказівки, обов`язкові для всіх працівників Підприємства затверджує структуру та штатний розпис Підприємства за погодженням Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради; несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів несе відповідальність за стан і діяльність Підприємства, дотримання фінансової договірної та трудової дисципліни; затверджує положення про виробничі підрозділи, умови оплати праці працівників, та їх стимулювання; за погодженням з Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради призначає на посади головного бухгалтера, головного інженера та заступників директора.

Наказом №205-ВК від 24.03.2022 на посаду заступника директора з ремонту КП «Жовтневе трамвайне депо», призначений ОСОБА_5 .

Відповідно до посадової інструкції заступника директора з ремонту, на ОСОБА_11 покладено обов`язки: здійснювати контроль за якістю виконання обсягів робіт при технічному обслуговуванні та ремонті рухомого складу, обладнання відповідно до вимог метрології та нормативно-технічної документації; контролювати дотримання ПТЕ, ВІД, ПДР, законодавчих актів з охорони праці, пожежної безпеки, вимог Держтехнагляду Держенергонагляду, санітарно-промислової гігієни, інструкцій і положень щодо проведення робіт; Контролювати виконання плану заходів щодо підвищення надійності рухомого складу і його агрегатів; Здійснювати контроль за ремонтом та випробуванням вузлів агрегатів і рухомого складу; Брати участь в розробці заходів і контролювати їх виконання по впровадженню нової техніки, технології спрямованих на економію матеріалів, енергоресурсів, дотримання інструкцій з охорони праці пожежної безпеки; Брати участь в розробці та впровадженню заходів щодо посилення трудової дисципліни у депо; Брати участь у випробуванні та освоєнні нового рухомого складу; Координувати діяльність підрозділів депо, що забезпечують безперебійну роботу депо з випуску рухомого складу на лінію; Контролювати дотримання вимог інструкцій охорони праці, пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних норм і вимог, правил внутрішнього трудового розпорядку.

Таким чином, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 постійно обіймають на підприємстві посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та згідно з ч. 3 ст. 18 КК України мають статус службової особи.

При цьому, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 усвідомлювали, що КП «Жовтневе трамвайне депо», відноситься до підприємства, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, та його штатні працівники, відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції зі змінами станом на 16.06.2022, мають право відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

У серпні 2022 року ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , будучі посадовими особами зазначеного КП «Жовтневе трамвайне депо», діючи з прямим умислом та корисливим мотивом домовились про спільне вчинення ряду злочинів, направлених на системне заволодіння коштами Харківської міської територіальної громади, які виділялись на забезпечення діяльності комунальних підприємств м. Харкова під час дії воєнного стану в Україні.

Відповідно попередньої домовленості ОСОБА_5 та ОСОБА_10 їх злочинна діяльність передбачала документальне працевлаштування осіб до штату КП «Жовтневе трамвайне депо», внесення до первинних бухгалтерських та облікових документів недостовірних відомостей про виконання зазначеними особами посадових обов`язків, що ставало підставою нарахування та виплати на ім`я зазначених осіб заробітної плати, якою у подальшому заволодівали учасники злочинної діяльності.

Усвідомлюючи, що реалізація запланованого та прикриття триваючих протиправних дій не можлива без відома та активних дій інших посадових осіб Підприємства, у серпні 2022 року, більш точну дату та час слідством не встановлено, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 вирішили залучити до своєї протиправної діяльності підлеглих їм начальника відділу кадрів ОСОБА_12 , розподілювача робіт ОСОБА_13 та начальника цеху з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу ОСОБА_14 , яким запропонували прийняти участь у злочинній діяльності, пов`язаної із систематичним заволодінням коштами Харківської громади.

В свою чергу ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , діючи умисно з корисливих мотивів надали згоду на участь у сумісній протиправній діяльності з використанням наданих їхніми посадами повноважень для досягнення загальної злочинної мети незаконного збагачення.

Розподіл та виконання ролі кожного учасника угруповання у злочинній діяльності було обумовлене займаною посадою.

Так, ОСОБА_12 , відповідно до наказу від 17.12.2024 №1108-ВК та у попередній період, починаючи з 2021 року, займала посаду начальника кадрів КП «Жовтневе трамвайне депо». Відповідно до посадових обов`язків займаної посади, мала наступні права та обов`язки: здійснювати правильний підбір і розстановку кадрів за діловими якостями, і контроль за правильним використанням їх на роботі; очолювати роботу з комплектування підприємства кадрами робітників, службовців і фахівців необхідних професій спеціальностей і кваліфікації відповідно до цілей підприємства, формувати і вести банк даних про кількісний та якісний склад кадрів; Забезпечувати прийом, розміщення молодих фахівців молодих робітників відповідно до отриманої в навчальному закладі професією і спеціальністю; Організовувати прийом на роботу, переведення, звільнення і відпустки особового складу робочих і службовців відповідно до діючих норм, правил, інструкцій і положень; Вести облік особового складу підприємства; Організовувати видачу довідок про трудову діяльність працівників; Зберігати і заповнювати трудові книжки, вести встановлену документацію з кадрів; Готувати матеріали для подання персоналу до заохочень і нагороджень; Забезпечувати підготовку документів, необхідних для призначення пенсій працівникам депо, а також подання їх в орган соціального забезпечення; Здійснювати методичне керівництво і координацію діяльності фахівців, контролювати виконання начальниками цехів і відділів законодавчих актів, наказів і розпоряджень з питань кадрової політики і роботи з персоналом; Проводити систематичний аналіз кадрової роботи на підприємстві, розробляти пропозиції щодо її поліпшення; Організовувати табельний облік, складання і виконання графіків відпусток; Вести контроль за станом трудової дисципліни і дотримання працівниками правил внутрішнього розпорядку; Аналізувати причини плинності кадрів. Розробляти заходи щодо зміцнення трудової дисципліни, зниження плинності кадрів втрат робочого часу, контролювати їх виконання; Забезпечувати складання встановленої звітності з облік особового складу та роботи з кадрами.

Для реалізації своїх обов`язків ОСОБА_12 мала право: контролювати використання робочих і службовців відповідно до їх спеціальності і кваліфікації; Вимагати від начальників цеху, відділів, ділянок інформацію про роботу з кадрами та інші матеріали, що стосуються комплектування розстановки і використання працівників; Пропонувати заходи заохочення стягнення за порушення трудової дисципліни; Контролювати дотримання правил внутрішнього розпорядку, вимог трудового законодавства, особливо праці жінок і підлітків, студентів; Контролювати правильний розподіл і використання працівників депо за професіями і кваліфікації згідно з посадовими Інструкціями.

При цьому, ОСОБА_12 використовуючи для цього своє службове становище та посадові повноваження, підбирала посаду у штаті Підприємства для зарахування фіктивного працівника, забезпечувала документальне оформлення працевлаштування цієї особи до штату Підприємства з подальшим веденням особистої справи та кадрових документів цього працівника з внесенням до них недостовірних відомостей тому числі про ступень освіти, розряд та необхідний стаж, приховувала злочинну діяльність угруповання шляхом затвердження табелів обліку робочого часу, до яких внесені завідомо неправдиві відомості про відпрацьовані години фіктивним працівником.

Окрім цього, ОСОБА_14 наказом №780-ВК від 02.07.2021 призначений на посаду начальника цеху з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу КП «Жовтневе трамвайне депо». Відповідно до посадової інструкції зобов`язаний: Координувати роботу начальників ділянок, здійснювати на основі типових посадових інструкцій конкретний розподіл обов`язків і прав працівників цеху, начальників ділянок і майстрів; організовувати роботу по виконанню цехом встановлених завдань по ЩО ТO-1, Т0-2 і середнього ремонту рухомого складу; організовувати оперативне планування і оперативний облік роботи цеху; здійснювати систематичний аналіз причин технічного браку рухомого складу вживати заходи щодо їх усунення; здійснювати контроль за своєчасною i якісною підготовкою виробництва i правильною експлуатацією технологічного обладнання цеху; забезпечувати виконання в цеху планових заходів щодо: впровадження нової техніки, технології; механізації важких і трудомістких робіт; підвищення якості технологічного обслуговування і ремонту рухомого складу; складати заявки на матеріали, які необхідні для технічного обслуговування і ремонту рухомого складу; переглядати у встановленому порядку застарілі і занижені норми виробітку (обслуговування), а також норми на роботи, за якими впроваджені оргтехзаходи, щодо зниження трудових витрат; забезпечувати правильність і своєчасність оформлення первинних документів з обліку робочого часу, вироблення, заробітної плати і матеріальних звітів; організовувати впровадження в цеху заходів щодо раціонального використання матеріалів інструменту запасних частин, палива, електроенергії, води; організовувати проведення первинного і повторного інструктажу на робочих місцях; здійснювати контроль за дотриманням в виробничих підрозділах правил охорони праці, виробничої санітарії та протипожежного захисту; забезпечувати організацію виробництва, праці та управління в цеху організовувати підвищення кваліфікації працівників цеху, здійснювати загальне керівництво раціоналізаторської роботою в цеху; організовувати виробничу та трудову дисципліни; забезпечувати якісне і своєчасне проведення оперативного контролю за станом охорони праці в цеху; брати участь в розробці заходів щодо поліпшення умов праці, забезпечувати їх виконання по всьому цеху умов праці; стежити за справністю і безпечним станом: обладнання, інструменту пристосувань, інвентарю, транспортних і вантажопідйомних засобів, огорож запобіжних пристроїв, виробничих і допоміжних приміщень; проводити своєчасне розслідування нещасних випадків, виявляти причини шо викликали їх, вживати заходи до запобігання виробничому травматизму; забезпечувати контроль за виконанням працівниками правил, інструкцій наказів по охороні праці, приймати до порушників заходи дисциплінарного і виховного впливу; Розробляти інструкції з охорони праці і після погодження та затвердження їх установленому порядку забезпечувати ними працюючих; оснащувати виробничі ділянки куточками з охорони праці, обладнати знаками безпеки, плакатами і попереджувальними приписами; забезпечувати наявність на ділянках цеху журналу інструктажу робітників журналів оперативного контролю стану охорони праці.

Використовуючи своє службове становище, діючи згідно домовленостей з іншими співучасниками, ОСОБА_14 організовував оперативне планування і оперативний облік роботи цеху без фактичного задіяння праці фіктивних робітників підприємства, при одночасному затвердженню недостовірних відомостей у первинних документах з обліку робочого часу, вироблення, заробітної плати, щодо відпрацьованих годин цими працівниками, що ставало підставою нарахування їм заробітної плати.

Крім того, ОСОБА_13 наказом №33-ВК від 15.08.2011 призначена на посаду розподілювача робіт цеху з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу КП «Жовтневе трамвайне депо». Відповідно до посадової інструкції зобов`язана: вести облік виробничої та господарської діяльності цеху (ділянки); підготувати різні довідки на основі даних періодичного обліку; вести облік спискового складу працюючих та табельний облік з метою встановлення фактичного часу перебування робітників на робочих місцях; контролювати своєчасність надання працівниками цеху листків тимчасової непрацездатності, довідок по догляду за хворими та інших виправдувальних документів, що підтверджують право на їх відсутність на робочому місці; здійснювати відповідні записи в первинних документах за видами обліку, підраховувати підсумки та складати встановлену звітність, відомості та зведення; виписувати наряди на виробництво робіт з подальшою їх трактовкою; виписувати вимоги та вести їх облік; своєчасно надавати у відповідні інстанції акти, списки, відомості; заповнювати цехові дошки показників роботи працівників цеху.

Діючи відповідно домовленостей з ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , використовуючи свою посаду, ОСОБА_13 вносила завідомо неправдиві відомості про відпрацьовані години фіктивними працівниками до табелів обліку робочого часу, які у подальшому ставали підставою для нараховування та виплати заробітної плати фіктивним працівникам, з подальшим її розподілом між членами угруповування.

У період з серпня 2022 по травень 2026 року задокументовано вчинення сумісно ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , наступних кримінальних правопорушень:

02.08.2022 ОСОБА_5 підшукав ОСОБА_15 , якого наказом директора ОСОБА_10 за підготовленими начальником кадрів ОСОБА_12 документами, призначено до КП «Жовтневе трамвайне депо». У період з 02.08.2022 по 26.05.2026 розподілювач робіт ОСОБА_13 , та начальник цеху ОСОБА_14 щомісяця вносили до офіційних первинних бухгалтерських документів - табелів обліку робочого часу недостовірні відомості про перебування ОСОБА_15 на робочому місці та відпрацьовані ним години, без фактичного виконання ним обов`язків та його присутності на робочому місці.

Зазначені табеля обліку (використання) робочого часу затверджувались начальником цеху ОСОБА_14 , начальником кадрів ОСОБА_12 , розподілювачем робіт ОСОБА_13 директором ОСОБА_10 та ставали підставою для нараховування та виплати заробітної плати на ім`я ОСОБА_15 , що спричинило збитків бюджету Харківської територіальної громади у сумі 1 160 528 грн.

Крім того, 09.11.2022 ОСОБА_5 підшукав ОСОБА_16 , якого наказом директора ОСОБА_10 за підготовленими начальником кадрів ОСОБА_12 документами, призначено до КП «Жовтневе трамвайне депо». У період з 09.11.2022 по 26.05.2026 розподілювач робіт ОСОБА_13 та начальник цеху ОСОБА_14 щомісяця вносили до офіційних первинних бухгалтерських документів - табелів обліку робочого часу недостовірні відомості про перебування ОСОБА_16 на робочому місці та відпрацьовані ним години, без фактичного виконання ним обов`язків та його присутності на робочому місці.

Зазначені табеля обліку(використання) робочого часу затверджувались начальником цеху ОСОБА_14 , начальником кадрів ОСОБА_12 , розподілювачем робіт ОСОБА_13 директором ОСОБА_10 та ставали підставою для нараховування та виплати заробітної плати на ім`я ОСОБА_16 , що спричинило збитків бюджету Харківської територіальної громади у сумі 840 304 грн.

Крім того, 09.11.2023 ОСОБА_5 підшукав ОСОБА_17 , якого наказом директора ОСОБА_10 за підготовленими начальником кадрів ОСОБА_12 документами, призначено до КП «Жовтневе трамвайне депо». У період з 09.11.2023 по 26.05.2026 розподілювач робіт ОСОБА_13 та начальник цеху ОСОБА_14 щомісяця вносили до офіційних первинних бухгалтерських документів - табелів обліку робочого часу недостовірні відомості про перебування ОСОБА_17 на робочому місці та відпрацьовані ним години, без фактичного виконання ним обов`язків та його присутності на робочому місці.

Зазначені табеля обліку(використання) робочого часу затверджувались начальником цеху ОСОБА_14 , начальником кадрів ОСОБА_12 , розподілювачем робіт ОСОБА_13 директором ОСОБА_10 та ставали підставою для нараховування та виплати заробітної плати на ім`я ОСОБА_17 , що спричинило збитків бюджету Харківської територіальної громади у сумі 861 424 грн.

Крім того, 22.08.2024 ОСОБА_5 підшукав ОСОБА_18 , якого наказом директора ОСОБА_10 за підготовленими начальником кадрів ОСОБА_12 документами, призначено до КП «Жовтневе трамвайне депо». У період з 22.08.2024 по 26.05.2026 розподілювач робіт ОСОБА_13 та начальник цеху ОСОБА_14 щомісяця вносили до офіційних первинних бухгалтерських документів - табелів обліку робочого часу недостовірні відомості про перебування ОСОБА_18 на робочому місці та відпрацьовані ним години, без фактичного виконання ним обов`язків та його присутності на робочому місці.

Зазначені табеля обліку (використання) робочого часу затверджувались начальником цеху ОСОБА_14 , начальником кадрів ОСОБА_12 , розподілювачем робіт ОСОБА_13 директором ОСОБА_10 та ставали підставою для нараховування та виплати заробітної плати на ім`я ОСОБА_18 , що спричинило збитків бюджету Харківської територіальної громади у сумі 467 318 грн.

Таким чином, 19.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, тобто у: заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, у особливо великих розмірах; заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, у великих розмірах, повторно; внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі насідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Причетність ОСОБА_5 до скоєння інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими обґрунтовується пред`явлена підозра, а саме: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії візуальне спостереження за особою ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , згідно яких, останні, будучи оформленими на посаду до КП «Жовтневе трамвайне депо», фактично здійснювали іншу трудову діяльність; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 зазмістом розмов вбачається, що останні, будучи оформленими на посаду до КП «Жовтневе трамвайне депо», фактично здійснють іншу трудову діяльність; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_5 , згідно якого, останній спілкується з ОСОБА_15 та ОСОБА_18 стосовно виконання ними обов`язків у ТОВ «Єкопрофпроект» та сам, будучи заступником директора КП «Жовтневе трамвайне депо», фактично здійснює керівництво ТОВ «Єкопрофпроект»; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно згідно якого, за суттю розмов, вбачається, що остання, будучи документально оформленою на посаду до КП «Жовтневе трамвайне депо», фактично здійснює іншу трудову діяльність; даними АТ «Укргазбанк», згідно яких на ім`я зараховано ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , та ОСОБА_17 щомісячно виплачується заробітна плата від КП «Жовтневе трамвайне депо» з моменту їх працевлаштування до штату КП; відомостями, отриманими від ДП «Об`єднання комунар», згідно яких, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , будучи документально оформленими до штату КП «Жовтневе трамвайне депо», фактично щоденно у робочі дні перебувають протягом дня на території ДП «Об`єднання комунар», за адресою: м. Харків, вул. Рудика, 8, де орендує виробничі приміщення ТОВ «Екопроіпроект»; даними протоколу обшуку від 28.05.2026 у КП «Жовтневе трамвайне депо», у якому зафіксований факт вилучення особових справ на працівників ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 з даними про їх призначення на різні посади, в тому числі без необхідного стажу, освіти та розряду, а також вилучення табелів обліку робочого часу, у яких містяться відомості про відпрацьовані години зазначеними особами. Зазанчані табелі складені ОСОБА_13 , підписані ОСОБА_14 та ОСОБА_12 та затверджені ОСОБА_10 ; листом ДПІ Харківської області, згідно якого на ім`я ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 нараховувалась заробітна плата від КП «Жовтневе трамвайне депо»; даними протоколу обшуку від 28.05.2026 у ТОВ «Екопрофпроект», під час якого на робочому місці виявлений ОСОБА_17 , а також вилучені особові справи на працівників ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , з даними про їх попереднє офіційне оформлення на цьому підприємстві, та відомості надання їм перепусток входу до підприємства та особистих шаф для одягу, виданих вже під час, коли останні були документально працевлаштовані до штату КП «Жовтневе трамвайне депо»; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , який пояснив, що фактично більше 5-ти років працює на ТОВ «Екопрофпроект». Під час військового стану в Україні був призначений до КП «Жовтневе трамвайне депо» де отримав відстрочку від мобілізації, продовжуюючи при цьому, фактичну діяльність у ТОВ «Екопрофпроект»; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 , який пояснив, що раніше працював у КП «Жовтневе трамвайне депо», звідки звільнився 14.04.2025 у зв`язку із особистими сімейними обставинами. При звільненні йому запропонували продовжити працювати у депо на вигідних йому умовах, для чого він написав заяву на працевлаштування, однак більше йому не телефонували. 26.05.2026 він дізнався, що працевлаштований до штату депо протягом 2025 року. Однак заробітну плату не отримував, фактично на роботу до депо не ходив, про те, що рахується у штаті депо дізнався на передодні проведення обшуків; іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

На даний час у органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та спростовують можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 3 329 574 гривень.

Прокурор в судовому засіданні підтримав зазначене клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні свою причетність до інкримінованого злочину не визнав, від надання пояснень відмовився, думку щодо застосування запобіжного заходу висловлять його захисники.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_8 , ОСОБА_9 просили відмовити у задоволенні клопотання, оскільки підозра за всіма вказаними складами злочинів є очевидно безпідставною і необґрунтованою, викладені у підозрі твердження є взаємовиключні, відсутні докази направлені на встановлення фактичних обставин, не встановлено направленність виникнення умислу, в порушення вимог порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією затвердженим Постановою КМУ № 550, ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», відповідно до якої контроль за використанням коштів та фонду оплати праці на комунальних підприємствах покладається на органи Державної аудиторської служби України. Акт ревізії Держаудитслужби відсутній. Процедура виявлення та фіксації збитків відсутня, відсутній обов`язковий висновок експерта про визначення розміру збитків відповідно до положень ст. 242 ч. 2 п. 6 КПК України, що в свою чергу може суттєво впливати на кваліфікацію інкримінованого складу передбаченого ст. 191 КК України. Долучені до клопотання матеріали не доводять наявність ознак складів кримінальних правопорушень інкримінованих ОСОБА_5 надані на обгрунтування причетності виписки про перерахування коштів на рахунок підзахисного не свідачть про заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а підтверджують лише перерахування коштів, даний документ не містить часу коли саме здійснювались ці перекази та відповідні суми не співпадають з розміром заробітної плати яка отримувалась. Відсутні докази фіктивного працевлаштування. Не доведено факт змови. Крім того у кримінальному провадженні відсутній потерпілий, проте зазначено про спричинення збитків бюджету Харківської територіальної громади. Визначення розміру збитків здійснено органом досудового розслідування на підставі огляду відомостей з державного реєстру платників податків та сумування відповідних сумм, що не може бути враховано, через порушення визначення розміру збитків процедурі передбаченої вимогами КПК у тексті клопотання зазначено ( ОСОБА_15 1 160 528 грн, ОСОБА_16 840 304 грн, ОСОБА_17 861 424 грн, ОСОБА_18 467 318 грн) та самостійно виведено загальну суму шкоди в розмірі 3 млн. 329 тис. 574 грн. Також не може бути враховано посилання сторони обвинувачення на розмір застави, оскільки зазначений розмір визначено на підставі необгрунтованого розрахунку, що супереречить положенню закону в частині того, що розмір застави повинен визначатись виходячи з відомостей щодо особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваної в суд достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу відповідно до практики ЄСПЛ. У клопотанні, як на підставу для застосування найжорсткішого виняткового запобіжного заходу орган досудового розслідування посилається виключно на припущення, не доведено наявність існування ризиків, ризики не обгрунтовані, стороною обвинувачення не доведено наявність їх існування, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, має зареєстроване місце проживання, офіційно працевлаштований, також не доведено не можливість застосування іншого запобіжного заходу не повязаного з триманням під вартою.

Вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст. 183, 331 КПК України, суд доходить наступного висновку.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відділом слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025220000001306 від 04.11.2025 за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України.

19.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4, 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації його дій, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, які перелічені вище у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України.

У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».

Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження чи продовження строку його дії, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості у вчиненні інкримінованого злочину та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».

Щодо наявності ризиків.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованих злочинів, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є не тяжким та особливо тяжким, та за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_5 не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати, що підозрюваний у разі не обрання йому запобіжного заходу, який належним чином не забезпечить виконання покладених на нього обов`язків, зможе за необхідності переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Співставлення негативних для обвинуваченого наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

У свою чергу сторона захисту не змогла навести достатні аргументи того, щоб взагалі виключити такий ризик.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

Наведені обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, суд враховує те, що, обставини кримінального правопорушення в якому він підозрюється свідчать про ймовірну його схильність до вчинення злочинів, у зв`язку з чим, суд також приймає до уваги відповідний ризик на первісному етапі.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, який має вищу освіту, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має потійне місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно працевлаштований, раніше в силу вимог ст. 89 КК України не судимий.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про його причетність до вчинення тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану особу від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Керуватись розміром спричиненої шкоди зазначеним у клопотанні, як остаточно визначеним на даному етапі не є можливим, через вдсутність проведеного експертного дослідження з урахуванням усіх обставин кримінального провадженя.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжких.

Розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваної в суд достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу.

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_5 як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, беручи до уваги розмір предмета злочину.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025220000001306 від 04.11.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 58 (п`ятдесят вісім) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 19 серпня 2026 року.

Строк тримання під вартою обчислювати з 23 червня 2026 року до 19 серпня 2026 року.

Встановити строк дії даної ухвали до 19 серпня 2026 року.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень 00 коп, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): UA208201720355299002000006674; призначення платежу застава по справі №, за підозрюваного ПІБ) до сплину терміну тримання під вартою.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Київський районний суд м.Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання.

Зобов`язати старшого слідчого слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 26.06.2026 о 16 годині 15 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1