Ухвала суду № 137730458, 25.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/24791/26

Провадження № 2/947/5873/26

УХВАЛА

25.06.2026 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відстрочення або зменшення належного до сплати судового збору по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Фізико-хімічного інституту ім. О. В. Богатського Національної академії наук України про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

17.06.2026 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фізико-хімічного інституту ім. О. В. Богатського Національної академії наук України про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, в якій позивач просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Фізико-хімічного інституту ім. О. В. Богатського Національної академії наук України щодо несвоєчасного проведення з ним остаточного розрахунку при звільненні, несвоєчасної видачі копії наказу про звільнення, трудової книжки та ненадання належного письмового повідомлення про всі нараховані та виплачені суми при звільненні;

- стягнути з Фізико-хімічного інституту ім. О. В. Богатського Національної академії наук України, код ЄДРПОУ 03534535, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 04.05.2026 року по 14.05.2026 року в орієнтовному розмірі 4770,00 грн., із подальшим точним розрахунком на підставі витребуваних судом кадрових та бухгалтерських документів;

- у разі встановлення судом під час розгляду справи факту, що станом на 14.05.2026 року повний остаточний розрахунок так і не було проведено в повному обсязі або виплачена сума була частковою, стягнути з відповідача на мою користь середній заробіток за подальший час затримки по день фактичного повного розрахунку, але не більш як за шість місяців відповідно до статті 117 КЗпП України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л. В.

Оглядаючи позовну заяву, суддею було встановлено її невідповідність вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

За наслідком чого, ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Калініченко Л.В. від 19.06.2026 року вказану позовну заяву ОСОБА_1 до Фізико-хімічного інституту ім. О. В. Богатського Національної академії наук України про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні - залишено без руху. Надано позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали. Роз`яснено позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

У відповідності до ухвали суду, позивачеві роз`яснено про необхідність усунення наступних недоліків пред`явленого позову, а саме:

- зазначення у позові чи окремому документі відомостей про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, відносно учасників справи;

- надання належним чином завірених усіх копій поданих до суду копій доказів, визначених у позові в якості додатків;

- надання до суду документу на підтвердження сплати судового збору, який враховуючи подання позивачем позовної заяви, яка містить вимоги майнового характеру, а саме про стягнення компенсації за затримку проведення розрахунку при звільненні в сумі 4770,00 грн. та вимогу немайнового характеру про визнання бездіяльності неправомірною, підлягає до сплаті в сумі 2662,40 грн.;

- роз`яснено, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);

- роз`яснено, що у разі сплати судового збору у належному розмірі, позивачеві необхідно надати відкоригований орієнтовний розрахунок судових витрат.

22.06.2026 року позивачем ОСОБА_1 в електронній формі через підсистему Електронний суд надійшла заява на усунення недоліків пред`явленого позову, яка зареєстрована судом 23.06.2026 року та передана головуючому судді 24.06.2026 року.

У відповідності до вказаної заяви вбачається, що безпосередньо станом на 22.06.2026 року він вже ознайомлений з ухвалою суду від 19.06.2026 року, за наслідком чого 22.06.2026 року надав відповідну заяву на усунення недоліків.

На підставі чого, суд вважає, що п`ятиденний строк для усунення недоліків у відповідності до ухвали суду від 19.06.2026 року слід розраховувати з 22.06.2026 року по 26.06.2026 року включно.

У поданій до суду заяві позивача на усунення недоліків пред`явленого позову вбачається, що ОСОБА_1 одночасно заявлено вимогу про відстрочення або зменшення належного до сплати судового збору, з посиланням на скрутне матеріальне становище та не співмірністю розміру судового збору з ціною позову за пред`явленим позовом.

Частинами 1, 3, 5 статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

Підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначені у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», якою встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Позивачем на підтвердження наявності підстав для відстрочення або зменшення розміру судового збору надано відомості про застраховану особу відносно ОСОБА_1 , починаючи з 2008 року по 2026 рік, однак який взагалі не містить розділу з відомостями щодо 2025 року, за наслідком чого суд позбавлений можливості пересвідчитись чи не перевищує розмір судового збору, підлягаючий до сплати за пред`явленим позовом, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік позивача.

Додатково позивачем надано документи на підтвердження того, що позивач був працевлаштований у період з 20.04.2026 року по 03.05.2026 року, а також докази на підтвердження зарахування на банківський рахунок позивача 14.05.2026 року грошових коштів в якості заробітної плати в сумі 3690,05 грн.

Поряд з цим, суд зазначає, що вказані відомості не є беззаперечним доказом наявності усіх чи відсутності інших доходів у відповідної особи.

Будь-яких інших доказів на підтвердження відсутності доходів позивача, у тому числі:довідки про склад сім`ї; про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї; банківські документи про наявність у позивача усіх банківських рахунків, з інформацією про розмір коштів або відсутність на рахунку коштів; довідки фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків; доказів на підтвердження усього наявного у позивача рухомого та нерухомого майна, тощо, до суду не надано.

Велика Палата Верховного суду при розгляді справи №0940/2276/18 від 14.01.2021 зробила висновок, що з аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Особа, яка заявляє клопотання (заяву) про звільнення/ розстрочку, відстрочку, зменшення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас, ст. 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Крім того, загальний принцип рівності усіх перед законом визначено нормами ст. 24 Конституції України, 6 ЦПК України.

У контексті особи, які звертаються до суду, за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, зобов`язані дотримуватись процесуальної форми подання позову. При здійсненні судочинства, суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Однак, положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року не означає й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах, а відтак, вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» заява № 28249/95 від 19.06.2001).

Загалом, заява позивача не містить достатніх обґрунтувань про неможливість сплати судового збору і таке не підтверджено належними доказами. Такими доказами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (у тому числі, фіскальних органів), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, відомості щодо тощо.

Доводи позивача про не співмірність підлягаючого до сплати судового збору за пред`явленим позовом з ціною позову, є безпідставними та не є підставою для відстрочення чи зменшення розміру судового збору.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів,можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Наведені позивачем доводи не дають достатніх підстав для відстрочення чи зменшення розміру сплати судового збору за пред`явленим позовом, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволення заяви позивача про відстрочення або зменшення розміру судового збору за пред`явлення позовної заяви.

Приймаючи, що строк для усунення недоліків у відповідності до ухвали Київського районного суду міста Одеси від 19.06.2026 року не сплив, питання щодо виконання/невиконання позивачем вимог ухвали суду, судом одночасно не розглядається.

Керуючись ст. 136, 175 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення або зменшення розміру судового збору за пред`явлення позовної заяви до Фізико-хімічного інституту ім. О. В. Богатського Національної академії наук України про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л. В. Калініченко