Ухвала суду № 137730250, 11.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/22747/26

Провадження № 1-кс/947/8033/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , її представника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратур у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12026160000000165 від 09.02.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратур у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12026160000000165 від 09.02.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення,з метою збереження речових доказів просить накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні:

Слідчий ОСОБА_3 обґрунтував клопотання, вимоги якого підтримав та просив задовольнити. Повідомив, що ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження має статус свідка. Щодо підстав арешту на вилучені грошові кошти зазначив, що наразі перевіряється ви вони мають відношення до кримінального провадження. Відносно вилученої техніки повідомив, що може виникнути необхідність в призначенні експертизи, не дивлячись на те, що пристрої були оглянуті під час обшуку.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 надала письмові заперечення, посилаючись на які у задоволенні клопотання просить відмовити. Повідомляє, що згідно протоколу обшуку від 01.06.2026, ОСОБА_4 добровільно видала працівникам правоохоронних органів для здійснення візуального огляду як мобільний телефон марки iPhone 17 PRO (IMEI НОМЕР_1 , IMEI 2- НОМЕР_2 ) в корпусі синього кольору із SIM-картою з абонентським номером НОМЕР_3 (однак він був вилучений все одно), так ноутбук ASUS Vivoboock с/н T5NOCV12P197218 в корпусі чорного кольору, при огляді якого ОСОБА_7 добровільно ввела пароль, авторизувалась в особистому кабінеті системи «Хелсі» та Державному реєстрі оцінювання функціонального статусу осіб, з яких запитала інформацію відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (оскільки вони є пацієнтами, з якими укладені декларації). Звернула увагу, що протоколів огляду зазначених технічних пристроїв (ноутбука та телефона) в обґрунтування клопотання надано не було, а тому недоведеним є факт того, що вилученим телефоном, про арешт якого йдеться, ОСОБА_4 користувалась саме під час вчинення кримінальних правопорушень. Підтвердила, що ОСОБА_10 як сімейний лікар, маючи декларації з пацієнтами, могла отримати таку інформацію і добровільна надала її при обшуку. На її думку не зрозуміло, для чого в такому випадку було здійснено вилучення ноутбуку. Також представник вважає, що матеріалами, наданими в обґрунтування, жодним чином не доводиться, що вилучені грошові кошти, в сумі 3000 доларів США є такими, що здобуті злочинним шляхом. По-перше, ОСОБА_11 не є підозрюваною в кримінальному провадженні , а вилучені грошові кошти є особистими коштами, які зберігалися після продажу нерухомості, на підтвердження чого надала відповідні докази.

Власник майна ОСОБА_10 підтримала представника, проти задоволення клопотання заперечувала, повідомила, що під час обшуку нею було надано доступ до технічних пристроїв.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання, долучені в його обґрунтування матеріали, а також заперечення з додатками, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 09.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025160000000165, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за фактом незаконного переправлення осіб через державний кордон України, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництва такими діями або сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинені організованою групою або вчинені з корисливих мотивів.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що група осіб організували схему з оформлення фіктивних документів для чоловіків призовного віку з метою надання «потрібного» діагнозу, який дає підставу для отримання статусу особи з інвалідністю, з метою виїзду за кордон.

В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетна ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка являється діючим сімейним лікарем КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» ОМР, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 56, та здійснює свою професійну діяльність в кабінеті № 19. Крім того, ОСОБА_4 , видавала підроблені направлення на лікарські обстеження, та виносила фіктивні лікарські висновки, на ім`я ОСОБА_12 .

В подальшому відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду (справа №947/22747/26, провадження №1-кс/947/7902/26) було проведено обшук за фактичним місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: : АДРЕСА_1 , в ході якого, було вилучено:

- мобільний телефон марки iPhone 17 Pro (IMEI 1 - НОМЕР_4 , IMEI 2 - НОМЕР_2 ) в корпусі синього кольору із SIM-картою з абонентським номером НОМЕР_3 .

- ноутбук Asus Vivobook с/н T5N0CV12P197218 в корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм чорного кольору.

- грошові кошти в сумі 3000 доларів США (30 банкнот номіналом 100 доларів) із наступними серіями та номерами: LB90321409L, LB90321418L, LB90321420L, LB90321421L, PF46772276C, LB 90321419L, PI74222450B, PB 50605997G, MA45693498A, QE 10006141A, LB 46687300S, QE00615592B, MD81364259A, QA00618776A, LB90321411L, LF42675037H, PB79450597C, QG17221853A, QG17221730A, PH53196718B, LB90321408L, LB90321417L, PE74222449B, PD53015296A, PF37762298F, MI12814566A, LB66431836P, MA45693500A, MA45693499A, MA45693481A.

01.06.2026 постановою слідчого вилучене в ході обшуку майно визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.

Вирішуючи питання про накладення арешту на вилучене майно, слідчий суддя виходить з такого.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів

Як вбачається з матеріалів клопотання, досудове розслідування здійснюється за фактом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом оформлення фіктивних медичних документів, які могли бути підставою для отримання статусу особи з інвалідністю

З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_4 перевіряється на причетність до оформлення медичної документації та внесення відомостей щодо осіб, які могли використовуватись у реалізації протиправної схеми. Під час проведення санкціонованого обшуку за місцем її проживання вилучено мобільний телефон та ноутбук, доступ до яких власником було надано добровільно.

Незважаючи на доводи сторони захисту про те, що під час обшуку було здійснено огляд вказаних пристроїв, сам факт надання доступу до техніки не виключає необхідності проведення подальших слідчих (розшукових) дій та експертних досліджень. Враховуючи специфіку кримінального правопорушення, яке розслідується, саме на електронних носіях інформації можуть міститися відомості щодо комунікації між учасниками можливого злочину, електронні документи, відомості про створення та редагування медичних документів, доступ до державних реєстрів, листування, файли та інші цифрові дані, що можуть мати доказове значення для встановлення обставин кримінального провадження.

При цьому на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вправі оцінювати допустимість та достатність доказів для доведення вини конкретної особи, а лише перевіряє наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно може відповідати критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України.

З огляду на характер кримінального правопорушення, обставини його вчинення та зміст відомостей, які можуть міститися на вилучених електронних пристроях, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на мобільний телефон марки iPhone 17 Pro та ноутбук Asus Vivobook з метою забезпечення збереження можливих речових доказів та недопущення зміни, видалення чи знищення інформації, яка може мати значення для кримінального провадження.

Разом з тим слідчий суддя не знаходить підстав для накладення арешту на грошові кошти в сумі 3000 доларів США.

Так, стороною обвинувачення не надано жодних відомостей, які б свідчили про те, що вказані кошти були отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є предметом кримінально-протиправних дій, використовувались як засіб чи знаряддя його вчинення або набуті злочинним шляхом.

У судовому засіданні слідчий фактично зазначив, що походження коштів лише перевіряється та наразі відсутні докази їх зв`язку з обставинами кримінального провадження. Таке припущення саме по собі не може бути достатньою підставою для обмеження права власності особи.

Крім того, власником майна та її представником надано документи на підтвердження походження грошових коштів від продажу нерухомого майна, які стороною обвинувачення не спростовані та не поставлені під сумнів будь-якими належними доказами.

Сам факт визнання майна речовим доказом постановою слідчого не є безумовною підставою для накладення арешту, оскільки слідчий суддя повинен перевірити наявність об`єктивних даних, які підтверджують відповідність майна критеріям речового доказу, передбаченим ст. 98 КПК України.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено необхідність накладення арешту на грошові кошти в сумі 3000 доларів США, а тому в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Слідчий суддя також звертає увагу на те, що на даний час ОСОБА_4 має процесуальний статус свідка у кримінальному провадженні та про підозру їй не повідомлено. Вказана обставина сама по собі не виключає можливості накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям речового доказу, однак підлягає врахуванню при вирішенні питання про співмірність такого втручання у право власності особи.

При цьому відсутність у ОСОБА_4 статусу підозрюваної набуває істотного значення при оцінці підстав для арешту вилучених грошових коштів, оскільки стороною обвинувачення не надано належних та достатніх доказів того, що зазначені кошти є предметом кримінально протиправної діяльності, набуті злочинним шляхом або можуть підлягати спеціальній конфіскації. За таких обставин подальше обмеження права власності на вказані кошти ґрунтувалося б виключно на припущеннях, що є неприпустимим.

Водночас процесуальний статус свідка не спростовує наявності підстав для арешту мобільного телефону та ноутбука, оскільки вирішальним у цьому випадку є не статус власника майна, а наявність достатніх підстав вважати, що зазначені електронні пристрої можуть містити відомості, які мають значення для кримінального провадження та відповідають ознакам речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.

Додатково слідчий суддя акцентує, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального правопорушення майно, на яке накладено арешт , буде оглянуто та встановлено, що відпала необхідність в його подальшому арешті, власник такого майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, у відповідності до ст. 174 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно вилучене в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме на :

- мобільний телефон марки iPhone 17 Pro (IMEI 1 - НОМЕР_4 , IMEI 2 - НОМЕР_2 ) в корпусі синього кольору із SIM-картою з абонентським номером НОМЕР_3 .

- ноутбук Asus Vivobook с/н T5N0CV12P197218 в корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм чорного кольору.

В решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали надіслати прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1