Рішення № 137729753, 24.06.2026, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/423/26

Провадження № 2/396/1033/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24.06.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Цесельська О. С.

за участю секретаря судового засідання: Кравченко І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу 387/423/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №552861-КС-001 від 17.08.2025 р. в розмірі 30 911,92 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.08.2025 року між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика» укладено кредитний договір №552861-КС-001, на виконання якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 12 000,00 грн. шляхом зарахування коштів на банківську карту відповідачки № НОМЕР_1 . Договір підписано шляхом обміну електронними повідомленнями, та одноразовим ідентифікатором, відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання по кредитному договору виконало, надало позичальнику грошові кошти, шляхом перерахунку на банківську карту позичальника, зазначену позичальником в анкеті. У зв`язку з порушенням відповідачкою умов договору виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідачки, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26.03.2026 року справу передано для розгляду за підсудністю до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.

Ухвалою суду від 21.04.2026 р. цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, витребовано докази.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в заявленому позові просить розглянути справу без його участі, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 не з`явилася у судове засідання, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином за місцем своєї реєстрації, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи заперечень на позов до суду не надходило.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд не фіксувався.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Суд встановив, що 17.08.2025 року між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика» укладено кредитний договір №552861-КС-001, відповідно до якого ТОВ «Бізнес Позика» надали відповідачкі фінансовий кредит у розмірі 12 000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за її користування. Згідно анкети клієнта, відповідач зазначив номер банківського рахунку для перерахування коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України.

Одним із видів договорів, є договір приєднання, яким відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №552861-КС-001 відповідачка ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за договором №552861-КС-001 на загальну суму 2 000,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 15.02.2026 року, відповідачка ОСОБА_1 має заборгованість за кредитом в сумі 30 911,92 грн., що складається із: заборгованості по тілу кредиту - 10 412,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 12 099,92 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 6 000,00 грн. та суми прострочених платежів за комісією - 2 400,00 грн.

Отже, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості 10 412,00 грн. - за основним боргом, 12 099,92 грн. - за відсотками та заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 6 000,00 грн.

Крім того, позивач прохав стягнути з відповідачки 2 400,00 грн. комісії, пов`язаною з наданням кредиту за зазначеним кредитним договором.

При визначенні підстав та порядку нарахування комісії, потрібно керуватися положеннями абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону «Про захист прав споживачів», якими кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З огляду на зміст приписів частин 1 та 2 статті 228 ЦК України умова кредитного договору про додаткову сплату позичальником на користь кредитора під час надання кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною. В договорі встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальника, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року по справі №6-2071цс16, та висновками Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року, зроблених під час розгляду справи 666/4957/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року при розгляді справи №363/1834/17, де визначено, що комісія, яка нараховується банком є послугою з обслуговування кредиту, а тому не підлягає стягненню на користь кредитора при наданні позичальнику коштів на придбання споживчої продукції.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

За наведених обставин вимога про стягнення 2 400,00 грн. комісії (пов`язаної з наданням кредиту), яка хоча і погоджена з позичальником, але за своєю нікчемністю не підлягає задоволенню.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, а також те, що відповідачкою не подано до суду відзив на позовну заяву та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували проведений представником позивача розрахунок заборгованості за вищевказаними договорами, як і не надано доказів виконання належним чином та у встановлені строки зобов`язань за вказаними договорами, у зв`язку з чим порушення зобов`язання визнається судом таким, що сталося з вини відповідачки, а отже суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 28 511,92 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 455 грн. 53 коп. (28 511,92 х 100 : 30 911,92 = 92,23 %, 2662,40 х 92,23% = 2 455 грн. 53 коп.).

Керуючись ст.ст. 525-527, 530, 625, 1048, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26 оф. 411, 01133) заборгованість за кредитним договором №552861-КС-001 від 17.08.2025 року в розмірі 28 511,92 грн., що складається із: заборгованості по тілу кредиту - 10 412,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 12 099,92 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 6 000,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 455,53 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його підписання до Кропивницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 24.06.2026 р.

Суддя: О. С. Цесельська