Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 404/13382/25
Номер провадження 1-кс/404/2052/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2026 року місто Кропивницький
Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Долинського відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12025121040000575, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрівка, Болградського району, Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
1.Суть клопотання.
Старший слідчий СВ ВП №2 Кропивницького РУП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Долинського відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_7 , звернулась до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , 21.09.1985 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят діб.
В обґрунтування клопотання прокурор посилалась на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України. Прокурор зауважила під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, а саме, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
ІІ. Позиції сторін.
Прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому. Просила в разі визначення розміру застави, визначити в розмірі 1 мільйон гривень. Вказала, що наявний ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Також зазначила, що підозрюваний офіційного доходу не має, враховуючи тяжкість може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Ризик впливу наявний, адже не всі свідки допитані, крім того є ще інші підозрювані.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, просив обрати йому запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання.
Щодо себе вказав, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , даний об`єкт нерухомості належить його матері, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , даний об`єкт нерухомості належить його дружині, з нею і проживає, одружений, має середню освіту, має на утриманні малітніх дітей 1 місяць та 11 років, яка є інвалідом з дитинства, працює не офіційно фермером, зі слів має заробіток 25 000-30 000 грн в кінці збору врожаю. Має хронічне захворювання бронхіт. Вказав, що має заощадження в розмірі 200-300 тис грн., які вкладаються у фермерську діяльність, Має у власності трактори та комбайни. Вказав, що під час обшуку йому підкинули речі, порушували його права.
Зазначив, що підозру не визнає, не був присутнім під час кримінального правопорушення. Вказує, що не має на меті переховуватись від органу досудового розслідування, зникнути та впливати на свідків та потерпілих. Пояснив, що має відстрочку від мобілізації та змогу виїхати за кордон, однак не зробив цього за весь період.
Захисник підозрюваного заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що стороною обвинувачення не доведено наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначив, що наведені стороною обвинувачення ризики є формальними та не підтверджені належними доказами.
Підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, джерело доходу, веде усталений спосіб життя та не має наміру ухилятися від кримінального провадження. При цьому наголосив, що відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 07.12.2025, тобто приблизно за шість місяців до затримання підозрюваного та повідомлення йому про підозру, і протягом цього часу ОСОБА_6 місце проживання не змінював, а доказів його переховування стороною обвинувачення не надано.
Крім того, захисник повідомив, що дружина підозрюваного має можливість внести заставу в розмірі 100 000 гривень. Також зазначив, що вона є власником квартири, у якій проживає підозрюваний, та не заперечує проти його перебування за вказаною адресою у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. На підтвердження наведених обставин захисником долучено до матеріалів клопотання документи, що характеризують особу підозрюваного.
Окремо захисник висловив сумніви щодо належності та достовірності окремих доказів, долучених стороною обвинувачення. Зокрема, звернув увагу на витяг з ЄРДР щодо дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення. Щодо протоколів допиту потерпілого зазначив, що первинний допит проведено 07.12.2025, тоді як під час додаткового допиту від 13.01.2026 потерпілий повідомив про виявлення відсутності ще одного майна статуетки у вигляді велосипеда з напиленням під золото. На думку захисника, такі обставини можуть свідчити про штучне формування доказової бази.
Також захисник зазначив, що з фототаблиці, долученої до протоколу огляду предмета від 22.12.2025, неможливо достовірно встановити особу, зображену на відеозаписі, що ставить під сумнів доказове значення зазначеного протоколу.
Просив, у разі недоведеності обгрнутованості підозри або ризиків, відмовити в задоволенні клопотання та покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. У разі якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просив застосувати до підозрюваного домашній арешт за місцем його проживання. У випадку визначення застави просив встановити її розмір у сумі 100 000 гривень.
ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.
Слідчою суддею встановлено, що у провадженні СВ ВП №2 Кропивницького РУП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025121040000575, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Встановлено, що у період дії на території України режиму воєнного стану, запровадженого відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 64/2022 від 24.02.2022 та продовженого відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №792/2025 від 20 жовтня 2025 року, у ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у невстановлений досудовим розслідуванням час у невстановленому під час досудового розслідування місці виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення майна з приміщення офісу ПП ПА «МЮННТ», розташованого за адресою вул. Дружби, 89, сел. Кам`янець, Кропивницького району Кіровоградської області.
З метою реалізації вказаного умислу ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 домовились про вчинення вказаного кримінального правопорушення, заздалегідь визначивши дії кожного, обрали маршрут та спосіб пересування, спланували методи конспірації, в тому числі засоби маскування з метою унеможливлення розпізнавання їх особистостей.
Реалізуючи вказаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, 07.12.2025 року близько 01:30 год. ОСОБА_6 , спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на заздалегідь придбаних з метою вчинення кримінального правопорушення автомобілях Daewoo lanos та ВАЗ2102, прибули до приміщення офісу ПП ПА «МЮННТ», розташованого за адресою вул. Дружби, 89, с-ще Кам`янець, Кропивницького району Кіровоградської області.
Перебуваючи у вказаному місці, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, усвідомлюючи наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись, що їх злочинні дії не помічені сторонніми особами, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_9 , шляхом зламу вхідних дверей проникли всередину приміщення офісу ПП ПА «МЮННТ», в свою чергу ОСОБА_8 з метою спостереження за обстановкою ззовні офісу ПП ПА «МЮННТ» та виявлення осіб, залишився поряд із вказаною будівлею.
Перебуваючи в приміщенні офісу ПП ПА «МЮННТ» ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , відкривши незачинений на запірний пристрій кабінет директора вказаної організації ОСОБА_10 , проникли всередину кабінету, звідки викрали належну останньому металевий виріб (статуетку) у формі велосипеду із напиленням жовтого кольору та флеш накопичувач марки «HI-RALI» ємністю 4 GB. В подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , за допомогою заздалегідь заготовлених металевих предметів пошкодили дверцята сейфу, таким чином відчинивши їх, звідки таємно викрали належні ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 3000 000 грн. та 10 000 доларів США, що в перерахунку за курсом валют НБУ станом на 07.12.2025 становить 421800 грн.
Після цього ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 3421800 грн.
04.05.2026 о 18 год. 01 хв. ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
04.05.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
За правилами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, а саме: допитами свідків, протоколами впізнання, протоколом обшуку від 04.05.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України.
Слідча суддя зазначає, що повідомлена підозра станом на час розгляду даного клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Доводи сторони захисту щодо належності та достовірності доказів слідча суддя не враховує, оскільки на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідча суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинна визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів, тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді є підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий, за погодженням з прокурором, посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України,- можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_6 має вік 40 років, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких має інвалідність, зі слів працює неофіційно та має заощадження, має позивну характеристику за місцем проживання, отже міцні соціальні зв`язки наявні.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Згідно з вимогами ст.ст. 178, 183 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Доводи сторони захисту щодо наявності у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, сім`ї та позитивних характеристик слідчий суддя враховує як обставини, передбачені ст. 178 КПК України. Разом із тим зазначені обставини самі по собі не виключають існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 повідомлений про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. Очікування можливого суворого покарання та пов`язаних із ним негативних наслідків об`єктивно може спонукати особу до ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування і суду. Такий підхід узгоджується з усталеною судовою практикою, відповідно до якої суворість можливого покарання є одним із чинників оцінки ризику переховування.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги наявність у підозрюваного реальної можливості виїзду за межі України, що у сукупності з тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення та загрозою призначення суворого покарання підвищує ймовірність його ухилення від кримінального провадження.
При цьому наявність сім`ї, місця проживання та інших соціальних зв`язків не стали для підозрюваного стримуючим фактором від імовірного вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, а тому самі по собі не можуть бути достатньою гарантією його належної процесуальної поведінки в подальшому.
Щодо наявності ризику впливу на свідків та потерпілого, то враховуючи обставини інкримінованого злочину, знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, може незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання, ризик наявний. Підозрюваному вручені матеріали клопотання, які містять інформацію про свідків, поетріпілого, їх анкектні дані, їх місце проживання.
Крім того, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Доводи захисника про необгрунтованість аргументів слідчого про наявність ризиків спростовуються вищенаведеним. Щодо застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, доводи сторони захисту не зменшують вищевказаних ризиків та не є достатніми підставами для обрання підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу. Інформації про наявність у підозрюваного тяжких хронічних захворювань, які б перешкоджали застосуванню до нього запобіжного заходу, слідчій судді не надано.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
На даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На виконання вимог ст. 194 КПК України слідчим суддею вивчалась можливість застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.
Слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, про який просить сторона захисту, чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Крім того, відсутні особи, які б висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Застава не може бути застосована з огляду на те, що сторона захисту не надала слідчій судді докази, що вона може бути внесена у розмірі в межах, визначених процесуальним законом, підозрюваним та не буде надмірним тягарем для останнього.
Не може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки обрання такого запобіжного заходу не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного. Крім того, місце проживання підозрюваного є віддаленим від місця розташування органу досудового розслідування, що додатково може утруднити досягнення завдань кримінального провадження.
За наведених обставин в сукупності слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування.
Слідчий суддя зазначає, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину не є підставою для задоволення клопотання, проте у сукупності з іншими обставинами є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков протии Болгарії», «Летельє протии Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з 11 год. 36 хв. 04.05.2026 до 11 год. 36 хв. 02.07.2026.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого ЗУ від 24.02.2022 року «2102-ІХ», воєнний стан запроваджується із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Таке рішення ухвалено у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану», який відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №2119-IX (реєстр. №7168) продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб; в подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ, Указами Президента України військовий стан продовжувався, який діє і на даний час.
Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя, окрім врахування обставин та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, також враховує особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, міцні соціальні зв`язки підозрюваного.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов`язків,застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 998 400 гривень, що відповідає 300 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.
При визначенні суми застави, слідчим суддею враховується, що застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища для нього - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним) процесуальних обов`язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.
Керуючись ч.3 ст.183 КПК України, слідча суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з 11 год. 36 хв. 04.05.2026 до 11 год. 36 хв. 02.07.2026.
Визначити розмір застави в сумі 998 400 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_6 .
З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 до 02.07.2026. виконувати наступні обов`язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування із свідками та потерпілим у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Попередити підозрюваного ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч.10 ст.182 КПК України.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Долинського відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідча суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1
Судове рішення № 137729633, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 06.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 404/13382/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: