Ухвала суду № 137729528, 23.06.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/677/26

381/6254/25

Ухвала

про застосування запобіжного заходу у вигляді застави

23 червня 2026 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання старшої слідчого слідчого відділу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором ОСОБА_8 в кримінальному провадженні № 42025112310000135, відомості про яке внесено до ЄРДР 16.10.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, -

Встановив:

22 червня 2026 року на розгляд слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання старшої слідчого слідчого відділу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором ОСОБА_8 , в кримінальному провадженні № 42025112310000135, відомості про яке внесено до ЄРДР 16.10.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України

Зі змісту клопотання слідує, що досудовим розслідуванням установлено, що ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» (код ЄДРПОУ 24223271) здійснює господарську діяльність за адресою: Київська область, Фастівський район, м. Фастів, вул. Гусєва, буд. 27.

Основним видом діяльності товариства за КВЕД є 11.07 «Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки».

Посаду директора ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» обіймає ОСОБА_5 .

Відповідно до п. 4.1. Статуту ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» підприємство є юридичною особою за законодавством України.

Відповідно до п. 4.5. Статуту товариство відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним йому майном.

Згідно з п. 11.1 Статуту виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є Директор.

Пунктом 11.2. Статуту передбачено, що директор має право:

розпоряджається майном та коштами Товариства відповідно до предмету діяльності підприємства та чинного законодавства України;

без довіреності здійснювати дії від імені Товариства, та представляти Товариство у відносинах з державними та іншими органами, організаціями, установами, підприємствами та громадянами;

укладати та підписувати будь які угоди, договори та чинити юридичні дії від імені Товариства, давати доручення, довіреності відкривати рахунки в установах банку;

видавати правила внутрішнього розпорядку Товариства;

приймати на роботу та звільняти працівників, застосовувати заходи заохочення та накладати дисциплінарні стягнення;

подавати загальним зборам учасників Товариства для затвердження проект кошторису витрат Товариства на адміністративно-господарські потреби;

виконувати інші функції, доручені йому загальними зборами учасників.

Відповідно до п. 11.4. Статуту ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» право підпису на документах від імені Товариства мають Директор та особи, уповноважені загальними зборами учасників Товариства.

Таким чином, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду директора ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ», виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, наділений повноваженнями з управління діяльністю підприємства, організації роботи підпорядкованих працівників, використання майна, обладнання, споруд і мереж підприємства, а тому є службовою особою у розумінні примітки до ст. 364 КК України.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Згідно зі ст. 1 Кодексу України «Про надра» надра це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Відповідно до ст. 5 Кодексу України про надра до державного фонду надр включаються як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, у тому числі континентального шельфу та виключної морської економічної зони.

Згідно зі ст. 6 Кодексу України про надра корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення.

Статтями 13, 16, 19 Кодексу України про надра визначено, що користувачами надр можуть бути, зокрема, підприємства, установи та організації, а право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Підземні води відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, належать до корисних копалин загальнодержавного значення.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» фасована питна вода це питна вода підземних джерел питного водопостачання або питна вода централізованого водопостачання, додатково оброблена з метою поліпшення її якості, у герметичній тарі.

Згідно зі ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації відповідного речового права.

Відповідно до листа виконавчого комітету Фастівської міської ради № 06-16/131 від 09.01.2026 рішень про передачу земельної ділянки у межах якої здійснювалося видобування підземних вод із свердловини № 1 у власність чи користування, в тому числі на умовах оренди Фастівською міською радою не приймалось.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» забезпечення споживачів питною водою здійснюють підприємства питного водопостачання на підставі передбачених законом документів, зокрема дозволу на спеціальне водокористування або дозволу на користування надрами у разі використання підземних вод.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» у разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно із законом дозвіл на користування надрами.

Ініціатор клопотання зазначає, що перебуваючи на посаді директора ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ», ОСОБА_5 , фактично здійснював поточне керівництво господарською діяльністю товариства, організацію виробничого процесу, використання виробничих потужностей, прийняття управлінських рішень щодо діяльності підприємства та забезпечення виготовлення продукції, пов`язаної з розливом питної води.

На території виробничого комплексу ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» за адресою: Київська область, Фастівський район, м. Фастів, вул. Гусєва, буд. 27, розташовані виробничий корпус «В», обладнаний для збору, накопичення, очищення, зберігання та розливу води, а також майданчик № 1, на якому знаходиться свердловина № 1 глибиною 110 м, продуктивністю 25 м?/год, облаштована насосним обладнанням для забору підземних вод.

Спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування підземних вод для виробництва фасованої питної води ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» у встановленому законом порядку не отримувало, що виключало право підприємства здійснювати таке видобування та подальше використання підземних вод у господарській діяльності, пов`язаній із фасуванням та реалізацією питної води.

Таким чином, ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» як суб`єкт господарювання, що здійснювало видобування підземних вод із водозабірної свердловини №1 для подальшого виробництва фасованої питної води, мало право здійснювати таке видобування лише за умови набуття у встановленому законом порядку права користування надрами, зокрема шляхом отримання спеціального дозволу на користування надрами, якщо інше прямо не передбачено законом.

Разом з тим, листом Державної служби геології та надр України від 25.02.2026 № 1205/02-5/2-26 встановлено, що відповідно до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування підземних вод із свердловини №1, розташованої в Київській області, Фастівському районі, м. Фастів, вул. Гусєва, буд. 27, не отримувало.

Попри відсутність у ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» спеціального дозволу на користування надрами, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше початку І кварталу 2024 року, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора зазначеного товариства, будучи службовою особою та достовірно знаючи про відсутність у підприємства спеціального дозволу на користування надрами, діючи умисно, використовуючи надані йому організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські повноваження, організував незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення підземних вод із свердловини № 1, розташованої в Київській області, м. Фастів, вул. Гусєва, буд. 27.

Про необхідність отримання спеціального дозволу на користування надрами та про відсутність такого дозволу у ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» ОСОБА_5 був обізнаний, з огляду на займану ним керівну посаду, положення Статуту підприємства, покладені на нього обов`язки щодо організації господарської діяльності підприємства відповідно до вимог законодавства, забезпечення ефективного та правомірного використання майна, а також з огляду на фактичне здійснення підприємством діяльності, пов`язаної з розливом питної води.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення ОСОБА_5 , використовуючи своє службове становище, діючи умисно, з метою забезпечення господарської діяльності ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» та одержання доходу від реалізації продукції, виготовленої з незаконно видобутих підземних вод, організував використання свердловини № 1, насосного обладнання та виробничого корпусу для забору, накопичення, очищення, фасування і подальшого збуту питної води шляхом наливу у пластикову тару.

Так, у період з І кварталу 2024 року по ІV квартал 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем провадження господарської діяльності ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» за адресою: Київська область, Фастівський район, м. Фастів, вул. Гусєва, 27, забезпечив незаконне видобування 11396 м? підземних вод зі свердловини № 1 глибиною 110 м, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 належать до корисних копалин загальнодержавного значення, без спеціального дозволу на користування надрами, а саме:у продовж І кварталу 2024 1433 м?; упродовж ІІ кварталу 2024 1470 м?; упродовж ІІІ кварталу 2024 1472 м?; упродовж ІV кварталу 2024 - 994 м?; упродовж І кварталу 2025 1632,6 м?; упродовж ІІ кварталу 2025 - 1556,4 м?; упродовж ІІІ кварталу 2025 1538 м?; упродовж ІV кварталу 2025 1300 м?.

Незаконно видобуті підземні води використовувалися у виробничому процесі ТОВ Фірма «УНІВЕРСАЛ» для виготовлення фасованої питної води, яка розливалася у пластикову тару та/або реалізовувалася шляхом наливу третім особам за грошові кошти.

Унаслідок незаконного видобування підземних вод як корисної копалини загальнодержавного значення загальним обсягом 11396 м? державі заподіяно збитків на загальну суму 217 801 635 грн. 50 коп. (двісті сімнадцять мільйонів вісімсот одна тисяча шістсот тридцять п`ять гривень 50 копійок).

Отже, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, умисно, з використанням службового становища, організував та забезпечив незаконне видобування 11396 м? корисних копалин загальнодержавного значення підземних вод із свердловини № 1, розташованої в Київській області, м. Фастів, вул. Гусєва, буд. 27, без отримання спеціального дозволу на користування надрами, чим державі заподіяно збитків на загальну суму 217 801 635 грн. 50 коп.

18 червня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

З урахуванням наведеного, ініціатор клопотання стверджував, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до підозрюваного необхідно застосувати заставу у розмірі 50 000 000 гривень із покладенням обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, зокрема, обов`язку прибувати до слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження, за першою вимогою; не відлучатися за межі м. Фастів Київської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги з подальшим повідомлення про це слідчого, прокурора чи суд; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до органів Державної міграційної служби за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування поза межами процесуальних дій із свідками, потерпілим, експертами у даному провадженні.

В судовому засіданні прокурор, слідча заявлене клопотання підтримали. Додатково пояснили, що наведені в клопотанні відомості свідчать про обґрунтованість підозри та існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, зокрема, ризику переховування від органів досудового розслідування, ризику знищення чи спотворення доказів, та ризику впливу на свідків та експерта, ризику перешкоджання кримінальному провадженні іншим шляхом чи ризику вчинення інших кримінальних правопорушень та продовження злочинної діяльності.

Підозрюваний та його захисники проти задоволення клопотання заперечували частково, стверджували, що підозра є необґрунтованою та відсутня подія злочину. Звернули увагу, що відсутній документ, який би підтверджував призначення підозрюваного на посаду директора ТОВ Фірма «Універсал» та виконання ним відповідних обов`язків у період, що зазначений у клопотанні. Адвокати покликались на відсутність підстав для отримання спеціального дозволу на користування надрами та на неправильне визначення розміру спричиненої шкоди. Окремо наголосили щодо недоведеності існування ризиків та на завідомо непомірному розмір застави, про застосування якого просить прокурор. Захисники стверджували про наявність міцних соціальних зв`язку у підозрюваного, здійснення ним волонтерської діяльності та відсутності підстав стверджувати, що без застосування запобіжного заходу підозрюваний у будь-який спосіб буде перешкоджати проведенню досудового розслідування.

Додатково, підозрюваний в судовому засіданні підтвердив, що обіймає посаду директора ТОВ Фірма «Універсал». Він перебував за зазначеній посаді і у 2024-2025 роках. До його посадових обов`язків, як директора відноситься здійснення контролю за господарською діяльністю фірми та організація господарської діяльності. Основний вид діяльності товариства розлив води, у товариства є на балансі обладнання, необхідне для здійснення господарської діяльності. Забір води здійснюється як зі свердловини, ця вона в подальшому продається без фасування, так і із централізованої системи водопостачання, ця вода в подальшому розливається в тару для реалізації. Тобто, забір води для фасування, згідно тверджень підозрюваного, здійснювався із системи централізованого водопостачання.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, приходжу до висновку про необхідність його часткового задоволення.

Так,в силу приписів пункту 9 частини 2 статті 131 КПК України, запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно приписів частини 3 статті 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно приписів частини 1 статті 176 КПК України, один із видів запобіжних заходів є застава.

Згідно приписів частини 3 статті 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно приписів частини 4 статті 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно приписів частини 1 статті 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно пункту 2 частини 5 цієї статті, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно приписів абзацу 2 частини 5 цієї статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно приписів частини 6 цієї статті, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно частини 8 цієї статті, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Згідно приписів частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно приписів частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно приписів частини 5 цієї статті, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Згідно приписів частини 7 цієї статті, вище зазначені обов`язки можуть бути покладеними на підозрюваного на строк не більший 2 місяців.

Згідно приписів частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В контексті наведених правових норм та встановлених під час розгляду клопотання обставин, слідчий суддя вважає, що існують підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1 214 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Зокрема, слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою та підтверджується сукупністю доказів, долучених до клопотання.

Зазначені докази в повній мірі підтверджують послання представників сторони обвинувачення щодо ймовірної причетності підозрюваного, як директора ТОВ Фірма «Універсал» до здійснення діяльності, пов`язаною із видобутком та реалізацією води і внаслідок здійснення такої діяльності могла бути заподіяна шкода за обставин та у розмірі, зазначеному в клопотанні.

Слідчий суддя вважає, що посилання сторони захисту на відсутність події злочину є передчасними та не свідчать про очевидну необґрунтованість доводів прокурора, викладених в клопотанні. Фактично, перевірка відповідних доводів сторони захисту потребує оцінки доказів та встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, що не є притаманним для цієї стадії кримінального провадження. Слідчий суддя констатує, що долучені до матеріалів справи докази свідчать про те, що підозрюваний може бути суб`єктом злочину, а діяльність щодо видобутку, фасування та подальшої реалізації питної води може бути способом вчинення кримінального правопорушення та призвести до спричинення збитків.

Слідчий суддя констатує, що до матеріалів клопотання, як доказ підтвердження спричиненої шкоди, долучений висновок експерта. Сторона захисту посилається на недопустимість цього доказу, зазначаючи про неправильність застосованої експертом методики обрахунку.

Разом із тим, представники сторони захисту підтвердили, що станом на дату розгляду цього клопотання іншого висновку експерта немає. Клопотання про призначення повторної експертизи чи експертизи іншого виду ними не подано. Слідчий суддя зауважує, що цей доказ не є явно не допустимим, експертиза проведена на підставі постанови слідчого експертом, наявність кваліфікації та компетенція якого не ставиться під сумнів. Тому, для вирішення питання обрання запобіжного заходу цей доказ має бути взятим до уваги, а остаточна оцінка останнього на предмет належності, допустимості, достовірності та достатності не може бути здійснена на цій стадії кримінального провадження.

Слідчий суддя зауважує, що для цілей обрання запобіжного заходу діє знижений стандарт доказування, порівняно із стандартом доказування, що застосовується на стадії судового розгляду, а оцінка наданих ініціатором клопотання доказів здійснюється виключно в аспекті ймовірної причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, без надання детального та додаткового аналізу ознак суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, зокрема, форми вини.

Тому, як зазналося вище, для цілей застосування запобіжного заходу, підозра є обґрунтованою.

Далі, ініціатор клопотання стверджує про існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, зокрема, ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та незаконного впливу на потерпілого, свідка, експерта у кримінальному провадженні, ризику вчинення інших кримінальних правопорушень та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Аналізуючи відповідні твердження сторони обвинувачення, слідчий суддя визнає їх частково обґрунтованими.

Зокрема, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування. В цьому випадку слідчий суддя, враховуючи характер підозри, відомості про розмір шкоди, що міг бути спричиненим внаслідок вчинення злочину, майновий стан підозрюваного, встановлений на підставі дослідженої в судовому засіданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави і місцевого самоврядування, відомості про відсутність на його утриманні неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних утриманців, про що ним було зазначено в судовому засіданні, об`єктивно доводить існування ризику переховування підозрюваного, і такий варіант поведінки виглядає максимально вірогідним.

В цьому випадку слідчий суддя враховує, що міцні соціальні зв`язки підозрюваного, наявність роботи, позитивні характеристики та наявність статусу депутату не можуть виступати стримуючим фактором та перешкоджати реалізації зазначеного вище ризику.

Суддя визнає також слушними доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків впливу на свідків та експерта у кримінальному провадженні, враховуючи той факт, що підозрюваний знає анкетні дані зазначених осіб, а наявність статусу депутата може забезпечити відповідний вплив.

Слідчий суддя відхиляє, як такі, що належним чином не вмотивовані, посилання ініціатора клопотання про ризик вчинення іншим злочинів підозрюваними та перешкоджання у здійсненні кримінального провадження іншим чином.

Тому, з огляду на обґрунтований характер підозри та існування деяких із ризиків, визнаних слідчим суддею доведеними, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

На переконання слідчого судді, більш м`який запобіжних захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Далі, враховуючи наведені вище правові норми, слідчий суддя констатує, що у виключних випадках розмір застави може перевищувати межі, визначені в частині 5 статті 182 КПК України, в тому числі у випадку, коли особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Однак, розмір застави не може бути завідомо не помірним.

Слідчий суддя враховує, що злочин, передбачений частиною 3 статті 240 КПК України є тяжким, стороною обвинувачення надані докази, що розмір спричиненої шкоди може становити 217 801 635,50 гривень, а відомості про майновий стан потерпілого свідчать про те, що застава у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб не забезпечить належної процесуальної поведінки, застава повинна бути призначеному у більшому розмірі.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя приймає до уваги відомості, зазначені в декларації підозрюваного, як особи, що уповноважена на виконання функцій держави, подана ним за 2025 рік. Зазначена декларація була досліджена в судовому засіданні. Зі змісту декларації слідує, що в підозрюваного наявні готівкові кошти у сумі 90 000 доларів США, задекларовані ним якого його особиста власність (а. с. 90).

Підозрюваний в судовому засіданні підтвердив, що наявність в нього цих коштів, вказавши, що частика з них, приблизно у сумі 20 000 доларів США була передана доньці для придбання квартири. Проте, письмові правочини щодо передачі доньці коштів не укладались.

В цьому випадку слідчий суддя критично оцінює доводи підозрюваного щодо частково передачі цих коштів доньці, як такі, що документально не підтверджені.

Слідчий суддя вважає, що визначення застави у розмірі, що еквівалентна 90 000 доларів США, сумі готівкових кошів, наявних у підозрюваного, забезпечить його належну процесуальну поведінку та нівелює вплив ризиків, передбачених частиною 1 статі 177 КПК України та доведених прокурором.

В цьому випадку слідчий суддя вважає, що внесення відповідної суми підозрюваним є об`єктивно можливе, так як відповідає розміру наявних у нього готівкових коштів. І такий розмір застави не є завідомо непомірним для нього.

Натомість, суд не погоджується з доводами прокурора щодо запропонованого у клопотанні розміру застави, враховуючи те, що ініціатор клопотання не змогла пояснити, яким чином, виходячи із майнового стану підозрюваного, може бути забезпеченим внесення застави у відповідному розмірі. Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є непомірним для підозрюваного, сам підозрюваний та його захисники підтвердили в судовому засіданні, що застава у запропонованому прокурором розмірі внесеною бути не може.

Враховуючи офіційний курс НБУ станом на дату розгляду клопотання, 90 000 доларів США є еквівалентом 4 040 192 гривень, що становить 1 214 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Отже, застава визначається у відповідному розмірі.

Також, з урахуванням приписів частини 5 статті 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, згідно з переліком, що буде зазначеним у резолютивній частині цієї ухвали. Необхідність покладення зазначених обов`язків доведена стороною обвинувачення та не заперечується підозрюваним та його захисниками. Строк дії обов`язків 2 місяці, до 23 серпня 2026 року.

Отже, керуючись приписами статті 176, 177, 182, 183, 194 КПК України, -

Постановив:

Клопотання старшої слідчого слідчого відділу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором ОСОБА_8 в кримінальному провадженні № 42025112310000135, відомості про яке внесено до ЄРДР 16.10.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України задовольнити частково.

Застосувати в кримінальному провадженні № 42025112310000135 до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Фастів, Київської області, директора ТОВ ФІРМА «УНІВЕРСАЛ» (код ЄДРПОУ 24223271), депутата Фастівської міської ради, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі однієї тисячі двісті чотирнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 040 192 (чотири мільйони сорок тисяч сто дев`яносто дві) гривні, із розрахунку 1 прожитковий мінімум в розмірі 3 328,00 грн. х 1214.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р UA 768201720355259001000018661, Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119, Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, з подальшим наданням прокурору, слідчому документу, що підтверджує внесення коштів.

Роз`яснити, що підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, підозрюваний зобов`язані виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження, за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Фастів Київської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги з подальшим повідомлення про це слідчого, прокурора чи суд.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання;

- здати на зберігання до органів Державної міграційної служби за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування поза межами процесуальних дій із свідками, потерпілим, експертами у даному провадженні.

Строк дії наведених вище процесуальних обов`язків 2 місяці.

У разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу може бути оскарженою до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Повний тест ухвали складено та проголошено 26 червня 2026 року о 09 год. 45 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1