Ухвала суду № 137729413, 26.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10435/26

Провадження № 2/369/13174/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лапченко О.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Чуйка Ярослава Володимировича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки,-

встановила:

позивач звернувся до суду з позовом, згідно якого просить суд визнати предметом іпотеки земельні ділянки: площею 1,695 га кадастровий номер 3222485800:03:001:5085, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське; площею 1,695 га, кадастровий номер 3222485800:03:001:5086, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське за іпотекодержателем ОСОБА_1 . Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме - земельні ділянки: площею 1,695 га кадастровий номер 3222485800:03:001:5085, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське; площею 1,695 га, кадастровий номер 3222485800:03:001:5086, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське; земельну ділянку площею 2,2601 га., кадастровий номер 3222485800:03:001:0048, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське шляхом набуття права власності іпотекодержателем ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 , в межах позовних вимог 15 948 526 грн., а саме накласти арешт на: земельну ділянку площею 1,695 га кадастровий номер 3222485800:03:001:5085, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське; земельну ділянку площею 1,695 га, кадастровий номер 3222485800:03:001:5086, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське.

В обґрунтування вимог заяви позивач посилався на те, що 24.05.2006 р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 укладено договір кредиту 135/ПВ-06, за яким боржнику надано кошти в позику із цільовим призначенням придбання земельної ділянки.

10.04.2008р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір № 135/ZПВ-08 за якими у забезпечення виконання кредитних зобов`язань передано земельну ділянку 3222485800:03:001:0054 площею 3.3900 га., яка знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське, оціночна вартість становить 7 979 399,00 грн.

11 липня 2006р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір № 135/ZПВ-06-2 (з урахуванням договору від 08.08.2006р. про внесення змін та доповнень до іпотечного Договору № 135/ZПВ-06-2 від 11.07.2006р.), за якими у забезпечення виконання кредитних зобов`язань передано земельну ділянку 3222485800:03:001:0048, загальною площею 2,2601 га., яка знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське, оціночна вартість становить 7 969 127,00 грн.

В подальшому право вимоги відступлено правонаступникам, а саме:

- 30.06.2010р. Договір передачі активів укладено між ТОВ «Український промисловий банк» та АТ «ДЕЛЬТА БАНК».

- 02.10.2020р. Договір відступлення права вимоги укладено між АТ «ДЕЛЬТА БАНК» (правонаступник ТОВ «Український промисловий банк») та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

- 29.08.2025р. Договір відступлення права вимоги укладено між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «СІБУД» (код ЄДРПОУ 35481447; 03035, м. Київ, вул. Георгія Кірпи 2 А, офіс 206) за умовами якого правонаступник набув усі права за договором що і первинний кредитор (ТОВ «Український промисловий банк»).

- 10.11.2025р. Договір відступлення права вимоги укладено між ТОВ «СІБУД» (код ЄДРПОУ 35481447; 03035, м. Київ, вул. Георгія Кірпи 2 А, офіс 206) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за умовами якого правонаступник набув усі права за договором що і первинний кредитор (ТОВ «Український промисловий банк»).

Відповідно ОСОБА_1 набув права вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення до Боржника та заставодавця.

Сума зобов`язань за кредитним договором та договорами забезпечення становить: 42 321 511 (сорок два мільйони триста двадцять одна тисяча п`ятсот одинадцять), 60 грн. Погоджена сторонами вартість становить: 7 500 948,68 грн (п. 1.3 Договору Іпотеки) з огляду на те що, новоутворені ділянки це незаконний поділ однієї ділянки, яка перебуває у заставі, відповідно визначення вартості відбувається шляхом поділу погодженої вартості між сторонами : 7 979 399,00 / 2 = 3 989 699,50 грн. (вартість однієї новоутвореної ділянки).

Земельна ділянка 3222485800:03:001:0054, площею 3.3900 га, розділена на земельні ділянки площею 1,695 га, кадастровий номер 3222485800:03:001:5085 та площею 1,695 га, кадастровий номер 3222485800:03:001:5086.

04.07.2012 між ПАТ «Південкомбанк» та ТОВ Фірма «ДІНО» укладено кредитний договір за яким в іпотеку передано: 3222485800:03:001:0054 площею 3.3900 га.

Ділянка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське.

В межах справи № 369/6671/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння позов задоволено.

В межах судової справи № 369/2835/14-ц, за позовом ОСОБА_2 встановлено, що документи на підставі яких майно передано в іпотеку є підробними.

Майно повернуто власнику ОСОБА_2 та вилучено записи із реєстру іпотек на користь ПАТ «Південкомбанк».

У постанові Верховного суду від 19.02.2025 року у справі № 369/10670/23 встановлено, що суди попередніх інстанцій встановили, що земельна ділянка площею 3,39 га, кадастровий номер 3222485800:03:001:0054 на підставі протоколу № 1 установчих (загальних) зборів учасників (засновників) ТОВ «ПМЗ Інвест» від 10 серпня 2017 року та акта приймання-передачі майна від 05 жовтня 2017 року була передана до статутного капіталу ТОВ «ПМЗ Інвест». На підставі вказаних документів за ТОВ «ПМЗ Інвест» було зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2021 року у справі № 904/4192/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06 жовтня 2022 року, визнано недійсним: рішення загальних зборів учасників ТОВ «БК Юніком», оформлене протоколом від 01 серпня 2017 року № 1; акт приймання-передачі майна від ОСОБА_5 до ТОВ «БК Юніком» земельної ділянки за кадастровим номером 3222485800:03:001:0054 до статутного капіталу створеного товариства, що посвідчений 05 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е. А.

У зазначеній справі суд встановив, що докази у справі не підтверджують факт підписання позивачем протоколу установчих (загальних) зборів учасників (засновників) ТОВ «БК Юніком» від 01 серпня 2017 року № 1 та акта приймання-передачі майна від 05 жовтня 2017 року, що вказує на відсутність волевиявлення позивача на заснування вказаного товариства та формування статутного капіталу за рахунок свого майна.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року у справі № 369/3584/19 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2022 року у справі змінено, викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Апеляційний суд, з посиланням на правові висновки Верховного Суду зазначив, що задоволення позовних вимог про витребування майна від відповідачів, за якими право власності на спірні земельні ділянки не зареєстровано, не призведе до захисту порушених прав позивача, а тому і в цій частині позовних вимог слід відмовити. Разом з тим, позивач має право заявити вимоги про витребування майна до особи, за якою такі права зареєстровані.

У зазначеній справі апеляційний суд встановив такі обставини: згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,39 га, кадастровий номер 3222485800-03:001:0054, посвідченим 01 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В. М., ТОВ «БК Юніком» в особі її директора ОСОБА_2 відчужило земельну ділянку у спільну часткову власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка в подальшому поділена на дві земельні ділянки площею площа 1,695 га, кадастровий номер 3222485801:01:036:5085 та площею 1,695 га, кадастровий номер 3222485800-03:004:5086.

Отже своїм рішенням Верховний Суд витребував з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Фітоліт-Лаймстоун» на користь ОСОБА_2 земельні ділянки, що розташовані за адресою: с. Святопетрівське Києво-Святошинського району Київської області, а саме: площею 1,695 га кадастровий номер 3222485800:03:001:5085, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1422839632224; площею 1,695 га, кадастровий номер 3222485800:03:001:5086, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1422871532224; площею 0,77 га, кадастровий номер 3222485801:01:036:5087, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1422793932224; площею 0,77 га, кадастровий номер 3222485800:03:004:5088, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1422757932224.

Тож, в результаті протиправної діяльності земельну ділянку, яка була передана у забезпечення ТОВ «Український промисловий банк» за кредитними зобов`язаннями іпотекодержателем ОСОБА_2 , було розділено на 2 нових земельних ділянки, які знаходяться за адресою: Київська область, Бучанський (Києво-Святошинський) район, село Святопетрівське: площею 1,695 га кадастровий номер 3222485800:03:001:5085 та площею 1,695 га, кадастровий номер 3222485800:03:001:5086.

Отже, в результаті протизаконних дій, які встановлені судами та внаслідок яких записи щодо ТОВ «Український промисловий банк» та його правонаступників виключені і, як наслідок, можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку відсутня.

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок протизаконних дій різних осіб, які намагалися заволодіти іпотечним майном та, як наслідок, протизаконних дій, які встановлені зазначеними судовими рішеннями, у яких було виключено запис щодо ТОВ «Український промисловий банк» та його правонаступників із реєстру іпотекодержателів.

Наслідком виключення запису щодо іпотеки є відсутність першочергового права на стягнення іпотечного майна в рахунок погашення боргу в позасудовому порядку.

Окрім цього, іпотекодержатель був позбавлений права на задоволення вимог за рахунок заставного майна так, як внаслідок незаконних дій, які вчинені ще 04.07.2012р. між ПАТ «Південкомбанк» та ТОВ Фірма «ДІНО», укладено кредитний договір, за яким в іпотеку передано: земельну ділянку 3222485800:03:001:0054 площею 3.3900 га., факт незаконності яких встановлено Постановою Верховного Суду від 19.02.2025р. у справі № 369/10670/23.

Ці відповідні протизаконні дії вчинені саме в той час, коли ТОВ «Український промисловий банк», як іпотекодержатель, мав можливість звернути стягнення на предмет іпотеки і відповідно тільки із рішення Верховного Суду від 19.02.2025р. у справі № 369/10670/23 у правонаступника ТОВ «Український промисловий банк» з`явилась можливість задовільнити свої права як іпотекодержателя, хоча у спосіб який не передбачений Законом України «Про іпотеку», так як внаслідок протизаконних дій майно неодноразово було перереєстровано за різними власниками з різних підстав.

Земельна ділянка, яка передана у іпотеку та з якої протиправними діями поза волею іпотекодержателя було знято запис про іпотеку, а як наслідок іпотекодержатель втратив забезпечення кредитних зобов`язань, що встановлено Верховним Судом у зазначених рішеннях, а відсутності накладення обтяження на заставне майно може призвести до подальшого відчуження та як наслідок унеможливить подальше стягнення іптекодержателем.

Іпотечна ділянка № 3222485800:03:001:0054 площею 3.3900 га розділена на дві нові ділянки: площею 1,695 га кадастровий номер 3222485800:03:001:5085 та площею 1,695 га, кадастровий номер 3222485800:03:001:5086.

Позивач вважає, що є високий ризик того, що відповідач буде вчиняти дії, спрямовані на приховування та відчуження активів до прийняття рішення у справі, що сприятиме неможливості виконання рішення суду.

Таким чином, позивач вважає співмірним до ціни позову накладення арешту на заставне майно яке вибуло з під застави поза волею іпотекодержателя в наслідок шахрайських дій що підтверджено рішеннями судів.

В той же час, на сьогоднішній день, у позивача існує суттєвий ризик невиконання рішення суду у разі незабезпечення рішення суду, як наслідок у випадку задоволення позову, факт відчуження відповідачем земельних ділянок, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення та суттєво вплинути на права Третіх осіб у випадку придбання ними земельних ділянок належних Відповідачу, так як позивач буде змушений звертатися із фраундаторним позовом, що може стати наслідком незабезпечення виконання рішення суду.

Підставою вважати, що відповідач може відчужувати майно, або його приховувати це також ті обставини що з моменту отримання кредиту відповідач взагалі не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитом, хоча зі сторони позивача кредитні зобов`язання виконано та кошти надано у користування відповідачу який усіляко ухиляється від виконання договірних зобов`язань та повернення отриманих в борг коштів.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, пропорційність.

Відповідно до п. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зміст і форма заяви відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Пунктом 1 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачений такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані письмові документи, приходить до такого висновку.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачам.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року, яка набрала законної сили, встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01 листопада 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенком В.М., ТОВ «Будівельна компанія «Юніком» відчужило земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:001:0054 площею 3,39 га у спільну часткову власність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а внаслідок її поділу були сформовані дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485800:03:001:5085 та 3222485800:03:001:5086 площею по 1,695 га кожна.

Згідно з відповіддю № 2933250 від 25.06.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованою за параметрами пошуку щодо РНОКПП НОМЕР_2 , у Державному реєстрі речових прав містяться відомості про зареєстровані за відповідною особою (відповідач) об`єкти нерухомого майна.

Із зазначеної інформації вбачається наявність двох зареєстрованих земельних ділянок, розташованих на території с. Святопетрівське Київської області (колишній Києво-Святошинський район), а саме: земельна ділянка площею 1,695 га, кадастровий номер 3222485800:03:001:5086, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1422871532224, право зареєстровано 30.11.2017 о 11:59:49; земельна ділянка площею 1,695 га, кадастровий номер 3222485800:03:001:5085, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1422839632224, право зареєстровано 30.11.2017 о 11:46:50.

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджується не лише існування спірного нерухомого майна, а й належність його відповідачу, що свідчить про реальність предмета спору та наявність майна, щодо якого може бути застосований захід забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить із того, що метою цього інституту є не вирішення спору по суті, а запобігання недобросовісним діям сторін, забезпечення реального та ефективного виконання майбутнього судового рішення, а також недопущення зміни фактичного чи правового стану спірного майна до закінчення судового розгляду.

З огляду на те, що відповідач є зареєстрованим власником спірних земельних ділянок, він має повний обсяг правомочностей власника, передбачених статтею 319 Цивільного кодексу України, у тому числі право вільно розпоряджатися належним йому майном. Отже, до ухвалення рішення у справі відповідач об`єктивно має можливість відчужити земельні ділянки, передати їх в іпотеку, поділити, об`єднати, змінити їх цільове призначення, передати до статутного капіталу юридичної особи чи іншим чином змінити їх правовий статус.

Суд також враховує, що спір виник саме щодо майна, на яке заявник просить накласти арешт. Отже, між заявленим заходом забезпечення позову та предметом позову існує безпосередній правовий зв`язок. Обраний заявником спосіб забезпечення позову є таким, що забезпечує збереження існуючого стану спірного майна до вирішення спору по суті та унеможливлює вчинення дій, які можуть призвести до втрати ефективності майбутнього судового захисту.

При цьому суд бере до уваги принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими вимогами. Накладення арешту на земельні ділянки не припиняє права власності відповідача, не позбавляє його можливості володіти та користуватися майном, не перешкоджає його господарському використанню, а лише тимчасово обмежує право розпорядження таким майном на період розгляду справи. Водночас невжиття такого заходу створює реальну загрозу виникнення нових правовідносин щодо спірного майна, що може призвести до необхідності залучення нових учасників процесу, виникнення нових спорів та істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання майбутнього рішення суду.

Суд також враховує, що відповідно до принципу ефективності судового захисту, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 13 Конвенції, судове рішення має бути не лише ухвалене, а й реально виконане. Саме тому забезпечення позову є процесуальним механізмом, спрямованим на гарантування реальності виконання майбутнього судового рішення та недопущення формального характеру судового захисту.

З огляду на встановлені обставини, характер спірних правовідносин, наявність безпосереднього зв`язку між предметом спору та заявленим заходом забезпечення позову, а також принципи співмірності та ефективності судового захисту, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485800:03:001:5085 та 3222485800:03:001:5086, розташовані в с. Святопетрівське Київської області.

При цьому суд звертає увагу, що розгляд заяви про забезпечення позову не передбачає вирішення спору по суті та не зумовлює надання судом оцінки обґрунтованості позовних вимог у тому обсязі, який здійснюється під час ухвалення рішення у справі. На цій стадії процесу суд лише перевіряє наявність передбачених процесуальним законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оцінюючи, чи існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання можливого рішення суду чи ефективний захист або поновлення прав позивача.

Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову не свідчить про попереднє вирішення судом спору на користь будь-якої зі сторін, не встановлює прав та обов`язків учасників справи щодо предмета спору і має виключно тимчасовий, превентивний та процесуальний характер, спрямований на збереження існуючого стану правовідносин до вирішення справи по суті.

Суд також враховує, що застосований захід забезпечення позову не є безстроковим та може бути переглянутий судом. У разі зміни обставин, які стали підставою для його застосування, або відпадіння потреби у подальшому існуванні такого заходу, відповідач не позбавлений права звернутися до суду із вмотивованою заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку, передбаченому статтею 158 ЦПК України. Отже, застосування арешту не порушує принципу процесуальної рівності сторін та забезпечує справедливий баланс між необхідністю ефективного захисту прав позивача і правом відповідача на мирне володіння своїм майном.

За таких обставин суд вважає, що обраний захід забезпечення позову є необхідним, співмірним заявленим вимогам, має безпосередній зв`язок із предметом спору, не вирішує спір по суті, є тимчасовим за своєю правовою природою та відповідає завданню цивільного судочинства щодо забезпечення ефективного захисту прав та інтересів учасників справи.

Керуючись ст. 149-153, 157, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суддя, -

постановила:

заяву представника ОСОБА_1 адвоката Чуйка Ярослава Володимировича про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки, що належать на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), а саме: земельну ділянку площею 1,695 га, кадастровий номер 3222485800:03:001:5085, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1422839632224, розташовану за адресою: Київська область, Бучанський район, село Святопетрівське; земельну ділянку площею 1,695 га, кадастровий номер 3222485800:03:001:5086, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1422871532224, розташовану за адресою: Київська область, Бучанський район, село Святопетрівське, до набрання законної сили рішення суду по даній справі.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя - О.М. Лапченко