Ухвала суду № 137728946, 25.06.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9959/26

Провадження № 2/357/7135/26

У Х В А Л А

25.06.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до: 1) Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства України; 2) ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Гуримського Олега Віталійовича, за допомогою системи "Електронний суд" звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаною позовною заявою, в якій просить: 1) звільнити з-під арешту все майно ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) в тому числі звільнити з під арешту 1/2 частку квартири під АДРЕСА_1 , який накладений на підставі: постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АК724623 від 01.07.2010 Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції (номер обтяження: 9993731, дата реєстрації 02.07.2010); 3) виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис № 9993731, дата реєстрації 02.07.2010.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2026 року становить 3 328 грн.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

З урахуванням наведеного слід зазначити, що кожна із заявлених по справі трьох позовних вимог може бути предметом окремого позову, тобто трьох окремих позовних заяв, при цьому позивач об`єднав ці три вимоги в одній позовній заяві.

Таким чином, оскільки позивачем до суду заявлено три вимоги немайнового характеру, однак судовий збір сплачено за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1 331,20 грн, тобто не в повному обсязі. Також не надано документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За таких обставин позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн (3 328 х 0,4 х 3 - 1 331,20).

Судовий збір за подання позовної заяви має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *; 101;_____(код); Судовий збір, за позовом____(ПІБ), Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Окрім цього, згідно із ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до частин 5, 6, 7 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви не додано доказів направлення відповідачу-2 ОСОБА_2 позовної заяви з доданими до неї документами у паперовій формі листом з описом вкладення, при цьому надана до справи перша сторінка позову з відміткою від імені ОСОБА_4 про отримання копії позову з додатками не свідчить про виконання позивачем вимог абз. 2 ч. 7 ст. 43 ЦПК України, оскільки така розписка не ідентифікує особу відповідача-2.

Зважаючи на викладене, заявник (позивач) має надати суду належні докази направлення на адресу відповідача-2 копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Також слід звернути увагу позивача на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що накладений органом ДВС арешт стосується конкретної цивільної справи про стягнення аліментів, оскільки від встановлення такої обставини залежить належне коло відповідачів у справі про звільнення майна з-під арешту, враховуючи, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Наведене може свідчити про передчасність звернення до суду з даним позовом.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме надати належні докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, або докази на підтвердження підстав для звільнення від такої оплати, докази про надіслання позову із додатками на адресу відповідача-2. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Слід роз`яснити, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду.

Керуючись ст. 13, 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позову протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Цуранов