Рішення № 137728830, 25.06.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1586/26

Провадження № 2/347/832/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Атаманюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Матеївецької сільської ради про визнання права на завершення процедури приватизації в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом в інтересах ОСОБА_1 до Матеївецької сільської ради про визнання права на завершення процедури приватизації в порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 та її малолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємцями ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 є спадкоємицею померлого ОСОБА_4 на підставі заповіту від 25 травня 2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Антонюк О.В. (реєстр № 1514).

Малолітньому сину померлого ОСОБА_2 на підставі ч. 1 ст. 1241 ЦК України належить обов`язкова частка у спадщині в розмірі половин частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом.

Враховуючи, що інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після ОСОБА_4 немає, то ОСОБА_1 належить 3/4 частини спадкового майна, малолітньому ОСОБА_2 , відповідно, 1/4 частина.

14 жовтня 2025 року, в межах строку прийняття спадщини, позивач звернулась із відповідною заявою до приватного нотаріуса Антонюк Оксани Василівни про прийняття спадщини від свого імені, а також в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 . Приватним нотаріусом було зареєстровано спадкову справу № 219/2025, про що видано відповідний Витяг № 82887146 від 14.10.2025р.

До спадщини померлого ОСОБА_4 належить, в тому числі, право на приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,2000 га за адресою: Івано-Франківська обл., Коломийський р- н, с. Корости, присілок Кубань

Відповідно до довідки № 359, виданої 28 липня 2021 року Матеївецькою сільською радою, ОСОБА_4 користувався земельними ділянками в межах населеного пункту с. Корости, а саме: - площею 0,25 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - площею 1,20 га - для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Матеївецької сільської ради № 279-VIII/2021 від 18 серпня 2021 року ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по передачі у власність орієнтовною площею 1,2000 га, яка знаходиться в с. Корости, присілок Кубань.

На підставі вказаного рішення та заяви ОСОБА_4 ФОП ОСОБА_6 було розроблено Проект землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки. Земельний ділянці присвоєно кадастровий номер 2623687604:11:001:0050, відомості про ділянку внесено до Державного земельного кадастру, видано Витяг з ДЗК про земельну ділянку за № НВ-3224533242021 від 29.11.2021р.

На підставі рішення Матеївецької сільської ради № 265-VІІІ/2021 від 18 серпня 2021 року вирішено перейменувати присілок Кубань в АДРЕСА_1 .

20 січня 2022 року ОСОБА_4 звернувся до Матеївецької сільської ради із заявою про затвердження проекту земелеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,2000 га, яка знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 .

Проте, через початок повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, яке сталось 24 лютого 2022 року, Матеївецькою сільською радою дана заява розглянута не була, рішення щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу її у власність ОСОБА_4 прийнято не було. У вересні 2025 року ОСОБА_4 помер, так і не отримавши від Матеївецької сільської ради рішення щодо поданої ним заяви.

Відповідно до листа Матеївецької сільської ради за № 153/02-23/49 від 11 березня 2026 року ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Одночасно, постановою № 119/02-31 від 23 березня 2026 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої нотаріусом Антонюк Оксаною Василівною, ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом після смерті батька, чоловіка - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку площею 1,2000 га, кадастровий номер 2623687604:11:001:0050, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Корости, присілок Кубань у зв`язку із відсутністю документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.

Представник позивача зазначає, що спадкодавець ОСОБА_4 розпочав процедуру приватизації спірної земельної ділянки, проте не завершив її за свого життя.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, представник позивача звернулася до суду із заявою, в якій виклала прохання розглянути справу без їхньої участі.

Представник відповідача Матеївецької сільської ради до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заяв, що перешкоджають розгляду справи не надходило, відзив він не подавав.

У зв`язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання, що відповідає ч.13 ст.7 ЦПК України.

За правилами ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, щоОСОБА_1 є громадянкою України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Запоріжжя, що підтверджується копією її паспорта (а.с.7-10).

Згідно з копією довідки від 15.04.2024 року №2607-7002009516 про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особивбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_1 (а.с.11).

Також, копією довідки від 12.03.2026 року №42 виданої Матеївецькою сільською радою підтверджується те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає в АДРЕСА_1 є внутрішньо-переміщена особа, веде догляд за дитиною до 3-х років, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.38).

Відповідно до копії свідоцтва про народженняНОМЕР_1 виданого 16.01.2014 року ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , його батьком є ОСОБА_8 , а мати ОСОБА_1 (а.с.40).

Копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 виданого 27.08.2024 року доводиться те, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , його батьком є ОСОБА_4 , а мати ОСОБА_1 (а.с.41).

На підставі копії свідоцтва про смерть НОМЕР_3 виданого 07.10.2025 року вбачається те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 в с. Корости (а.с.42).

Зі змісту копії заповіту від 25.05.2023 року, який посвідчено Антонюк О.В. приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округуІвано-Франківської області вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженець с. Корости Косівського району Івано-Франківської області, що зареєстрований в АДРЕСА_1 , зробив таке заповітне розпорядження:все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося та все те, на що я за законом матиму право і все те, що буде належати мені на момент смерті, в тому числі успадковане мною майно, я заповідаю: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Якщо призначений мною спадкоємець - ОСОБА_1 , яка зазначена вище, помре до відкриття спадщини, або одночасно зі мною, не прийме спадщини, відмовиться від прийняття спадщини, чи буде усунена від права на спадкування, все моє майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалося та все те, на що я за законом матиму право і все те, що буде належати мені на момент смерті, в тому числі успадковане мною майно, я заповідаю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с.12).

Відповідно до копії заявиОСОБА_1 вбачається, що 14 жовтня 2025 року вона звернулась до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округуІвано-Франківської області Антонюк О.В. із вказаною заявою про прийняття спадщини (а.с.13).

Згідно з копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 219/2025 від 14.10.2025 приватним нотаріусом Антонюк О.В. було зареєстровано спадкову справу74725888, де спадкодавцем вказано ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_13 , помер ІНФОРМАЦІЯ_14 (а.с.14).

Копією довідки №359 від 28.07.2021 року виданої Матеївецькою сільською радою підтверджується, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 житель с. Корости присілок Кубань Косівського району користувався земельной ділянкою, яка знаходиться за даною адресою: 0,25 00 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 1.20 00 га - для ведення особистого селянського господарства земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту (а.с.15).

Згідно з копією рішення Матеївецької сільської ради № 279-VIII/2021 від 18 серпня 2021 року ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по передачі у власність орієнтовною площею 1,2000 га, яка знаходиться в с. Корости, присілок «Кубань» (а.с.16).

Відповідно до копії рішення Матеївецької сільської ради № 265-VІІІ/2021 від 18 серпня 2021 року вирішено змінити адміністративно - територіальний устрій шляхом перейменування присілків на вулиці. Згідно з п.1.5. у селі Корости присілок Кубань перейменувати на вулицю Лесі Українки (а.с.39).

Із копії заяви ОСОБА_4 вбачається, що 20.01.2022 року він звернувся до Матеївецької сільської ради із вказаною заявою про затвердження проекту земелеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,2000 га, яка знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2623687604:11:001:0050 (а.с.35).

На підставі вказаного рішення та заяви ОСОБА_4 ФОП ОСОБА_6 було розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в с. Корости, присілок «Кубань», Косівського району, Івано-Франківської області (а.с.17-22). Обмеження щодо використання земельної ділянки і наявні земельні сервітути відсутні (а.с.26-27). Межі земельної ділянки закріплені межовими знаками встановленого зразка у кількості 14 шт, список яких додається (а.с.28-29). Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2623687604:11:001:0050. Відомості про ділянку внесено до Державного земельного кадастру про що видано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-3224533242021 від 29.11.2021 р.(а.с.30,31,32-34).

За змістом копії довідки №420 від 10.09.2021 року виданої Матеївецькою сільською радою зазначається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 житель с. Корости присілок Кубань Косівського району до даного часу не використав своє право приватизації землі по цільових призначеннях: 1.2000 ra - для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту (а.с.24).

Відповідно до копії довідки №419 від 10.09.2021 року виданої Матеївецькою сільською радою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 жителю с. Корости про те, що земельна ділянка площею 1,2000 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Корости присілок Кубань, не є паєм, сервітути, обтяження (обмеження) на дану земельну ділянку не накладалися (а.с.25).

Зі змісту копії відповіді №153/02-23/49 від 11.03.2026 Матеївецької сільської ради вбачається, що за результатами розгляду клопотання від 20.01.2022 року ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (ОСГ) площею 1,2000 га, що розташована на території АДРЕСА_1 на даний час сільська рада не має законних підстав для задоволення запиту з огляду на наступне:

- Законодавчі обмеження: 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Відповідно до Закону України № 2247-IX від 12.05.2022 року внесені зміни до Земельного кодексу України, які регулюють земельні відносини у цей період.

- Пряма заборона: Згідно з підпунктом 5 пункту 27 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, затвердження документації із землеустрою з метою безоплатної передачі землі у власність забороняється.

Враховуючи вищевикладене, сільська рада змушена відмовити у затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки до моменту припинення або скасування воєнного стану в Україні або внесення відповідних змін до чинного законодавства (а.с.36).

Відповідно до копії постанови приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округуІвано-Франківської області Антонюк О.В. від 23.03.2026 року №119/02-31 вбачається, щоОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом після смерті батька, чоловіка - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на земельну ділянку площею 1,2000 га, кадастровий номер 2623687604:11:001:0050, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Івано - Франківська область, Коломийський район, село Корости, присілок «Кубань» (а.с.37).

Згідно з копією довідки №358 від 28.07.2021 року виданої Матеївецькою сільською радою зазначається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 житель с. Корости присілок Кубань Косівського району до даного часу не використав своє право приватизації землі по цільових призначеннях: 0,25 00 ra для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 1,20 00 га для ведення особистого селянського господарства. (а.с.66).

Факт користування ОСОБА_4 спірною земельною ділянкою підтверджується сплатою ним земельного податку на землі сільськогосподарського призначення. Сплата податку проводилась ОСОБА_4 протягом усіх років користування землею, що підтверджується квитанціями про сплату податку (а.с.67-74).

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст.3 Конституції України встановлений принцип верховенства права, який зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Даний позов має бути розглянутий в аспекті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР, в якій зазначено: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 року), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.ст.1216, 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За змістом частини 1 статті 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями за заповітом, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України: право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За змістом ст.ст.2, 20 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява про реєстрацію права подається власником, іншим право набувачем.

Стаття 25 ЦК України визначає, що правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Відповідно до ст.125 ЗК України: право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (п.1 Перехідних положень Земельного кодексу України).

Пунктом 3.1. Листа Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» регламентовано: право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 р.).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження № 61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку (ВС/КЦС у справі № 623/633/17 від 30 червня 2020 р.).

Оскільки, ОСОБА_4 за свого життя незавершив процедуру приватизації спірних земельних ділянок, - права позивачів на завершення процедури приватизації земельної ділянки в порядку спадкування підлягає захисту у судовому порядку.

Отже, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, враховуючи й те, що відповідач не висловив заперечень проти позовних вимог .

На підставі ст.ст. 1216, 1223, 1258, 1261, 1269, 1274 ЦК України, ст.81, 125, 152 ЗК України, керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий 17 квітня 2013 року Орехівським РС УДМС України в Запорізькій області, проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , право на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації 3/4 частини земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,2000 га, кадастровий номер 2623687604:11:001:0050, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Корости Коломийського району Івано-Франківської області.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , право на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації 1/4 частини земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,2000 га, кадастровий номер 2623687604:11:001:0050, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Корости Коломийського району Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Повне рішення складено 25.06.2026 року.

Суддя: Д.С. Драч