Ухвала суду № 137728636, 22.06.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Номер справи 283/2310/25

Номер провадження 1-кп/289/138/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

особи, відносно якої вирішується клопотання ОСОБА_4 ,

його законного представника ОСОБА_5 , та захисника ОСОБА_6 ,

представника органу опіки та піклування ОСОБА_7 ,

представника ювенальної превенції ОСОБА_8 ,

психолога - ОСОБА_9 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальних провадженнях № 12024060510000406 та № 12025060510000289 за вчинення суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 289 КК України, стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Малин, Житомирської області, громадянина України, освіта початкова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ранеше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

До Радомишльського районного суду Житомирської області за підсудністю надійшли клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальних провадженнях № 12024060510000406 та № 12025060510000289 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обгрунтовані тим, що 24.02.2022 строком на 30 діб по всій території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022, запроваджено воєнний стан, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та такий діє на теперішній час.

27.12.2024 близько 12 години, малолітній ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, у АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що родина його однокласника ОСОБА_10 , виїхала з місця свого постійного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , до АДРЕСА_3 , у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з будинку родини ОСОБА_11 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, малолітній ОСОБА_4 , прибув до будинку родини ОСОБА_11 , що за адресою: АДРЕСА_2 , де переконався у відсутності сторонніх осіб, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким непомічені та за ним ніхто не спостерігає, за допомогою ключів від вхідних дверей до будинку, які ОСОБА_12 заздалегідь за декілька днів до цього часу таємно викрав з речової барсетки малолітнього ОСОБА_10 , відчинив вхідні двері до будинку та у такий спосіб проник всередину будинку. Перебуваючи всередині будинку потерпілої ОСОБА_13 , малолітній ОСОБА_4 зайшов до спальної кімнати, де у шафі відшукав металеву баночку в якій зберігалися грошові кошти у сумі 4 250 доларів США, вартістю відповідно до офіційного курсу гривні Національного Банку України щодо іноземних валют, складає 41,8447 грн за 1 долар США, що становить 177 839,97 грн та 7000 грн, після чого малолітній ОСОБА_4 викрав вказані кошти та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ними на власний розсуд, тим самим заподіявши ОСОБА_13 майнової шкоди на загальну суму 184 839, 97 грн.

Своїми діями малолітній ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Окрім того, 15.05.2025 близько 14 години, малолітній ОСОБА_4 , перебуваючи у АДРЕСА_4 , виявив поблизу дерев`яного приміщення бесідки велосипед марки «Focus», моделі «Raven», чорного кольору, який стояв без нагляду, та належить ОСОБА_14 , в ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який малолітній ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, перебуваючи в цьому ж місці та в цей час, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед марки «Focus», моделі «Raven», чорного кольору, вартістю 3904,98 грн, яким розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_14 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Таким чином, малолітній ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

На момент скоєння вказаних діянь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 13 років, отже в силу положень ст. 22 КК України він є особою, яка не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність за скоєні ним суспільно небезпечні діяння, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, за таких обставин в клопотанні від 31.08.2025 ставиться питання про застосування примусових заходів виховного характеру у виді застереження, обмеження дозвілля та встановлення особливих вимог до поведінки малолітнього, а саме: встановити обмеження та заборонити малолітньому ОСОБА_4 вихід з дому по особистим питанням без присутності батьків або осіб, що їх замінюють з 21 години до 06 години ранку наступного дня на строк 1 рік, а також передати його під нагляд матері - ОСОБА_5 , з метою здійснення примусових заходів виховного характеру особи, строком на 1 рік.

Продовжуючи свої злочинні дії, 13.10.2025 близько 00 год. 00 хв. малолітній ОСОБА_4 , перебуваючи по АДРЕСА_5 скутер марки «Suzuki Lets 2» б\н, належний ОСОБА_15 , який ОСОБА_4 вирішив викрасти та таким чином незаконно ним заволодіти.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, малолітній ОСОБА_4 , перебуваючи у тому ж місці та в той же час, переконавшись у відсутності власника та сторонніх осіб, які могли б завадити вчинити злочин, шляхом вільного доступу, таємно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підійшов до скутера марки «Suzuki Lets 2» б\н, вартістю 18 733 грн. 26 коп. та, застосовуючи фізичну силу, відкотив його, після чого з викраденим покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, малолітній ОСОБА_4 протиправно, шляхом вільного доступу, незаконно заволодів транспортним засобом, тобто вилучив із законного володіння ОСОБА_15 скутер марки «Suzuki Lets 2» б\н, завдавши останній майнової шкоди на суму 18 733 грн. 26 коп., тобто вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Окрім того, 14.10.2025 близько 00 години 00 хвилин, малолітній ОСОБА_4 , перебуваючи по АДРЕСА_6 помітив кіоск « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який орендує ФОП « ОСОБА_16 », та у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення товарно-матеріальних цінностей з вказаного кіоска, реалізуючи який малолітній ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким із сторонніх осіб не помічені, перебуваючи в цьому ж місці та в цей час, застосовуючи фізичну силу, сокирою, яку підготував та взяв із собою завчасно, пошкодив вхідні двері, через які проник до середини вказаного кіоску, звідки умисно, таємно викрав електронні пристрої для вейпінгу (електронні цигарки): Pod OXVA Xliv у кількості 4 шт., вартістю 400 грн. за один; Pod Smok Novo 2 C у кількості 1 шт., вартістю 362 грн.; Pod Smok Novo 2X у кількості 3 шт., вартістю 690 грн. за один.; Pod Smok Novo 3 у кількості 3 шт., вартістю 640 грн. за один.; Pod Ursa Navo S II у кількості 1 шт., вартістю 350 грн.; pod URSA S у кількості 1 шт., вартістю 300 грн.; Pod Voopoo drag S у кількості 1 шт., вартістю 1 344 грн., Pod Xros S у кількості 4 шт., вартістю 890 грн. за один; Pod Xros 5 mini у кількості 7 шт., вартістю 590 грн. за один; Рod Xros mini у кількості 6 шт., вартістю 420 грн. за один; Pod Хros PRO у кількості 2 шт., вартістю 910 грн. за один; картридж Argus у кількості 1 шт., вартістю 90 грн.; картридж ELFX у кількості 2 шт., вартістю 80 грн. за один; картридж Freeton у кількості 1 шт., вартістю 80 грн.; картридж Luxe Q у кількості 4 шт., вартістю 95 грн. за один; картридж OXVA у кількості 6 шт., вартістю 110 грн. за один; картридж Rf-350 у кількості 1 шт., вартістю 80 грн.; картридж Smok Novo 2X у кількості 1 шт., вартістю 87 грн.; картридж Xros у кількості 4 шт., вартістю 89 грн. за один; картридж Xros 3 ml у кількості 8 шт., вартістю 105 грн. за один; картридж Zero у кількості 1 шт., вартістю 90 грн.; кулер бустер 1.5 ml у кількості 22 шт., вартістю 6 грн. за один; ароматизатор Chaser 10 ml у кількості 4 шт., вартістю 80 грн. за один; ароматизатор Chaser 30 ml у кількості 7 шт., вартістю 170 грн. за один; ароматизатор Chaser Lux 30 ml у кількості 2 шт., вартістю 186 грн.; ароматизатор FL LADY у кількості 6 шт., вартістю 180 грн. за один; ароматизатор Fl-350 15 ml у кількості 1 шт., вартістю 105 грн.; ароматизатор Flavor Lab Puff 10 ml у кількості 1 шт., вартістю 75 грн.; ароматизатор Flabor Lab Tripleу кількості 14 шт., вартістю 175 грн. за один, після чого покинув місце вчинення злочину, а викраденими товарно-матеріальними цінностями малолітній ОСОБА_4 розпорядивсь на власний розсуд, тим самим завдавши ФОП « ОСОБА_16 » майнової шкоди на загальну суму 28 523 грн.

Таким чином, малолітній ОСОБА_4 таємно викрав чуже майно в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у приміщення, тобто вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Продовжуючи свої злочинні дії, 21.10.2025 близько 01 год. 30 хв. малолітній ОСОБА_4 , перебуваючи по АДРЕСА_7 В мопед марки мопед «Honda» моделі «Dio AF 27» б\н, належний ОСОБА_17 , якого малолітній ОСОБА_4 вирішив викрасти та таким чином незаконно ним заволодіти.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, малолітній ОСОБА_4 , перебуваючи у тому ж місці та в той же час, переконавшись у відсутності власника та сторонніх осіб, які могли б завадити вчинити злочин, шляхом вільного доступу, таємно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підійшов до мопеда марки «Honda» моделі «Dio AF 27» б\н, вартістю 15 552 грн. 16 коп. та, застосовуючи фізичну силу, відкотив його, після чого з викраденим покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, малолітній ОСОБА_4 протиправно, шляхом вільного доступу, незаконно заволодів транспортним засобом, тобто вилучив із законного володіння ОСОБА_17 мопед марки «Honda» моделі «Dio AF 27» б\н,завдавши останньому майнової шкоди на суму 15 552 грн. 16 коп., тобто вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Окрім того, 05.11.2025 близько 01 години 30 хвилин, малолітній ОСОБА_4 , перебуваючи по АДРЕСА_6 помітив кіоск « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який орендує ФОП « ОСОБА_16 ». та у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення товарно-матеріальних цінностей з вказаного кіоску.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, малолітній ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ні ким не помічені та за ним ні хто не спостерігає, перебуваючи в цьому ж місці та в цей час, застосовуючи фізичну силу, металевим ломом, якого підготував та взяв із собою завчасно, пошкодив ролети з пластиковим вікном, таким чином проник всередину вказаного кіоску, звідки умисно, таємно викрав грошові кошти у сумі 16790 грн., електронні пристрої для вейпінгу (електронні цигарки): Pod Хros 3 mini у кількості 4 шт., вартістю 510 грн. за один; Pod Хros 4 у кількості 3 шт., вартістю 890 грн. за один; Pod Хros 4 mini у кількості 1 шт., вартістю 590 грн.; Pod Хros 4 Nano у кількості 1 шт., вартістю 770 грн.; Pod Хros 5 у кількості 4 шт., вартістю 890 грн. за один; Pod Хros 5 mini у кількості 2 шт., вартістю 590 грн. за один; Pod Хros mini у кількості 5 шт., вартістю 420 грн. за один; Pod Хros PRO у кількості 1 шт., вартістю 910 грн.; Pod Zero S у кількості 3 шт., вартістю 400 грн. за один; картридж Argus у кількості 6 шт., вартістю 90 грн. за один; картридж OXVA у кількості 2 шт., вартістю 110 грн. за один; картридж Xros у кількості 4 шт., вартістю 89 грн. за один; картридж Xros 3 ml у кількості 4 шт., вартістю 105 грн. за один; ароматизатор Alchemist 30 ml у кількості 15 шт., вартістю 180 грн. за один; ароматизатор Aroma Max 30 ml у кількості 2 шт., вартістю 115 грн. за один; ароматизатор Chaser 30 ml у кількості 46 шт., вартістю 170 грн. за один; ароматизатор Chaser Hallowen Limited у кількості 2 шт., вартістю 185 грн. за один; ароматизатор Chaser Lux 30 ml у кількості 33 шт., вартістю 186 грн. за один; ароматизатор FL LADY у кількості 8 шт., вартістю 180 грн.; ароматизатор FL-350 30 ml у кількості 12 шт., вартістю 155 грн. за один, після чого покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденими товарно-матеріальними цінностями на власний розсуд, тим самим завдавши ФОП « ОСОБА_16 » майнової шкоди на загальну суму 53 904 грн.

Таким чином, малолітній ОСОБА_4 таємно викрав чуже майно в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у приміщення, тобто вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

На момент скоєння вказаних діянь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 13 років, отже в силу положень ст. 22 КК України він є особою, яка не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність за скоєні ним суспільно небезпечні діяння, за таких обставин до нього необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру, а враховуючи вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких, систематичність дій, ставлення до вчиненого, умови життя і виховання, негативні характеристики з місця проживання та навчання, нездатність матері забезпечити позитивний виховний вплив на малолітнього сина та його схильність до повторного вчинення суспільно небезпечних діянь, в клопотанні від 26.11.2025 вказано про необхідність застосування до малолітнього ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у виді направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи виховного характеру у виді направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків на строк 1 рік, та просить його задовольнити, вважаючи, що саме такий вид примусових заходів є достатнім та необхідним для попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення. Враховуючи повне визнання ОСОБА_4 своєї причетності до вчинення вказаних у клопотаннях суспільно-небезпечних діянь за вказаних у клопотаннях обставин, просить суд провести судовий розгляд у відповідності до вимог частини третьої статті 349 КПК України.

Особа, яка вчинила суспільно - небезпечне діяння ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що суть розглядуваних клопотань йому зрозуміла, визнав, що він дійсно вчиняв суспільно небезпечні діяння за обставин, які вказані в клопотаннях про застосування примусових заходів виховного характеру. При цьому повідомив суду, що точні дати та час скоєних днеправомірних діянь він не пам'ятає, однак погоджується з датами, які зазначені в клопотанні. Так, 13.10.2025 він викрав скутер Сузукі чорного кольору, який стояв на вулиці (назву вулиці не знає) біля будинку, а саме сів на той скутер і поїхав, а в подальшому поламали його. 14.10.2025 він за допомогою сокири розрубав двері в кіоску, через дірку заліз в кіоск та викрав електронні цигарки, картриджі, заправки (для паління), а також 05.11.2025 він прийшов до того ж кіоска, відкрив ролету ломом, відчинив вікно, через яке проник всередину кіоска, побачив там гроші, електронні цигарки, картриджі для них та інші предмети для паління, після чого гроші поклав в карман, а інші предмети поклав в сумку, після чого залишив місце події, в подальшому гроші витратив, а цигарки та інші предмети для паління пороздавав старшим. Також розповів, як 21.10.2025 на тій же вулиці, де він викрав скутер Сузукі, він побачив мопед ОСОБА_18 синього кольору, хотів його забрати, однак не зміг завести, тому він відвів його до садка і так як мопед не завівся, кинув його біля садка. Велосипед Фокус (червоно-чорного кольору) побачив біля під'їзду будинку, сів на той велосипед і поїхав з місця події. Щодо крадіжки грошових коштів у ОСОБА_11 повідомив суду, що він приятелював з ОСОБА_19 , останній розповів йому, що його родина виїжджає на деякий час, тому ОСОБА_4 взяв із сумки Єгора ключі, прийшов до нього додому, де знайшов гроші (багато), які викрав і витратив на себе. Під час дебатів повідомив суду, що він шкодує про вчинені дії та пообіцяв, що більше не буде скоювати протиправних вчинків, а тому просить залишити його з мамою.

Законний представник особи, стосовно якої розглядається клопотання - його мати ОСОБА_5 в судовому засіданні просила суд передати сина під її нагляд, запевняючи суд, що вона забезпечить належний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою. Повідомила, що стан здоров'я ОСОБА_20 задовільний, він не так давно попав у ДТП, були переломи, тому він не з`являвся в минулі судові засідання; також у нього проблеми із зором, на одне око він погано бачить, це вроджена вада. Вважає, що її син робив шкоду, бо в нього були конфлікти з однолітками, в школу також перестав ходити з тієї причини, що його там ображали і він назло їм вчиняв шкоду. Категорично не погодилася із складеною відносно неї характеристикою, заперечувала, що вона ухилялася від виконання батьківських обов'язків, зазначивши при цьому, що вона сама виховує та утримує п'ятеро малолітніх дітей, алкоголь не вживає, щоб утримувати дітей працює на тимчасових підробітках, ніхто їй не допомагає. Зауважила, що ніякі служби з ОСОБА_20 не працювали, виховні бесіди не проводили. Батько ОСОБА_20 за життя жорстко виховував сина, після таких виховних робіт ОСОБА_20 ішов з дому та назло вчиняв крадіжки, на даний час батько ОСОБА_20 помер (зі слів 22.11.2025), після його смерті поведінка ОСОБА_20 дуже змінилася, він перестав красти, почав допомагати вдома, нещодавно заробив своєю працею 700 грн., за які купив додому продукти харчування та смаколики меншим дітям. Просить суд не забирати ОСОБА_20 , надати йому шанс на виправлення, він після смерті батька змінився в кращий бік, а вона в свою чергу все зробить для того, щоб він більше не вчиняв протиправні дії.

Захисник особи, стосовно якої розглядається клопотання - адвокат ОСОБА_6 , не заперечуючи обставини вчинення ОСОБА_4 вчинення суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 289 КК України, в судовому засіданні просить суд врахувати малолітній вік ОСОБА_4 на час вчинення вказаних діянь, смерть батька, а також те, що на даний час дитина стає на шлях виправлення, тому просить суд задовольнити клопотання прокурора частково та застосувати відносно його підзахисного неповнолітнього ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження із обмеженням дозвілля.

Психолог ОСОБА_9 в судовому засіданні ніяких застережень не виказувала, при вирішенні даного клопотання покладається на розсуд суду.

Представник органу опіки та піклування ОСОБА_7 при вирішенні даного клопотання покладається на розсуд суду.

Представник органу Національної поліції інспектор ювенальної превенції ОСОБА_8 в судовому засідання підтримала позицію прокурора.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду потерпіла ОСОБА_13 (а.с.174) та її представник адвокат ОСОБА_21 (а.с.180), а також потерпілі ОСОБА_17 (а.с.175), ОСОБА_16 (а.с.176), ОСОБА_15 (а.с.177), ОСОБА_14 (а.с.178), в судове засідання не з'явилися. В матеріалах справи наявні заяви ОСОБА_14 (а.с.32), ОСОБА_16 (а.с.81), ОСОБА_17 (а.с.89), ОСОБА_13 (а.с.143) про розгляд даної справи без їх участі.

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі. При цьому учасникам процесу роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до ст. 501 КПК України, під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з`ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння; 2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння; 3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.

Заслухавши показання неповнолітнього ОСОБА_4 , який свою провину визнав в повному обсязі, підтвердив факт вчинення ним суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 289 КК України та детально розповів обставини їх вчинення, позицію його законного представника та захисника, які не заперечували викладені в клопотаннях обставини скоєння протиправних діянь, представника служби у справах дітей та представника ювенальної превенції, а також враховуючи доводи прокурора, суд приходить до висновку, що вчинення малолітнім ОСОБА_4 суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення, в умовах воєнного стану, а також кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, - знайшло своє підтвердження в суді.

За приписами статті 498 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 22 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, підлягають кримінальній відповідальності особи, яким виповнилося 16 років, а за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підлягають кримінальній відповідальності особи, яким виповнилося 14 років.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на момент вчинення суспільно небезпечних діянь йому виповнилося 13 років і він не досяг віку з якого може наставати кримінальна відповідальність за ці діяння, відтак до нього підлягають застосуванню примусові заходи виховного характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 97 КПК до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, суд застосовує примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 цього Кодексу, а саме: 1) застереження; 2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; 3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; 4) покладення на неповнолітнього, який досяг п`ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов`язку відшкодування заподіяних майнових збитків; 5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.

При розгляді клопотання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру суд враховує ступінь тяжкості та суспільну небезпечність вчинених суспільно-небезпечних діянь, які вчинені ОСОБА_4 у віці 13 років. Так, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України, відповідно до положень ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, а суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, являється тяжким злочином.

Відповідно до положень глави 38 КПК України передбачено додаткові гарантії захисту прав і свобод неповнолітніх, в тому числі обов`язок правоохоронних органів приймати всі міри для з`ясування даних про особу неповнолітнього, його вік, стан здоров`я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, характеристику особи, умови життя і виховання неповнолітнього, обставини, що негативно впливали на його виховання, наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього в злочинну діяльність.

Суд зазначає, що вікові особливості неповнолітніх значно впливають на мотивацію їхніх вчинків. Такими особливостями є: недостатність контролю з боку батьків, складні соціальні та житлово-побутові умови проживання, недостатній життєвий досвід; схильність до наслідування; вплив на них оточуючих, особливо дорослих осіб; бажання показати себе самостійним і намагання звільнитися від контролю та опіки з боку батьків, вихователів; специфічне трактування таких понять, як сміливість, чесність, дружба; неправильна оцінка конкретних життєвих ситуацій; недостатній розвиток, а інколи і повна відсутність критичного ставлення до своїх вчинків, вчинків інших. Ці особливості підлітків потрібно враховувати слідчим і суддям, на яких покладено обов'язок здійснювати провадження справ про злочини неповнолітніх, тому від того - наскільки повно та всебічно слідчим будуть зібрані відповідні відомості про індивідуальні психологічні риси неповнолітнього, рівень його розвитку, виховання та умови життя залежить якість судового розгляду, прийняття у справі необхідного, законного та справедливого судового рішення, спрямованого на виправлення та перевиховання неповнолітнього, яке забезпечить належний виховний вплив і зумовить запобігання вчиненню злочинів в подальшому.

В судовому засіданні були досліджені зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором докази, які характеризують особу малолітнього (на час вчинення суспільно небезпечних діянь) ОСОБА_4 .

Так, із вимоги про отримання інформації про судимість ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що станом на 12.11.2025 відомості про притягнення останнього до кримінальної відповідальності відсутні.

Малинський ліцей №3 Малинської міської ради 14.11.2025 надав характеристику ОСОБА_4 , в якій вказано, що ОСОБА_20 навчався в даному ліцеї з першого класу до 31.03.2025 (згідно наказу №06/7 від 31.03.2025 вибув у Вишевицьку спеціалізовану школу). Під час навчання в закладі зарекомендував себе як недисциплінований, безвідповідальний учень; навчався не в повну міру, потребував постійного контролю, мав довільну зорову, слухову пам`ять, проявляв зацікавленість до малювання; мав велику кількість пропущених уроків протягом навчального року. З однокласниками не підтримував дружніх стосунків, правила поведінки ігнорував, неодноразово скоював крадіжки особистих речей учнів та працівників закладу освіти, схильний до протиправної поведінки. Батьки мають короткочасний вплив на поведінку сина.

Жодної інформації щодо навчання ОСОБА_4 в Вишевицькій спеціалізованій школі суду не надано.

ДОП відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_22 в характеристиці на ОСОБА_4 від 16.11.2025 зазначає, що він проживає по АДРЕСА_1 разом із батьками ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , братами ОСОБА_25 , 2014 р.н., ОСОБА_26 , 2017 р.н., та сестрами ОСОБА_27 , 2013 р.н., ОСОБА_4 , 2016 р.н. На даний час ніде не навчається, за місцем проживання характеризується негативно, систематично вчиняє крадіжки бродяжить, батьки не мають виховного впливу на сина. Перебуває на обліку служби в справах дітей Малинської міської ради по причині конфлікту з законом та ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків. На профілакичних обліках в відділенні поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області не перебуває.

Мати неповнолітнього ОСОБА_4 ДОП відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_28 станом на 16.11.2025 характеризується посередньо, тимчасово не працює, притягувалася до адміністративної відповідальності за дрібні крадіжки та порушення правил дорожнього руху. На профілакичних обліках в відділенні поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області не перебуває.

Суд звертає увагу, що жодних доказів на підтвердження притягнення матері неповнолітнього ОСОБА_4 до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень суду не надано.

Згідно повідомлення 14.11.2025 служби в справах дітей Малинської міської ради, відповідно до наказу № 82 від 02.04.2025 ОСОБА_4 поставлено на облік дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах з підстави - дитина схильна до скоєння злочинів, ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків. Та знаходиться під соціальним супроводом Малинського міського центру соціальних служб.

Суд зауважує, що жодних доказів на підтвердження ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків для дослідження в судовому засіданні не надано.

Малинський міський центр соціальних служб 12.11.2025 надав інфомацію про те, що сім'я ОСОБА_5 виховує п`ятьох дітей, з 21.02.2024 перебуває на обліку як сім`я, яка опинилася в складних життєвих обставинах та з 18.11.2024 по даний час перебуває під соціальним супроводом фахівця Центру, в ході якого проведено ряд заходів щодо залучення ОСОБА_29 до навчання, організації проведення медичного обстеження, проведення курсу занять ОСОБА_29 з психологом, надання гуманітарної допомоги членам сім`ї. Матір неодноразово попереджено про відповідальність за невиконання батьківських обов`язків відносно неповнолітніх дітей.

Суд знову акцентує увагу, що зазначені в інформаційному листі обставини щодо проведених заходів по залученню ОСОБА_29 до навчання, організації проведення медичного огляду, не підтверджені жодними належними доказами, а на заперечення законного представника ОСОБА_5 щодо її ухилення від виконання батьківських обов`язків, а також проведення зазначених в листі профілактичних заходів та бесід з ОСОБА_20 жоден із присутніх представників відповідних служб свої доводи суду не озвучили.

Згідно Акту обстеження умов проживання від 28.08.2025 з метою профілактичної роботи, обстеження умов проживання в будинку по АДРЕСА_1 , в якому проживає родина ОСОБА_5 не було проведено, оскільки будинок був закритий.

Вирішуючи питання щодо застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 конкретного виду із заходів виховного характеру, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, а також пункту 10 Зауважень загального порядку № 10 (2007) Комітету ООН з прав дитини «Права дітей у системі юстиції щодо дітей», у всіх рішеннях, які ухвалюються у контексті здійснення юстиції щодо дітей, головним міркуванням має бути якнайкраще забезпечення інтересів дитини. Найкраще забезпечення інтересів дитини означає, наприклад, що традиційні цілі кримінального правосуддя, такі як покарання, повинні поступатися місцем реабілітаційним та відновним цілям правосуддя у справах дітей-правопорушників.

За загальними правилами та особливостями, визначеними нормами кримінального права, метою застосування заходів виховного характеру щодо неповнолітніх, перш за все, має бути забезпечення інтересів самого неповнолітнього.

За роз`ясненнями, викладеними в пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру», застереження (п. 1 ч. 2 ст. 105 КК України), яке є одним із найм`якших заходів виховного характеру, може бути зроблено шляхом роз`яснення судом неповнолітньому наслідків його дій - шкоди, завданої охоронюваним законом правам особи (осіб), інтересам суспільства або держави, - та оголошення неповнолітньому осуду за ці дії, а також попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину.

Вищенаведене свідчить про те, що застереження є примусовим заходом виховного характеру одноразового застосування, застосовується негайно, у момент роз`яснення судом неповнолітньому негативних наслідків скоєного злочину, оголошення осуду за ці дії та попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину, і після реалізації вичерпує свою дію.

Обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог щодо поведінки неповнолітнього (п. 2 ч. 2 ст. 105 КК України) слід розуміти як: обмеження перебування поза домівкою в певний час доби; заборону відвідувати певні місця, змінювати без згоди органу, який здійснює за ним нагляд, місце проживання, навчання чи роботи, виїжджати в іншу місцевість; покладення обов`язку продовжити навчання, пройти курс лікування (за наявності хворобливого потягу до спиртного або в разі вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів); тощо (п. 6 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 № 2).

Передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють (п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України), допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою. Питання про передачу неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, суд повинен вирішувати з урахуванням даних, що їх характеризують. Неприпустимо передавати неповнолітнього під нагляд батька чи матері, які позбавлені батьківських прав, а також батьків чи інших осіб, котрі через свою поведінку не здатні позитивно впливати на нього. Хоча в законі не передбачено обов`язкове отримання згоди батьків або осіб, які їх заміняють, на передачу їм неповнолітнього під нагляд, суд має отримати таку згоду. Строк нагляду, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього. Як свідчить практика, цей нагляд має здійснюватись, як правило, не менше одного року, оскільки за коротшого строку він буде малоефективним (але не довше, ніж до досягнення особою повноліття) (п. 7 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 № 2).

В пункті 9 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 № 2 зазначено, що до спеціальних навчально-виховних установ відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 105 КК України направляють неповнолітніх, котрі вийшли з-під контролю батьків чи осіб, які їх заміняють, не піддаються виховному впливу та не можуть бути виправлені шляхом застосування інших примусових заходів виховного характеру. До таких установ не можна направляти осіб, визнаних інвалідами, а також тих, кому згідно з висновком відповідних спеціалістів перебування там протипоказане за станом здоров`я через наявність певних захворювань. Докладний перелік останніх наведено у п. 11 Інструкції про медичне обстеження дітей і підлітків, які направляються до загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я та Міністерства освіти України від 05.05.1997 № 137/131. Необхідно також ураховувати застереження щодо протипоказань для направлення неповнолітніх до зазначених установ, які містяться у пунктах 12, 14 Інструкції.

Крім того, відповідно до п. 2 Інструкції до загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації направляються неповнолітні віком від 11 до 14 років, а до професійних училищ соціальної реабілітації віком від 14 років з нормальним інтелектом і здоров`ям. Медичний огляд неповнолітніх для визначення можливості його утримання у загальноосвітніх школах та професійних училищах соціальної реабілітації проводиться до розгляду справ у судових органах на підставі запитів однієї з таких інстанцій: суду, слідчого, прокурора або інших уповноважених осіб органів внутрішніх справ.

Заявляючи клопотання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 такий вид примусового заходу виховного характеру, як направлення його до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків, орган досудового розслідування не з`ясував питання про можливість його перебування в такій установі за станом здоров`я, оскільки в матеріалах провадження немає будь-яких медичних висновків щодо стану здоров`я дитини.

Відсутність результатів медичного огляду не дозволяють суду прийти висновку, що неповнолітній ОСОБА_4 за станом свого здоров`я може бути направлений до професійного училища соціальної реабілітації для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання.

Відтак суд вважає, що застосування до ОСОБА_4 такого виду примусового заходу виховного характеру, як направлення до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків може позначитись на останньому не виправленням, а навпаки негативним формуванням його психічної діяльності, яка в силу його малого віку, ще формується, а тому такий вид примусового заходу не забезпечить соціальної та психологічної допомоги, а перебування ОСОБА_4 у навчально-виховній установі на значній віддаленості від місця свого проживання та його родини може мати негативний вплив на його соціальні зв`язки та відносини у сім`ї, не відповідатиме інтересам неповнолітнього і не забезпечить належні умови для його виправлення та виховання.

В даній справі обставинами у розумінні ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення малолітнім.

Обставин у розумінні ст. 67 КК України судом не встановлено.

В такому випадку, враховуючи встановлені обставини, ставлення дитини до вчиненого, думку всіх учасників кримінального провадження, суд погоджується із стороною захисту і вважає, що до малолітнього необхідно застосувати більш м`який примусовий захід виховного характеру ніж направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення строком на 1 рік.

Дана позиція суду обумовлена принципами справедливості та гуманізації щодо відповідальності неповнолітньої особи, оскільки особливості її вікової психології дають змогу обмежитися щодо такої особи порівняно більш м`яким заходом, достатнім для забезпечення його виправлення і перевиховання.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

В той же час, задля повного забезпечення змісту та мети застосування примусових заходів виховного характеру суд вважає, що з врахуванням положень ч. 3 ст. 105 КК України, в даному випадку необхідно застосувати декілька види заходів, що буде достатньо для виправлення неповнолітнього і попередження вчинення ним інших діянь, що мають ознаки кримінальних правопорушень.

Отже, на переконання суду, клопотання підлягає частковому задоволенню, і для забезпечення найкращих інтересів дитини та досягнення мети застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, буде доцільним застосування таких видів примусових заходів виховного характеру, як застереження, обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, а також передача неповнолітнього під нагляд батьків, зокрема матері ОСОБА_5 , яка батьківських прав відносно її дітей, в тому числі сина ОСОБА_4 , не позбавлена. На переконання суду стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_5 не здатна забезпечити позитивний виховний вплив на неповнолітнього сина та здійснювати постійний контроль за його поведінкою, а також за його дозвіллям. В матеріалах справи наявна письмова заява законного представника малолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_5 від 29.08.2025, в якій вона повідомляє про те, що вона не заперечує проти передачі під її нагляд сина ОСОБА_4 (а.с.18), про що ОСОБА_5 також підтвердила в судовому засіданні.

Законодавство України чітко регламентує, що загальна середня освіта є обов'язковою. Так, відповідно до ст. 53 Конституції України повна загальна середня освіта є обов'язковою, в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про освіту» також визначено, що повна загальна середня освіта в Україні є обов'язковою і здобувається в інституційних або індивідуальних формах, визначених законодавством, як правило, в закладах освіти.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_30 навчався у Малинському ліцеї №3 з 1 класу до 31.03.2025, згідно наказу №06/7 від 31.03.2025 вибув у Вишевицьку спеціалізовану школу, однак відомості про продовження навчання відсутні, відтак суд вважає необхідним разом із обмеженням дозвілля встановити особливу вимогу до поведінки неповнолітнього - зобов'язати ОСОБА_4 продовжити навчання до отримання загальної середньої освіти.

При цьому суд звертає увагу законного представника ОСОБА_5 , що положенням ч. 2 ст. 25 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що на батьків учнів покладається відповідальність за здобуття ними повної загальної середньої освіти.

Тривалість примусових заходів виховного характеру слід встановити терміном на 3 роки, враховуючи особу ОСОБА_4 , кількість та обставини вчинених суспільно небезпечних діянь та їх негативні наслідки. На думку суду така тривалість заходів виховного характеру буде достатньою для виправлення ОСОБА_4 та надасть можливість останньому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15.05.2006 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що представники органу у справах неповнолітніх, на який покладено виконання судового рішення про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, зобов`язані здійснювати ефективний контроль за його поведінкою і в разі ухилення від застосування призначеного судом заходу постійно аналізувати й усувати причини ухилення та запобігати йому в подальшому.

Ухиленням від застосування примусових заходів виховного характеру слід вважати таку поведінку неповнолітнього, коли він без поважних причин протягом установленого строку систематично порушує або не виконує умови застосування визначеного судом заходу (заходів) - не дотримує встановлених судом обмежень свободи дій або вимог щодо його поведінки; не піддається виховному впливу та ухиляється від контролю батьків чи осіб, які їх заміняють, педагогічного або трудового колективу; відмовляється відшкодувати майнові збитки; не виконує умов угоди про примирення; самовільно залишає школу чи училище соціальної реабілітації або систематично порушує порядок перебування в цих установах; тощо.

Соціально-психологічна реабілітація - здійснюється під час виконання покарань, застосування адміністративних стягнень, виведення з кримінального провадження та застосування відновних заходів. Служба у справах дітей є основним органом, який займається захистом прав дітей, у тому числі тих, хто має конфлікт із законом.

Цивільний позов не заявлено.

Що стосується процесуальних витрат на залучення експерта, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.

Оскільки в даному випадку до особи, щодо якої розглядається клопотання, застосовуються примусові заходи виховного характеру, тому процесуальні витрати стягненню не підлягають, а понесені процесуальні витрати на залучення експерта слід компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 97, 105 КК України, ст.ст. 100, 126, 174, 318, 369-372, 376, 485, 498-501 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальних провадженнях № 12024060510000406 та № 12025060510000289 за вчинення суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 289 КК України, стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи виховного характеру в виді:

- застереження, оголосивши йому осуд за вчинені ним протиправні діяння та роз'яснивши неповнолітньому ОСОБА_4 наслідки його протиправних дій, а саме: спричинення потерпілим майнової шкоди та попередивши про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового кримінального правопорушення;

- обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, а саме: заборони ОСОБА_4 перебувати за межами постійного місця проживання та навчання без супроводу дорослих в період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин (за виключенням часу прямування та перебування в укритті під час повітряної тривоги, а також необхідності отримання екстреної медичної допомоги) на строк 3 роки;

- покласти на неповнолітнього ОСОБА_4 обов`язок продовжити навчання, зобов`язати відвідування занять у навчальному закладі до здобуття загальної середньої освіти;

- передати неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під нагляд його законного представника - матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянці України, проживаючій за адресою : АДРЕСА_1 , строком на 3 роки з метою забезпечення належного контролю.

Роз`яснити неповнолітньому ОСОБА_4 , а також його законному представнику - матері ОСОБА_5 , що у разі продовження протиправної поведінки, ухилення від виконання застосованих заходів виховного характеру або вчинення нового кримінального правопорушення, для них настають більш суворі правові наслідки, а саме:

- з моменту досягнення 14-річного віку особа підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах за вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, і за ст. 185 та ч. 2, 3 ст. 289 КК України, що передбачає реальне покарання у вигляді позбавлення волі з відбуванням покарання у виховній колонії для неповнолітніх;

- притягнення законних представників до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП, а за наявності підстав - до кримінальної відповідальності за ст. 166 КК України за злісне невиконання обов`язків по догляду за дитиною, а також покладення на них обов`язку повного грошового відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої дитиною, згідно зі ст.ст. 1178, 1179 Цивільного кодексу України.

Початок тривалості примусових заходів виховного характеру обчислювати з дня набрання чинності даною ухвалою.

Процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/106-25/21014-Д від 14.11.2025 у розмірі 5348,40 грн. - відшкодувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 06.01.2025 на грошові кошти в розмірі 1400 американських доларів номіналом кожна по 100 з наступними номерами купюр: 1- PF 39444635K, 2- PF 39444629K, 3- PF 39444621K, 4- PJ54677999B, 5- PB 50233165M, 6- PF 85902273K, 7- MB 01510511C, 8- PJ 54677997, 9- PJ 54677996 B, 10- PB 29703976M, 11- PE 71354482C, 12- PJ 54677991B, 13- PB 50233166M, 14- PB 29703977M; грошові кошти в розмірі 4590 гривень з наступними номерами та номіналами купюр по 1000 грн: 1- ВТ 3876697, 2- БР 6812383, 3- ЕБ 5281867, 4- АП 5363706, купюри по 500 грн: 1- АА 9056245, купюри номіналом 100 грн. 1- АД 1412899, купюрами по 50 грн. 1- ЕЕ 3531519, купюри по 20 грн. 1- ГН 6817859, купюри по 10 грн. 1- ЮД 0552650, купюри по 5 грн. 1- УБ 2744610, 2- РБ 7544689; мобільний термінал систем зв`язку марки «SIGMA» модель «X-Style S 5502», Imei- 1: НОМЕР_2 , Imei- 2: НОМЕР_3 в силіконовому чохлі накладці із встановленими двома сім картками оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» з мобільними номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ; акустичну музичну колонку марки «Real-EL» модель «X-709», скутер марки «YAMAHA» без державного реєстраційного знаку, номер рами НОМЕР_6 , з ключем та талоном оформленим на ім'я « ОСОБА_4 », металеву банку з кришкою.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 27.10.2025 на мопед марки «Honda» моделі «Dio AF 27» б\н.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- грошові кошти в розмірі 1400 американських доларів номіналом кожна по 100 з наступними номерами купюр: 1- PF 39444635K, 2- PF 39444629K, 3- PF 39444621K, 4- PJ54677999B, 5- PB 50233165M, 6- PF 85902273K, 7- MB 01510511C, 8- PJ 54677997, 9- PJ 54677996 B, 10- PB 29703976M, 11- PE 71354482C, 12- PJ 54677991B, 13- PB 50233166M, 14- PB 29703977M - передати власнику за належністю;

- грошові кошти в розмірі 4590 гривень з наступними номерами та номіналами купюр по 1000 грн: 1- ВТ 3876697, 2- БР 6812383, 3- ЕБ 5281867, 4- АП 5363706, купюри по 500 грн: 1- АА 9056245, купюри номіналом 100 грн. 1- АД 1412899, купюрами по 50 грн. 1- ЕЕ 3531519, купюри по 20 грн. 1- ГН 6817859, купюри по 10 грн. 1- ЮД 0552650, купюри по 5 грн. 1- УБ 2744610, 2- РБ 7544689 - передати власнику за належністю;

- мобільний термінал систем зв'язку марки «SIGMA» модель «X-Style S 5502», Imei- 1: НОМЕР_2 , Imei- 2: НОМЕР_3 в силіконовому чохлі накладці із встановленими двома сім картками оператора стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з мобільними номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ; акустичну музичну колонку марки «Real-EL» модель «X-709» - передати власнику за належністю;

- скутер марки «YAMAHA» без державного реєстраційного знаку, номер рами НОМЕР_6 , з ключем та талоном оформленим на ім'я « ОСОБА_4 » - передати власнику за належністю;

- металева банка з кришкою - знищити;

- велосипед марки «Focus», моделі «Raven», чорного кольору, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_14 - залишити власнику;

- скутер марки «Suzuki Lets 2» б\н та мопед марки «Honda» моделі «Dio AF 27» б\н, поміщено до майданчику тимчасового вилученого транспортного засобу ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області - передати власникам за належністю;

- вейп «Pod VapoResso XROX mini» та сокира, передані до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області - знищити;

-«DVD» диск з відеозаписом «00033» відео допиту малолітнього свідка ОСОБА_10 , «DVD» диск з відеозаписом «00032» відео допиту малолітнього свідка ОСОБА_31 , «DVD» диск з відеозаписом «00039» відео допиту малолітнього свідка ОСОБА_32 , «DVD-R» диск з відеозаписом «00055», допиту малолітнього ОСОБА_4 , «DVD-R» диск з відеозаписом «00056», допиту малолітнього ОСОБА_4 , «DVD» диск з відеозаписом «00015» відео допиту малолітнього свідка ОСОБА_4 , «DVD» диск з відеозаписом «00016» відео проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4 , а також таблиці до протоколів оглядів місця події - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1