Рішення № 137728573, 25.06.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/995/26

провадження у справі № 2/0285/1256/26

25 червня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………………..........Літвин О. О.,

секретаря…………………………......Клечковської М. М.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі за текстом ТОВ «Коллект Центр») звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором №4309451 від 13.06.2021 у розмірі 18142,01 грн, яка складається з тіла кредиту, відсотків, інфляційних збитків та 3% річних.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі по тексту ТОВ Авентус) та відповідачем укладено договір в електронному вигляді, відповідно до умов якого він отримав грошові кошти, які у строк не повернуто.

В подальшому первісний кредитор відступив право вимоги за цим договором позивачу, у зв`язку з чим він набув статусу нового кредитора.

Позивач посилається на те, що відповідачем належним чином не виконано зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати платежів, унаслідок чого утворилась заборгованість, яку просить стягнути на свою користь, а також витрати на правову допомогу в сумі 9000 грн.

Ухвалою суду від 02.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.

Відзиву на позов або будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви, а також жодних заяв чи клопотань щодо розгляду справи, відповідачем не подано.

Повідомлення про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації відповідача, так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов`язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ст.ст.3, 626-628 ЦК України договір є домовленістю сторін, які є вільними в його укладенні та визначенні умов.

За змістом ст.ст.1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором фінансова установа надає позичальнику кредит на визначених договором умовах, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у встановлені строки.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи встановлено, що 13.06.2021 між ТОВ Авентус та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит №4309451, відповідно до умов якого відповідачем отримано на свій картковий рахунок грошові кошти у розмірі 5500 грн строком на 30 днів, які він зобов`язався повернути і сплатити відсотки в розмірі 1,9 % в день за користування коштами.

Умовами договору передбачено можливість продовження строку кредиту як за ініціативою позичальника шляхом сплати нарахованих процентів та акцепту такої пропозиції товариством, так і в порядку автопролонгації - автоматичного продовження строку кредиту на один календарний день за наявності непогашеної заборгованості, але не більше ніж на 90 днів поспіль.

Договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором С496239.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту в електронній формі і, за умови підписання у порядку, визначеному законом, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.3,12).

Використання одноразового ідентифікатора прирівнює електронний договір до письмового. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

Згідно зі ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Додані до Договору Правила надання коштів у позику ТОВ Авентус, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, містять розмір суми кредиту, процентну ставку, строк кредитування, відповідальність за порушення умов договору.

Перед укладенням договору відповідач був вільним в погодженні всіх умов кредитування, з правилами, порядком погашення по кредиту ознайомлений.

Після укладання договору відповідачем отримано 13.06.2021 кредитні кошти в сумі 5500 грн на платіжну карту, що підтверджується: повідомленням ЕasyPay товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» та випискою по рахунку відповідача, наданою АТ КБ «Приватбанк» за ухвалою суду в порядку витребування доказів за клопотанням позивача.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Отже, виписка є належним доказом щодо заборгованості відповідача за кредитом.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «Приватбанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітована банківська картка № НОМЕР_1 , а також що 13.06.2021 на вказану картку здійснено переказ коштів у розмірі 5500 грн.

Підстав вважати, що кошти отримано сторонньою особою внаслідок шахрайський дій, а персональні дані відповідача у ІТС кредитора були введені не ним особисто, матеріали справи не містять. Зазначені у договорі реєстраційний номер облікової картки платника податків та адреса реєстрації ОСОБА_1 відповідає даним, отриманим судом з ЦНАП відділу ведення реєстру територіальної громади.

Із вищенаведеного вбачається, що позивачем надано суду належні та допустимі докази укладення між ТОВ Авентус та відповідачем кредитного договору та отриманням відповідачем кредитних коштів.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

За змістом ст.ст.634, 638 ЦК України кредитний договір може бути укладений як договір приєднання шляхом приєднання позичальника до визначених кредитодавцем умов, а договір є укладеним у разі досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов.

Укладення кредитних договорів в електронній формі відповідає вимогам законодавства України, а зобов`язання за таким договором є обов`язковими для виконання сторонами.

Отже, між сторонами спірного договору правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами ОСОБА_1 ознайомився, погодився та не сприймав їх, як невигідні для себе.

Спірний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у них, відповідно до приписів ст.11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із договору.

При цьому, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був б укладений.

Закон України «Про захист прав споживачів» покладає обов`язок на позичальника бути відповідальним та добросовісним при укладенні договору та вчиняти відповідні дії з метою повного з`ясування умов кредитування.

Відповідачем самостійно обрано пропозицію фінансової установи щодо надання коштів у кредит, свідомо погоджено її умови, підтверджено їх акцепт шляхом вчинення передбачених електронних дій та отримано грошові кошти. З огляду на це, покладення на відповідача обов`язку виконати взяті на себе зобов`язання відповідає принципу відповідальності сторони за власні рішення у межах свободи договору.

У ст.629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Оскільки кредитодавець та позичальник у цій справі досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання договору кредиту ЦК України та уклали його, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

Після закінчення строку кредитування відповідачем не повернуто кредитні кошти та не сплачено обумовлені проценти.

Згідно зі ст.ст.12, 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З долученої позивачем картки обліку (розрахунку заборгованості) слідує, що станом на 11.10.2021 така становить 18040 грн та складається із основного боргу в сумі 5500 та відсотків в сумі 12540 грн.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування презумпції правомірності укладеного договору, зокрема таких, які б спростовували факт надання кредиту у визначеному договором розмірі чи правильність проведеного позивачем розрахунку заборгованості. Будь-яких клопотань щодо перевірки чи спростування такого розрахунку відповідачем не заявлено, власного розрахунку також не надано.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст.512 ЦК України). Відступлення права вимоги відбувається на підставі правочину, зокрема, внаслідок укладення договору купівлі-продажу чи міни; дарування; факторингу.

Право вимоги за кредитним договором №4309451 послідовно відступалося на підставі укладених договорів факторингу та відступлення права вимоги.

Так, 24.01.2022 ТОВ Авентус відступило право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» за договором факторингу №24-01/2022, що підтверджується актом приймання-передачі прав вимоги та реєстром боржників, у якому містяться дані щодо відповідача.

Надалі ТОВ «Вердикт Капітал» 10.01.2023 передало зазначене право вимоги ТОВ «Коллект Центр» за договором відступлення (купівлі-продажу) права вимоги №10-01/2023, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі реєстру боржників та додатковою угодою.

Отже, позивач ТОВ «Коллект Центр» набув статусу нового кредитора та право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК). За правилами ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.

За відсутності будь-яких заперечень проти позову з боку відповідача, суд дійшов висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується обґрунтованість заявлених вимог в частині тіла кредиту і процентів на суму 18040 грн.

Разом з тим, обов`язку відповідача сплачувати позивачу інфляційні збитки в сумі 88 грн та 3% в сумі 14,01 грн річних судом не встановлено, оскільки вказане прямо суперечить вимогам п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо заборони стягнення неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Верховний Суд у постанові від 21.04.2025 у справі №727/1788/23 зазначав, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної ст.625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов?язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану.

Таким чином, відповідач в силу закону звільнений від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Відтак, наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено його право вимоги до відповідача та правомірність нарахування заборгованості за кредитом, однак в меншому розмірі, ніж заявлено у позовній заяві.

Доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе кредитні зобов`язання, заборгованість за договором не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд приходить висновку про часткове задоволення позову.

У силу приписів ст.141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, тому пропорційно задоволених вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2647 грн.

Позивачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 9000 грн, на підтвердження чого надано заявку на надання юридичної допомоги №703 від 01.01.2026, договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між ТОВ «Колект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», прайс лист адвокатського об`єднання та витяг акту №18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг, витраченим часом та значенням справи для сторони і ціною позову. Суд враховує, що предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, а дана категорія справ є типовою та не потребує значного обсягу юридичної і технічної роботи. З огляду на принципи співмірності, розумності та необхідності судових витрат, заявлений розмір витрат є завищеним.

Відтак суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн, що буде відповідати принципу співмірності, виваженості та розумності.

Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926)

заборгованість за договором №4309451 від 13.06.2021 у розмірі 18040 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2647 грн і 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.?

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя О. О. Літвин