Ухвала суду № 137728083, 26.06.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа 185/7015/25

Провадження № 1-кп/185/363/26

У Х В А Л А

іменем України

26 червня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в період воєнного стану в режимі відео конференції клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Павлограді Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, не працевлаштованого, не одруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника-адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

установив:

Прокурором Павлоградської окружної прокуратури подано клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання мотивовано тим, що ризики, визначені статтею 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати. На думку прокурора, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, прокурор послався на тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність у обвинуваченого неодноразових судимостей, відсутність міцних соціальних зв`язків.

У судовому засіданні прокурори підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.

Обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання..

Захисник підтримав позицію обвинуваченого.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та перевіривши наведені сторонами доводи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням учасників сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

При цьому відповідно до практики Європейського суду з прав людини саме по собі висунуте особі обвинувачення або тяжкість можливого покарання не можуть бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Такі обставини підлягають оцінці лише у сукупності з іншими конкретними даними, що характеризують особу обвинуваченого та його процесуальну поведінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за одне з яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Обсяг та характер обвинувачення свідчать про значний ступінь суспільної небезпечності інкримінованих діянь.

Разом із тим суд враховує не лише тяжкість обвинувачення, а й відомості про особу обвинуваченого. Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має незняті та непогашені судимості, офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків, які б могли свідчити про належне виконання ним процесуальних обов`язків у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, матеріалами провадження підтверджується, що після направлення обвинувального акта до суду обвинувачений неодноразово не з`являвся у судові засідання, у зв`язку з чим судовий розгляд неодноразово відкладався. Такі обставини свідчать про неналежне виконання ним процесуальних обов`язків та підтверджують існування ризику ухилення від суду, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України.

Також суд враховує відомості, надані стороною обвинувачення, про те, що після надходження цього кримінального провадження до суду щодо ОСОБА_3 до суду направлено обвинувальні акти в інших кримінальних провадженнях за обвинуваченням у вчиненні нових корисливих злочинів. На даній стадії суд не оцінює доведеність вини особи у цих кримінальних провадженнях, однак сам факт перебування таких обвинувальних актів на розгляді суду у сукупності з даними про попередні судимості характеризує особу обвинуваченого та враховується при оцінці ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність у обвинуваченого тяжкого захворювання або інших об`єктивних причин, що унеможливлюють його подальше перебування під вартою.

За таких обставин суд доходить висновку, що ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, на час розгляду клопотання не зменшилися та продовжують існувати, а прокурором доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Разом із тим відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Визначаючи її розмір, суд враховує характер та тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, його майновий стан, наявність неодноразових судимостей, а також необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки. На переконання суду, застава у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб є співмірною із зазначеними обставинами, не має завідомо непомірного характеру та є достатньою для забезпечення виконання покладених процесуальних обов`язків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 331, 372, 183, 194 КПК України, суд ,-

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 серпня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до суду із встановленою періодичністю або за викликом у зв`язку з реалізацією завдань кримінального провадження;

2) не відлучались із населеного пункту, в якому розташована або тимчасово розташована військова частина, де проходить військову службу обвинувачений, без дозволу командира військової частини або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну дислокації військової частини;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом, зокрема обмежитись у спілкуванні зі свідками по кримінальному провадженню;

5) не залишати місце несення служби, тимчасове розташування підрозділу військової частини без дозволу командира військової частини.

6) повернутися до виконання покладених військових обов`язків до постійного або тимчасового розташування військової частини, де наразі перебуває його частина.

Термін обов`язків у разі внесення застави визначити до 26.08.2026.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений

ОСОБА_3 вважається таким, до якого по даному кримінальному провадженню застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити, що у разі внесення застави, але невиконання заставодавцем обов`язків із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов`язки, застава буде звернута в дохід держави.

Копію ухвали негайно вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику, а також направити до місця тримання під вартою для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1