Ухвала суду № 137727553, 24.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/9398/26

Провадження № 1-кс/201/2534/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд м. Дніпра у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 1 відділу СУ ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22025050000001023, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2025 року, про продовження строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дружківка Донецької області, громадянину України, який має середню освіту, неодружений, на утриманні перебувають батьки похилого віку, є особою з інвалідністю ІІІ групи довічно, не працює, має хронічні хвороби, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 7 ст. 111-1 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

- прокурор ОСОБА_6

- підозрюваний ОСОБА_5

- захисник ОСОБА_7 (ВКЗ)

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад клопотання.

Слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому зазначив про встановлені обставини кримінального провадження, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 7 ст. 111-1 КК України, про яку повідомлено ОСОБА_5 , та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та зважаючи на необхідність проведення слідчих (розшукових) дій, на які потрібен час, просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.

Позиції учасників.

Прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.

Підозрюваний щодо задоволення клопотання заперечив, повідомив про невизнання вини, просив у його задоволенні відмовити та, з огляду на необхідність якісного лікування, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт або застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Захисник підтримав думку свого підзахисного, наголосив на необгрунтованій підозрі і на недоведеності ризиків, зауважив на незабезпеченні якісного лікування ОСОБА_5 , а тому просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт або застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Встановлені слідчим суддею обставини.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Відповідно до ст. ст. 2, 65, 68, 73 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам Президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_8 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі по тексту - ЗС РФ) на територію України.

Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

До участі у військовій агресії РФ проти України керівництвом окупаційної адміністрації РФ задіяно створені на тимчасово окуповані території Донецької області не передбачені законом збройні формування.

На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військової агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, не пізніше 24 лютого 2022 року (точний час органом досудового розслідування не встановлений) невстановленою особою на ім`я ОСОБА_9 , який проходить військову службу в ЗС РФ з метою організації надання збройним формуванням держави-агресора допомоги у веденні бойових дій проти Сил оборони та безпеки України, завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України шляхом здійснення проти неї підривної діяльності, почав пошук осіб, з числа мешканців підконтрольної українському уряду території України, які могли збирати інформацію щодо місць дислокації частин та підрозділів Сил оборони та безпеки України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на території Донецької області, з метою подальшої передачі отриманих відомостей вищевказаній особі для подальшого нанесення вогневого ураження по позиціям Сил оборони та безпеки України.

Так, з метою організації надання збройним формуванням держави-агресора допомоги у веденні бойових дій проти Сил оборони та безпеки України на території Донецької області, не встановлений військовослужбовець зс рф на ім`я « ОСОБА_9 », у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше березня 2025 року (точні дата час органом досудового розслідування не встановлений) за допомогою програмного забезпечення - мобільного додатку «Telegram», зареєстрованим за номером телефону НОМЕР_1 встановив зв`язок з громадянином України, а саме: мешканцем м. Білозерське Краматорського району Донецької області ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який використовує акаунт мобільного месенджера мобільного додатку «Telegram» зареєстрованим за номером телефону НОМЕР_2 .

В подальшому, з метою організації надання збройним формуванням держави-агресора допомоги у веденні бойових дій проти Сил оборони та безпеки України на території Донецької області, не встановлений військовослужбовець зс рф на ім`я « ОСОБА_9 », у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше серпня 2025 року (точні дата час органом досудового розслідування не встановлений) за допомогою програмного забезпечення - мобільного додатку «Telegram», зареєстрованим за номером телефону НОМЕР_1 встановив зв`язок з громадянином України мешканцем с. Іверське Краматорського району Донецької області ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який використовує акаунт мобільного месенджера мобільного додатку «Telegram» зареєстрованим за номером телефону НОМЕР_3 .

В подальшому, з метою організації надання збройним формуванням держави-агресора допомоги у веденні бойових дій проти Сил оборони та безпеки України на території Донецької області, не встановлений військовослужбовець зс рф на ім`я « ОСОБА_9 », у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2025 року (точні дата час органом досудового розслідування не встановлений) за допомогою програмного забезпечення - мобільного додатку «Telegram», зареєстрованим за номером телефону НОМЕР_1 встановив зв`язок з громадянином України мешканцем м. Дружківка Краматорського району Донецької області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який використовує акаунт мобільного месенджера мобільного додатку «Telegram» зареєстрованим за номером телефону НОМЕР_4 .

Між вищезазначеними особами було налагоджено канал комунікації з використанням месенджера «Telegram». У той же час, з метою забезпечення конспірації та приховування слідів злочинної діяльності зазначених осіб, між ними було обумовлено схему видалення інформації негайно після прочитання її адресатом.

Крім того, між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 було налагоджено канал зв`язку із використанням мобільного месенджера мобільного додатку «Telegram», а також шляхом особистих зустрічей з метою обміну розвідувальної інформації щодо місць знаходження та переміщення сил та засобів, спеціальної та військової техніки, особового складу підрозділів Сил безпеки та оборони України отриманої шляхом особистого спостереження, яку в подальшому останні надавали шляхом особистого спілкування з невстановленою особою на ім`я ОСОБА_9 , який проходить військову службу в ЗС РФ.

Також, з метою сприяння вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , надання незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та збройним формуванням держави-агресора допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, та з метою виконання поставлених представниками держави агресора та незаконними збройними формуваннями завдань, ОСОБА_10 , на власному автотранспорті здійснював перевезення ОСОБА_5 з метою збору останніми інформації.

Так, 08.12.2025 в період часу з 20 год. 31 хв. по 20 год. 50 хв. невстановлена особа на ім`я ОСОБА_9 , який проходить військову службу в ЗС РФ під час особистого спілкування із використанням мобільного месенджера мобільного додатку «Telegram» із громадянами України ОСОБА_5 та ОСОБА_10 поставив завдання останнім здійснити фото фіксацію наслідків ракетно-бомбового ураження закладу освіти, назва якого і адреса слідчим суддею не розголошується, на виконання якого останні надали свою добровільну згоду.

На виконання вище отриманого завдання 09.12.2025 ОСОБА_5 та ОСОБА_10 на власному автотранспорті здійснили виїзд з метою збору останніми інформації, до закладу освіти, назва якого і адреса слідчим суддею не розголошується. В подальшому 09.12.2025 о 10 год. 59 хв. ОСОБА_10 із використанням мобільного месенджера мобільного додатку «Telegram», використовуючи власний обліковий запис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який зареєстровано за номером телефону НОМЕР_2 , надіслав невстановленій особі на ім`я ОСОБА_9 , який проходить військову службу в ЗС РФ відеозапис із відображенням наслідків ракетно-бомбового ураження закладу освіти, назва якого і адреса слідчим суддею не розголошується, на виконання якого останні надали свою добровільну згоду.

В подальшому, 09.12.2025 в період часу з 19 год. 01 хв. по 20 год. 10 хв. невстановлена особа на ім`я ОСОБА_9 , який проходить військову службу в ЗС РФ під час особистого спілкування із використанням мобільного месенджера мобільного додатку «Telegram» із громадянами України ОСОБА_5 та ОСОБА_10 поставив завдання останнім здійснити розвідку з метою підтвердження місцезнаходження особового складу та техніки підрозділів Сил безпеки та оборони України поблизу закладу освіти, назва якого і адреса слідчим суддею не розголошується, на виконання якого останні надали свою добровільну згоду.

В подальшому, 10.12.2025 в період часу з 08 год. 30 хв. по 08 год. 40 хв. невстановлена особа на ім`я ОСОБА_9 , який проходить військову службу в ЗС РФ під час особистого спілкування із використанням мобільного месенджера мобільного додатку «Telegram» із громадянами України ОСОБА_5 та ОСОБА_10 поставив завдання останнім здійснити розвідку та фото фіксацію з метою підтвердження місцезнаходження особового складу та техніки підрозділів Сил безпеки та оборони України будівлі закладу освіти, назва якого і адреса слідчим суддею не розголошується, на виконання якого останні надали свою добровільну згоду.

В подальшому, 10.12.2025 в період часу з 08 год. 30 хв. по 08 год. 40 хв. невстановлена особа на ім`я ОСОБА_9 , який проходить військову службу в ЗС РФ під час особистого спілкування із використанням мобільного месенджера мобільного додатку «Telegram» із громадянами України ОСОБА_5 та ОСОБА_10 поставив завдання останнім здійснити розвідку та фото фіксацію з метою підтвердження місцезнаходження особового складу та техніки підрозділів Сил безпеки та оборони України будівлі розташованій за адресою, яка слідчим суддею не розголошується, на виконання якого останні надали свою добровільну згоду.

На виконання вище отриманого завдання 10.12.2025 ОСОБА_5 та ОСОБА_10 на власному автотранспорті здійснили виїзд з метою збору останніми інформації, до будівлі розташованій за адресою, яка слідчим суддею не розголошується. В подальшому 10.12.2025 о 20 год. 58 хв. ОСОБА_10 із використанням мобільного месенджера мобільного додатку «Telegram», використовуючи власний обліковий запис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який зареєстровано за номером телефону НОМЕР_2 , надіслав невстановленій особі на ім`я ОСОБА_9 , який проходить військову службу в ЗС РФ відеозапис із відображенням будівлі розташованій за адресою, яка слідчим суддею не розголошується.

В подальшому, 16.12.2025 в період часу з 15 год. 30 хв. по 15 год. 48 хв. невстановлена особа на ім`я ОСОБА_9 , який проходить військову службу в ЗС РФ під час особистого спілкування із використанням мобільного месенджера мобільного додатку «Telegram» із громадянами України ОСОБА_5 та ОСОБА_10 поставив завдання останнім здійснити розвідку та фото фіксацію з метою підтвердження місцезнаходження особового складу та техніки підрозділів Сил безпеки та оборони України поблизу шести будівель, назви яких і адреса слідчим суддею не розголошується, на виконання якого останні надали свою добровільну згоду.

На виконання вище отриманого завдання 17.12.2025 о 11 год. 30 хв. ОСОБА_5 та ОСОБА_10 на власному автотранспорті здійснили виїзд з метою збору останніми інформації, до будівлі поблизу магазину, назва і адреса якого слідчим суддею не розголошується. В подальшому 17.12.2025 о 16 год. 29 хв. ОСОБА_10 із використанням мобільного месенджера мобільного додатку «Telegram», використовуючи власний обліковий запис під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», який зареєстровано за номером телефону НОМЕР_2 , надіслав невстановленій особі на ім`я ОСОБА_9 , який проходить військову службу в ЗС РФ відеозапис із відображенням будівель поблизу магазину, назва і адреса якого слідчим суддею не розголошується.

Далі, на виконання вище отриманого завдання 17.12.2025 ОСОБА_5 та ОСОБА_10 на власному автотранспорті здійснили виїзд з метою збору останніми інформації, до будівлі підприємства, назва і адреса якого слідчим суддею не розголошується. В подальшому 17.12.2025 о 16 год. 29 хв. ОСОБА_10 із використанням мобільного месенджера мобільного додатку «Telegram», використовуючи власний обліковий запис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який зареєстровано за номером телефону НОМЕР_2 , надіслав невстановленій особі на ім`я ОСОБА_9 , який проходить військову службу в ЗС РФ відеозапис із відображенням будівлі підприємства, назва і адреса якого слідчим суддею не розголошується.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 7 ст. 111-1, а саме у наданні збройним формуванням держави агресора допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені, або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за попередньою змовою групою осіб.

04.03.2026 ОСОБА_5 , затримано в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України.

04.03.2026 ОСОБА_5 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 7 ст. 111-1 КК України.

06.03.2026 слідчим суддею Соборного районного суду м. Дніпра стосовно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, який в подальшому продовжений.

24.06.2026 слідчим суддею Соборного районного суду м. Дніпра продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 04.09.2026 року включно.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).

Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжкого злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема:

-матеріалами, зібраними оперативним підрозділом, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КПК України є доказом;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 78/2/2/1-1412т від 25.12.2025;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 78/2/2/1-1413т від 25.12.2025;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 78/2/2/1-78т від 02.02.2026;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 78/2/2/1-79т від 02.02.2026;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 78/2/2/1-80т від 02.02.2026;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 78/2/2/1-81т від 02.02.2026;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 78/2/2/1-82т від 02.02.2026;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 78/2/2/1-83т від 02.02.2026;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 78/2/2/1-84т від 02.02.2026;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 78/2/2/1-85т від 02.02.2026;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 78/2/2/1-86т від 02.02.2026;

-протоколом затримання ОСОБА_5 від 04.03.2026;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 04.03.2026;

-протоколом огляду від 04.03.2026, за участі підозрюваного ОСОБА_5 ;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 04.03.2026, за участі підозрюваного ОСОБА_5 ;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 05.03.2026, за участі підозрюваного ОСОБА_5 .

Вищевказані докази, зібрані під час досудового розслідування, свідчать про те, що підозрюваним ОСОБА_5 могло бути вчинене інкриміноване кримінальне правопорушення, тобто підозра стосовно нього є обґрунтованою.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою отримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.

При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.

Щодо існування ризиків.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

На виконання вимог ст. 199 КПК України, щодо порядку продовження строку тримання під вартою, встановлені обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені п. 1 - 5 ст. 177 КПК України, не зменшились, продовжують існувати та встановлені з урахуванням того, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна.

Підозрюваний ОСОБА_5 спроможний:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 згідно із ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцять років позбавлення волі, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов`язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема на тимчасово окупований території або в РФ. Вказані обставині також сприяє той факт, що підозрюваний мешкає в м. Дружківка Донецької області, яке розташоване поруч з лінією розмежування з окупованою територією та поруч з яким триває активна фаза бойових дій;

2) підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування.

У разі незастосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування), сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

3) незаконно впливати на свідків, у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали органу досудового розслідування покази у кримінальному провадженні, однак їм можливо відомі обставини скоєння злочину;

Слід також зазначити, що ризик незаконного впливу на експертів є актуальним з огляду па встановлену КПК України процедуру отримання за необхідності показань від осіб, які є експертами, у кримінальному провадженні, а саме усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. ст. 23, 356 КПК України.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. На теперішній час вирішується питання про призначення у провадженні комп`ютерно-технічної експертизи.

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Оскільки ОСОБА_5 проживає у м. Дружківка Донецької області, де на даний час розміщуються підрозділи Збройних Сил України та інші утворені відповідно до законів України військові формування, у разі не обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дозволить йому продовжити кримінальне правопорушення.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення під час воєнного стану.

Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 має найвищий ступінь суспільної небезпеки, так як вчинений проти основ національної безпеки України.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На сьогоднішній день наша країна переживає один з найскладніших періодів в історії, коли питання незалежності та суверенітету перебуває на вустах у кожного свідомого громадянина та патріота, коли військовослужбовці приймають участь в стримані збройного агресії збройних сил російської федерації, захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від збройної агресії ворога, тому вчинення дій, які інкримінуються, викликають підвищений суспільний інтерес та реальний суспільний резонанс.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тим більше в умовах правового режиму воєнного стану.

Викладене в сукупності свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що за матеріалами даного кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Вказані ризики, які враховувались судом при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час досудового розслідування кримінального провадження не відпали.

Щодо посилання ОСОБА_5 на надання йому неякісної медичної допомоги.

Саме лише посилання на наявність хронічних захворювань чи погіршення стану здоров`я не є безумовною підставою для зміни запобіжного заходу. Згідно з вимогами КПК України, сторона захисту має надати офіційні медичні висновки (зокрема висновки лікарських комісій або результати обстежень спеціалізованими закладами охорони здоров`я), які б підтверджували, що стан здоров`я підозрюваного є критичним або несумісним із перебуванням в умовах слідчого ізолятора (СІЗО). Станом на сьогодні слідчому судді такі документи не надані.

Твердження ОСОБА_5 про «неякісність» медичної допомоги є виключно його суб`єктивною оцінкою. У матеріалах справи відсутні будь-які докази (скарги до адміністрації СІЗО, висновки незалежних експертів чи результати службових перевірок), які б свідчили про ненадання допомоги або її невідповідність протоколам лікування. Факт регулярного огляду лікарями в СІЗО і доставлення його до медичних закладів м. Дніпра, що підтвердив сам підозрюваний, свідчить про те, що держава виконує свої зобов`язання щодо забезпечення права на охорону здоров`я.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (зокрема, у справі «Ухань проти України»), для того щоб стан здоров`я став підставою для звільнення з-під варти, має бути доведено, що: особі загрожує неминуча смерть або серйозне погіршення здоров`я; необхідна допомога не може бути надана в умовах пенітенціарної установи.

Оскільки ОСОБА_5 отримує медичний супровід, а доказів неможливості його лікування в умовах СІЗО не надано, підстав для висновку про порушення ст. 3 Конвенції немає.

Суб`єктивне незадоволення якістю медичного обслуговування не нівелює наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України (ризик переховування, впливу на свідків тощо). Враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишається співмірним та необхідним, оскільки медичні питання можуть бути вирішені шляхом звернення до медичної служби СІЗО або залучення цивільних спеціалістів у встановленому законом порядку, а не шляхом звільнення особи з-під варти.

Таким чином, за відсутності документального підтвердження критичного стану здоров`я та враховуючи факт надання підозрюваному регулярної медичної допомоги в умовах СІЗО та доставлення його до медичних закладів м. Дніпра, самі лише скарги на якість цієї допомоги не можуть вважатися новою або достатньою обставиною для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Щодо необхідності проведення слідчо-розшукових дій.

Строк дії ухвали слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 06.03.2026 про тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 17.06.2026, втім у вказаний час завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000001023 від 03.11.2025, не вбачається можливим, оскільки кримінальне правопорушення, за яким проводиться досудове розслідування, згідно з ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.

Крім того, внаслідок складності кримінального провадження, ще необхідно виконати певний обсяг слідчих та процесуальних дій, а саме:

- отримати матеріали на виконання доручення слідчого у кримінальному провадженні;

- отримати висновки комп`ютерно-технічних експертиз;

- після отримання висновків комп`ютерно-технічних експертиз - провести їх огляди;

- виконати всі вимоги, передбачені Інструкцією «Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні», затвердженої Наказом № 114/1042/516/1199/936/1687/51 від 16.11.2012, та ст. ст. 255, 256 КПК України;

- провести психіатричну експертизу;

- визначити остаточну кваліфікацію кримінального правопорушення, та у разі необхідності повідомити ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри;

- виконати вимоги ст. 290 КПК України ;

- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій необхідно для закріплення доказової бази наявної у кримінальному провадженні і забезпечить повноту та неупередженість проведеного розслідування. Проведення вказаних експертних досліджень, слідчих (розшукових) та процесуальних дій потребує додаткового часу. Висновки експерта матимуть істотне значення для досудового розслідування та судового розгляду.

Неможливість виконання вищевказаних слідчих дій обґрунтовується строками проведення судових експертиз, проведення яких вимагає тривалого часу.

Висновки.

Подане клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України. Підозра обґрунтована і ризики доведені.

Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу, встановлено, що органу досудового розслідування дійсно необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, втім строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою спливає.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.

Частину шосту статті 176 визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(II)/2024 від 19.06.2024.

Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, то, з огляду на обґрунтованість підозри та наявності ризиків, та з метою можливості отримання та процесуального опрацювання вищевказаних матеріалів, проведення інших слідчих дій, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.

Щодо строку застосування запобіжного заходу.

У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

В подальшому згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.

Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.

Тому, оскільки строк досудового розслідування продовжений до 04.09.2026 року, а тому саме до цього строку у межах 60 днів слідчий суддя може продовжити запобіжний захід.

Щодо застави.

Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, а також з огляду на обґрунтованість підозри та наявності ризиків, за відсутності документального підтвердження критичного стану здоров`я та враховуючи факт надання підозрюваному регулярної медичної допомоги в умовах СІЗО, розмір застави слідчий суддя не визначає.

Керуючись ст. ст. 176-178, 206, 309, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії застосованого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

ОСОБА_5 строк дії застосованого під час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, тобто до 22 серпня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1