Рішення № 137727413, 24.06.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 208/12702/25

Провадження № 2/209/2058/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського

у складі: головуючого судді Корнєєвої І.В.

при секретарі Пиндик Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом, в якому зазначило, що 05.08.2023 р. з ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1251-0042 За його умовами кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 24 500,00 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, знижена % ставка 1,2 в день, стандартна % ставка 1,5 в день. Взяті на себе зобов`язання кредитодавець виконав в повному обсязі, оскільки видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний останнім в особистому кабінеті. ОСОБА_1 шляхом прийняття кредитних коштів підтвердив виникнення в нього фінансових зобов`язань перед позивачем. Проте, свої обов`язки за даним договором ОСОБА_1 належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 02.09.2025р. становить 123 668,62 грн., з яких: 24 500,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 98 921,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 237,62 грн.. При цьому, позивач зазначає, що ним було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими комісією та процентами в сумі 12 838,00 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 110 830,62 грн. Отже, у разі здійснення позичальником часткового погашення кредитної заборгованості за кредитним договором у розмірі, який дорівнює сумі заявлених позовних вимог 110 830,62 грн., та компенсації суми судового збору, сплаченої за подачу позовної заяви, кредитодавцем буде здійснено списання залишку заборгованості за кредитним договором у сумі 12 838,00 грн., а дію Кредитного договору припинено у зв`язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу позичальнику. Таким чином, посилаючись на те, що з боку відповідача має місце свідоме порушення зобов`язань, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить задовольнити його вимоги та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за укладеним договором №1251-0042 від 05.08.2023 в розмірі 110 830,62 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 02 грудня 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю представника позивача згідно вимог ч.3 ст. 211 ЦПК України.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Медведєва Л.В. не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, надал заяву про розгляд справи у їх відсутність . Відповідач надав відзив на позовну заяву, вказавши , що відповідач є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який зараз перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередньою участь в ході антитерористичної операції та відповідно пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» відповідач , як дружина військовослужбовця , звільнена від сплати процентів за користування кредитом. Відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом у сумі 86 330,62 грн.

Представник позивача надав додаткові пояснення, відповідно до яких зазначив, що

дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024 ,яким визначено, що дружинам військовослужбовців проценти за користування кредитом не нараховуються , набув законної сили 18.05.2024 року. Відповідач ,як дружина військовослужбовця, набуває право на відповідні пільги виключно з 18 травня 2024 року, тобто з моменту набрання чинності редакцією Закону України , яка передбачає такі гарантії. Договір про відкриття кредитної лінії № 1251-0042 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено 05.08.2023 року , тобто до набрання відповідних змін до п.15 ч. 14 «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024, який набув чинності 18 травня 2024 року. Розмір (сума) нарахованих процентів за користування кредитом від дати укладання договору до відповідних змін до п.15 ч. 14 «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024, який набув чинності 18 травня 2024 року, тобто з 05.08.2023 по 18.05.2024 р. становить 102 385,50 грн. Але згідно позовних вимог позивач просить стягнути лише частину коштів по процентам за користування кредитом у сумі 86 330,62 грн., тобто у межах нарахування від дати укладання договору (05.08.2023 р.) до внесення змін у п.15 ч. 14 «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024, який набув чинності 18 травня 2024 року. Посилання Відповідача на норми вказаного закону щодо можливих пільг для дружини військовослужбовця є безпідставними та не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи достатність доказів та те, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов до переконання, що є всі правові підстави провести заочний розгляд даної справи, про що прийнята відповідна ухвала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 05.08.2023 р. з ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1251-0042.

Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - вебсайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем кредитодавця, в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Невід`ємною частиною цього договору є Правила відкриття кредитної лінії, які розміщені на сайті товариства. Приймаючи умови договору, клієнт підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля), про що свідчить пункт 12 договору - реквізити сторін.

За його умовами кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 24 500,00 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, знижена % ставка 1,2 в день, стандартна % ставка 1,5 в день (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою). Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту ; базовий період складає 14 календарних днів . Умови надання кредиту є незмінними протягом усього строку дії Договору .

Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо нейстойка буде нарахована) в останній календарний день строку кредитування шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитолавця у порядку, визначеному у Правилах, Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.

Позичальник має право у будь-який час повністю або часткового повернути отриманий кредит Якщо позичальник має намір повністю достроково повернути кредит, тобто до закінчення строку кредитування, позичальник сплачує у повному обсязі всю суму неповернутого кредиту та залишок несплачених процентів за фактичний строк користування кредитом за ставкою визначеною умовами цього Договору, тобто за строк з моменту отримання Кредиту до моменту повернення кредиту. З дати зарахування коштів на банківський рахунок кредитодавця у сумі, достатній для повної оплати виказаних вище зобов`язань, кредит вважається погашеним у повному обсязі, зобов`язання позичальника за цим договором припиняються . Якщо позичальник достроково здійснює повернення тільки частини Кредиту, зобов`язання позичальника підлягають відповідному коригуванню (з дати, наступної за днем зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця зменшується сума неповернутого кредиту, відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок суми неповернутого кредиту).

Перерахування грошових коштів в сумі 24 500,00 грн. на банківську карту відповідача № НОМЕР_2 підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту ОСОБА_1 за договором від 05 серпня 2023 року №1251-0042 за допомогою системи LigPay, платіж від 05.08.2023 року №2348409672

Взяті на себе зобов`язання кредитодавець виконав в повному обсязі, оскільки видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний останнім в особистому кабінеті. ОСОБА_1 шляхом прийняття кредитних коштів підтвердив виникнення в нього фінансових зобов`язань перед позивачем.

Згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відтак, суд вважає доведеним факт укладення між сторонами договору про відкриття кредитної лінії №1251-0042 та належне виконання кредитодавцем свого обов`язку по наданню коштів кредиту в користування позичальника.

В свою чергу, неналежне виконання ОСОБА_1 , як позичальником, своїх зобов`язань, передбачених умовами укладеного між сторонами договору стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 15, частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України).

Тлумачення змісту як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) за своєю суттю є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, під час тлумачення норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За правилами статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З прийняттям Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675-VIII) на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів у мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Положеннями статті 3 Закону №675-VIII, передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статей 11, 12 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону №675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до частин 1, 3 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

При цьому споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини 1 статті 1 цього Закону). Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини 8 статті 18, частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями частини 4 статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час укладення так і виконання такого договору.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором про відкриття кредитної лінії №1251-0042 який було укладено між сторонами 05 серпня 2023 року ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 24 500,00 грн.

Згідно із розрахунку заборгованості, складеним позивачем, станом на 02.09.2025р. становить 123 668,62 грн., з яких: 24 500,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 98 921,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 237,62 грн.

При цьому, позивач зазначає, що ним було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими комісією та процентами в сумі 12 838,00 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 110 830,62 грн. Отже, у разі здійснення позичальником часткового погашення кредитної заборгованості за кредитним договором у розмірі, який дорівнює сумі заявлених позовних вимог 110 830,62 грн., та компенсації суми судового збору, сплаченої за подачу позовної заяви, кредитодавцем буде здійснено списання залишку заборгованості за кредитним договором у сумі 12 838,00 грн., а дію Кредитного договору припинено у зв`язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу позичальнику.

Відтак, суд приймає до уваги положення п. 1 ч.2 ст. 49 ЦПК України, яким передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відносно доводів відповідача , що відповідно пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» відповідач , як дружина військовослужбовця , звільнена від сплати процентів за користування кредитом, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено , що чоловік відповідача ОСОБА_2 є військовослужбовцем ЗСУ та зараз перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , ОСОБА_2 приймав безпосередньою участь в ході антитерористичної операції у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях та має пільги ,встановлені законодавством України для ветеранів війни та учасників бойових дій.

В той же час, дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024 ,яким визначено, що дружинам військовослужбовців проценти за користування кредитом не нараховуються , набув законної сили 18.05.2024 року.

Відповідач ,як дружина військовослужбовця, набуває право на відповідні пільги виключно з 18 травня 2024 року, тобто з моменту набрання чинності редакцією Закону України , яка передбачає такі гарантії.

Договір про відкриття кредитної лінії № 1251-0042 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено 05.08.2023 року , тобто до набрання відповідних змін до п.15 ч. 14 «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024, який набув чинності 18 травня 2024 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості розмір (сума) нарахованих процентів за користування кредитом від дати укладання договору до відповідних змін до п.15 ч. 14 «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024, який набув чинності 18 травня 2024 року, тобто з 05.08.2023 по 18.05.2024 р. становить 102 385,50 грн.

Але згідно позовних вимог позивач просить стягнути лише частину коштів по процентам за користування кредитом у сумі 86 330,62 грн., тобто у межах нарахування від дати укладання договору (05.08.2023 р.) до внесення змін у п.15 ч. 14 «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024, який набув чинності 18 травня 2024 року.

В зв`язку з цим, наведені у відзиві заперечення щодо правомірності нарахування процентів за кредитом , у даному випадку суд відхиляє, як безпідставні, тому що норми пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024 ,який набув законної сили 18.05.2024 року та зворотньої сили не має, яким визначено, що дружинам військовослужбовців проценти за користування кредитом не нараховуються , не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у даному випадку.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22 квітня 2024 року - денна ставка не більше 1,5%, - з 20 серпня 2024 року - денна ставка не більше 1%.

Тобто , первісним кредитором застосована за договором про надання фінансового кредиту від 05.08.2023 року знижена % ставка у розмірі 1,2 % в день, стандартна % ставка 1,50 % в день , що відповідає вимогам вищезазначеного Закону.

Згідно із ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

У Постанові Верховного Суду від 12.02.2025 № 679/1103/23 Верховний Суд висловив правову позицію, що вимога про нарахування та сплату відсотків (2-3% в день), які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Виходячи з викладеного, суд вважає ,що нарахування кредитором процентів у розмірі 86 330,62 грн. при сумі кредиту 24 500,00 грн. , є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, тому суд вважає необхідним зменшити проценти відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» 50% вартості кредиту у розмірі 12 250 грн.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ " УКР КРЕДИТ ФІНАНС "не повернуті, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором, тому суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ " УКР КРЕДИТ ФІНАНС " підлягають частковому задоволенню у розмірі заборгованості 36 750 ,00 грн.,які складаються з : 24 500,00 грн. тіло кредиту, 12 250,00 заборгованість за процентами.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 882,85 грн. з розрахунку 2 662,40 грн.х33,16 %.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 526-530, 625, 626, 638, 1048-1049, 1054-1055, 1077-1078 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд. 26 офіс 407) загальну суму заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1251-0042 від 05.08.2023 р. в розмірі 36 750 (тридцять шість тисяч сімсот п`ятдесят ) гривень 00 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом- 24 500,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 12 250,00 грн., та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 882(вісімсот вісімдесят дві ) гривень 85 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення та підписання.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.В. Корнєєва