Ухвала суду № 137727019, 24.06.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/5204/25

1-кс/154/572/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року Слідчий суддя Володимирського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Володимирі, у режимі відеоконференції, клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Раденськ Олешківського району Херсонської області, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальність «Монтажбудюг», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2026 року до суду надійшло належним чином погоджене з прокурором клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що ОСОБА_7 відповідно до наказу №1/2 від 04.04.2016 приступив до виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальність «Монтажбудюг» (код ЄДРПОУ 40400087) .

Відповідно до п. 30.1. Статуту ТОВ «Монтажбудюг», який затверджено Загальними зборами учасників (рішенням єдиного учасника) №18/08/23 від 18.08.2023 у Товаристві створюється одноособовий Виконавчий орган Директор. Директор Товариства здійснює управління поточною діяльністю Товариства.

Згідно п. 30.2. Статуту до компетенції Директора Товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів Учасників та наглядової ради Товариства, зокрема:

укладає/вчиняє цивільно-правові та/або господарсько-правові договори (правочини, угоди);

видає накази, розпорядження, вказівки, що є обов`язковими для виконання всіма працівниками Товариства;

здійснює організацію поточної фінансово-господарської діяльності Товариства;

розпоряджається майном, майновими правами та коштами Товариства ( в тому числі кредитними) з врахуванням обмежень. Встановлених цим Статутом, тощо.

Таким чином, ОСОБА_7 , обіймаючи на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, являється службовою особою відповідно до вимог частини 3 статті 18 КК України.

Так, 07.05.2025 між ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» в особі виконуючого обов`язки генерального директора ОСОБА_9 (замовник) та ТОВ «МОНТАЖБУДЮГ» (код ЄДРПОУ40400087), в особі директора ОСОБА_7 (підрядник) укладено договір підряду № 03/ОР-25, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується відповідно до проєктно-кошторисної документації, з використанням власних матеріалів та устаткування на власний ризик та у передбачений Договором строк виконати та здати: Роботи з фізичної ліквідації та забезпечення охорони довкілля згідно з проєктом ліквідації ДП «Шахта №1 «Нововолинська» (45110000-1 Руйнування та знесення будівель і земляні роботи) (далі - Роботи), а Замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані Роботи та оплатити їх у порядку та на умовах, обумовлених цим Договором та яким зокрема передбачено, що:

1.3. Роботи за цим Договором виконуються Підрядником за адресою: Україна, 45400, Волинська обл., місто Нововолинськ, ДП «Шахта №1 «Нововолинська».

Підрядник зобов`язується виконати роботи за цим Договором з моменту підписання Договору по 31 грудня 2025 року, згідно з планом виконання Робіт, затвердженим Замовником відповідно до п. 5.4.1 цього Договору, та здати виконані належним чином Роботи за цим Договором Замовнику Підрядник може виконати та здати виконані належним чином Роботи за цим Договором Замовнику достроково. При обставинах, що перешкоджають виконанню Робіт у встановлений строк і не залежать від Підрядника та Замовника, Сторони можуть переглянути строки виконання Робіт за взаємною згодою, але в будь-якому разі відповідно до діючого законодавства України, із внесенням відповідних змін у Договір, про що Сторони укладають відповідні Додаткові угоди до цього Договору.

3.1. Договірна ціна Робіт за цим Договором становить 5 600 000 гривень

02 коп. (П`ять мільйонів шістсот тисяч грн. 02 коп.), у тому числі ПДВ* 20 % - 933 333,34 гривень (дев`ятсот тридцять три тисячі триста тридцять три грн

34 коп.). Вартість ПДВ зазначається у випадку, якщо Підрядник є платником ПДВ.

3.2. Вартість робіт за цим Договором визначається згідно з КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та території України від 01.11.2021 №281, стандарту Міністерства енергетики та вугільно промисловості України «Проект ліквідації вугільних шахт України» (СОУ 10.1.05400632.1:2004 в редакції згідно з наказом від 11 грудня 2015 року №801 та змін згідно з наказом від 16.12.2024 №468), та розраховується Підрядником на підставі твердої Договірної ціни на виконання робіт з фізичної ліквідації та забезпечення охорони довкілля згідно з проєктом ліквідації ДП «Шахта №1 «Нововолинська» (Додаток № 2), що

є невід`ємною частиною цього Договору та складена на підставі локальних кошторисів з розрахунками, які є додатками до неї.

Ціна матеріальних ресурсів (в т. ч. паливно-мастильних матеріалів) застосована при розрахунку договірної ціни підтверджується Підрядником документально (комерційні пропозиції, рахунки, прайси тощо) та оформляється протоколом узгодження цін на матеріальні ресурси, який є додатком до договору. Документи на підтвердження ціни додаються до договірної ціни.

Відповідальність за достовірність наданих підтверджуючих документів, наявність матеріалів, передбачених ресурсними елементними кошторисними нормами та фактичне використання зазначених матеріалів, несе Підрядник.

Величина транспортних витрат в складі ціни матеріальних ресурсів визначається у вартості робіт по наданим Мінрегіоном України усередненим показникам вартості транспортних витрат на 1 тону відповідного будівельного вантажу з урахуванням відстані перевезення:

- для основних матеріалів, що входять у речовій формі в кінцевий продукт, - за фактичними даними;

- допоміжних матеріалів, що не входять у речовій формі в кінцевий продукт. - 30 км.

Заготівельно-складські витрати розраховуються виходячи з відповідних статей цих витрат та обсягів матеріальних ресурсів, які зберігаються на складах та застосовуються безпосередньо на об`єкті будівництва, потужності організації та обсягів робіт по цьому об`єкту будівництва за усередненими відсотковими показниками.

3.7. Вартість експлуатації будівельних машин та механізмів у складі прямих витрат Підрядник визначає виходячи з нормативного часу роботи машин, необхідного для виконання обсягу робіт, що пропонується, та вартості експлуатації машин за одиницю часу їх застосування.

3.9. Величина транспортних витрат в складі ціни на перевезення будівельних матеріалів, ґрунту, сміття та іншого виду вантажів визначається

у вартості робіт з урахуванням положення 5.10 Настанови з визначення вартості будівництва. Якщо перевезення планується здійснюватися власними транспортними засобами підрядника, витрати з транспортування матеріальних ресурсів визначаються на підставі розрахунків вартості перевезень за 1т на необхідну відстань відповідними транспортними засобами. Розрахунки на підтвердження вартості додаються до договірної ціни.

При цьому, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 06.06.2025, в ході виконання договору підряду № 03/ОР-25 від 07.05.2025 щодо проведення робіт з фізичної ліквідації та забезпечення охорони довкілля згідно з проєктом ліквідації ДП «Шахта №1 «Нововолинська», у ОСОБА_7 виник умисел спрямований на заволодіння грошовими коштами ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація», шляхом внесення до актів форми КБ-2в завідомо недостовірних відомостей про обсяги та вартість фактично виконаних робіт.

Так, ОСОБА_7 , особисто контролюючи хід виконання робіт, а отже будучи достовірно обізнаним про те, що перевезення грунту на відстань до 9 км не здійснювались, діючи з єдиним злочинним умислом та метою заволодіння коштами ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація», у достовірно невстановлений час та місці, але не пізніше 06.06.2026 особисто склав, підписав та скріпив відтиском печатки ТОВ «Монтажбудюг» акт форми КБ-2в №1 за травень 2025 року, до якого безпідставно та незаконно внесено роботи по перевезенню ґрунту до 9 км (розцінка, шифр №311-9) на суму 756938,78 грн.

Також ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на вчинення розтрати грошових коштів ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація», особисто контролюючи хід виконання робіт, а отже будучи достовірно обізнаним про те, що перевезення грунту на відстань до 9 км не здійснювались, діючи умисно, у достовірно невстановлений час та місці, але не пізніше 17.06.2026 особисто склав, підписав та скріпив відтиском печатки ТОВ «Монтажбудюг» акт форми КБ-2в №2 за червень 2025 року, до якого безпідставно та незаконно внесено роботи по перевезенню ґрунту до 9 км (розцінка, шифр №311-9) на суму 1248957,25 грн.

Крім того, ОСОБА_7 продовжуючи свої злочинні дії спрямованого на вчинення розтрати грошових коштів ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація», у достовірно невстановлений час та місці, але не пізніше 27.06.2026 особисто склав, підписав та скріпив відтиском печатки ТОВ «Монтажбудюг» акт форми КБ-2в №3 за червень 2025 року до якого безпідставно та незаконно внесено роботи по перевезенню ґрунту до 9 км на суму 726108,26 грн.

Після складання, підписання та скріплення вищевказаних підроблених документів відтиском печатки ТОВ Монтажбудюг» ОСОБА_7 передав їх для підписання службовим особам ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація».

У подальшому, на підставі вищевказаних актів уповноваженими особами ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» з розрахункового рахунку № UA768201720343270001000088491 (відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ) переховано грошові кошти на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 (відкритий в АТ «УКРСИББАНК»), що належить ТОВ «МОНТАЖБУДЮГ», на загальну суму 5 591 454,13 грн (п`ять мільйонів п`ятсот дев`яносто одна тисяча чотириста п`ятдесят чотири грн 13 коп.), з яких 2 732004,29 грн (два мільйони сімсот тридцять дві тисячі чотири гривні 29 коп.) незаконно та безпідставно перераховано згідно актів виконаних робіт форми КБ-2в № 1 за травень 2025 року, № 2 та № 3 за червень 2025 року.

Таким чином, внаслідок умисного складання, підписання та видачі ОСОБА_7 актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в № 1 за травень 2025 року від 06.06.2025, №2 за червень 2025 року від 17.06.2025 та №3 за червень 2025 року від 27.06.2025, у яких містились завідомо неправдиві для нього відомості про об`єми та вартість робіт, вчинено розтрату коштів ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» в сумі 2 732 004, 29 грн, на користь ТОВ «МОНТАЖБУДЮГ», чим заподіяно матеріальної шкоди на вказану суму, що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а отже відповідно до примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи від 02.06.2026 № СЕ-19/103-26/6819-ЕК.

Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та іншому підробленні офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Крім того, ОСОБА_7 , будучи відповідно до наказу №1/2 від 04.04.2016 призначеним на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальність «Монтажбудюг», та являючись службовою особою відповідно до вимог частини 3 статті 18 КК України, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 06.06.2025, в ході виконання договору підряду № 03/ОР-25 від 07.05.2025 щодо проведення робіт з фізичної ліквідації та забезпечення охорони довкілля згідно з проєктом ліквідації ДП «Шахта №1 «Нововолинська», вчинив заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація», шляхом внесення до актів форми КБ-2в завідомо недостовірних відомостей про обсяги та вартість фактично виконаних робіт.

Так, 07.05.2025 між ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» в особі виконуючого обов`язки генерального директора ОСОБА_9 (замовник) та ТОВ «МОНТАЖБУДЮГ» (код ЄДРПОУ40400087), в особі директора ОСОБА_7 (підрядник) укладено договір підряду № 03/ОР-25, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується відповідно до проєктно-кошторисної документації, з використанням власних матеріалів та устаткування на власний ризик та у передбачений Договором строк виконати та здати: Роботи з фізичної ліквідації та забезпечення охорони довкілля згідно з проєктом ліквідації ДП «Шахта №1 «Нововолинська» (45110000-1 Руйнування та знесення будівель і земляні роботи) (далі - Роботи), а Замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані Роботи та оплатити їх у порядку.

Так, ОСОБА_7 , особисто контролюючи хід виконання робіт, а отже будучи достовірно обізнаним про те, що перевезення грунту на відстань до 9 км не здійснювались, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, в умовах воєнного стану який був введений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та у подальшому неодноразово продовжений, діючи з єдиним злочинним умислом та метою заволодіння коштами ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація», у достовірно невстановлений час та місці, але не пізніше 06.06.2026 особисто склав, підписав та скріпив відтиском печатки ТОВ «Монтажбудюг» акт форми КБ-2в №1 за травень 2025 року, до якого безпідставно та незаконно внесено роботи по перевезенню ґрунту до 9 км (розцінка, шифр №311-9) на суму 756938,78 грн.

Також ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на вчинення розтрати грошових коштів ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація», особисто контролюючи хід виконання робіт, а отже будучи достовірно обізнаним про те, що перевезення грунту на відстань до 9 км не здійснювались, діючи умисно, у достовірно невстановлений час та місці, але не пізніше 17.06.2026 особисто склав, підписав та скріпив відтиском печатки ТОВ «Монтажбудюг» акт форми КБ-2в №2 за червень 2025 року, до якого безпідставно та незаконно внесено роботи по перевезенню ґрунту до 9 км (розцінка, шифр №311-9) на суму 1248957,25 грн.

Крім того, ОСОБА_7 продовжуючи свої злочинні дії спрямованого на вчинення розтрати грошових коштів ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація», у достовірно невстановлений час та місці, але не пізніше 27.06.2026 особисто склав, підписав та скріпив відтиском печатки ТОВ «Монтажбудюг» акт форми КБ-2в №3 за червень 2025 року до якого безпідставно та незаконно внесено роботи по перевезенню ґрунту до 9 км на суму 726108,26 грн.

Після складання, підписання та скріплення вищевказаних підроблених документів відтиском печатки ТОВ Монтажбудюг» ОСОБА_7 передав їх для підписання службовим особам ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація».

У подальшому, на підставі вищевказаних актів уповноваженими особами ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» з розрахункового рахунку № UA768201720343270001000088491 (відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ) переховано грошові кошти на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 (відкритий в АТ «УКРСИББАНК»), що належить ТОВ «МОНТАЖБУДЮГ», на загальну суму 5 591 454,13 грн (п`ять мільйонів п`ятсот дев`яносто одна тисяча чотириста п`ятдесят чотири грн 13 коп.), з яких 2 732004,29 грн (два мільйони сімсот тридцять дві тисячі чотири гривні 29 коп.) незаконно та безпідставно перераховано згідно актів виконаних робіт форми КБ-2в № 1 за травень 2025 року, № 2 та № 3 за червень 2025 року.

Таким чином, внаслідок умисного складання та підписання ОСОБА_7 актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в № 1 за травень 2025 року від 06.06.2025, №2 за червень 2025 року від 17.06.2025 та №3 за червень 2025 року від 27.06.2025, у яких містились завідомо неправдиві для нього відомості про об`єми та вартість робіт, останній незаконно заволодів коштами ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» в сумі 2 732 004, 29 грн, чим заподіяно матеріальної шкоди на вказану суму, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а отже відповідно до примітки до ст. 185 КК України становить особливо великі розміри, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи від 02.06.2026 № СЕ-19/103-26/6819-ЕК.

Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Раденськ Олешківського району Херсонської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , не судимий.

Слідчий вказує, що 19.06.2026 слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_7 вручене письмове повідомлення про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук та Йонкало проти України» №42310\04 від 21.04.2011 термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому злочинів повністю підтверджуються зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколами огляду місцевості, висновком судової будівельно-технічної від 26.05.2026 №2401-Е, висновком судово-економічної експертизи від 02.06.2026 № СЕ-19/103-26/6819-ЕК, висновком судової почеркознавчої експертизи від 16.06.2026 та іншими зібраними доказами в їх сукупності та логічному взаємозв`язку.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може здійснити дії, передбачені у п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- через тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у якому ОСОБА_7 повідомлено про підозру, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, зібраних у справі доказів та можливе покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, у разі доведення його вини, а також той факт, що останній не має постійного місця проживання на території органу досудового розслідування, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, намагаючись уникнути покарання;

- оскільки ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних із внесенням до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, останній перебуваючи на волі зможе сховати, знищити чи спотворити речі та документи, які мають значення для досудового розслідування;

- оскільки в ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення інкримінованих ОСОБА_7 злочинів, причетний ряд інших осіб, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даних злочинах, з метою примушення їх до відмови від дачі показань чи дачі завідомо неправдивих показань;

- оскільки ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, до якого причетний ряд інших осіб , що дає стороні обвинувачення достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі він може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення в тому числі пов`язані із підробкою документів.

Вищевказані обставини, на думку сторони обвинувачення, дають достатні підстави вважати, що лише застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування зазначеними у клопотанні ризикам, визначеним у 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено тим, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, якими є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт на думку сторони обвинувачення не зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування ризикам.

Так, застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання,

на думку сторони обвинувачення не може запобігти вищевказаним ризикам та не може бути застосовано щодо підозрюваного, оскільки він підозрюється у вчинені особливо тяжкого умисного злочину проти власності, що дає підстави вважати, що обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, ним не будуть виконані. Особиста порука не може бути застосована щодо підозрюваного тому, що на даний особи, які б заслуговували на довіру та які зможуть поручитися за виконання останнім обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, до сторони обвинувачення із відповідними клопотаннями не звертались. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано, у зв`язку із тим, що у разі його застосування підозрюваний не буде гарантовано обмеженим у можливості здійснення незаконного впливу на потерпілих та свідків і вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України і відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Підставою застосування в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Положення ч. 3 ст. 183 КПК України передбачають визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, на думку сторони обвинувачення розмір застави, у відповідності до ч. 5 ст. 183 КПК України має бути не меншим суми встановленого збитку у кримінальному провадженні, а саме 2 732 004, 29 грн, який буде достатнім та належним стимулом до відмови від вчинення особою подальших протиправних дій, виконання покладених на нього обов`язків.

Крім того, з метою запобігання ризикам, наведеним у клопотанні, при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави на нього слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні двічі на тиждень щовівторка і п`ятниці; 2) не відлучатися із місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Необхідність застосування вказаних обов`язків обумовлена необхідністю запобігти викладеним в клопотанні ризикам.

На підставі вищевикладеного слідчий та прокурори в судовому засіданні підтримали клопотання та просили застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Крім того зазначив, що під час вручення підозри його підзахисному було порушено право на захист, оскільки підозра була вручена без присутності захисника. Також зазначив, що його підзахисний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню доньку, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, має велику кількість подяк від громадських організацій, військової частини.

Підозрюваний ОСОБА_7 позицію свого захисника підтримав, просив застосувати відносно нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки він має працювати. Зобов`язався надалі зберігати належну процесуальну поведінку.

Слідчий суддя заслухавши пояснення та доводи сторони обвинувачення, пояснення та доводи сторони захисту, приходить до такого.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42025032060000010 від 23.06.2025, протоколами огляду місцевості, висновком судової будівельно-технічної від 26.05.2026 №2401-Е, висновком судово-економічної експертизи від 02.06.2026 № СЕ-19/103-26/6819-ЕК, висновком судової почеркознавчої експертизи від 16.06.2026 та іншими матеріалами справи.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Одним із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.176 КПК України є домашній арешт.

Зі змісту ст.181 КПК України слідує, що домашній арешт, як вид запобіжного заходу, може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Як убачається з матеріалів провадження, 19.06.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за ч. 2 ст. 366 КК України, яке відноситься до категорії не тяжких злочинів.

Слідчий суддя зазначає, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України;

- наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищити, спотворити, сховати будь яку з речей та документів, які мають значення для досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Крім цього, слідчий суддя зазначає, що матеріали клопотання містять дані щодо наявності ризику, передбаченого ст.177 КПК України, однак не містять переконливого обґрунтування, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Саме лише посилання у клопотанні на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину не свідчить про безумовне недотримання підозрюваним процесуальних обов`язків, які на нього можуть бути покладені при обранні іншого, більш м`якого, запобіжного заходу.

Аналогічні твердження неодноразово відображалися і у ряді рішень Європейського суду з прав людини.

Зокрема ЄСПЛ у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Згідно з п. 88 рішення Європейського суду з прав людини від 05 лютого 2013 року у справі «Мхітарян проти Російської Федерації» на національній владі лежить обов`язок встановити існування конкретних фактів, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою. Перекладання на затриману особу тягаря доведення цих аргументів рівносильно скасуванню правила сталі 5 Конвенції, яка оголошує взяття під варту винятком з права на свободу, яке допустимо тільки в суворо визначених обставинах.

Не може утримання підозрюваного під вартою бути застосовано і з тієї причини, що у справі, на думку обвинувачення, очікується призначення покарання у вигляді позбавлення свободи - рішення ЄСПЛ «Панченко проти Росії», «Ілійков проти Болгарії», «Летіли проти Франції», «Худойоров проти Росії», «Рохліна проти Росії».

Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст.5 Конвенції (п.85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення особи (рішення ЄСПЛ «Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Вирішуючи питання про запобіжний захід, слідчий суддя повинен враховувати вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема справи «Харченко проти України», «Комарова проти України», «Калашніков проти Росії», в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання осіб під вартою, а саме:

- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;

- у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, має подяки від громадських організацій, військової частини, має сталі соціальні зв`язки.

На думку слідчого судді, враховуючи при цьому наведені вище обставини, запобіжний захід саме у вигляді домашнього арешту, зможе належним чином забезпечити необхідні процесуальні обов`язки підозрюваного.

З огляду на викладене, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об`єктивно дослідивши всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а тому зазначені в клопотанні слідчого підстави, в яких він просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не знайшли свого підтвердження.

Проте, окрім даних, що характеризують підозрюваного, слідчий суддя враховує, що на даний момент Указом Президента України який затверджено Законом України на території України введено воєнний стан, що дає додаткові підстави для обмеження конституційних прав громадян, враховує також, що органом досудового слідства тільки розпочато слідство по справі, не зібрані докази, не допитані свідки.

Небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, яка в теперішній момент перебуває у стані війни та активних бойових дій, що в тій чи іншій мірі впливає й на суспільство.

Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, враховуючи наведені ризики слідчий суддя вважає доцільним застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, з певними обмеженнями, що за ступенем суворості межує з позбавленням волі та забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Як вбачається з матеріалів клопотання, підозрюваний ОСОБА_7 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у квартирі, яка на праві власності належить ОСОБА_10 , яка не заперечує щодо відбування ОСОБА_11 домашнього арешту в її квартирі.

За вимогами ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, і може бути застосований до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі.

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених не неї зобов`язань.

Наведені обставини у їх сукупності дають слідчому судді можливість зробити висновок про те, що до підозрюваного ОСОБА_7 може бути застосований інший, більш м`який запобіжний захід, зокрема у виді домашнього арешту.

В такому разі заборона підозрюваному залишати своє житло у певний час та застосуванням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України в повній мірі надасть можливість запобігти ризикам щодо його переховування від органу досудового слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також не надасть можливості підозрюваному вчинити інший злочин.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 60 діб, тобто до 22.08.2026 року включно, заборонивши йому без дозволу слідчого, прокурора або суду у період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки:

1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

2) не відлучатися із місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що порушення покладених на нього слідчим суддею обов`язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.

Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

Згідно ч. 4 ст. 181 КПК України орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору та слідчому.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає її негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 25.06.2026 о 15 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_12