Рішення № 137726960, 25.06.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1040/26

Провадження № 2/486/1318/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Манзенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи: позивач ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», представник позивача Котова С.М., відповідач ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (далі ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР»), яке діяло через представника Котову С.М., через підсистему «Електронний суд» звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 13 квітня 2025 року було укладено кредитний договір №5457923.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 4500 грн, на наступних умовах: строк на який надається кредит - 360 днів, періодичність платежів кожні 20 днів, денна процентна ставка 0,9778%, стандартна процентна ставка 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку користування, комісією у розмірі 450 грн.

27 січня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № C7-270126-1 від 27 січня 2026 року відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників.

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого станом на 27 січня 2026 року утворилась заборгованість на суму 15943,35 грн, з яких 4499,98 грн - заборгованість по тілу кредиту, 10172,12 грн - заборгованість по відсоткам, 1271,25 грн заборгованість по штрафу

Ухвалою суду від 26 травня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, у позовній заяві зазначила про розгляд справи у її відсутності та надання згоди на заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, про що постановив відповідну ухвалу.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 13 квітня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5457923 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Договір) /а.с. 34-46/. Вказаний Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 80721.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 Договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4500 грн. Строк кредитування (строк, на який надається кредит) 360 днів. Періодичність платежів кожні 20 днів.

Згідно п. п. 1.4, 1.4.1 Договору, комісія за надання кредиту становить 450 грн. Тип Комісії (якщо передбачена Договором) разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з п. 1.2.1 Договору). Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах за стандартною процентною ставкою 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778%.

В силу п. п. 1.5, 1.5.1, 1.6, 1.6.1, 1.7, 1.7.1 Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає, за стандартною ставкою за весь строк кредитування 3141,8400% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору включає суму кредиту, Комісію (якщо передбачена Договором), проценти за користування кредитом та складає, за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 20340 грн. Загальні витрати за кредитом на дату укладення Договору включають Комісію (якщо передбачена Договором), проценти за користування кредитом та складають, за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 15840 грн.

Згідно п. 2.1 Договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

До позовної заяви позивачем додатком №1 додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит /а.с. 24, 25, 47/, додатком №2 інформаційне повідомлення /а.с.48/, паспорт споживчого кредиту /а.с.49-50/, Анкету-опитувальника клієнта фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІКС ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» /а.с. 23/.

Перерахування грошових коштів /а.с. 17/ на електронний платіжний засіб НОМЕР_2 ОСОБА_1 13 квітня 2025 року о 12:35:10 год. на суму 4500 грн за кредитним договором №5457923 від 13 квітня 2025 року підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК».

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, в рахунок погашення заборгованості періодично вносив кошти на загальну суму 3651,57 грн, з яких 0,02 грн кошти були внесені в рахунок погашення тіла кредиту, 2222,80 грн кошти були внесені в рахунок погашення заборгованості по відсоткам, 978,75 грн кошти були внесені в рахунок погашення заборгованість по штрафу, 450 грн кошти були внесені в рахунок погашення комісії, останній раз відповідачем були внесені кошти 03 червня 2025 року на загальну суму 854,81 грн, в подальшому кошти не вносились, внаслідок чого закономірною є наявність заборгованості станом на 27 січня 2026 року у розмірі 15943,35 грн, з яких 4499,98 грн - заборгованість по тілу кредиту, 10172,12 грн - заборгованість по відсоткам, 1271,25 грн заборгованість по штрафу /а.с. 55-59/.

27 січня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено договір факторингу № С7-270126-1, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників /а.с. 27-32, 22/.

Відповідно до витягу з реєстру боржників заборгованість відповідача за кредитним договором складає 15943,35 грн /а.с. 51-52/.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов`язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Фінансова установа ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» свої зобов`язання за вказаним договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», суд приходить до наступного.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у № справі № 2-1055/11.

У зв`язку з тим, що до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 27 січня 2026 року виникла заборгованість по тілу кредиту у розмірі - 4499,98 грн, з якою суд погоджується.

Стосовно стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 10172,12 грн, суд приходить до наступного.

Як було зазначено раніше, строк кредиту складає 360 днів, періодичність платежів кожні 20 днів (п.1.3. Договору).

Відповідно до пунктів 1.4.1 Договору, стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п. 1.3 цього Договору.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки відповідачу були нараховані в період з 13 квітня 2025 року по 27 січня 2026 року, внаслідок чого суд погоджується з нарахованими відсотками первісним кредитором, оскільки вони нараховані в межах строку дії договору та відповідно до його умов.

Стосовно стягнення заборгованості за штрафами, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки.

Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Згідно з п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалася і на момент розгляду судом справи та ухваленні у ній рішення, воєнний стан в Україні, триває.

Судом встановлено, що товариством з 07 травня 2025 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, неправомірно нараховано штраф у розмірі 1271,25 грн та безпідставно включено дану суму у загальний розмір заборгованості.

З урахуванням вищенаведеного вимога щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій 1271,25 грн задоволенню не підлягає.

Також, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем в рахунок погашення штрафу були внесені кошти на загальну суму 978,75 грн, які підлягають зарахуваню в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовна заява підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за кредитним договором, яка складається з 3521,23 грн - заборгованість по тілу кредиту, 10172,12 грн - заборгованість по відсоткам, а всього 13693,35 грн.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Як вбачається з копії договору №07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 року /а.с.26/, додаткових угод до даного договору /а.с. 19, 20, 20зв., 21/ та звіту про виконану роботу /а.с.33/ позивачем сплачено за правничу допомогу адвоката кошти в сумі 6000 грн.

Зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача за правилами ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України у сумі 5153,40 грн (85,89%).

Також, позивач у позовні заяві просив стягнути з відповідача понесених витрат пов`язаних з відправленням копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 284,50 грн.

Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 4 ч.3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачу позивачем надано суду копії квитанції № 2065017 від 14 травня 2026 року про доставку документів відповідачу, оплати поштового відправлення на суму 284,58 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що поштові витрати, пов`язані з розглядом справи, підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим є підстави для їх стягнення з відповідача на користь позивача у розмірі 244,36 грн (85,89 %).

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2286,74 грн (85,89 %) /а.с. 18/.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5457923 від 13 квітня 2025 року у розмірі 13693 (тринадцять тисяч шістсот дев`яносто три) гривні 35 копійок, з яких 3521 (три тисячі п`ятсот двадцять одна) гривня 23 копійки - заборгованість за сумою кредиту, 10172 (десять тисяч сто сімдесят дві) гривні 12 копійок - заборгованість за відсотками.

Відмовити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судовий збір в розмірі 2286 (дві тисячі двісті вісімдесят шість) гривень 74 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5153 (п`ять тисяч сто п`ятдесят три) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» витрати на поштові відправлення у розмірі 244 (двісті сорок чотири) гривні 36 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, ЄДРПОУ 43170298.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г. А. Далматова