Ухвала суду № 137725863, 24.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9336/26

Провадження № 1-кп/127/240/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та їх захисника адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника адвоката ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці клопотання прокурора про продовження обвинуваченим у даному кримінальному провадженні раніше обраних запобіжних заходів та клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну його підзахисному запобіжного заходу, клопотання адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 310 КК України, відомості про які внесено 23.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020050000976,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 310 КК України, відомості про які внесено 23.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020050000976.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 надав клопотання суду про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 . Захисник вважає ризики наведені в клопотанні прокурора необгрунтованими та доказів на їх підтвердження суду прокурором не надано. Натомість просить суд змінити своєму підзахисному застосований запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання: АДРЕСА_1 або застосувати до нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, має сім`ю та на утриманні останнього перебуває неповнолітня дитина, раніше не судимий.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Захисник ОСОБА_9 надіслала клопотання на адресу суду про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , однак в судовому засіданні просила дане клопотання залишити без розгляду.

Прокурор у судовому засіданні просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Клопотання мотивував тим, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не відпали та продовжують існувати. Підстав для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу немає. На переконання прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 із визначенням застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ризики, які стали підставою обрання вказано запобіжного засобу продовжують існувати.

Також прокурор просить суд продовжити строк дії покладених на обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 обов`язків у порядку ч. 7 ст.194 КПК.

На даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК, відносно обвинуваченої ОСОБА_7 , а саме: ОСОБА_7 може переховуватись від суду, продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також на даний час продовжують існувати ризики, зазначені в ухвалі про продовження до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу, а саме: обвинувачений може переховуватись, від суду, знищити сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших обвинувачених та/або свідків у цьому кримінальному провадженні, а також продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення.

На даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , а саме: останній може переховуватись від суду, продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою захисник ОСОБА_9 заперечувала, вважає ризики наведені в клопотанні необгрунтовані. Захисник звертає увагу, що у обвинуваченого ОСОБА_6 є міцні соціальні зв`язки, наявне офіційне місце проживання, до кримінальної та іншої відповідальності останній не притягувався, наразі через скрутний матеріальний стан обвинувачений не має можливості сплатити заставу визначену судом в сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому захисник просить зменшити розмір застави до 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинувачену ОСОБА_7 обов`язків у порядку ч.7 ст.194 КПК України захисник ОСОБА_9 не заперечувала.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язків у порядку ч.7 ст.194 КПК України захисник ОСОБА_9 заперечувала, просила задоволити клопотання прокурора частково, щодо обов`язку не відлучатися із населеного пункту де проживає ОСОБА_8 просила суд відмовити. Звернула увагу, що ОСОБА_8 здійснює догляд за своєю хворою матір`ю ОСОБА_12 , яка потребує постійних обстежень та медичних маніпуляцій, обов`язок не відлучатися з місця постійного проживання є обтяжливим для нього.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_11 , не заперечував, щодо клопотання прокурора про продовження обов`язків обвинуваченому.

Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши заявлені клопотання учасників, думку обвинувачених та їх захисників з цього приводу, суд дійшов наступних висновків.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів обвинуваченим, а також клопотання захисників про зміну запобіжних заходів обвинуваченим суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного терміну з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

За змістом ст. 178 КПК України, при обранні запобіжного заходу враховуються такі обставини, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання, а також інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Також суд враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» відповідно до якого, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України, суд при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу повинен встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими причинами в сукупності для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України»).

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, проживає в житлі, яке йому не належить, немає нерухомого майна у володінні, а тому може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце свого проживання та під загрозою застосування суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Судом враховано, що в провадженні суду перебуває ще одне кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні аналогічного злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Відтак, обставини інкримінованих кримінальних правопорушень та відсутність офіційного місця роботи дають підстави вважати, що обвинувачений може продовжити злочинну діяльність та вчинити інший злочин, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Також, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попередні ув`язнення, як виключну міру.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано фактом вчинення тяжкого злочину, оскільки справжні інтереси суспільства, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, у своєму рішенні ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» зазначив, що ризик переховування оцінюється також, з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винним з огляду на вірогідність переховування від суду, можливість вчинення останнім інших кримінальних правопорушень, свідчить про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , не перешкоджатиме останньому здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також не гарантуватиме виконання покладених на нього обов`язків та не забезпечить дотримання розумних строків судового розгляду, що свідчить про неможливість обрати більш м`який запобіжний захід.

Отже, наведені обставини у їх сукупності дають підстави вважати, що жоден більш м`який запобіжний захід, окрім тримання під вартою, на даний час не може запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, проживає в житлі, яке йому не належить, немає нерухомого майна у володінні, а тому може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце свого проживання та під загрозою застосування суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У ході розслідування установлено, що обставини інкримінованих кримінальних правопорушень та відсутність офіційного місця роботи дають підстави вважати, що обвинувачений може продовжити злочинну діяльність та вчинити інший злочин, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винним з огляду на вірогідність переховування від суду, можливість вчинення останнім інших кримінальних правопорушень, свідчить про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , не перешкоджатиме останньому здійснити дії, передбачені п. п. 1,3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також не гарантуватиме виконання покладених на нього обов`язків та не забезпечить дотримання розумних строків судового розгляду, що свідчить про неможливість обрати більш м`який запобіжний захід.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до обвинуваченого та накладає відповідні зобов`язання не тільки на обвинуваченого, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за обвинуваченого, а саме на заставодавця. Так, застава забезпечує виконання обвинуваченим обов`язків, покладених на нього як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених судом, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За змістом ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», особу обвинуваченого, тяжкість інкримінованого йому злочину, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, суд приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів з альтернативою у виді можливості внесення застави в сумі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якої на час обрання такого запобіжного заходу складав 998 400,00 грн.

На даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зазначені в ухвалі слідчого судді про застосування до обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжного заходу, а саме: що вона може переховуватися від суду, продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи тяжкість вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна, а також відсутністю соціально стримуючих факторів, які б могли завадити їй переховуватися від суду, зазначених ризиків в ухвалі слідчого судді при застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу, а тому наявні підстави для продовження терміну дії обов`язків на 2 місяці.

На даний час, ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді про застосування та продовження до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу не змінилися, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших обвинувачених та/або свідків у цьому кримінальному провадженні, а також продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Враховуючи тяжкість вчинених ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також відсутністю соціально стримуючих факторів, які б могли завадити йому переховуватися від суду, проживання у житлі, яке йому не належить, а тому може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце свого проживання під загрозою застосування суворої міри покарання, а тому наявні підстави для продовження терміну дії обов`язків на 2 місяці.

При цьому, з врахуванням того факту, що обвинувачений здійснює догляд за своєю хворою матір`ю ОСОБА_12 , яка потребує постійних обстежень та медичних маніпуляцій на переконання суду буде доцільним, не продовжувати обов`язок не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, в зв`язку з чим клопотання прокурора в цій частині підлягає частковому задоволенню.

На даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 України, зазначені в ухвалі слідчого судді про застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу, а саме: обвинувачений може переховуватись, від суду, продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи тяжкість вчинених ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна, відсутність офіційного працевлаштування, відповідно і офіційного доходу, а також відсутністю соціально стримуючі факторів, які б могли завадити йому переховуватися від суду, а також наявності ризиків, зазначених в ухвалі слідчого судді про застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу, тому наявні підстави для продовження строку дії покладених обов`язків на 2 місяці.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 174, 176-178, 182, 194, 314-317, 331, 372, 369, 370, 371 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з триманні під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання: АДРЕСА_1 або застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави залишити без задоволення.

Клопотання захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з триманні під вартою на домашній арешт в певний час доби ( з 05:00 год по 23:00 год вечора), з покладенням обов`язків, або зменшення розміру застави залишити без розгляду.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з 24.06.2026 по 22.08.2026 включно без визначення розміру застави.

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 раніше обраного запобіжного заходу задовольнити .

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з 24.06.2026 по 22.08.2026 включно з визначенням застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави на ОСОБА_6 будуть покладені наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з учасниками та свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

У разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави обвинуваченими ОСОБА_6 визначити на час дії ухвали суду, тобто до 22.08.2026 року.

Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинувачену ОСОБА_7 обов`язків у порядку ч.7 ст.194 КПК України задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 строк дії обов`язків, які були визначені обвинуваченій у разі внесення застави, строком на 60 днів, починаючи з 24.06.2026 по 22.08.2026 року включно, а саме:

- прибувати на виклики до суду за першою вимогою;

- не відлучатись з населеного пункту, де вона проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- утриматись від спілкування із особами, які є свідками та обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

- здати на відповідальне зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 обов`язків у порядку ч.7 ст.194 КПК України задовольнити.

Продовжити ОСОБА_10 строк дії обов`язків, які були визначені обвинуваченому у разі внесення застави, строком на 60 днів, починаючи з 24.06.2026 по 22.08.2026 року включно, а саме:

- прибувати на виклики до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- здати на відповідальне зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язків у порядку ч.7 ст.194 КПК України задовольнити частово.

Продовжити ОСОБА_8 строк дії обов`язків, які були визначені обвинуваченому у разі внесення застави, строком на 60 днів, починаючи з 24.06.2026 по 22.08.2026 року включно, а саме:

- прибувати за першою вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- утриматись від спілкування із обвинуваченими або особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на відповідальне зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору Вінницької обласної прокуратури для відома.

На ухвалу суду в частині продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії судового рішення. В решті ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя: