Рішення № 137725503, 26.06.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 149/918/26

2/134/506/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 червня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області в складі

головуючої судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду селища Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

16 березня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 24.12.2023-100000152 від 24.12.2023 року у розмірі 9900 грн, а також судові витрати пов`язані з розглядом справи 2662,40 грн судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача посилається на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 24.12.2023 року укладено Кредитний договір (оферти) № 24.12.2023-100000152. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 24.12.2023 року на строк, вказаний у заявці. Відповідно до умов кредитного договору № 24.12.2023-100000152 від 24.12.2023 року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту 24.12.2023 року. 2. Сума Кредиту: 5 000,00 грн. 3. Строк, на який надається Кредит - 42 дні з дати його надання; 4. Дата повернення (виплати) кредиту 03.02.2024 року; 5. Первинний період користування Кредитом 14 днів з дня його надання; 6. Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду; 7. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних 14 днів з дня отримання чергового Траншу включно. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; 8. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, крім періоду застосування процентної ставки «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; 9. Неустойка: 125,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/незалежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до Договору від 24.12.2023 року та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 5 000,00 гривень, 24.12.2023 року ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 5 000,00 гривень.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 9900,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5 000,00 грн, за процентами в розмірі 4900,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Тому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача зазначену заборгованість та судові витрати по справі у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 березня 2026 року матеріали позовної заяви ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Крижопільського районного суду Вінницької області.

Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 14 травня 2026 року розгляд справи був відкладений у зв`язку із неявкою відповідача.

04 червня 2026 року справа була знята із розгляду у зв`язку з перебуванням головуючої судді у щорічній основній відпустці.

В судове засідання 26 червня 2026 року сторони не з`явилися.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що не заперечує щодо можливого розгляду справи за його відсутності, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 був належно повідомлений про час і місце судового розгляду. В судове засідання повторно не з`явився, відзиву до суду не надав. Відповідач повідомлявся на адресу, яка вказана у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру.

Враховуючи зазначені обставини, суд, зважаючи на зміст заяви позивача, ухвалою від 26 червня 2026 року вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до положень ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 24.12.2023 року укладено Кредитний договір (оферти) № 24.12.2023-100000152.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 5 000 грн, строком на 42 дні. Дата повернення (виплати) кредиту 03.02.2024 року. Первинний період користування Кредитом 14 днів з дня його надання; 6. Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,0 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних 14 днів з дня отримання чергового Траншу включно. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, крім періоду застосування процентної ставки «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Неустойка: 125,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/незалежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5457-08ХХ-ХХХХ-0947.

Відповідно до Договору від 24.12.2023 року та квитанції про перерахунок коштів ТОВ «Споживчий центр» надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 5 000,00 гривень.

Своїм підписом на договорі відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії та неустойки у разі їх наявності, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Договір № 24.12.2023-100000152 від 24.12.2023 року про надання кредиту підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Е171.

Відповідно до довідки про стан заборгованості у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 9900,00 грн з яких: 5000,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 4900,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до статті 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання 1) електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та«Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та / або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому банком кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого банком розрахунку заборгованості.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором № 24.12.2023-100000152 від 24.12.2023 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 9900,00 грн, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 5 000,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 4900,00 грн, які нараховані за процентною ставкою 2,0% (за 14 днів) та 2,5% (за 28 днів).

Однак, суд не погоджується із наведеним позивачем розрахунком заборгованості за процентами за вказаним договором позики та зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір № 24.12.2023-100000152 був укладений 24 грудня 2023 року терміном на 42 дня, тобто у день надбання чинності зазначеними змінами до Закону України «Про споживче кредитування», а тому дія пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

Отже, відсоткова ставка встановлена договором не відповідає умовам чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У частинах першій та другій статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, умова укладеного між сторонами договору, передбачена п. 7 та п. 8 Договору № 24.12.2023-100000152 від 24.12.2023 року щодо встановлення денної процентної ставки у розмірах 2,0% та 2,5 % у порядку ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.

За змістом ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Тому суд розраховує заборгованість за укладеним між сторонами договором, виходячи із встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1 %.

У зв`язку з цим, суд приводить свій розрахунок заборгованості за процентами відповідно до даного Договору: з 50 грн (1% від суми кредиту) х 42 дні = 2100 грн.

З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідач істотно порушив умови укладеного ним кредитного договору № 24.12.2023-100000152 від 24.12.2023 року, а зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит, проценти за користування ним, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 5 000,00 гривень, процентів за користування кредитом у розмірі 2100,00 гривень, а всього 7100,00 гривень необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача, а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

З огляду на викладене позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № СЦ00082439 від 26 лютого 2026 року позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково на 71,72%, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для зменшення розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (9900,00 гривень), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1909,47 гривень (3 328 х 0,8 х 71,72%).

Керуючись ст. ст. 525-527, 530, 625, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», (код ЄДРПОУ 37356833) - заборгованість за кредитним договором № 24.12.2023-100000152 від 24.12.2023 року у розмірі 7100 (сім тисяч сто) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», (код ЄДРПОУ 37356833) - понесені позивачем судові витрати в розмірі 1909 (одна тисяча дев`ятсот дев`ять) гривень 47 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування сторін.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя