Рішення № 137724907, 26.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"26" червня 2026 р. Справа № 924/321/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК 8" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК 8", м. Славута, Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро", с. Ганнопіль, Хмельницька область

про стягнення 368 010 грн.

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК 8" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" про стягнення 368 010 грн. заборгованості за договором оренди від 27.11.2025 №54/1125.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.06.2026 в справі №924/321/26, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 19.06.2026) у справі №924/353/26 (не набрало законної сили) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК 8" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК 8" 368 010 грн. заборгованості за договором оренди від 27.11.2025 №54/1125, а також 4 416,12 грн. витрат зі сплати судового збору.

18.06.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК 8" (далі ТОВ "ТСК 8") про ухвалення у справі №924/321/26 додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27 000 грн.

Ухвалою суду від 18.06.2026 заяву ТОВ "ТСК 8" про ухвалення у справі №924/321/26 додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27 000 грн. прийнято до розгляду, запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" (далі ТОВ "СГП "Дніпро") у 5-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали подати суду письмову позицію щодо заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Відповідач письмової позиції щодо заяви ТОВ "ТСК 8" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27 000 грн. не надав, будучи належним чином повідомленим про розгляд заяви позивача шляхом надіслання йому ухвали суду від 18.06.2026 до зареєстрованого електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС), яка доставлена до електронного кабінету відповідача 18.06.2026, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.

Суд враховує положення пункту 2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до якого днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши заяву ТОВ "ТСК 8" ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у даній справі, суд враховує таке.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку із вирішенням конкретної справи (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, є судовими витратами, пов`язаними з розглядом справи.

За змістом ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві ТОВ "ТСК 8" повідомлено суд про те, що у зв`язку з розглядом даної справи у суді першої інстанції воно очікує понести витрати в сумі 27 000 грн. на професійну правничу допомогу, а також зроблено заяву в порядку ст.129 ГПК України, що підтвердження суми витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду після ухвалення рішення у даній справі.

Заява позивача про розподіл судових витрат, сформована та надійшла до суду 18.06.2026 згідно з якою останній просить стягнути з відповідача 27 000 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

До цієї заяви позивачем додано Договір про надання професійної правничої допомоги від 03.03.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від 17.06.2026.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

За умовами п.1.1 договору про надання професійної правничої допомоги від 03.03.2026 (далі - Договір), укладеного між адвокатом Ярошем Василем Юрійовичем та ТОВ "ТСК 8", як клієнтом, на адвоката покладається обов`язок надавати необхідну правничу допомогу щодо захисту прав та інтересів клієнта у правовідносинах згідно договору оренди від 27.11.2025 №54/1125.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що правова допомога згідно цього договору передбачає, зокрема, підготовку та подання до відповідних органів, установ та посадових осіб необхідних процесуальних документів, позовів, заяв, клопотань, скарг, тощо.

Адвокат здійснює представництво інтересів клієнта у судах загальної юрисдикції у відповідності до ЦПК України, ГПК України, КАС України, КПК України, Закону України "Про адвокатуру" та інших чинних нормативно-правових актів України. З метою захисту інтересів клієнта у судах загальної юрисдикції адвокату, як представнику, надаються права, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, в тому числі, з правом оскарження рішень суду першої та подальших інстанцій. Адвокату як представнику клієнта надано право від його імені подавати та підписувати всі необхідні для виконання повноважень документи, включаючи позовні та інші заяви, повідомлення, клопотання, скарги, претензії, вимоги, запити, власноручно завіряти копії документів, отримувати необхідні документи, включаючи рішення судів України загальної юрисдикції. Клієнт повідомляє адвоката про дату, час та місце судового засідання. Клієнт зобов`язується сприяти адвокату у процесі діяльності останнього за угодою, а також своєчасно здійснювати усі необхідні за договором дії. Адвокат зобов`язується вжити всіх необхідних заходів, що забезпечують збереження документів та інформації, що їх надано клієнтом в процесі надання правової допомоги за договором, та не використовувати отриману інформацію у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб (п.2.1-п.2.6 Договору).

Сторони дійшли згоди, з приводу порядку, умов розрахунку розміру гонорару, що з метою конфіденційності вирішили вказати в додатку до цього договору (п.3.1 Договору).

За змістом п.3.2 Договору правнича допомога розглядається сторонами належною та якісною не залежно від того позитивного результату, якого вдалося досягти у суді, представництво у якому здійснювалося адвокатом.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою ТОВ "ТСК 8".

17.06.2026 між адвокатом Ярошем Василем Юрійовичем та ТОВ "ТСК 8" підписано акт прийому-передачі наданих послуг, згідно якого адвокатом надано, а клієнтом прийнято такі послуги: попереднє опрацювання матеріалів позову, підготовка позовної заяви, безпосередня участь в судових засіданнях, вартість яких складає 27 000 грн.

Акт підписаний сторонами та скріплений печаткою ТОВ "ТСК 8".

Представництво інтересів ТОВ "ТСК 8" у справі №924/321/26 здійснював адвокат Ярош Василь Юрійович на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВХ №1122274 від 24.03.2026.

Суд враховує, що відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18 виснував, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 виснувала, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (додаткова постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21).

У постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи із принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується судом при розгляді справ як джерело права, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance проти України" від 23.01.2014, у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 та ін.).

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена в постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18.

Як вбачається з матеріалів справи №924/321/26, позовна заява ТОВ "ТСК 8" підписана представником позивача адвокатом Ярошем В.Ю., а також адвокат Ярош В.Ю., як представник позивача, був присутній в судових засіданнях Господарського суду Хмельницької області 02.06.2026 з 10 год. 22 хв. по 10 год. 25 хв., 11.06.2026 з 10 год. 05 хв. по 10 год. 25 хв., 17.06.2026 з 11 год. 06 хв. по 11 год. 25 хв.

Відтак, позивачем згідно з вимогами ст.74 ГПК України доведено надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/321/26 у Господарському суді Хмельницької області.

За змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Судом враховано правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, яку викладено в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 19.07.2021 у справі №910/16803/19, від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.

Заразом, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч.6, 7, 9 ст.129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, в тому числі і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція, викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У своїй постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Суд зауважує, що адвокат та клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження. Проте, інший учасник у справі, на якого просить клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що спір про стягнення заборгованості за договором оренди є спором незначної складності за відсутності особливостей у такому спорі. При цьому, судова практика щодо спірних правовідносин є сталою.

Зібрані та надані суду докази не мають значного обсягу, на дослідження та підготовку яких адвокат витратив би значний час. Суд звертає увагу, що до позовної заяви на підтвердження наявності заборгованості додано договір оренди №54/1125 з додатком №1 та актом приймання-передачі майна в оренду, два акти наданих послуг та дві податкові накладні з квитанціями про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Очевидно, що збір таких доказів не потребував значного часу.

Суд зазначає, що обов`язок формування доказової бази, її підготовка та систематизація, до якого, зокрема, входить правовий аналіз документів, опрацювання доказів, пошук та аналіз судової практики щодо співних правовідносин є невід`ємною частиною складання позовної заяви, оскільки обов`язок позивача додати всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, прямо передбачений ст.164 ГПК України.

Враховуючи наведене, підготовка позовної заяви не потребувала від представника позивача значних затрат часу, зусиль та аналізу великої кількості документів, норм чинного законодавства і судової практики для підготовки правової позиції у справі.

Розгляд справи у суді фактично відбувся за два судові засідання з оголошенням перерви за клопотанням представника позивача та загалом тривав 39 хв., що обумовлено незначною складністю справи, невеликим обсягом матеріалів та кількості доказів, які підлягали дослідженню.

Оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши обсяг послуг, наданих адвокатом, предмет спору та складність справи, що розглядалася господарським судом, а також результат вирішення спору, взявши до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства та наведені вище критерії, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 27 000 грн. частково не відповідають критерію пропорційності, розумності та справедливості та є завищеним з огляду на складність цієї справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "ТСК 8" та стягнення з ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" на користь позивача 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), пропорційності, справедливості та розумності їхнього розміру. В іншій частині заяви ТОВ "ТСК 8" суд не покладає такі витрати на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 4, 15, 73, 74, 86, 123, 129, 221, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК 8" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" (30030, Хмельницька область, Шепетівський район, с.Ганнопіль, вул.Миру, 41А, ідентифікаційний код 30929334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК 8" (30000, Хмельницька область, Шепетівський район, м.Славута, вул. Здоров`я, 36/4, ідентифікаційний код 42802832) 10 000 (десять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.06.2026.

Суддя О.І. Шевчук