Ухвала суду № 137724873, 24.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ДОДАТКОВА УХВАЛА

"24" червня 2026 р.Справа № 924/1224/25

м. Хмельницький

Суддя Господарського суду Хмельницької області Грамчук І.В., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 , м. Хмельницький

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс", м. Хмельницький

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , м.Хмельницький,

- ОСОБА_3 , м. Хмельницький

про усунення перешкод в користуванні стоматологічним центром площею 319, 8 кв. м., належним ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 шляхом визнання права Фізичної особи-підприємця Гриба Андрія Олеговича (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на закінчення робіт із Реконструкції стоматологічного центру по вул. Зарічанській, 57/1 в м. Хмельницькому шляхом улаштування сходів та пандусу (окремого входу до стоматологічного центру ОСОБА_1 ) відповідно до Дозвільної документації та Містобудівельного розрахунку з техніко-економічними показниками запланованого об`єкту будівництва ТОВ "ХМЕЛЬНИЦЬКАРХПРОЕКТ" без згоди Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЄВРО-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 36581130)

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третіх осіб: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2026 у справі №924/1224/25 позов ОСОБА_1 , м. Хмельницький до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс", м. Хмельницький за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , м. Хмельницький, - ОСОБА_3 , м. Хмельницький про усунення перешкод в користуванні стоматологічним центром площею 319, 8 кв. м., належним ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 шляхом визнання права Фізичної особи-підприємця Гриба Андрія Олеговича (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на закінчення робіт із Реконструкції стоматологічного центру по вул. Зарічанській, 57/1 в м. Хмельницькому шляхом улаштування сходів та пандусу (окремого входу до стоматологічного центру Гриба Андрія Олеговича) відповідно до Дозвільної документації та Містобудівельного розрахунку з техніко-економічними показниками запланованого об`єкту будівництва ТОВ "ХМЕЛЬНИЦЬКАРХПРОЕКТ" без згоди Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЄВРО-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 36581130) залишено без розгляду.

До суду 09.06.2026 від відповідача надійшла заява про стягнення судових витрат , згідно з якою остання просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс" 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обгрунтування заяви звертає увагу на те, що питання погодження співвласниками житлового будинку реконструкції нежитлового приміщення з облаштуванням додаткового входу було предметом розгляду на загальних зборах ОСББ "Євро-Сервіс", на якому рішення не прийнято (протокол №1 від 25.04.2023).

Вважає, що відповідач не може нести тягар у вигляді понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Просить стягнути 25000,00 грн професійної правничої допомоги.

Звертає увагу на те, що керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України, разом з відзивом відповідачем подано до суду докази понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме: договір про надання правничої допомоги №30 від 29.01.2026; додаток від 29.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги №30 від 29.01.2026.

Відповідачем подано докази понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу адвоката: - акт приймання-передачі від 08.06.2026 до Договору про надання правничої допомоги №30 від 29.01.2026, - квитанція про оплату від 18.02.2026.

Звертає увагу, що акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.06.2026 до Договору про надання правової допомоги №30 від 29.01.2026 доданий до цієї заяви та раніше не міг бути поданий.

У запереченнях (вх.№05-22/4861/26 від 11.06.2026) позивач просить відмовити заявнику (відповідачу) в задоволенні клопотанні про розподіл судових витрат. Звертає увагу на те, що вибір способу захисту свого права належить позивачу.

Фактично більше року позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права як співвласника багатоквартирного будинку, що стало перешкодою в провадженні господарської діяльності позивача, як фізичної особи - підприємця.

Учасники процесу у судове засідання не з`явились.

Постановляючи дану додаткову ухвалу, суд виходить з такого.

Положення статті 59 Конституції України закріплюють, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частина сьома статті 43 Конституції України передбачає, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частини перша, третя статті 131-2 Конституції України визначають, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним приписам Конституції України кореспондує стаття 16 Господарського процесуального кодексу України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Частина перша статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За приписами частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За частиною другою статті 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

За пунктом 1 частини першої, частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Водночас суд має керуватися спеціальною нормою - частиною п`ятою статті 130 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Суд установив, що у заяві про стягнення витрат на правничу допомогу відповідач вважає, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав визначених позивачем, є необгрунтованими діями позивача. За такого суд оцінює заяву відповідача про розподіл судових витрат (наведену у відзиві та подану як окремий документ вх.№05-08/993/26 від 09.06.2026) як такі, що подані, в тому числі, в порядку частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Суд ураховує, що Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача. Проте, відповідно до висновків Верховного Суду (викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17), під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто частина п`ята статті 130 Господарського процесуального кодексу України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

Оскільки норма частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, то такі критерії слід встановлювати суду у кожній справі окремо, відповідно до встановлених обставин перебігу спірних правовідносин. Така позиція узгоджується із висновками, наведеними у додатковій постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №905/460/21.

Водночас, поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожним таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача" - така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі 922/2017/17.

Крім того, поняття "необґрунтовані дії позивача" не є тотожним поняттю "необґрунтований позов", адже законодавець свідомо визначив як підставу для компенсації саме дії позивача, які є необґрунтованими, а не заяву по суті спору (позов). Тобто предметом дослідження в такому випадку не може бути надання оцінки обґрунтованості позовних вимог, яка здійснюється судом у разі ухвалення рішення по суті спору.

Ураховуючи зазначені вище і наведені в ухвалі від 03.06.2026 підстави залишення позову без розгляду, суд доходить висновку, що цей випадок підпадає під регулювання частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо підтвердження понесення відповідачем витрат на правничу допомогу.

Позивач вказує на те, що оскільки безпідставна відмова ОСББ (на підставі конфліктів, відсутності винагороди за надання погодження та інших обставин, встановлених в протоколі Загальних зборів ОСББ від 24.04.2023 року, які не є дотичними до Позивача), подальше непроведення загальних зборів (в порушення Статуту та ЗУ «Про ОСББ») та відмова у винесенні питання про погодження проведення робіт на голосування загальних зборів, є зловживанням матеріальними правами правлінням ОСББ та іншими співвласниками а також; обмеженням прав Позивача як співвласника багатоквартирного будинку, що, в свою чергу, свідчить про перешкоджання ведення Позивачем підприємницької діяльності, тому вибір способу захисту свого права належить позивачу. Крім того, відповідач надав рішення оформлене протоколом загальних зборів від 15.04.2026 р., яке не прийняте з питання, що стосується позивача, лише 08.06.2026 р. в той час, коли строки підготовчого засідання закінчились.

Головою правління ОСББ "Євро-Сервіс" було повідомлено, що в порушення ч.4 ст. 10 Закону України "Про ОСББ" та п.4.1. статуту ОСББ "Євро-Сервіс", загальні збори ОСББпроводились в квітні 2023, а дати проведення чергових Загальних зборів є невизначеною.

Фактично, більше року Позивач просто був позбавлений можливості реалізувати свої права як співвласника багатоквартирного будинку, що, в свою чергу, стало перешкодою в провадженні господарської діяльності Позивача як фізичної особи-підприємця.

Збори були проведені лише 15.04.2026 р., тобто через 4,5 місяці від подання Позивачем позову до суду, а протокол зборів наданий Позивачу лише 08.06.2026 р. Позивач вважає, що для належного захисту своїх прав необхідно оскаржити рішення оформлені вказаним протоколом, що стосуються його прав.

Суд установив, що реальність надання адвокатом правничої допомоги відповідачу у справі №924/1224/25 підтверджується матеріалами справи, а саме - договором про надання правничої допомоги №30 від 29.01.2026; - додатком від 29.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги №30 від 29.01.2026, - актом приймання-передачі від 08.06.2026 до Договору про надання правничої допомоги №30 від 29.01.2026, - квитанцією про оплату від 18.02.2026.

Зокрема, у матеріалах справи міститься договір про надання правничої допомоги від 29.01.2026, укладений між відповідачем як Клієнтом і Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія "Керницька та партнери" в особі керуючого партнера Керницької О.В.

За умовами Договору:- Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надавати необхідну правничу допомогу клієнту у всіх справах, що пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язується оплатити послуги адвокатського об`єднання (гонорар) та компенсувати фактичні витрати на надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим договором. (пункт 1.1 Договору).

Представництво інтересів відповідача у справі № 924/1224/25 здійснювала адвокат Маріїна А.В.

Маріїна А.В. на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВХ № 1117454 від 29.01.2026, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги №30 від 29.01.2026. З ордера вбачається, що він виданий Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія "Керницька та Партнери".

У матеріалах справи також міститься платіжна інструкція №1249 від 18.02.2026 про сплату відповідачем Адвокатському об`єднанню "Юридична компанія "Керницька та Партнери" 25 000 грн

За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї прав та обов`язків (рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України).

Будь-яка процесуальна дія в суді однієї особи в інтересах іншої особи, внаслідок якої вона набуває певних прав та обов`язків (у тому числі підписання та/або подання певного процесуального документа до суду) є представництвом.

Матеріалами справи підтверджується реальність надання адвокатом Маріїною А.В. правничої допомоги відповідачу у справі № 924/1224/25, зокрема адвокат підписав і подав до суду:

- відзив із засвідченими нею додатками від 11.02.2026;

- заяву про поновлення процесуальних строків від 11.02.2026;

- заяву про стягнення витрат на правничу допомогу від 11.02.2026;

- заяву про закриття провадження у справі від 11.02.2026;

- заяви про продовження строку підготовчого провадження від 11.02.2026, від 11.03.2026, від 29.04.2026;

- заяву про продовження строку на подання доказів від 01.06.2026.

Адвокат Маріїна А.В. брала участь у п`яти підготовчих засіданнях 26.01.2026, 11.02.2026, 11.03.2026, 29.01.2026, 03.06.2026, тобто представник відповідача узяв участь в усіх призначених у справі засіданнях.

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Аналогічний висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/2.

Отже, розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником сторони, а, отже, є визначеним (постанова Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19).

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у статті 126 Господарського процесуального кодексу України та у статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд, керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України, має обов`язок дослідити та оцінити надані заявником документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами, та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Обсяг наданих адвокатом послуг у цій справі підтверджується матеріалами справи.

За умовами договору про надання професійної правничої допомоги, гонорар адвоката є фіксованим і становить 25 000 грн Додаток від 29.01.2026 до договору передбачає обов`язок відповідача оплатити послуги адвокатського об`єднання, тобто суму розміром 25 000 грн

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та додаткових постановах Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 874/15/22 та від 07.08.2023 у справі № 910/14262/21.

Щодо складності справи суд зазначає, що відповідна справа не належить до категорії справ, які можуть розглядатися в порядку спрощеного провадження, тому не відноситься до справ незначної складності.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду із позовом у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним як відповідач. Отримавши поданий до нього позов, відповідач цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею, і така оплата у формі гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

Суд вказує, що залишення позовної заяви без розгляду не може нівелювати права відповідача на отримання компенсації понесених ним судових витрат, необхідність яких була зумовлена реалізацією права на судовий захист у межах ініційованого позивачем судового спору.

Суд зазначає, що відповідач упродовж підготовчого провадження займав активну процесуальну позицію, подаючи відзив на позов, заперечував проти позовних вимог, додавши до першої заяви по суті справи (відзиву) клопотання про закриття провадження, надавши докази понесення судових витрат на правничу допомогу адвоката та докази на підтвердження власної правової позиції; брав участь у всіх призначених у справі підготовчих засіданнях.

Необхідно звернути увагу, що в договорі про надання правничої допомоги його сторони визначили фіксований розмір гонорару, який не залежить від конкретного обсягу виконаної адвокатом роботи. Проте, суд вважає обсяг вчинених адвокатом дій, пов`язаних із захистом інтересів клієнта у цій справі, не значним (підготовка відзиву на позов з додатками, клопотання про закриття провадження у справі, клопотання про продовження строку підготовчого провадження, та продовження строку на подання доказів, а також безпосередня участь у п`яти засіданнях) та таким, що відповідає частковому розміру визначеної йому винагороди в сумі 5000,00 грн

Суд вважає встановлений додатком до договору між адвокатським об`єднанням та клієнтом розмір гонорару неспівмірним із характером та складністю справи № 924/1224/25, а також фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, зокрема кількістю і змістовним наповненням поданих у справі заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, а також участю у засіданнях.

На підставі викладеного, враховуючи позицію позивача, суд вбачає підстави для зменшення розміру компенсації витрат відповідача на правову допомогу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для компенсації понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн

Отже, понесені відповідачем витрати на правничу допомогу мають компенсуватися за рахунок позивача.

Керуючись статтями 2, 123, 126, 129, 130, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Євро-Сервіс" (29019,Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, будинок, 57/1, квартира 129, код - 36581130) 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень) судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набрала законної сили 24.06.2026 та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. у прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - представнику позивача, 4- відповідачу - в електронний кабінет

5 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), 6 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )

реком. з повідомл. про вруч.