Ухвала суду № 137724513, 23.06.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про розгляд кредиторських вимог

23 червня 2026 року Справа № 915/253/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

учасники справи відсутні, у зв`язку з чим відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України запис розгляду судової справи не здійснювався

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )

про грошові вимоги кредитора до боржника у сумі 34800,00 грн

у справі № 915/253/26 про банкрутство юридичної особи

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Вознесенське» (код ЄДРПОУ 41489779, адреса: 55501, Миколаївська область, Вознесенський район, селище Єланець, вул. Паркова, буд.4/1)

розпорядник майна: арбітражний керуючий Пляка Сергій Валерійович (свідоцтво про здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора №465 від 15.03.2013); РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: 54017, м. Миколаїв, а/с №8)

встановив:

Господарський суд Миколаївської області розглядає справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Вознесенське» (ТОВ «СГВП «Вознесенське») (код ЄДРПОУ 41489779).

Відповідно приписам ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Ухвалою суду від 07.04.2026 відкрито провадження у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Пляку С.В., указано порядок та строк заявлення кредиторами грошових вимог до боржника та ін. Попереднє засідання у справі призначено на 25.05.2026.

07.04.2026 на офіційному сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання ТОВ «СГВП «Вознесенське» із зазначенням строку заявлення кредиторських вимог, публікація № 78996. Таким чином, строк на заявлення конкурсних грошових вимог тривав до 07.05.2026 включно.

07.05.2026 за вх.№6685/26 до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява ОСОБА_1 про грошові вимоги кредитора до боржника, у якій заявник просить визнати грошові вимоги до боржника у загальному розмірі 34800,00 грн орендна плата за користування земельною ділянкою (четверта черга).

Ухвалою від 12.05.2026 суд прийняв до розгляду указану заяву та призначив її розгляд на 25.05.2026. Також у вказаній ухвалі суд обов`язав заявника завчасно до судового засідання надати суду актуальні відомості (станом на дату звернення заявника до суду) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 4822084200:01:000:0075, 4822084200:09:000:0194.

Представнику заявника, боржнику та розпоряднику майна ухвала доставлена до Електронного кабінету ЄСІТС.

Розпорядник майна 11.05.2026 надав до суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог (б/н від 11.05.2026), за змістом якого вимоги ОСОБА_1 відхилено повністю оскільки згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, довідка №472824237 від 15.04.2026 відсутні зареєстровані договірні відносини між боржником та заявником.

25.05.2026 від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю надання додаткових доказів. Заявниця повідомляє, що дійсно з ДРРПНМ вбачається, що орендарем належних їй земельних ділянок є інша юридична особа, з якою у неї не було договірних відносин. З цього приводу вона звернулася до Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області, результати звернення станом на 25.06.2026 не відомі.

Ухвалою від 25.05.2026, занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням у т.ч. ОСОБА_1 попереднє засідання (у т.ч. розгляд заяв про грошові вимоги) відкладено на 23.06.2026.

Учасникам справи ухвала доставлена до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Окрім цього, варто зазначити, що ухвали суду у даній справі були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до положень законодавства, то ж сторони мали можливість ознайомитися з їх змістом.

23.06.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів, зокрема заявник просить суд:

« 1. Долучити до матеріалів провадження наступні докази:

- Ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02.06.2026 року;

- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань в межах кримінального провадження №12026152190000326 за ст.361 ч.5 КК України.

- Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - земельних ділянок з кадастровими номерами 4822084200:01:000:0075, 4822084200:09:000:0194, отриману в межах

кримінального провадження №12026152190000326 за ст.361 ч.5 КК. України.

2. Розгляд заяви ОСОБА_1 грошові вимоги кредитора до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Вознесенське» (код ЄДРПОУ 41489779) провести без участі ОСОБА_1 та задовольнити заяву.»

Інших заяв по суті призначеної до розгляду заяви про грошові вимоги станом на 23.06.2026 до суду не надійшло.

Учасники справи, належно повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання представників не направили, причин неявки не повідомили.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів.

Разом з тим, присутність представників учасників справи у даному судовому засіданні не визнавалась судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог, суду не повідомлялося.

Тому, зважаючи на безпекову ситуацію в країні, та належне повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, клопотання заявника про розгляд заяви без його участі, суд вважає можливим розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог у даному судовому засіданні за відсутності учасників справи.

Відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду заяв про грошові вимоги господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Слід зауважити, що заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, виходячи з вимог Кодексу обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16).

Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

На підставі ст. 233 ГПК України, 26.05.2026 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, оцінивши їх відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, суд встановив наступне.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що кредитор це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг) зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно ч. 1, 2 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Суд встановив, що заяву ОСОБА_1 було подано до суду з дотриманням строку, встановленого судом згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Із заяви про грошові вимоги та доданих до неї додатків вбачається, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок 3.6184 га з кадастровим № 4822084200:01:000:0075 та 1.2402 га з кадастровим № 4822084200:09:000:0194.

На підставі договору оренди від 20.06.2018 земельна ділянка площею 3.62 га з кадастровим № 4822084200:01:000:0075 була передана в оренду ТОВ «СГВП «Вознесенське» строком на 10 років (кр.вимоги а.с. 8(зв.ст.)-10).

Відповідно до умов цього договору орендна плата становить 8000 грн на рік строк сплати - до 25 грудня кожного року.

Договір підписаний власником земельної ділянки ОСОБА_1 та орендарем (з проставленням печатки).

Також, за договором оренди від 20.06.2018 інша належна ОСОБА_1 земельна ділянка площею 1,24 га з кадастровим № 4822084200:09:000:0194 була передана в оренду ТОВ «СГВП «Вознесенське» строком на 10 років (кр.вимоги а.с. 11(зв.ст.)-13).

Відповідно до умов цього договору орендна плата становить 3600 грн на рік строк сплати - до 25 грудня кожного року.

Договір підписаний власником земельної ділянки ОСОБА_1 та орендарем (з проставленням печатки).

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 145073506 від 13.11.2018 та № 145107551 від 13.11.2018 право оренди вказаних земельних ділянок було зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За твердженням ОСОБА_1 орендар не виконав свої зобов`язання за указаними договорами та не сплатив орендну плату за 2023-2025 роки у загальній сумі 34 800 грн.

Власник земельних ділянок надсилав орендарю вимогу про сплату заборгованості за 2022-2025 роки (вимога від 09.07.2025), однак відповіді на ці вимоги орендарем не надані, орендна плата не сплачена.

Разом з цим, дослідивши матеріали справи в частині вимог ОСОБА_1 , зокрема Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта з кодом ЄДРПОУ 41489779 (довідка №472824237, від 15.04.2026, кр.вимоги а.с. 42-62) надану розпорядником майна, з якої вбачається відсутність у ДРРПНМ записів про оренду земельних ділянок ОСОБА_1 .

А з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо належних заявниці земельних ділянок з кадастровими номерами 4822084200:01:000:0075 (довідка № 480544716 від 05.06.2026) та 4822084200:09:000:0194 (довідка № 480544644 від 05.06.2026), та витягів з Державного земельного кадастру про земельну з кадастровими номерами 4822084200:01:000:0075 (витяг № НВ-9966458442026 сформований 20.05.2026) та 4822084200:09:000:0194 (витяг № НВ-9966454862026 сформований 20.05.2026), наданих заявником грошових вимог ОСОБА_1 , вбачається що з 08.11.2018 орендарем цих ділянок зазначено ТОВ «ПАЕК-АГРО».

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Проаналізувавши зазначені документи та відомості з них, суд встановив, що вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «СГВП «Вознесенське» щодо сплати заборгованості по оренді за 2023-2025 роки не підтверджені належними доказами, адже у вказаний період земельні ділянки ОСОБА_1 були в оренді іншої юридичної особи, що так само стверджує й заявниця у клопотаннях від 25.05.2026 та 23.06.2026.

Таким чином, станом на 23.06.2026 заявником не доведено наявності заборгованості ТОВ «СГВП «Вознесенське», що має наслідком відхилення заявлених грошових вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 45-47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 74-79, 81, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відхилити грошові вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Вознесенське» у сумі 34800,00 грн.

2. Ухвалу надіслати кредитору, боржнику та розпоряднику майна.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.06.2026.

Суддя Т.М. Давченко