Ухвала суду № 137724358, 26.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

м. Київ

26.06.2026Справа № 910/7566/26Суддя Господарського суду міста Києва Курдельчук І.Д., дослідивши матеріали (вх. №7566/26 від 22/06/2026) позовної заяви Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва (02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, 14-А) в інтересах держави в особі Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код 22883141) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕМП-ЛТД" (02100, місто Київ, вулиця Краківська, будинок 7, бокс 27Б; ідентифікаційний код 21547694) про скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання вчинити дії та скасування державної реєстрації земельної ділянки, без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Керівником Дніпровської окружної прокуратури міста Києва подано вказаний позов із вимогами:

усунути перешкоди власнику територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, вул. Хрещатик, 36, м. Київ) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:077:0006 площею 0,0131 га по вул. Сулеймана Стальського, 22/10 у Дніпровському районі міста Києва, шляхом:

скасування рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Микитенко Олени Віталіївни, від 29.01.2021, індексний номер 56375477 про державну реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕМП-ЛТД", код ЄДРПОУ 21547694, права власності на нежитлову будівлю літ "З" загальною площею 83,7 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Сулеймана Стальського, 22/10, номер відомостей про речове право 40326567 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2279735880000), припинивши вказане право, із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна.

зобов`язання товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕМП-ЛТД", код ЄДРПОУ 21547694, вул. Краківська, 7, бокс 27-Б м. Київ, 02100, звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:077:0006 площею 0,0131 га по вул. Сулеймана Стальського, 22/10 у Дніпровському районі міста Києва, шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "З", загальною площею 83,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2279735880000);

скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0131 га з кадастровим номером 8000000000:66:077:0006 по вул. Сулеймана Стальського, 22/10 у Дніпровському районі міста Києва.

Позов обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022100040003537, встановлені підстави для застосування представницьких повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", встановлено факт порушення інтересів держави при використанні земельної ділянки розташованої по вул. Сулеймана Стальського, 22/10 у Дніпровському районі міста Києва, площею 0,0131 га кадастровий номер 8000000000:66:077:0006, шляхом здійснення на ній самочинного будівництва та реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "З", загальною площею 83,7 кв.м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Сулеймана Стальського, 22/10, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2688525680000).

На підставі рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27.09.2010 у справі 2-3281/10, Комунальним підприємством Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" 05.08.2011 за ТОВ "ТРЕМП-ЛТД" проведена первинна реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. «З» загальною площею 83,75 кв.м по вул. Стальського Сулеймана, 22/10 у Дніпровському районі міста Києва, у зв`язку із чим видано витяг про державну реєстрацію прав, виконаний на бланку СЕА 7251888.

Ухвалюючи рішення суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог зустрічного позову ТОВ "ТРЕМП-ЛТД" до ОСОБА_1 та Гудзя Ю.Г., у зв`язку із тим, що право власності товариства на об`єкти нерухомого майна визнано рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2008 у справі № 34/332, в тому числі на об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 не визнається та оспорюється Бичек О.В., а отже відповідно до статті 392 ЦК України за товариством слід визнати право власності, в тому числі на спірний об`єкт нерухомості.

Водночас, прокурор вказує, що відповідно до інформації Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 13.03.2025 № 062/14-2769 первинна реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. "З" загальною площею 83,75 кв.м проведена та зареєстровано за ТОВ "ТРЕМП-ЛТД" на підставі рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27.09.2010, а отже право власності на спірний об`єкт на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2008 у справі № 34/332 у товариства не виникало. Відомості про втрату чинності судовими рішення прокурор не повідомив.

Також зазначає, що в описовій частині рішення суду, яке стало підставою для проведення державної реєстрації права власності на спірний об`єкт (рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27.09.2010 у справі № 2-3281/10), відсутнє посилання на встановлені судом обставини, що вказана нежитлова будівля збудована на земельній ділянці, яка надавалась товариству або іншій особі для будівництва, а також про отримання відповідних дозвільних документів на будівництво.

У позову обґрунтовується, що Господарським судом міста Києва справа від 17.10.2008 № 34/332, так само як і справа, що перебувала в провадженні Солом`янського районного суду міста Києва № 2-3281/10 та № 34/332, рішення у якому стало підставою для реєстрації права власності розглядалась без залучення територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради як власника земельної ділянки, на якій розташовано спірне нерухоме майно право власності на яке було у подальшому зареєстроване.

Отже, наявність рішень судів від 27.09.2010 у справі № 2-3281/10 та від 17.10.2008 у справі № 34/332 не може свідчити про добросовісне набуття права власності на спірне нерухоме майно по вул. Сулеймана Стальського, 22/10 у Дніпровському районі м. Києва.

Як про те вказує прокурор, преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16).

Водночас, обставини встановлені рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 27.09.2010 у справі № 2-3281/10 та рішеннями Господарського суду міста Києві у справі № 34/332 від 17.10.2008 не є преюдиційними щодо спірних правовідносин і підлягають повторному встановленню та доказуванню.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість актів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з роз`ясненням Верховного Суду України, вирішуючи питання про правомірність набуття права власності суди повинні врахувати положення частини другої статті 328 ЦК України, якою встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлене в судовому порядку, або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону.

Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає законність і добросовісність такого набуття.

Таким чином прокурор дійшов висновку про нівелювання судових рішень, як підстав набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, які набрали законної сили.

Як йдеться у позовній заяві, у порушення (...) норм, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки по вул. Сулеймана Стальського, 22/10 у Дніпровському районі міста Києва розроблена в порушення ст. 186 Земельного кодексу України, без відповідного затвердження, а спірна земельна ділянка віднесена до категорії землі житлової та громадської забудови та її цільове призначення визначено без прийняття уповноваженим органом відповідного рішення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Так, згідно відомостей Державного земельного кадастру, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 80000000000:66:077:0006 площею 0,0131 га здійснена відділом № 7 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 02.03.2023, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 14.02.2022, розробленої фізичною особою-підприємцем Головатюком Миколою Степановичем.

З пояснювальної записки вбачається, що земельна ділянка на вул. Стальського Сулеймана, 22/10 у Дніпровському районі міста Києва фактично використовується товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕМП-ЛТД».

На вказаній земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля літ. «З» загальною площею 83,7 кв.м, що перебуває у приватній власності товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕМП-ЛТД» на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.01.2021 № 242361691.

Таким чином, земельна ділянка сформована в Державному земельному кадастрі під самочинно збудоване нерухоме майно, яке відповідно до усталеної практики Верховного Суду - є неіснуючим

Прокурор зазначає, що Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі будь-якій фізичній чи юридичній особі, в тому числі, ТОВ "ТРЕМП-ЛТД", земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:077:0006 на вул. Сулеймана Стальського, 22/10 у Дніпровському районі міста Києва у власність чи користування.

Для реалізації права на забудову відповідної земельної ділянки особа зобов`язана у встановленому законом порядку набути право власності або користування землею.

Таким чином, враховуючи положення частини 2 статті 376 ЦК України, ТОВ "ТРЕМП-ЛТД" не набуло право власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна площею 83,7 кв.м, що розташований по вул. Сулеймана Стальського, 22/10 у Дніпровському районі міста Києва, адже спорудження спірного об`єкту здійснено за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку та дозвільних документів, які надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Також прокурором для обґрунтування підстав представництва зазначено наступне. Порушення інтересів держави у даному випадку полягає в тому, що всупереч встановленому законодавством порядку на комунальній земельній ділянці здійснено самочинне будівництво об`єкту нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "З" загальною площею 87,3 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2279735880000), на яку зареєстровано право власності, з метою створення позаконкурентних засад для прийняття Київською міською радою рішення про передачу земельної ділянки, площею 0,0131 га з кадастровим номером 8000000000:66:077:0006 Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРЕМП-ЛТД" поза процедурою земельних торгів.

Прокурор повідомляє, що Дніпровська окружна прокуратура міста Києва зверталася на адресу Київської міської ради з листами від 25.02.2025 № 50-1386ВИХ-25, від 02.10.2025 № 50-6920ВИХ-25 та від 02.10.2025 № 50-6924ВИХ-25, в яких детально описувала допущені порушення вимог закону при використанні земельної ділянки площею 0,0131 га по вул. Сулеймана Стальського, 22/10 у Дніпровському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:66:077:0006), що стали можливими в результаті незаконної реєстрації права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Прокурор зазначає, що інтереси держави щодо вільного користування та розпорядження земельною ділянкою до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженим органом допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді у спірних правовідносинах.

Отже, прокурор вважає, що інтереси держави щодо вільного користування та розпорядження земельною ділянкою, а також бездіяльність уповноваженого органу є виключними підставами для представництва прокурором інтересів держави в суді у спірних правовідносинах.

Водночас, у позовній заяві прокурор зазначає: «У відповідь на лист від 02.10.2025 № 50-6924ВИХ-25, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом від 10.10.2025 № 057-12975 відповів, що Київською міською радою не вживались заходи цивільно-правового характеру.

У цьому листі, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) підтримав позицію прокурора про необхідність звернення до суду та сприяння у наданні наявної та необхідної інформації.»

Однак, зміст листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом від 10.10.2025 № 057-12975 копія якого долучена до позовної заяви є іншим, а саме «Інформація щодо вжиття Київською міською радою заходів, наведених у листі Дніпровської окружної прокуратури м. Києва у Департаменті відсутня.

Водночас, у разі наявності підстав представляти органами прокуратури інтереси Київської міської ради. Департамент будь-яким способом сприятиме у наданні наявної та необхідної інформації щодо зазначеного питання.»

Отже, можна дійти висновку, що Київська міська рада, як власник землі не вбачає(--ла) порушеннь, і тому інформація щодо вжиття КМР заходів цивільно-правовогь характеру відсутня, а Депратамент спритиме органам прокуратури у разі наявності підстав представляти органами прокуратури інтереси КМР.

Також, дослідивши відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням на номер кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022100040003537, виявлено судове рішення Ухвала Слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва у справі: 755/6575/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136337117) в якому викладено обґрунтування прокурора клопотання про накладення арешту майна у кримінальному провадженні, де зокрема зазначено, що предметом досудового розслідування є обставини набуття та реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. "З" загальною площею 83,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сулеймана Стальського, 22/10, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2279735880000, яка на даний час зареєстрована за товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕМП-ЛТД", код ЄДРПОУ 21547694, а також, що Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, у межах якого перевіряються обставини можливого використання підроблених документів, незаконної державної реєстрації права власності та заволодіння об`єктом нерухомого майна.

... Вказані обставини, на думку органу досудового розслідування, свідчать про наявність ознак самочинного будівництва вказаного об`єкта нерухомості, оскільки відсутні належні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, дозвільні документи на виконання будівельних робіт, документи щодо прийняття об`єкта в експлуатацію, а також документи щодо належного присвоєння поштової адреси."

За таких обставин обґрунтування у позовній заяві, що прокурор встановив факт порушення інтересів держави при використанні земельної ділянки і обґрунтування в клопотанні "перевіряються обставини можливого використання підроблених документів, незаконної державної реєстрації права власності та заволодіння об`єктом нерухомого майна ... на думку органу досудового розслідування, свідчать про наявність ознак самочинного будівництва вказаного об`єкта нерухомості, оскільки..." виглядають суперечливими.

Визначених законом результатів кримінального провадження, які б могли буди взяті до уваги господарським судом в порядку ст.75 ГПК України, матеріали позову не містять.

Таким чином за суб`єктивною думкою ініціатора позову факт порушення є встановленим, і наявні підстави представляти органами прокуратури інтереси держави в особі Київської міської ради оскільки цей випадок є виключним, зокрема тому, що власник земельної ділянки не вчиняє дій на звернення із відповідним позовом, наслідком чого пред`явлений даний позов прокурором.

Водночас системний аналіз судової практики і відомостей ЄДРСР свідчить, що звернення прокурора до суду для захисту інтересів держави щодо вільного користування та розпорядження земельними ділянками при бездіяльності уповноваженого органу є непоодинокими, а систематичними. Відповідно таке звернення без наявності інших обставин не може називатись виключним випадком.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Основного Закону в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи необхідність підтвердження права прокурора на представництво інтересів держави у даному спорі на підставі пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, прокурор зобов`язаний повідомити обставини та надати докази таких обставин, які підтверджують виключність випадку, описаного у поданому позові.

Відповідно до частини 3 статті 12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У Рішенні вщ 5 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України також указував, що «стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі У країни міститься застереження "у виключних випадках і в порядку, що визначені законом".

Конституційний Суд України констатує, що в пункті 3 частини першої статті 131 1 Конституції України прикметник "виключний" означає виняток із загальних правил. З огляду на це словосполучення "у виключних випадках", яке міститься в зазначеному конституційному приписі, вказує на обмежувальний характер останнього .

Конституційний Суд України враховує низку вимог щодо діяльності прокурора поза сферою кримінального права, що їх висунуто на міжнародному рівні. Передусім це стосується дотримання ним принципів поділу влади, суддівської незалежності та забезпечення кожному права на судовий захист.

Загальновизнаним є те, що прокурор не може набувати особливої ролі в судових провадженнях, що не є кримінальними, а будь-яка його діяльність у цій сфері має бути повно, чітко і зрозуміло регламентована законом, обумовлена правомірною метою захисту інтересів держави та бути обґрунтованою й виправданою.

Конституційний Суд України наголошує, що участь прокурора в судових провадженнях поза сферою кримінального права не має ставити під сумнів реалізацію конституційного права на судовий захист, гарантованого статтею 55 Основного Закону України, для суб`єктів, прав та інтересів яких це стосується, а також дотримання основних засад судочинства, що їх визначено, зокрема, пунктами 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України.

Розв`язуючи питання про конституційність абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, Конституційний Суд України виходив із того, що в ньому йдеться про виключні випадки представництва прокуратурою (прокурором) інтересів держави в суді відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України [абзац п`ятий, перше, друге речення абзацу дев' ятого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 5 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019].

Такі випадки в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону сформульовані через перелік, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Дискреція прокурора та суду, яка випливає зі змісту відповідних приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, є такою, що її межі не визначені Законом чітко і зрозуміло.

Таке нормативне регулювання закладає підґрунтя не лише для різного застосування відповідної норми на практиці та невизначеності ситуацій і правовідносин, а й для можливих зловживань та необґрунтованого втручання прокурора у законну діяльність різних суб`єктів в усіх сферах суспільного життя.

У разі відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави суддя повертає позовну заяву й додані до неї документи пункт 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Законодавче порушення конституційних меж такого представництва може призвести до втручання у зміст права на судовий захист.

Нечіткість визначення окремими приписами абзацу першого частини третьої статті 23 Закону відповідних випадків представництва прокурором інтересів держави в суді та підстав його звернення до суду не забезпечує юридичної визначеності для інших суб`єктів владних повноважень та заінтересованих учасників суспільних відносин. Це створює суттєві ризики, реальну загрозу порушення основних засад судочинства, закріплених пунктами 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України, ще на стадії звернення прокурора до суду та Істотно ускладнює реалізацію учасниками процесу конституційного права на судовий захист.

З огляду на зазначене Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді) від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 дійшов висновку, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв' язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, суперечать також статті 55, пунктам 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України

Суд зазначає, що питання про підстави представництва прокурора підлягає вирішенню у підготовчому провадженні на підставі наданих прокурором пояснень та доказів. Водночас вирішення вказаного питання у підготовчому провадженні надасть можливість іншим учасникам справи повідомити свою позицію щодо даного процесуального питання.

Беручи уваги предмет позову, характер спірних правовідносин, предмет доказування, категорію спору, суд згідно з частиною 3 статті 247 ГПК України дійшов висновку про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 12, 29, 176, 177, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі .

3. Підготовче засідання призначити на30.07.02 о 14:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 5.

4.1. Зобов`язати Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в строк 20.07.2026 надати пояснення про обставини, які підтверджують право прокурора на представництво інтересів держави у даному спорі на підставі пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням позиції КСУ у Рішенні від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 щодо необхідності встановлення ознаки виключності для даного випадку здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді.

4.2. Зобов`язати Київську міську раду в строк 20.07.2026 надати пояснення щодо реалізації функцій представництва прокурором у даній справі.

5. Визначити строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відповіді на відзив та заперечення (якщо такі буде подано) - протягом 5 днів з дня отримання відзиву та/або відповіді.

6. Заяви по суті справи та з процесуальних питань необхідно подавати у електронній чи паперовій формі з доказами надсилання/вручення іншим учасникам справи у визначені даною ухвалою та ГПК України строки.

7. Повідомити учасників справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

7.1. Повідомити учасників справи про подання до суду заяв/клопотань окремим документом з доказами надсилання/вручення іншим учасникам справи.

7.2. Повідомити учасників справи, що додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи можуть бути подані учасником справи з дозволу суду (частина 5 статті 161 ГПК України).

7.3. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

7.4. Повідомити учасників справи про можливість відповідно до вимог статті 197 ГПК України брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою програми захищеного відеоконференцзв`язку із судом "ВКЗ" (vkz.court.gov.ua) у порядку статті 197 ГПК України.

8. Повідомити учасників справи про дату, час і місце засідання.

Ухвала набрала законної сили 26.06.2026 та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Ігор Курдельчук