Рішення № 137724335, 17.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.06.2026Справа № 910/3989/26Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст»

про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та скасування державної реєстрації

Представники сторін:

від позивача: Валько І.В.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.04.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст» про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст», яким призначено на посаду директора товариства ОСОБА_1;

- скасування державної реєстрації змін відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Перекіст» щодо зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, що проведена державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Рубан К.В.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що він виявив інформацію, що він є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст» (відповідача), проте, за твердженнями першого, він не надавав своєї згоди чи документів для призначення на посаду керівника товариства, не виявляв своєї волі на очолювання підприємства, не брав участі у зборах про його обрання, не отримував заробітної плати чи іншої винагороди від цього товариств, а тому рішення загальних зборів учасників товариства підлягають визнанню недійсними, а державна реєстрація внесених за спірним рішенням змін відомостей про вказані товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - скасуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 09.04.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2026 відкрито провадження у справі №910/3989/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.05.2026, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2026 витребувано в Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст».

У підготовчому засіданні 13.05.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 27.05.2026.

14.05.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст».

У підготовчому засіданні 27.05.2026 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляд по суті на 17.06.2026.

У судове засідання 17.06.2026 з`явився представник позивача, надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 17.06.2026 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 7), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень (за ідентифікатором пошуку R067187951230).

Відповідач не скористався своїм право на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У підготовчому засіданні 17.06.2026 судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст», які оформлені Протоколом №1 від 14.06.2018, вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю «Перекіст» та обрати директором товариства ОСОБА_2 .

Рішенням Загальний зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст», оформленими Протоколом №2 від 16.07.2018, вирішено звільнити з посади директора товариства ОСОБА_2 та призначити з 17.07.2018 на посаду директора товариства ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ).

20.07.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про зміну керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст».

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що у лютому 2026 року, переглядаючи дані на сайті Державної податкової служби України в своєму Електронному кабінеті платника податків, він виявив інформацію про те, що є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст».

Однак, як вказує позивач, він не вчиняв ніяких дій, наслідком яких могло б стати призначення його на посаду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст», і взагалі ніколи не займався підприємницькою діяльністю.

З огляду на те, що позивач не має ніякого відношення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст», не надавав своєї згоди чи документів для призначення його на посаду керівника товариства, не виявляв своєї волі на очолювання підприємства, не брав участі у зборах про його обрання директором, не отримував заробітної плати чи іншої винагороди від Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст», рішення загальних зборів учасників товариства підлягає визнанню недійсним, а державна реєстрація внесених за спірним рішенням змін відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - скасуванню.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників (стаття 145 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань (ч. 4 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 Цивільного кодексу України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі №910/807/17 та від 27.11.2018 у справі №916/58/18.

Статтею 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва.

Як вбачається з рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст», оформленого протоколом №2 від 16.07.2018, на вказаних зборах був присутній ОСОБА_2 (директор ТОВ «ОМЕГА», який володів 50% статутного капіталу товариства та директор ТОВ «КІНГБЕРРІ», який володів 50% статутного капіталу товариства).

Однак, у вказаному протоколі відсутні жодні відомості про запрошення та присутність на цих зборах ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст», суд встановив відсутність у ній будь-яких персональних документів ОСОБА_1 або його підписів, які б свідчили про його участь у діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст» або про наявність волевиявлення позивача на таку участь.

За наведених підстав суд дійшов висновку про те, що доводи позивача про прийняття оспорюваного рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст», оформленого протоколом №2 від 16.07.2018 року, за відсутності волевиявлення позивача, відсутності підстав для призначення позивача директором товариства та без відома ОСОБА_1 , є обґрунтованими та доведеними.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст», оформлені протоколом №2 від 16.07.2018, не можуть створювати жодних правових наслідків для ОСОБА_1 , а тому підлягають визнанню недійсними.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації змін відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Перекіст» щодо зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, що проведена державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Рубан К.В., суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19.

За приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За приписами пункту 13) частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи (крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб) та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

У ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставісудових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Суд відзначає, що наслідком визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст», оформленого протоколом №2 від 16.07.2018, є скасування відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які було проведено на підставі цього недійсного рішення.

Скасування таких відомостей є належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача та забезпечить їх відновлення.

За таких обставин позовна вимога ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації змін відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Перекіст» щодо зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, що проведена державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Рубан К.В., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст», яке оформлене Протоколом №2 від 16.07.2018 та яким призначено на посаду директора товариства ОСОБА_1 ;

3. Скасувати державну реєстрацію змін відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Перекіст» від 20.07.2018 №10741070001076675 щодо зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, що проведена державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Рубан К.В.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перекіст» (04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 7; ідентифікаційний код: 42245866) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 5324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 26.06.2026.

Суддя О.М. Спичак