Рішення № 137724246, 25.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.06.2026Справа № 910/5029/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр «Рембудсервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

про стягнення 1 350 000,00 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Рембудсервіс» (далі - позивач, підрядник) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - відповідач, замовник) про стягнення 1 350 000 грн. отриманих за банківською гарантію №1602-23 від 23.04.2023 АТ «Банк Альянс» зі змінами №1 від 27.12.2023р. виданою на забезпечення договору №4600007532 від 26 квітня 2023 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Рембудсервіс» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно одержав від Акціонерного товариства «Банк Альянс» кошти у сумі 1 350 000,00 грн за банківською гарантією № 1602-23 від 21.04.2023, виданою на забезпечення виконання договору підряду № 4600007532 від 26.04.2023, укладеного між ТОВ «Оператор ГТС України», як замовником, та ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс», як підрядником, оскільки порушення строків виконання робіт за договором підряду № 4600007532 від 26.04.2023 зі сторони підрядника сталося з вини замовника/бенефіціара, який не отримав дозвільних документів, необхідних для виконання робіт позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/5029/26. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач, 13.05.2026 подав до суду письмовий відзив, в якому проти позову заперечував, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» отримало грошові кошти за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, заявлені Бенефіціаром до Банку, як Гаранта, вимоги по Гарантії були виконані саме Банком. Позивачем самостійно у добровільному порядку не було сплачено Банку відповідну суму грошових коштів. Грошові кошти у сумі 1 350 000,00 гри були стягнуті з ТОВ «Інженерно- технічний центр Рембудсервіс» па підставі постанови Західного апеляційного Господарського суду від 10.02.2026 по справі №909/898/25.

Зазначивши, що грошові кошти, які Позивач просить стягнути з Відповідача, набуті останнім за наявності правової підстави, оскільки між Сторонами у справі існують договірні відносини, тому їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. В даному випадку характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ст. 1212 вказаного Кодексу.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Рембудсервіс» (далі - позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - відповідач, замовник) укладено договір № 4600007532, за умовами якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов`язується на свій ризик надати послуги - будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (ремонт магістрального газопроводу Яблунів-Вербовець DN 150 км 15,46 - км 23,44 з частковою заміною труб та заміною ізоляційного покриття) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

Згідно п.1.2 договору склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (завдання) (Додаток №1), Договірною ціною (Додаток №2) та Графіком виконання робіт (Додаток №3), які є невід`ємною частиною Договору.

За умовою п.3.1 договору загальна вартість виконуваних Робіт за цим Договором, що є ціною Договору згідно із Договірною ціною (Додаток № 2) становить 27 000 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 4 500 000,00 грн.

Згідно п.3.2 ціна Договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим Договором та чинним законодавством.

Відповідно до п.3.3 оплата за цим Договором проводиться в такому порядку: Замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів, але не раніше ніж через 20 (двадцять) календарних днів з моменту прийняття Робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника суму вартості прийнятих Робіт.

При складанні актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3.

Підрядник не має права вимагати уточнення договірної ціни у зв`язку із зростанням цін на ресурси, що використовуються для виконання Робіт (п.3.4).

Згідно п.п.4.1-4.4 договору Підрядник зобов`язується виконати Роботи протягом 300 днів з дати укладання цього Договору з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

Строки виконання Робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей Договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Датою закінчення виконаних Робіт Підрядником вважається дата їх прийняття Замовником в порядку, передбаченому Розділом 5 цього Договору. Виконання Робіт може бути закінчено Підрядником достроково за умови письмової згоди Замовника.

Місце виконання Робіт (надалі - Об`єкт): - ЛЧ МГ Яблунів - Вербовець DN 150 PN 55 кгс/см2 км 15.46 - км 23,44 км (L=7,980 км).

Як свідчать матеріали справи, Підрядником було виконано роботи, що підтверджується актами приймання-виконаних будівельних робіт КБ-2в: від 07.07.2023 №1 на суму 1 999 624,01 грн, від 02.08.2023 №2 на суму 1 594 635,16 грн, від 04.09.2023 №3 на суму 1 268 242,14 грн, від 24.10.2023 №4 па суму 1 570 958,20 грн.

В подальшому, після завершення терміну дії Договору та строку виконання робіт за Договором Підрядником виконано решту робіт, що підтверджується актами виконаних будівельних робіт КБ-2в від 26.02.2024 №5 на суму 484 149,83 грн, від 11.03.2024 №6 на суму 1 862 513,00 грн, від 08.05.2024 №7 на суму 1 535 839,13 грн, від 31.05.2024 №8 на суму 2 380 794,42 грн, від 20.08.2024 №9 на суму 5 345 752,56 грн, від 11.09.2024 №10 на суму 1163 048,51 грн, від 30.09.2024 №11 на суму 996 354,49 грн, від 11.10.2024 №12 на суму 827863,02 грн, від 17.12.2024 №13 на суму 544 532,41 грн, від 09.05.2025 №14 на суму 2301445,63 грн.

21.04.2023 на забезпечення виконання вказаного договору підряду між АТ «Банк Альянс», як гарантом/банком, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Рембудсервіс», як принципалом, укладено договір про надання гарантії № 1602-23, за умовами якого гарант зобов`язується надати на користь бенефіціара (ТОВ «Оператор ГТС України») гарантію забезпечення виконання умов договору протягом 3-ох банківських днів з моменту підписання цього договору за умови виконання принципалом зобов`язання, передбаченого пп. 4.3.1 цього договору, та укладення договору забезпечення (договорів забезпечення), передбаченого (передбачених) пп. 2.13 цього договору (п. 2.1 договору гарантії).

Гарантія, відповідно до п. 2.2 договору гарантії, надається відповідно до договору про закупівлю послуг, згідно з тендерною документацією для процедури закупівлі - відкриті торги з предметом закупівлі - будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (ремонт магістрального газопроводу Яблунів-Вербовець DN 150 км 15.46 - км 23.44 з частковою заміною труб та заміною ізоляційного покриття), відповідно до оголошення UA-2022-12-13-017535-а на офіційному сайті pzorro.gov.ua/, який буде укладено між принципалом та бенефіціаром (далі - основне зобов`язання).

За умовами банківської гарантії АТ «Банк Альянс» №1602-23 від 21.04.2023 банк безумовно зобов`язався протягом 5-ти банківських днів після одержання банком паперового оригіналу першої письмової вимоги бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара (якщо передбачена)) та/або електронного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на SWIFT гаранта, сплатити бенефіціару повну суму банківської гарантії, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов`язань за договором. Ця гарантія набирає чинності з дати видачі та діє включно до 31.01.2024. Форма представлення вимоги: у паперовій формі рекомендованим листом або кур`єром та/або ключованим SWIFT-повідомленням через банк бенефіціара на SWIFT-адресу гаранта. Внесення змін до цієї гарантії здійснюється в установленому законодавством порядку, після чого вони стають невід`ємною частиною цієї гарантії. Повернення принципалу цієї банківської гарантії відбувається шляхом надіслання бенефіціаром на поштову адресу та/або SWIFT-адресу та/або електронну адресу гаранта (з дотриманням вимог законодавства щодо КЕП) та/або поштову адресу принципала повідомлення про ануляцію цієї банківської гарантії.

Згідно з п.2.4 договору гарантії у відповідності до цього договору гарант зобов`язується надати на користь бенефіціара гарантію, та сплатити бенефіціару грошові кошти за гарантією при настанні гарантійного випадку відповідно до умов гарантії.

Гарантійний випадок - це одержання гарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин (п. 1.6 договору).

Згідно з п.п. 2.5, 2.6, 2.8 договору гарантії умови надання гарантії відповідають вимогам основного зобов`язання, заяви, в т.ч. гарантія надається: безвідклична, безумовна. Гарантія діє з 21.04.2023 по 31.01.2024. Гранична сума гарантії становить 1 350 000,00 грн.

Зі змісту пп. 4.1.9 п. 4.1 договору вбачається, що враховуючи положення ст. 569 ЦК України, сторони домовились, що банк має нічим не обмежене право на зворотну вимогу до принципала (регрес) у розмірі всіх сум, сплачених банком за гарантією, процентів, пені та будь-яких витрат (збитків). Достатньою підставою для виникнення зобов`язання принципала відшкодувати вказані кошти (в т.ч. витрати, збитки, проценти, пеню тощо) є факт здійснення гарантом платежу на вимогу бенефіціара. Відшкодування має бути здійснено принципалом своєчасно та незалежно від відповідності/невідповідності сплати банком сум за гарантією передбаченому гарантією порядку такої сплати, а також незалежно від факту доведеності бенефіціаром настання гарантійного випадку за гарантією, дійсності вимоги чи відсутності гарантійного випадку за гарантією на бачення принципала. У випадку невиконання принципалом зворотної вимоги, банк має право задовольнити своє право регресної вимоги за рахунок наданого забезпечення за цим договором, у тому числі за рахунок грошового покриття.

За умовами пп. 4.3.10 п. 4.3 договору гарантії передбачено, що принципал зобов`язаний відшкодувати гаранту суму коштів, сплачену бенефіціару по гарантії, у зв`язку з виникненням у гаранта регресної вимоги до принципала, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 9.5 договору гарантії цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (їх уповноваженими представниками) та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

27.12.2023 АТ «Банк Альянс» (гарант) внесено зміни № 1 до умов банківської гарантії № 1602-23 від 21.04.2023, якими визначено, що гарантія набирає чинності з дати видачі та діє до 20.09.2024 включно.

26.02.2024 у зв`язку з порушенням принципалом (позивачем) основного зобов`язання щодо своєчасного виконання робіт за договором підряду, бенефіціар - ТОВ «Оператор ГТС України» направив АТ «Банк Альянс» вимогу № TOVVYKh-24-2811 у вигляді SWIFT-повідомлення від 26.02.2024 про сплату коштів за гарантією в сумі 1 350 000,00 грн.

У визначений Банківською гарантією строк (протягом п`яти банківських днів після одержання вимоги бенефіціара) банк не сплатив суму Банківської гарантії з огляду на те, що принципал, тобто позивач заперечував настання гарантійного випадку і звернувся до суду з позовом про визнання Банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/4174/24 від 29.10.2024 позов ТОВ «Інженерно-технічний центр «Рембудсервіс» задоволено повністю та визнано Банківську гарантію такою, що не підлягає виконанню.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2025, рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №910/4174/24 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Відтак, 26.06.2025 за вказаною вимогою, на підставі договору про надання гарантії №1602-23 від 21.04.2023, банк сплатив на користь бенефіціара за вимогою від 26.02.2024 та за Банківською гарантією кошти в сумі 1 350 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 99779 від 26.06.2025.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що відповідач безпідставно набув кошти, сплачені АТ «Банк Альянс» в якості банківської гарантії № 1602-23 від 21.04.2023 на забезпечення договору підряду, адже порушення основного зобов`язання за договором підряду відбулося не з його вини, у зв`язку з чим позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» вказані кошти на свою користь.

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Рембудсервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення 1 350 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі №910/8942/25 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 Рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 910/8942/25 залишено без змін.

Під час розгляду справи №910/8942/25 судом встановлено, що відповідачем належними та достовірними доказами доведено факт порушення підрядником/принципалом (ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс») умов договору підряду та настання гарантійного випадку.

Враховуючи належне пред`явлення відповідачем вимоги банку, настання гарантійного випадку та те, що основна функція гарантії полягає в забезпеченні належного виконання зобов`язань принципала перед бенефіціаром, виплата банком гарантійних коштів в сумі 1350000,00 грн та отримання їх відповідачем було здійснено правомірно.

Окрім того, у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа №909/898/25. Під час розгляду якої судом встановлено наступні обставини.

21.04.2023 з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання гарантії № 1602-23, між АТ «Банк Альянс», як банком, та ОСОБА_1 , як поручителем, укладено договір поруки № 1602-23/П, відповідно до якого поручитель поручився перед банком за ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс», як принципала, за виконання зобов`язань за договором про надання гарантії № 1602-23 від 21.04.2023, включаючи всі зміни та доповнення до нього (в т.ч. але не виключно й ті, що збільшують розмір основного зобов`язання), які будуть укладені в майбутньому між банком та принципалом (договір гарантії).

Порукою забезпечуються наступні зобов`язання принципала, що випливають з договору гарантії, а саме: повернути банку суму всіх грошових коштів, сплачених банком за рахунок власних коштів за гарантією, гранична сума якої складає 1 350 000,00 грн в строк/термін та в порядку, визначеному договором гарантії. Строк/термін дії гарантії з 21.04.2023 по 31.01.2024 (п. 2 договору поруки).

Додатковим договором № 1 від 27.12.2023 до договору поруки № 1602-23/П від 21.04.2023 сторонами було внесено зміни в частині строку/терміну дії гарантії з 21.04.2023 по 20.09.2024 включно.

Відповідно до п. 10.9.5 Договору у разі невиконання (неналежного виконання) Підрядником своїх зобов`язань за цим Договором Замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього Договору та чинним законодавством України, на умовах визначених Гарантією.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.05.2024 у справі №910/17772/20 зазначив, що механізм забезпечувального інституту гарантії, на відміну від інших видів забезпечення виконання зобов`язань, передбачає укладення не двох (основного та забезпечувального), а трьох правочинів.

Перш за все це договір між бенефіціаром (боржником) та принципалом (кредитором), який спрямований на виникнення основного зобов`язання. Умова щодо забезпечення основного зобов`язання гарантією може передбачатися таким договором або висуватися бенефіціаром як передумова укладення такого договору.

Обов`язок банку чи іншої фінансової установи щодо видачі банківської гарантії виникає з договору між принципалом і такою фінансовою установою. Надання гарантії є фінансовою послугою, яка надається на підставі договору. Цим договором можуть визначатися, серед іншого, умови гарантії, строк її дії, сума, на яку видається гарантія, строк видачі гарантії, розмір оплати послуг гаранта тощо.

Третім правочином у механізмі забезпечувального інституту гарантії є видача гарантії на користь бенефіціара, яка є одностороннім правочином. Саме з цього правочину виникає грошове зобов`язання гаранта.

Хоча у механізмі забезпечувального інституту гарантії беруть участь три суб`єкти - бенефіціар, принципал та гарант, зазначені вище правочини не зв`язують всіх їх одночасно. Так, договір між бенефіціаром і принципалом, з якого виникає основне зобов`язання, зв`язує лише бенефіціара і принципала, але не гаранта. Договір між принципалом і гарантом зв`язує лише принципала і гаранта, але не бенефіціара. Односторонній правочин щодо видачі гарантії створює обов`язки лише для гаранта (частина третя статті 202 Цивільного кодексу України), а бенефіціар є кредитором у відповідному грошовому зобов`язанні.

Отже, забезпечувальна функція банківської гарантії виявляється у відносинах між бенефіціаром та принципалом, а не між бенефіціаром та гарантом. Натомість у відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов`язання, незалежне від зобов`язання за участю бенефіціара та принципала. Тому гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов`язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а відтак і про те, чи припинене основне зобов`язання виконанням, гарант не вправі.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2025 у справі №909/898/25 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Банк Альянс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Рембудсервіс», ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості в сумі 1 367 926,30 грн, з яких: 1350000,00 грн - сума відшкодування по сплаченій вимозі; 17 926,30 грн - сума заборгованості за процентами - відмовлено.

Постановою Західного апеляційного Господарського суду від 10.02.2026 по справі №909/898/25 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2025 у справі № 909/898/25 скасоване та ухвалено нове судове рішення.

Позов Акціонерного товариства «Банк Альянс» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр Рембудсервіс» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Альянс» в порядку регресу суму відшкодування по сплаченій вимозі - 1 350 000, 00 грн та проценти в сумі 3 328,77 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судом встановлено, що пред`явлення бенефіціаром вимоги гаранту в межах строку дії Банківської гарантії (26.02.2024) зобов`язання гаранта перед бенефіціаром припинились 26.06.2025 у зв`язку зі сплатою суми, на яку видано Банківську гарантію 1 350 000 грн.

10.02.2026 рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/898/25 набрало законної сили.

Як свідчать матеріали справи, позивач після набрання рішенням Господарського суду Івано-Франківської області по справі №909/898/25 законної сили, повернув Акціонерному товариству «Банк Альянс» суму регресу заборгованості згідно вимоги по гарантії №1602-23 від 21.04.2023 ТОВ «ІТЦ Рембудсервіс», що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №165 від 13.02.2026 на суму 1 350 000,00 грн.

За частиною 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/9823/17.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі, в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України" та від 28.11.1999 в справі «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

За частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Оскільки судовими рішенням встановлено настання гарантійного випадку та правомірне отримання відповідачем грошових коштів в сумі 1350000,00 грн, суд не вбачає правових відстав надати судовий захист Товариству з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Рембудсервіс» та відмовляє у позові повністю.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

За таких обставин, у позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Рембудсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення 1 350 000 грн слід відмовити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2026.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА