Ухвала суду № 137724179, 26.06.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.06.2026 Справа № 908/1548/26

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої Олени Сергіївни, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ТРЕЙДИНГ» про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОПРОГРАМ»

про стягнення суми 6 253 040,00 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ТРЕЙДИНГ» про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви (документ сформований в системі 23.06.2026, вх. № 13827/08-08/26 від 24.06.2026).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 24.06.2026 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1548/26, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

За змістом пункту 1 частини ч. 1 ст. 138 ГПК України, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

В ч.ч. 1, 5, 6 ст. 140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ТРЕЙДИНГ» про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов до висновку про її задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Перелік заходів забезпечення позову викладений в пунктах 1-10 частини 1 статті 137 ГПК України.

Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, зокрема, зазначено, що заявник (позивач) ТОВ «ЕНЕРДЖИ ТРЕЙДИНГ» обліковує за відповідачем ТОВ «ЕНЕРГОПРОГРАМ» дебіторську заборгованість в сумі 6 253 040,00 грн за Договором купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів №ЕП 24 від 30.10.2024 (додаткова угода №7 від 19.01.2026 щодо замовлених обсягів електричної енергії на період з 21.01.2026 по 29.01.2026 по ціні 13 548,00 грн. за 1 МВт*год з ПДВ). Згідно акту приймання передачі № 111 від 31.01.2026 за січень 2026 року, Продавець передав Покупцю електричну енергію в обсязі 480,000 тис. кВт.год на суму 6 503 040,00 грн, з яких сума 250000,00 грн була сплачена, а решта сума 6253040,00 грн залишається несплаченою. Станом на 23.06.2026 загальна сума заборгованості за Договором та майбутня сума позову складає 6 253 040,00 грн. У справі № 925/604/26, що знаходилась у провадженні Господарського суду Черкаської області, з аналогічним позовом, ухвалою від 22.06.2026 проголошено про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Запорізької області. Незважаючи на отримання та використання поставленої електричної енергії, відповідач систематично ухиляється від виконання грошових зобов`язань. Сума основного боргу є значною, а поведінка відповідача свідчить про сформовану тенденцію щодо невиконання зобов`язань за договорами постачання електроенергії. Крім того, незважаючи на отримання претензій відповідач не вжив заходів щодо погашення всієї чи частини заборгованості. Щодо обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову і щодо доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до виконання рішення у даній справі значено про: постановлення щодо відповідача ухвали Господарського суду Закарпатської області від 24.02.2026, якою накладено арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «Енергопрограм», що знаходяться на всіх його банківських рахунках у межах ціни позову до набрання законної сили рішенням у справі №907/911/23 (907/212/26), що залишена в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 02 квітня 2026 року; наявні факти відкритих судових справ про стягнення заборгованості з боржника ТОВ «Енергопрограм» за позовами пов`язаних осіб, що свідчить про ймовірне штучне формування значної кредиторської заборгованості, оскільки відповідні позови подані пов`язаними особами або компаніями. Так, зазначено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, станом на момент виникнення заборгованості за договором № ЕП-24 (лютий 2026 року) засновниками та бенефіціарними власниками ТОВ «Енергопрограм» були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , директором ОСОБА_1 ; юридична адреса товариства: м.Черкаси, бул. Шевченка, 205, офіс 600. Протягом квітня - травня 2026 року, тобто вже після виникнення боргу та подання позивачем претензій, відбулась повна корпоративна зміна: 06.04.2026 зміна директора з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 та перереєстрація юридичної адреси з м. Черкаси до м. Запоріжжя; 21-22.05.2026 виведення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі складу засновників і бенефіціарних власників, передача 100% частки ОСОБА_3 . Таким чином за лічені тижні до звернення позивача до суду відповідач повністю змінив склад власників, керівника та місцезнаходження. Станом на 23.06.2026 існує п`ять судових справ за позовами аналогічної за діяльністю юридичної особи підконтрольної ОСОБА_3 юридичної особи, керуємої Гойденко Р.Я. компанії та цивільних позовів від колишнього бенефіціара (до квітня 2026 року) ОСОБА_2 до боржника ТОВ «ЕНЕРГОПРОГРАМ», а саме: згідно з даними ЄДР станом на 08.06.2026 ТОВ «Астра-Енерджі» (ЄДРПОУ 45573895) та ТОВ «Енергопрограм» (ЄДРПОУ 44726633) наразі перебувають під контролем однієї особи ОСОБА_3 , який є їхнім кінцевим бенефіціарним власником, засновником та директором. Обидва товариства здійснюють діяльність за КВЕД 35.14 (торгівля електричною енергією). 28.05.2026 ТОВ «Астра-Енерджі» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ «Енергопрограм» про стягнення 964000,00 грн за договором позики від 15.01.2026 (справа №908/1287/26); 22.04.2026 ТОВ «Гігабіт Корп» (ЄДРПОУ 41587197, директор Гойденко Р.Я.) звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовом до ТОВ «Енергопрограм» про стягнення пені за договором позики №09 ПДФ-2025 від 08.09.2025 у розмірі 2 342 000,00 грн (справа № 908/989/26). Ці обставини, на думку заявника, свідчать про те, що відповідач штучно навантажується боргами перед афілійованими особами, що в разі успіху такого позову може забезпечити пріоритетне задоволення вимог «своїх» кредиторів та унеможливити виконання рішення на користь позивача. Також в червні 2026 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя відкриті провадження у справах №336/5585/26, №336/5246/26, №336/5588/26 за позовами ОСОБА_2 до ТОВ «ЕНЕРГОПРОГРАМ» про стягнення заборгованості за договорами. Крім того, ТОВ «Енергопрограм» у 2026 році мало 85 договорів на постачання електричної енергії бюджетним установам загальною вартістю 81 752 669,18 грн. Протягом лютого-березня 2026 року ТОВ «Енергопрограм» масово та достроково припинило дію договорів із ключовими державними/бюджетними установами; в усіх угодах фігурує одна й та сама підстава: набуття ТОВ «Енергопрограм» статусу дефолтного учасника ринку електричної енергії відповідно до Правил ринку (постанова НКРЕКП № 307 від 14.03.2018), з посиланням на інформацію на офіційному веб-сайті оператора системи передачі НЕК «Укренерго». Оскільки господарська діяльність підприємства повністю паралізована, договори розірвані, а майбутні грошові надходження від замовників відсутні, єдиним ліквідним активом залишаються кошти на поточних рахунках, зокрема в АТ «Ощадбанк». Для цілей забезпечення позову зазначене має істотне значення, оскільки відсутність чинних контрактів та припинення надходжень від основної діяльності збільшують ризик недостатності майна або коштів для виконання майбутнього рішення суду. У сукупності з іншими обставинами, а саме зміною контролю над товариством, наявністю спорів з іншими кредиторами та створенням заборгованості перед афілійованою особою, масове дострокове припинення договірного портфеля свідчить про наявність реальної загрози утруднення або неможливості виконання рішення суду у даній справі без вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, за відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та інших реєстрів ТОВ «Енергопрограм» не має зареєстрованого за ним нерухомого майна; статутний капітал товариства становить 1000000 грн, і суттєво менший від суми вимог позивача 6 253 040,00 грн. Таким чином єдиним реальним активом, за рахунок якого може бути виконане рішення суду, є грошові кошти на банківських рахунках відповідача. Без накладення арешту ці кошти можуть бути вільно використані чи виведені до набрання рішенням законної сили. Стосовно пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення зазначено про те, що зважаючи на тривалу збитковість господарської взаємодії з відповідачем для позивача (ТОВ «Енерджи Трейдинг»), вважає відсутніми підстави для застосування зустрічного забезпечення. Просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунку IBAN: НОМЕР_1 у Запорізькому обласному управлінні АТ «Ощадбанк», МФО: 313957 (відомому позивачу з реквізитів Договору) та інші існуючі банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопрограм» (69068, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Моторобудівників, будинок 52, ЄДРПОУ 44726633) у межах позовних вимог у розмірі 6 253 040,00 грн.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

У постанові від 19.12.2024 у справі № 910/6192/24 Верховний Суд зазначив, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №910/10598/21, від 28.08.2023 у справі №906/304/23.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) наведено наступні висновки:

«Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом

яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясовувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Отже забезпечення позову є засобом, спрямованим на: запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів; ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу по забезпеченню позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Судом також враховано правову позицію, викладену Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, в якій зазначено, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

При цьому, з положень Господарського процесуального кодексу України, які врегульовують питання забезпечення позову, слідує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Оскільки виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості, вжиття забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у справі.

Суд зауважує, що будь-які заходи забезпечення позову є тимчасовими (до закінчення розгляду справи) та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.

З огляду на все вищевикладене, оцінивши доводи заявника наведені в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заяви та її задоволення. Вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача в межах розміру його позовних вимог (6 253 040,00 грн) за позовом, з яким він має намір звернутись до суду, відповідає ст.ст. 136, 137 ГПК України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог та направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту.

При цьому, суд звертає увагу, що зазначення заявником у поданій заяві на 11 сторінці про подання ним заяви на підставі пп. 3 ч. 1 ст. 138 ГПК України є помилковим, оскільки позов до Господарського суду Запорізької області ТОВ «ЕНЕРДЖИ ТРЕЙДИНГ» ще не подано.

З положень ч. 3 ст. 138 ГПК України слідує, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 13 ст. 145 ГПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ТРЕЙДИНГ» про вжиття заходів забезпечення позову, яка надійшла до суду до подання позовної заяви, - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунку IBAN: НОМЕР_1 у Запорізькому обласному управлінні АТ «Ощадбанк», МФО: 313957 та на інших існуючих банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОПРОГРАМ», ЄДРПОУ 44726633 (69068, Запорізька область, місто Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 52), у межах позовних вимог у розмірі 6253040,00 грн (шість мільйонів двісті п`ятдесят три тисячі сорок гривень 00 копійок).

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ТРЕЙДИНГ», код ЄДРПОУ 42067041 (18000, Черкаська область, місто Черкаси, вул. Остафія Дашковича, буд.34, приміщення 43).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОПРОГРАМ», ЄДРПОУ 44726633 (69068, Запорізька область, місто Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 52).

Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.ч. 1, 4 ст. 144 ГПК України).

Строк пред`явлення даної ухвали до примусового виконання три роки до 26.06.2029.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Ухвала складена та підписана 26.06.2026.

Відповідно до положень ст.ст. 140, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.

Суддя О.С. Боєва