Рішення № 137724091, 22.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/120/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 Справа № 908/2092/25

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., за участю секретаря судового засідання Концур Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/2092/25

за позовом: Приватного акціонерного товариства НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ УКРЕНЕРГО, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227 (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032 )

до відповідача: Акціонерного товариства ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ, ідентифікаційний код юридичної особи 00186542 (вул. Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035)

про стягнення суми

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Батовська Т.І., адвокат, посвідчення № ЗП 002205 від 11.06.2019, довіреності № 10/11-30 від 10.11.202502.05.2025;;

від відповідача: Маньчин О.О., адвокат, посвідчення № 001180 від 28.10.2016; довіреність № 18-33 від 24.12.2025

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області 08.07.2025 через систему Електронний суд надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ УКРЕНЕРГО про стягнення з Акціонерного товариства ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ заборгованості у розмірі 94 661 140,38 грн, в тому числі суму основного боргу в розмірі 91 577 077,93 грн, 3% річних в розмірі 961 126,30 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 122 936,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між НЕК «Укренерго» і АТ «Запорізький завод феросплавів» укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0060-02024 від 01.01.2019 (далі Договір), згідно з п. 1.1 якого НЕК «Укренерго» (Оператор системи передачі, ОСП) зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі Послуга) відповідно до умов цього Договору, а АТ «Запорізький завод феросплавів» (Користувач) зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору. За вказаним довго ром у Відповідача перед Позивачем виникла забьоргоаніцсть з урахуванням коригування, яка станом на 07.07.2025 за період липень 2019 року грудень 2019 року 91 577 077,93 грн з ПДВ. За порушення грошових зобов`язань відповідачеві нараховано 3% річних в розмірі 961 126,30 грн та інфляційні втрати в розмірі 2 122 936,15 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2025 справу № 908/2092/25 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою суду від 14.07.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2092/25, присвоєний номер 34/120/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 30.07.2025 о 10 год. 40 хв.

В судовому засіданні 30.07.2025 здійснювалась фіксація судового процесу.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/2092/25. Оголосив склад суду.

Суд з`ясував про відводи. Відводів не заявлено.

29.07.2025 через підсистему Електронний суд від представника відповідача надійшов відзив, який прийнято судом до розгляду.

У відзиві на позов відповідачем зазначено, що НЕК «УКРЕНЕРГО» провела коригування вартості послуг з передачі електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0060-02024 та склала Акти коригування до Актів приймання передачі Послуг за період липень-грудень 2019 із зазначенням дат лютого 2025 року та склала Рахунок фактуру №ПР-0060-02024 датою 06.02.2025. Загальна сума донарахування різниці тарифів за послуги з передачі електричної енергії за період липень-грудень 2019 складає 105 667 117.96 грн. у т.ч. ПДВ 17 611 186.33 грн. АТ «ЗФЗ» вважає дату, а отже і період оформлення первинних документів НЕК «УКРЕНЕРГО» невірною. Для АТ «ЗФЗ» датою визнання витрат в сумі 88 055 931.63 грн. (105 667 117.96 грн. - 17 611 186.33грн. ПДВ) може бути тільки листопад 2024 року, дата набрання законної сили Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №640/12695/19. У АТ «ЗФЗ» нема підстав у лютому 2025 року збільшити витрати та зменшити фінансовий результат на суму 88 055 931,63 грн. Контролюючі органи не визнають завищення витрат на суму 88 055 931,63 грн. у лютому 2025, адже у АТ «ЗФЗ» для цього нема ніяких підстав. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №640/12695/19 набрало законної сили у листопаді 2024, а не у лютому 2025 року. Акти коригування від лютого 2025 року взагалі не містять ані посади, ані прізвища відповідальних осіб як з боку НЕК «УКРЕНЕРГО», так і з боку АТ «ЗФЗ».

Суд встановив строк на подання відповіді на відзив 10 днів з дня отримання відзиву та 10 днів на подання до суду заперечення на відповідь на відзив.

За наслідками судового засідання, судом відкладено підготовче засідання на 03.09.2025 о 11 год. 00 хв.

02.09.2025 через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла заява про закриття провадження в частині позовних вимог.

В судовому засіданні представники сторін підтримали задоволення вказаної заяви.

03.09.2025 судом задоволено клопотання позивача та постановлено ухвалу про закриття провадження у даній справі в частині стягнення 14 088 949,06 грн основної заборгованості.

Через підсистему Електронний суд від представників сторін надійшли документи: - 08.08.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив;

- 01.09.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі;

- 02.09.2025 представник відповідача надіслав клопотання про долучення доказів, в якому містилось звернення АТ "ЗФЗ" до НЕК УКРЕНЕРГО щодо можливості укладання мирової угоди;

- 02.09.2025 представник позивача надіслала заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

В судому засіданні представник позивача зазначила, що на час судового засідання не ознайомлена із клопотанням відповідача щодо укладання мирової угоди;

Вищеперелічені документи прийняті судом до розгляду, клопотання будуть розглянуті у наступних судових засіданнях.

Ухвалою суду від 03.09.2025 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, відкладено підготовче засідання по справі на 25.09.2025 о 11 год. 30 хв.

В судовому засіданні 25.09.2025 здійснювалась фіксація судового процесу.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/2092/25. Оголосив склад суду.

24.09.2025 від представника позивача через підсистему Електронний суд надійшло клопотання про долучення доказів, яке прийнято судом до розгляду.

В підготовчому засіданні представник відповідача надав пояснення в підтримку клопотання про зупинення провадження у справі, просив клопотання задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечила проти задоволення клопотання.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі буде розглянуто у наступному судовому засіданні.

В судовому засіданні 25.09.2025 сторони надали пояснення по суті спору.

За наслідками судового засідання, судом відкладено підготовче засідання на 09.10.2025 о 10 год. 20 хв.

В судовому засіданні 09.10.2025 здійснювалась фіксація судового процесу. Оголошено перерву до 10.10.2025.

В судовому засіданні 10.10.2025 здійснювалась фіксація судового процесу

Клопотанням від 09.10.2025 про закриття провадження у справі в частині суд повідомлено про часткову оплату відповідачем після подачі позову 7 044 474,53 грн.

10.10.2025 судом задоволено клопотання позивача та постановлено ухвалу про закриття провадження у даній справі в частині стягнення 7 044 474,53 грн основної заборгованості.

Судом задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Ухвалою суду від 10.10.2025 зупинено провадження у даній справі до набрання рішенням у справі № 910/9300/25 законної сили.

Згідно з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, отриманої 06.04.2026, у справі № 914/2625/23 Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду 20.03.2026 ухвалено постанову (забезпечено надання загального доступу: 01.04.2026).

Ухвалою суду від 28.04.2026 поновлено провадження у справі № 908/2092/25, судове засідання призначено на 25.05.2026 на 10 год. 40 хв.

В судовому засіданні 25.05.2026 здійснювалась фіксація судового процесу.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/2092/25. Оголосив склад суду.

До суду через підсистему Електронний суд надійшли документи:

12.05.2026 від представника позивача надійшла заява про закриття провадження в частині сплаченого Акціонерним товариством Запорізький завод феросплавів суми основного боргу в розмірі 34 311 321,71 грн.

12.05.2026 від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. У цій заяві позивачем вказано, що після подачі позовної заяви, Відповідачем погашено заборгованість на загальну суму 55 444 745,30 грн, в зв`язку з чим ухвалами Господарського суду Запорізької області від 03.09.2025 та від 10.10.2025 закрито провадження в частині суми основного боргу на загальну суму 21 133 423,59 грн, а також Позивачем, поряд з цією заявою про збільшення позовних вимог, подано заяву про закриття провадження в частині суми основного боргу в розмірі 34 311 321,71 грн, сплачених з жовтня 2025 року по квітень 2026 року. Цією заявою про збільшення позовних вимог, через продовження порушення Відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати послуг, Позивач збільшив суму позовних вимог на суму нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат. При цьому суму основного боргу позивачем зменшено до 36 132 332,63 грн станом на 11.05.2026, вимоги позивача становлять 44 803 507,41 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 36 132 332,63 грн, 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 2 392 841,36 грн, інфляційні втрати в розмірі 6 278 333,42 грн. Позивач здійснив розрахунок 3% річних за користування коштами та інфляційних втрат, виходячи з суми простроченої заборгованості станом на 11.05.2026 з врахуванням здійснених оплат.

22.05.2026 від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження в частині стягнення основного боргу у сумі 54 343 439,20 грн, на підтвердження заяви представником надано копію платіжної інструкції.

У підготовчому засіданні представник позивача підтримала заяву про закриття провадження в частині сплаченого основного боргу в розмірі 34 311 321,71 грн. Надала пояснення в підтримку заяви про збільшення розміру позовних вимог. Пояснила, що на час судового засідання не ознайомлена із заявою відповідача про закриття провадження в частині стягнення основного боргу у сумі 54 343 439,20 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав у повному обсязі подані заяви.

Судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог. Заява відповідача про розстрочку виконання рішення прийнята судом до розгляду.

Заява відповідача про закриття провадження у справі буде вирішена судом перед початком розгляду справи по суті.

За наслідками судового засідання, суд, запитавши думку представників сторін, на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 22.06.2026 о 10 год. 30 хв.

В судовому засіданні 22.06.2026 здійснювалась фіксація за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

22.06.2026 до початку розгляду справи по суті судом було вирішено питання щодо закриття провадження у даній справі щодо стягнення основної суми боргу. З урахуванням розгляду вимог в редакції заяви про збільшення вимог від 11.05.26, якою відповідно до п. 2 резолютивної частини заяви позивачем зменшено суму основного боргу у зв`язку з його фактичним погашенням до 36 132 332,63 грн, прийняттям до розгляду такої заяви, та погашенням до початку розгляду справи по суті залишку заборгованості в сумі 36 132 332,63 грн, судом в цій частині провадження у справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд постановив ухвалу про закриття провадження у даній справі в частині стягнення суми основного боргу за відсутності предмета спору.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив надати розстрочку по залишку позовних вимог на 12 місяців. Представник позивача проти цього заперечила.

22.06.26 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (Оператор системи передачі (ОСП) виконує функції оператора системи передачі юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління.

Між НЕК «Укренерго» і АТ «Запорізький завод феросплавів» укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0060-02024 від 01.01.2019 (далі Договір), згідно з п. 1.1 якого НЕК «Укренерго» (Оператор системи передачі, ОСП) зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі Послуга) відповідно до умов цього Договору, а АТ «Запорізький завод феросплавів» (Користувач) зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.

Додатковими угодами № 3 від 14.08.2019, № 4 від 21.09.2021, від 28.12.2021 а також 10.01.2023 зазначений Договір викладено в новій редакції.

Також, Додатковою угодою від 26.04.2024 Договір було розірвано з 30.04.2024 та в п. 2 цієї додаткової угоди зазначено, що Договір продовжує діяти в частині регулювання відносин щодо коригування обсягів та вартості наданих послуг, що виникли в період дії Договору, заборгованості/переплати за цим Договором з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, щодо нарахування штрафів, пені, неустойки.

Відповідно до п. 3.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 4) Планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет.

12.12.2018 НКРЕКП прийнято Постанову № 1905, якою ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» установлено тариф на передачу електричної енергії, включаючи плату за централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України, у III кварталі 2019 року - на рівні 57,40 грн/МВт х год без ПДВ, у VI кварталі 2019 року на рівні 68,46 грн/ МВт х год без ПДВ.

Постанова № 1905 від 12.12.2018 втратила чинність 01.07.2019 у зв`язку із прийняттям НКРЕКП 07.06.2019 Постанови № 954, якою для ДП «НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлено на рівні 347,43 грн/МВт х год без ПДВ.

Постанова № 954 від 07.06.2019 втратила чинність з 01.08.2019 у зв`язку із прийняттям НКРЕКП 12.07.2019 Постанови № 1411, якою для ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року (з 01.08.2019) тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 312,14 грн/МВт х год без ПДВ.

Зазначена Постанова набрала чинності з 01.08.2019. 30.08.2019 НКРЕКП Постановою № 1781 до Постанови № 1411 внесено наступні зміни: 1) у назві та пункті 2 абревіатуру «ДП» замінити абревіатурою «ПРАТ»; 2) у пункті 1 цифри « 312,14» замінити цифрами « 116,54»; 3) у тексті постанови слова «ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ» замінити словами «ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ».

Згідно із п. 3 Постанови № 1781 вона набрала чинності з 01.09.2019. Отже, згідно рішень НКРЕКП для Позивача були встановлені наступні тарифи:

- на липень 2019 року 347,43 грн/МВт х год без ПДВ;

- на серпень 2019 року 312,14 грн/МВт х год без ПДВ;

- на вересень грудень 2019 року 116,54 грн/МВт х год без ПДВ.

27.06.2019 за заявою АТ «Нікопольський завод феросплавів» про забезпечення позову Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 27.06.2019 № 640/11330/19 зупинив дію постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954.

В червні 2019 року АТ «Нікопольський завод феросплавів» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва суду з позовом до НКРЕКП, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: «НЕК «УКРЕНЕРГО», ДП «Гарантований покупець», АТ «ДНІПРОАЗОТ», АТ «МАРГАНЕЦЬКИЙ ГЗК», АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК», АТ «Запорізький завод феросплавів» про визнання протиправними та скасування постанов НКРЕКП від 07.06.2019 року № 954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року» (якою затверджений на ІІ півріччя 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 347,43 грн/ МВтхгод без ПДВ) та № 955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року» (справа Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/12695/19).

В липні 2019 року АТ «Нікопольський завод феросплавів» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва суду з позовом та заявою про забезпечення позову до НКРЕКП, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК», АТ «МАРГАНЕЦЬКИЙ ГЗК», АТ «Запорізький завод феросплавів», АТ «ДНІПРОАЗОТ», про визнання протиправною та скасування Постанови НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» (тарифу у розмірі 312,14 грн/МВт х год без ПДВ) та зобов`язати НКРЕКП утриматися від вчинення дій з прийняття Постанов про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії (справа Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/13543/19).

За заявою АТ «Нікопольський завод феросплавів» про забезпечення адміністративного позову Ухвалою від 02.08.2019 в справі № 640/13543/19 дію зазначеної постанови було зупинено у відношенні, зокрема до відповідача - АТ «Запорізький завод феросплавів». На виконання вказаної ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва з 02.08.2019 Позивач не застосовував до Відповідача тариф встановлений Постановою НКРЕКП № 1411 від 12.07.2019.

14 серпня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва винесена Ухвала у справі № 640/12695/19, згідно якої об`єднані для спільного розгляду і вирішення адміністративні справи № 640/12695/19 та № 640/13543/19 (Єдиний державний реєстр судових рішень) (в подальшому - розглядається справа № 640/12695/19).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 № 640/12695/19 в задоволені позовних вимог АТ «Нікопольський завод феросплавів» про визнання протиправними та скасування Постанов НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 та від 07.06.2019 № 954 відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 зазначене рішення залишено в силі та набрало законної сили.

Відповідно до п. 5.1 Договору (п. 6.1. попередньої редакції) розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.

Так, на виконання Договору обсяги послуги, отримані Відповідачем за період з липня по грудень 2019 року були відображені в наступних актах:

- акт приймання-передачі Послуги за липень 2019 року від 31.07.2019;

- акт приймання-передачі Послуги за серпень 2019 року від 31.08.2019;

- акт коригування від 31.12.2019 до акта приймання-передачі Послуги від 31.08.2019;

- акт приймання-передачі Послуги за вересень 2019 року від 30.09.2019;

- акт коригування від 31.12.2019 до акта приймання-передачі Послуги від 30.09.2019;

- акт коригування від 17.02.2020 до акта коригування від 31.12.2019 до акта приймання-передачі Послуги від 30.09.2019;

- акт приймання-передачі Послуги за жовтень 2019 року від 31.10.2019;

- акт коригування від 31.12.2019 до акта приймання-передачі Послуги від 31.10.2019;

- акт коригування від 30.03.2020 до акта коригування від 31.12.2019 до акта приймання-передачі Послуги від 31.10.2019;

- акт приймання-передачі Послуги за листопад 2019 року від 30.11.2019;

- акт коригування від 18.05.2020 до акта приймання-передачі Послуги від 30.11.2019;

- акт приймання-передачі Послуги за грудень 2019 року від 31.12.2019;

- акт коригування від 19.06.2020 до акта приймання-передачі Послуги від 31.12.2019.

При визначені вартості послуги, у зв`язку із зупиненням відносно Відповідача дії Постанов НКРЕКП № 954, 1411 в якості забезпечення позову в адміністративних справах, в зазначеному переліку актів за період липень-вересень 2019 року було застосовано тарифи в розмірі 57,40 грн/МВт х год без ПДВ (окрім при визначені послуги за 01.08.2019, де застосовано тариф 312,14 грн/МВт х год без ПДВ) та за період з жовтень грудень 2019 року тариф в розмірі 68,46 грн/МВт х год без ПДВ.

У зв`язку із набранням чинності рішення Київського окружногоадміністративного суду від 10.06.2024, яким в задоволені позовних вимог щодо скасування Постанов НКРЕКП № 954 та № 1411 відмовлено, Позивачем приведено вартість наданої Відповідачу за період липень грудень 2019 року Послуги у відповідність до встановлених зазначеними Постановами НКРЕКП для Позивача тарифів на послугу з передачі електричної енергії шляхом складання та направлення 07.02.2025 Відповідачу наступних актів коригування:

- акт коригування № ПРА_К-0008265 від 04.02.2025 до акта приймання-передачі Послуги від 31.07.2019 на суму збільшення 44 114 922,07 грн;

- акт коригування № ПРА_К-0008275 від 05.02.2025 до акта приймання-передачі Послуги від 31.08.2019 на суму збільшення 37 909 372,14 грн;

- акт коригування № ПРА_К-0008285 від 06.02.2025 до акта приймання-передачі Послуги від 30.09.2019 на суму збільшення 8 926 299,83 грн;

- акт коригування № ПРА_К-0008295 від 06.02.2025 до акта приймання-передачі Послуги від 31.10.2019 на суму збільшення 6 741 001,77 грн;- акт коригування № ПРА_К-0008305 від 06.02.2025 до акта приймання-передачі Послуги від 30.11.2019 на суму збільшення 4 031 039,73 грн;

- акт коригування № ПРА_К-0008315 від 06.02.2025 до акта приймання-передачі Послуги від 31.12.2019 на суму збільшення 3 944 482,42 грн, а також акт коригування № ПРА_К-00035849 від 04.07.2024 до акта приймання передачі Послуги від 30.04.2024 на суму зменшення -1 090,97 грн, на загальну суму 105 666 026,99 грн.

Згідно із абз. 5 п. 5.5 Договору оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання передачі Послуги (включно). Тобто, строк оплати заборгованості на підставі вищезазначених актів коригування до 15.03.2025.

В процесі розгляду справи відповідачем здійснено повне погашення основного боргу, предметом розгляду залишаються вимоги про стягнення 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 2 392 841,36 грн за загальний період з 16.03.25 по 11.05.26, інфляційні втрати в розмірі 6 278 333,42 грн за загальний період з квітня 2025 року по квітень 2026 року.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються зокрема договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Відповідно до п.п. 51, 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» об`єднана енергетична система України (далі - ОЕС України) визначена, як сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об`єктів електроенергетики, що об`єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом. Оператор системи передачі юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вже зазначалось, правовідносини сторін врегульовані Договором про надання послуг з передачі електричної енергії за № 0060-02024 від 01.01.2019 (Договір).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.

Згідно із п. 2.2. Договору, Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов Договору.

Згідно із абз. 5 п. 5.5 Договору оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання передачі Послуги (включно).

Основна заборгованість відповідачем визнана та погашена. В цій частині провадження судом закрито.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом перевірено розрахунок позивача 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 2 392 841,36 грн за загальний період з 16.03.25 по 11.05.26, та інфляційних втрат в розмірі 6 278 333,42 грн за загальний період з квітня 2025 року по квітень 2026 року, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Разом з тим позивач просить розстрочити вказані суми 3% річних і втрат від інфляції з огляду на такі обставини. Вилучення товарної продукції (всієї наявної на заводі на час вилучення) завдало важкого удару по платоспроможності підприємства, на можливість виконувати взяті на себе зобов`язання. Основними покупцями феросплавної продукції виробництва АТ «ЗФЗ», із резидентів України, у тому числі, були такі підприємства як:

- ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» (відвантажено за 2021 рік феросплавної продукції у кількості 6 352,78 тон на суму 480 247 289,54 грн.);

- ПрАТ «ММК ім. Ілліча» (відвантажено за 2021 рік феросплавної продукції у кількості 15 527,10 тон на суму 1 054 252 997,95 грн.).

З вищезазначеними підприємствами АТ «ЗФЗ» співпрацювало і на початку 2022 року, до моменту початку військової агресії рф (захоплення підприємства, військові дії та ворожі атаки на підприємствах). Станом на сьогодні за поставлену у 2022 році феросплавну продукцію на адресу ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» та ПрАТ «ММК ім. Ілліча» утворилась дебіторська заборгованість у розмірі - 292 290 827,99 грн. Дана дебіторська заборгованість не погашена, оскільки боржники фактично, як об`єкти, знищенні, або захоплені військовими рф (окупація), що не уможливлює ведення ними господарської діяльності. Перспективи поновлення діяльності зазначених підприємств туманні. Наразі Господарським судом Запорізької області відкриті провадження з банкрутства ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» та ПрАТ «ММК ім. Ілліча», судові справи відповідно 908/2252/22 та 908//2465/22. АТ «ЗФЗ» заявлені грошові вимоги до боржників у зазначених справах. Але перспективи можливості погашення наявного боргу підприємств є незрозумілими, враховуючи фактичне знищення всього майнового комплексу боржників. При цьому завод поніс витрати на виробництво зазначеної феросплавної продукції, яка фактично є втраченою, адже знаходилася на території знищених підприємств на момент початку військових дій. Витрати на виробництво зазначеної продукції складають приблизно 90 % від товарної вартості феросплавів. Близько 50% виготовленої АТ «ЗФЗ» феросплавної продукції експортувалось за кордон. До моменту настання форс-мажорних обставин основним видом транспортування феросплавної продукції був морський транспорт, але через порушення логістичних ланцюгів експорт продукції виробництва АТ «ЗФЗ» суттєво зменшився. У зв`язку із повномасштабною війною, яку російська федерація розв`язала 24 лютого 2022 року і веде проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, завдаючи ракетні удари по всій території України та вчиняючи злочини проти нашого суспільства, Міністерством інфраструктури України прийнято наказ від 28 квітня 2022 року № 256 Про закриття морських портів. Порти в Бердянську, Маріуполі, Скадовську та Херсоні не працюють через тимчасову окупацію Росією цих міст, або їх блокування. Стосовно портів "Південний", "Миколаїв", "Ольвія", "Одеса", "Чорноморськ" та "Білгород-Дністровський", то з 24 лютого вхід-вихід суден із цих портів теж не є можливим. Частково ці порти працювали лише в межах «Зернової угоди» для вивезення зернових. У відносно стабільному режимі працювали дунайські порти: "Усть Дунайський", "Ізмаїл" та "Рені". Втім їх пропускна здатність не співмірна з одеськими чи миколаївськими портами - загалом за минулий рік через них пройшло трохи більше 5 мільйонів тонн вантажів. При тому, що у мирний час понад 75% зовнішнього товарообігу держави відбувалося саме через морські шляхи. Через порти, які зараз або закриті, або заблоковані, проходило понад 90% загального товарообігу. Порти Дунаю спроможні забезпечити лише 10% товарообігу, а їх потужності направлені переважно на вивезення аграрних вантажів (зерна). Отже, станом на сьогодні, критично ускладнена організація відвантаження феросплавної продукції виробництва АТ «ЗФЗ» за укладеними зовнішньоекономічними контрактами на умовах перевезення морським транспортом, через закриття морських портів, перебування 6 українських морських портів під окупацією чи блокуванням, мінування морських шляхів, відсутності пропускної здатності товарообігу дунайських портів, пріоритетність організації вивозу зернових культур, тощо.

До широкомасштабного вторгнення рф в Україну через морські порти здійснювалося понад 70 % усього товарного експорту з України. Проте нині їх робота заблокована, що в умовах війни призвело до переорієнтації вантажопотоків на інші види транспорту, зокрема залізничний. Починаючи з 29.06.2022 року АТ «Укрзалізниця» встановила нові тарифи на залізничні перевезення вантажу та пов`язані з ним послуги. Зростання склало 70%.

З 18.01.2026 (дата початку продажів після набрання чинності постановою НКРЕКП від 16.01.2026 №70) та наразі на ринку «на добу наперед» були встановлені максимальні граничні ціни на електричну енергію на рівні 15 000,00 грн/МВт·год незалежно від пори доби, тобто збільшено граничні ціни, порівняно з періодом до 17.01.2026 в понад 2-3 рази, незалежно від часу споживання. За умов постійного збільшення рівня ціни на електроенергію, вартість феросплавної продукції після початку повномасштабного вторгнення на внутрішніх та зовнішніх ринках виключно зменшується. Рівень зменшення сягає від 20 до 60%.

Усі наведені вище чинники продовжують максимально негативно впливають на господарську діяльність та відповідно на фінансовий стан АТ «ЗФЗ». Так згідно Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2024 рік сукупний дохід за звітний період складає 895,999 млн. грн. та має від`ємне значення , тобто наше підприємство за 2023 р. понесло збитки у сумі 895,999 млн. грн. (розділ 2 «Сукупний дохід» код рядка 2465). Збитковість господарської діяльності АТ «ЗФЗ» станом за 2024 р. (від`ємне значення чистого прибутку) також підтверджується «Балансом (Звітом про фінансовий стан) на 31.12.24 р.»(додається). У 2025 році ситуація не змінилася. Підприємство продовжує працювати у збиток. Станом на сьогодні, АТ «ЗФЗ» офіційно знаходиться в стані загрози неплатоспроможності .

Заперечуючи проти розстрочення виконання рішення Позивав зазначає, щовВід НЕК «Укренерго» залежить стале функціонування електроенергетичної галузі та електроенергетичної національної безпеки в цілому. Без забезпечення Позивачем роботи об`єднаної енергосистеми України не зможе працювати, зокрема і Відповідач. Крім того, Позивач є об`єктом енергетично інфраструктури та пріоритетною ціллю для ракетних обстрілів російською федерацією, інфраструктура Позивача значною мірою страждає від кожної ракетної атаки. В результаті воєнних бойових дій Позивач несе постійні додаткові витрати проведення на аварійно відновлюваних робіт складових системи передачі (магістральних ліній електропередачі, підстанцій 330кВ та 750кВ) через їх постійні пошкодження та руйнування, а також наразі здійснюється підготовка ОЕС України до осінньо зимового періоду, яка є суттєво затратною та передбачає додатковий захист об`єктів, у зв`язку з наслідками збройної агресії. Про значні руйнування об`єктів критичної інфраструктури позивача розміщуються на офіційному веб-сайті НЕК «Укренерго», що доступна за мережевим посиланням https://ua.energy та офіційній сторінці в соціальній мережі Facebook, що доступно за посиланням: НЕК "Укренерго" - NPC Ukrenergo | Kyiv | Facebook. На відновлення пошкоджених об`єктів НЕК «Укренерго» змушене залучати кредитні кошти Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку та німецької групи KfW. Збитки НЕК «Укренерго» тільки від атак російських військ на енергосистему України, що відбулись на початку 2024 року, орієнтовно сягають 90-100 млн євро.

Наведені заявником обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну господарську діяльність відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається Відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим. При цьому, фінансове становище Відповідача є результатом його власної господарської діяльності, в ході якої Відповідач має планувати свої видатки. На підтвердження своїх доводів Відповідач не надав жодного доказу про неможливість , виконання ним судового рішення з дня набрання ним законної сили. Крім того, Відповідач не навів жодних доказів, які б свідчили про відсутність у нього на банківських рахунках коштів і майна, на яке можливо було б звернути стягнення. Також Відповідач не навів докази, що вказують на ризик настання неплатоспроможності у разі виконання рішення суду.

НЕК «Укренерго» отримано збитків за 2025 рік у розмірі 10 660 661 000,00 грн, що підтверджується копією звіту про власний капітал НЕК «Укренерго» за 2025 рік, що підтверджує скрутний фінансовий стан НЕК «Укренерго». Позивач не має фінансової можливості відстрочувати чи розстрочувати виконання зобов`язань своїх контрагентів (фактично здійснювати їх безпроцентне кредитування), оскільки майно Позивача (об`єкти енергетики) через ракетні обстріли рф потребує постійного відновлення. Відновлення майна Позивача впливає на роботу об`єднаної енергетичної системи України. Цей факт є загальновідомий. Окремо звертаю увагу на те, що воєнний стан в Україні збільшує рівень і нфляції в економіці. Отже, розстрочка виконання судового рішення на 12 місяців порушить оптимальний баланс поряд з інтересами Відповідача, інтересів Позивача, який отримає належну йому за рішенням суду суму через рік вже значно знеціненими.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Частиною третьою цієї ж ГПК України встановлено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

При цьому згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - це надання можливості виконання рішення визначеними частинами у встановлені строки.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

АТ «ЗФЗ» розпорядженням Голови Запорізької військової адміністрації від 27.01.26 № 14-ДСК підтверджено статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у Запорізькій області акціонерному товариству «Запорізький завод феросплавів», враховуючи його відповідність критеріям, передбаченими у підпунктах 1,5,6 пункту 2 Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 76.

Суд приймає до уваги повну добровільну сплату відповідачем основної суми заборгованості в процесі розгляду справи, що складає приблизно 90% заявлених позовних вимог, а також негативні фінансові результати відповідача, що відображені у звітах про фінансові результати за 2024-2025 роки, підвищення тарифів на електроенергію та залізничні перевезення, зменшення вартості феросплавної продукції.

Можливість виконання рішення суду з урахуванням розстрочення дозволить уникнути зупинки підприємства та буде сприяти можливості його функціонування.

Необхідно прийняти до уваги вищезазначені обставини, які ускладнюють одночасне виконання судового рішення - загроза порушення операційної та виробничої діяльності боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, та дотримуватись принципів справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, суд враховуючи, що матеріальний інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило продовжити статутну діяльність АТ «ЗФЗ», а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (справа Корнілов та інші проти України). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (справа Крапивницький та інші проти України).

З огляду на необхідність дотримання балансу інтересів сторін, суд приходить до висновку про можливість надання розстрочки виконання рішення на залишок заявленої суми заборгованості у вигляді 3% річних та втрат від інфляції, на 12 місяців, з урахуванням дозволених процесуальним законом меж, за винятком суми судового збору.

При цьому надається саме розстрочення виконання рішення, а не відстрочка, що передбачає поступове отримання позивачем стягнутих судом сум. Судові ж витрати, понесені при розгляді справи мають бути сплачені невідкладно.

Стосовно інфляційних процесів у державі, то як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, розстрочення або відстрочення виконання рішення суду не припиняє договірного зобов`язання боржника та не звільняє від наслідків порушення зобов`язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України (інфляційні втрати та 3% річних).

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню із наданням розстрочки виконання рішення на 12 місяців.

Судові витрати по задоволеним позовним вимогам покладаються на відповідача, в іншій частині судовий збір буде повернуто позивачеві ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ», ідентифікаційний код юридичної особи 00186542 (вул. Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035) на користь Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО», ідентифікаційний код юридичної особи 00100227 (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032) 8 671 174 (вісім мільйонів шістсот сімдесят одна тисяча сто сімдесят чотири) грн 78 коп. (з яких: 3% річних в розмірі 2 392 841,36 грн (два мільйони триста дев`яносто дві тисячі вісімсот сорок одна гривня тридцять шість копійок), інфляційні втрати в розмірі 6 278 333,42 грн (шість мільйонів двісті сімдесят вісім тисяч триста тридцять три гривні сорок дві копійки)), розстрочивши виконання рішення суду в цій частині на 12 місяців зі сплатою щомісячно рівними частинами, наступним чином:

до 22.07.2026 722 597 (сімсот двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто сім) грн 90 коп.;

до 22.08.2026 722 597 (сімсот двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто сім) грн 90 коп.;

до 22.09.2026 722 597 (сімсот двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто сім) грн 90 коп.;

до 22.10.2026 722 597 (сімсот двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто сім) грн 90 коп.;

до 22.11.2026 722 597 (сімсот двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто сім) грн 90 коп.;

до 22.12.2026 722 597 (сімсот двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто сім) грн 90 коп.;

до 22.01.2027 722 597 (сімсот двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто сім) грн 90 коп.;

до 22.02.2027 722 597 (сімсот двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто сім) грн 90 коп.;

до 22.03.2027 722 597 (сімсот двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто сім) грн 90 коп.;

до 22.04.2027 722 597 (сімсот двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто сім) грн 90 коп.;

до 22.05.2027 722 597 (сімсот двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто сім) грн 89 коп.;

до 22.06.2027 722 597 (сімсот двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто сім) грн 89 коп.;

та 104 054 (сто чотири тисячі п`ятдесят чотири) грн 10 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 25.06.2026.

Суддя А.О. Науменко