Ухвала суду № 137723986, 26.06.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА про повернення позовної заяви

26 червня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/765/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Лозинської І. В.,

розглянувши матеріали позовної заяви

Керівника Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі

1) Міністерства оборони України

2) Військової частини НОМЕР_1

до Приватного підприємства "БудКапітал Плюс"

про стягнення 209956,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону звернувся в Господарський суд Житомирської області в інтересах держави у особі позивачів із позовом про стягнення з відповідача 209956,80 грн пені за несвоєчасну поставку товару за договором про закупівлю товару за державні кошти №1 від 18.02.2025.

За п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Підстави представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано положеннями ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

За ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, правовий аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Такі правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З огляду на викладене вище, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу, який має відповідні повноваження щодо вчинення дій, направлених на захист прав та охоронюваних законом інтересів, про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Таку правову позицію Верховний Суд виклав в постанові від 25.02.2021 у справі №910/261/20.

У повідомленнях від 03.04.2026, вих. №52-1828ВИХ-26, та від 28.04.2026, вих. №52-2437ВИХ-26, Маріупольська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону, серед іншого, зобов`язала Міністерство оборони України надати інформацію щодо вжиття чи наявності наміру вживати заходів для самостійного звернення з відповідною позовною заявою щодо стягнення з ПП "БудКапітал Плюс" пені за договором про закупівлю товару за державні кошти №1 від 18.02.2025.

Листом від 04.06.2026, вих. №52-3301ВИХ-26 Маріупольська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону повідомила позивачів про прийняття рішення щодо направлення до Господарського суду Житомирської області позову до відповідача про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору у розмірі 209956,80 грн.

Листом від 15.06.2026, вих. №220/74/ВихЗПІ/137, Головне управління військової юстиції Міністерства оборони України повідомило Маріупольську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону, що ним здійснюється збір та аналіз наявної у структурних підрозділах Міністерства оборони України і Збройних Сил України інформації, як наслідок інформування прокуратури із порушених питань потребує додаткового часу. Про результати розгляду запиту спеціалізовану прокуратуру буде проінформовано.

Аналіз зазначеного листа дозволяє дійти до висновку, що фактично Міністерство оборони України не відмовлялося від здійснення захисту інтересів держави, натомість прокуратура звернулась до суду з даним позовом, що фактично унеможливлює реалізацію позивачем 1) своїх повноважень та усуває саме існування "розумного строку". Відтак, будь-яких ознак того, що позивач 1) як компетентний орган не має наміру самостійно звернутися до суду за захистом порушених інтересів держави матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, доводи прокурора стосовно наявності у нього законних підстав для представництва інтересів держави в особі Міністерства оборони України у цій справі шляхом звернення з позовом відхиляються.

Крім того, як вже було зазначено, суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" суб`єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

У пп. 158 п. 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 №905) вказано, що Міністерство оборони України відповідно до покладених на нього завдань реєструє військові частини як суб`єкти господарської діяльності.

Отже, в розумінні цих правових норм військова частина не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, а є суб`єктом господарської діяльності, тому пред`явлення позову в інтересах останнього є неправомірним і виходить за межі повноважень прокурорського представництва, що є підставою для залишення позову без розгляду. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.07.2025 у cправі №910/4017/24. Відповідно до наведених підстав у їх сукупності, слід дійти висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню.

За ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Однак, враховуючи те, що зазначена позовна заява надійшла через систему "Електронний суд", фізичне її повернення заявнику не є доцільним, а тому не здійснюється.

Керуючись п. 4 ч. 5 ст. 174, ст. 233-235 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, поданої в інтересах держави у особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 до Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" про стягнення 209956,80 грн з доданими до неї документами, повернути Маріупольській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону.

Ухвала набирає законної сили здати її підписання та може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 26.06.2026

Суддя Лозинська І.В.

Друк:

1 - в справу

2 - прокуратурі (Електронний суд)