Ухвала суду № 137723880, 26.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню

26.06.2026м. ДніпроСправа № 904/4063/22Суддя Євстигнеєва Н.М., розглянувши заяву: Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", м. Київ

про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню

У справі:

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамзалізничпостач", м. Київ

до боржника: Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", м. Вільногірськ Дніпропетровської області

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором поставки №251-2 від 01.04.2022 у розмірі 57 280,00грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Большакова А.О.

Представники:

Від стягувача: не з`явився

Від боржника (заявника): не з`явився

В С Т А Н О В И В :

09 листопада 2022 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамзалізничпостач" (далі-заявник) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" заборгованості за договором поставки №251-2 від 01.04.2022 у розмірі 57 280,00грн.

Розглянувши заяву, господарський суд, 14.11.2022 задовольнив вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамзалізничпостач" та видав судовий наказ у справі №904/4063/22 наказного провадження, копію якого надіслав на адресу боржника в порядку ст. 156 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий наказ у справі №904/4063/22 набрав законної сили - 20 грудня 2022 року.

16 червня 2026 року від Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" до господарського суду надійшла заява, якою просить визнати судовий наказ №904/4063/22, таким, що не підлягає виконанню повністю.

Заява мотивована добровільним виконанням судового наказу у справі №904/4063/22. До заяви долучено копію платіжної інструкції №280176 від 11.06.2026 на суму 57 528,10грн.

Ухвалою суду від 18.06.2026 прийнято заяву та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.06.2026.

Сторони у судове засідання не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили.

26 червня 2026 року від заявника до господарського суду надійшло клопотання про розгляд заяви без участі уповноваженого представника.

За приписами частини третьої статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

При цьому, суд враховує, що явка учасників справи в судове засідання господарським судом обов`язковою не визнавалась.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Положеннями статті 147 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Накази суду викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На наказ суду, викладений в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії) (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч. 3 ст. 327 ГПК України).

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема судових наказів (п. 1-1 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про виконавче провадження").

За приписами статті 160 Господарського процесуального кодексу України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 328 ГПК України).

Отже, закон передбачає можливість визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наведені підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально - правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц).

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018 в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. Саме у межах цього судового провадження і підлягають встановленню обставини припинення зобов`язання боржника, яке є предметом відповідного судового наказу.

Виконання рішення суду проводиться лише тим способом, який визначено у рішенні, або в порядку статті 331 ГПК України цей спосіб і порядок виконання може бути змінений.

Приписами ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначені підстави, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.

Так, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, виконавчий документ може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у разі добровільного виконання обов`язку боржником саме поза межами виконавчого провадження. Якщо ж обов`язок було виконано боржником в межах виконавчого провадження, такий наказ не підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а виконавче провадження підлягає закінченню у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Судом встановлено, що 11.06.2026 боржник відповідно до платіжної інструкції №280176 сплатив на користь стягувача грошові кошти у розмірі 57 528,10грн. Призначення платежу: справа №904/4063/22, ВП №70933276, 57 280,00грн основна заборгованість, 248,10грн судовий збір.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що обов`язок боржника відсутній повністю у зв`язку з його добровільним виконанням.

Згідно частини четвертої ст. 328 Господарського процесуального кодексу України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 5 ст. 328 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що заявником надано докази на підтвердження зазначених у частині другій ст. 328 ГПК України підстав визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтями 160, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню (вх. №29595/26 від 16.06.2026) задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2022 у справі №904/4063/22 про стягнення з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (вул. Сурікова, буд. 3, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 36716128) в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (вул. Степова, буд.1, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область, 51700; ідентифікаційний код 39389830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамзалізничпостач" (вул. Михайла Бойчука, буд. 18-А, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 42035250) заборгованості за договором поставки №251-2 від 01.04.2022 у розмірі 57 280,00грн (п`ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят грн 00 коп.) та судового збору у розмірі 248,10грн (двісті сорок вісім грн 10 коп.).

Ухвала набирає законної сили 26.06.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.М. Євстигнеєва