Ухвала суду № 137723833, 25.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про визнання виконавчого документа таким,

що не підлягає виконанню в частині

25.06.2026м. ДніпроСправа № 904/3539/24Суддя Євстигнеєва Н.М., розглянувши заяву: Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

У справі:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ

до Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення 36 693 416,85грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Большакова А.О.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача (заявника): Шинкаренко С.О., адвокат, довіреність №71 від 27.11.2025

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради заборгованості у розмірі 36 693 416,85грн, з яких: основний борг у розмірі 34 730 610,06грн; пеня у розмірі 1 579 822,16грн; 3% річних у розмірі 168 975,47грн; інфляційні втрати у розмірі 214 009,16грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024 справу №904/3539/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Рішенням суду від 02.12.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 36693416,85грн задоволено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 у справі №904/3539/24 залишено без змін.

26.05.2025 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2025, які набрали законної сили 14.05.2025, видано наказ №904/3539/24 про стягнення з Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" основного боргу за поставлений природний газ у розмірі 34 730 610,06грн, пені у розмірі 1 579 822,16грн, 3% річних у розмірі 168 975,47грн, інфляційні втрати у розмірі 214 009,16грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 440 321,00грн.

27.08.2025 до господарського суду надійшла спільна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради про затвердження мирової угоди у справі №904/3539/24. До заяви долучено підписану сторонами мирову угоду від 20.08.2025.

Ухвалою суду від 11.09.2025 постановлено спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради про затвердження мирової угоди у справі №904/3539/24 - задовольнити; затвердити мирову угоду, укладену 20 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Комунальним підприємством "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради в редакції, узгодженій сторонами.

11 лютого 2026 року від Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради до господарського суду надійшла заява про визнання ухвали суду від 11.09.2025 у справі №904/3539/24, такою, що не підлягає частковому виконанню. Заява мотивована добровільним виконанням. До заяви долучено копії платіжних інструкцій на суму 5 788 435,02грн: №23/01/2 від 23.01.2026 на суму 964 739,17грн; №24/12/2 від 24.12.2025 на суму 964 739,17грн; №27/11/1 від 27.11.2025 на суму 964 739,17грн; №29/10/3 від 29.10.2025 на суму 964 739,17грн; №29/10/4 від 29.10.2025 на суму 964 739,17грн; №29/10/2 від 29.10.2025 на суму 964 739,17грн.

Ухвалою суду від 27.02.2026 постановлено заяву Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. №6614/26 від 11.02.2026) задовольнити частково; визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий документ - ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2025 у справі №904/3539/24, в частині стягнення з Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" грошових коштів у розмірі 3 858 956,68грн; в іншій частині заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2026 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2026 у справі №904/3539/24 в частині відмови у задоволенні заяви Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради скасовано і у цій частині ухвалено нове рішення, яким визнано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2025 у справі №904/3539/24 про затвердження мирової угоди, такою, що не підлягає виконанню, в частині 1 929 478,34грн у зв`язку з добровільним її частковим виконанням; в іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2026 у справі № 904/3539/24 залишено без змін.

09 червня 2026 року від Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради до господарського суду надійшла заява про визнання ухвали суду від 11.09.2025 у справі №904/3539/24, такою, що не підлягає частковому виконанню. Заява мотивована добровільним виконанням. До заяви долучено копію платіжної інструкції №24/02/6 від 24.02.2026 на суму 964 739,17грн.

Стягувач (позивач) надав до суду відзив на заяву та зазначив, що грошові кошти у розмірі 964 739,17грн були зараховані в рахунок погашення боргу за договором про постачання природного газу від 29.10.2025 №2369-ТКЕ(25)-03, відповідно до п. 1.1 договору від 02.12.2025 №ДЗК-2369-03. Окрім того, апеляційний суд надавав оцінку виключно правомірності зарахування коштів за іншими платіжними інструкціями (№ 24/12/2 від 24.12.2025 та № 23/01/2 від 23.01.2026) за попередні періоди. Спірна платіжна інструкція № 24/02/6 від 24.02.2026 на суму 964 739,17грн не була і не могла бути предметом дослідження під час ухвалення постанови апеляційного суду

Ухвалою суду від 15.06.2026 прийнято заяву та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.06.2026.

Позивач (стягувач) у судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив.

За приписами частини третьої статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч. 3 ст. 327 ГПК України).

В пункті 2 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

За приписами частини другої ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наведені підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально - правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання.

В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц, від 11.07.2019 у справі №910/8665/17, від 12.10.2018 у справі №910/9026/13, від 30.03.2021 у справі №910/8794/17).

Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. Саме у межах цього судового провадження і підлягають встановленню обставини припинення зобов`язання боржника, яке є предметом відповідного судового наказу.

Як убачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради долучило до матеріалів справи платіжну інструкцію:

№24/02/6 від 24.02.2026 на суму 964 739,17грн. Призначення платежу: на виконання мирової угоди у справі №904/3539/24 від 20.08.2025 за лютий 2026 року (а.с. 6 том 3).

Вказане свідчить про волевиявлення платника (КП "Жилсервіс-Дніпро" ДМР) виконати зобов`язання, що міститься у мировій угоді сторін, затвердженій відповідною ухвалою суду.

Відповідно до п. 41 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 163, платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Надавач платіжних послуг платника перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у пункті 41 розділу II цієї Інструкції, лише за зовнішніми ознаками.

Умовами укладеної між сторонами мирової угоди не передбачено можливості самостійного розподілу стягувачем отриманих від боржника коштів з чітким призначенням їх сплати.

Водночас, в укладеній сторонами мировій угоді від 20.08.2025, яка затверджена господарським судом, сторони погодили, що:

- при перерахуванні грошових коштів Боржник зобов`язується у графі "призначення платежу" зазначати: "на виконання мирової угоди у справі №904/3539/24 (п. 4 мирової угоди);

- сплачені кошти першочергово зараховуються в рахунок погашення основного боргу. Далі погашається пеня (п. 5 мирової угоди);

- зобов`язання Боржника зі сплати платежів згідно з Графіком погашення заборгованості вважаються виконаними за умови надходження на рахунок Стягувана грошових коштів у строк та в сумі, визначені Графіком погашення заборгованості (п. 6 мирової угоди);

- у разі, коли у Боржника існує прострочена сума оплати щомісячних платежів за попередні місяці згідно з Графіком погашення заборгованості, Стягувач зараховує кошти, що надійшли від Боржника, як погашення заборгованості за простроченими платежами попередніх періодів незалежно від зазначеного в платіжній інструкції призначення платежу (п. 7 мирової угоди).

Отже, враховуючи зміст укладеної між сторонами мирової угоди від 20.08.2025, затвердженої ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2025, яка набрала законної сили та згідно ст.193 ГПК України відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" і може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень, на переконання суду, в даному випадку розподіл коштів не може здійснюватися із застосуванням ст. 534 ЦК України чи у будь-якому іншому порядку.

Поряд із цим, 02 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та Комунальним підприємством "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради (споживач) укладено договір про зарахування коштів №ДЗК-2369-03 (а.с. 22-23 том 3).

В пункті 1 договору сторони дійшли згоди, що всі кошти, що надходять постачальнику за спожитий природний газ від споживача, незалежно від призначення платежу, вказаного споживачем у відповідних платіжних інструкціях, листах тощо, постачальник зараховує в наступній черговості:

з 15 числа місяця наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу в рахунок виконання зобов`язань споживача, що виникли за договором постачання природного газу №2369-ТКЕ(25)-03 від 29.10.2025 відповідно до акта/актів приймання-передачі природного газу за відповідний місяць постачання до його повного погашення (п. 1.1 договору);

з дня наступного після дня повного погашення зобов`язань споживача за договором постачання природного газу №2369-ТКЕ(25)-03 від 29.10.2025 зазначених у пункті 1.1 на погашення заборгованості, що виникла у споживача за попередні періоди по договорах, за якими вже не здійснюється постачання природного газу, відповідно до призначення платежу.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) або з дати накладення уповноваженим представником однієї зі сторін останнього у часі кваліфікованого електронного підпису/удосконаленого електронного підпису (надалі КЕп/УЕП) та діє до 30.09.2026 (п. 6 договору).

Договір підписано сторонами у сервісі вчасно 02.12.2025 (а.с. 25).

Проте, як зазначив апеляційний суд у постанові від 13.05.2026 вказана норма договору (п. 1.1) не може змінювати зобов`язань сторін, визначених за мировою угодою, затвердженою судовим рішенням (ухвалою), що набрало законної сили, положенням якої у частині розподілу отриманих коштів вона не відповідає.

Узгодження сторонами в іншому укладеному між ними договорі з іншим предметом, порядку зарахування усіх коштів, до надходять від боржника, у тому числі на виконання умов мирової угоди, затвердженої судом, не є у розумінні ст. 534 ЦК України встановленням договором іншого порядку погашення вимог кредитора за мировою угодою, оскільки вказані положення фактично змінюють зміст умов мирової угоди та не були перевірені судом в порядку частин третьої п`ятої ст.192 ГПК України під час її затвердження.

Апеляційний суд виснував, що відсутні підстави для висновку, що сторони узгодили іншу черговість погашення вимог кредитора за мировою угодою від 20.08.2025, відмінну від встановленої у ст. 534 ЦК України, у договорі про зарахування коштів № ДЗК-2369-03 від 02.12.2025. Натомість така відмінна від ст. 534 ЦК України черговість передбачена у пунктах 5-7 самої мирової угоди.

Окрім того, договір № ДЗК-2369-03 був укладений щодо зобов`язань за іншим договором постачання газу № 2369-ТКЕ(25)-03 від 29.10.2025, який не був предметом розгляду у справі №904/3539/24, не згадувався у мировій угоді та не існував у момент її постановлення. Зарахування коштів, призначених для виконання судового рішення, в рахунок погашення зобов`язань за іншим договором є неправомірним, оскільки суперечить принципу обов`язковості виконання судових рішень, закріпленому у ст.129-1 Конституції України та ст. 326 ГПК України.

Отже, у даному випадку відсутні підстави вважати, що боржник погодився на зміну призначення платежу після отримання коштів стягувачем, а сам факт існування договору від 02.12.2025 не нівелює прямого волевиявлення платника коштів, зафіксованого у платіжних документах.

Згідно частини четвертої ст. 328 Господарського процесуального кодексу України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 5 ст. 328 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що заявником надано докази на підтвердження зазначених у частині другій ст. 328 ГПК України підстав визнання виконавчого документа (ухвали суду від 11.09.2025) таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради грошових коштів у розмірі 964 739,17грн.

Керуючись статтями 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. №28527/26 від 09.06.2026) задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий документ - ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2025 у справі №904/3539/24, в частині стягнення з Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" грошових коштів у розмірі 964 739,17грн (дев`ятсот шістдесят чотири тисячі сімсот тридцять дев`ять гривень 17коп.).

Ухвала набирає законної сили 25.06.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена - 26.06.2026.

Суддя Н.М. Євстигнеєва