Рішення № 137723831, 26.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026м. ДніпроСправа № 904/1565/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В. за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.

та представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Кісілевич Є.Є.

розглянувши у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Метас" (51925, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця Сокола Олекси, будинок 44; ідентифікаційний код 32697615)

до відповідача Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця Заводська, будинок 2; ідентифікаційний код 00130820)

про стягнення заборгованості за договором №365/25 від 30.10.2025 у загальному розмірі 547 680, 52 грн

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1.Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору від 30.10.2025 №365/25 в частині здійснення сплати за виконані за договором роботи з будівництва об`єкта. У зв`язку з цим у відповідача перед позивачем склалася заборгованість, яка становить 547 680,52 грн.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору, відповідно до Технічного завдання та кошторисної документації, виконав роботи з нового будівництва споруд інженерного захисту газо-розподільчого пункту (ГРП) Акціонерного товариства Дніпровська ТЕЦ за адресою: м. Кам`янське, Дніпропетровська область, вул. Заводська, 2. Під час виконання робіт відповідач здійснював контроль за їх виконанням, у тому числі за виконанням прихованих робіт, будь-яких зауважень з боку уповноважених представників відповідача не надходило, проте акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) відповідачем підписаний не був.

Зокрема, у листі від 05.03.2026 вих.№0416/07 Щодо актів виконаних робіт відповідач не заявляє претензій щодо якості та/або обсягу виконаних за договором робіт, не відмовляється з цих підстав від підписання акту, натомість в обґрунтування підстав для відмови у підписанні акту, вказує на відсутність можливості підтвердити фактичні обсяги виконаних робіт, перевірити їх відповідність проєктній документації, здійснити приймання та оплату робіт у встановленому договором порядку.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за жовтень 2025 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2025 року, підписаних в односторонньому порядку уповноваженим представником позивача, загальна вартість виконаних за договором робіт складає 547 680,52 грн.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву (вх. суду №20880/26 від 30.04.2026), у якому представник відповідача просить: - відмовити в повному обсязі у задоволенні позову Приватного підприємства «Метас» до Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про стягнення основного боргу по Договору №365/25 від 30.10.2025 у розмірі 547 680, 52 грн, судового збору в розмірі 6 572,17 грн та витрат на надання правничої (правової) допомоги у розмірі 40 000,00 грн, посилаючись на те, що в листі вих. №0163/01 від 23.01.2026 вказав на перевищення (невідповідність) поточної ціни на пісок, яка зазначена в актах, з урахуванням доставки на будівельний майданчик, середньоринковому рівню, що є порушенням умов п.п. 1.2, 1.3., 3.1, 11.3 договору №365/25 від 30.10.2025, підкресливши цим свою незгоду і заперечення.

Відповідач зауважує, що листом вих. № 0416/07 від 05.03.2026 відмовлено у підписанні актів виконаних робіт з наступним обґрунтуванням: - акти виконаних робіт не містять підпису представника технічного нагляду; відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства у сфері будівництва підтвердження обсягів та якості виконаних робіт здійснюється, зокрема, шляхом їх перевірки та засвідчення представником технічного нагляду; відсутність підпису технічного нагляду унеможливлює підтвердження фактичного виконання робіт, їх відповідності проектній документації та будівельним нормам; - акти виконаних робіт надані замовнику з порушенням строків їх подання, визначених умовами договору, що свідчить про недотримання підрядником встановленого порядку документального підтвердження виконаних робіт; - виявлено недоліки в оформленні наданих документів, зокрема: друга сторінка документа «Підсумкова відомість ресурсів до Акту №1» містить таблицю з порожніми (незаповненими) клітинками, що потребує належного редагування та приведення у відповідність до вимог оформлення кошторисної документації. Відповідач зазначає, що у зв`язку з наведеним позбавлений можливості: підтвердити фактичні обсяги виконаних робіт; перевірити їх відповідність проектній документації; здійснити приймання та оплату робіт у встановленому договором порядку. З огляду на викладене, надані акти виконаних робіт вважаються такими, що оформлені неналежним чином, та не можуть бути прийняті до розгляду і підписання замовником.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання

25.03.2026 до господарського суду надійшов позов Приватного підприємства "Метас" (далі - позивач) до Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором №365/25 від 30.10.2025 у загальному розмірі 547 680,52 грн, відповідно до якого позивач просить суд:

- стягнути з Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" на користь Приватного підприємства "Метас" основний борг по Договору №365/25 від 30.10.2025 у розмірі 547 680,52 грн;

- стягнути з Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" на користь Приватного підприємства "Метас" витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 572,17 грн., витрати на надання правничої (правової) допомоги у розмірі 40 000 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 справу №904/1565/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

30.03.2026 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено визнати справу малозначною та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

14.04.2026 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №17908/26 від 14.04.2026) про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву у справі №904/1565/26 до 30.04.2026.

14.04.2026 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №17925/26 від 14.04.2026) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, відповідно до якого він просить суд постановити ухвалу про розгляд справи №904/1565/26 за правилами загального позовного провадження.

21.04.2026 ухвалою господарського суду заяву представника Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (вх. суду №17908/26 від 14.04.2026) про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву у справі №904/1565/26 до 30.04.2026 задоволено. Продовжено Акціонерному товариству "Дніпровська теплоелектроцентраль" строк для подання відзиву на позовну заяву - до 30.04.2026 включно. Постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №904/1565/26 за правилами загального позовного провадження. Розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі. Справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 18.05.2026 об 15:30 год.

30.04.2026 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду №20880/26 від 30.04.2026) з додатками.

01.05.2026 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду №21125/26 від 01.05.2026) з додатками.

18.05.2026 у підготовче засідання з`явилися повноважні представники сторін.

У вказаному підготовчому засіданні обговорені питання, що стосуються виконання завдань підготовчого засідання, передбачених статтею 182 Господарського процесуального кодексу України.

18.05.2026 ухвалою господарського суду закрито підготовче провадження у справі. Призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 17.06.2026 о 10:30 год.

17.06.2026 у судове засідання з`явилися повноважні представники позивача та відповідача (в режимі відеоконференції).

У зв`язку із технічними збоями, які виникли у представника відповідача під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд прийшов до висновку про неможливість проведення судового засідання, у зв`язку із чим судове засідання було протокольною ухвалою відкладено на 18.06.2026 о 15:15 год.

18.06.2026 у судове засідання з`явилися повноважні представники сторін. У вказаному судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті, обговорені питання, що стосуються розгляду справи по суті, заслухано вступне слово представників сторін, досліджено докази, наявні в матеріалах справи та заслухано судові дебати представників сторін.

В судовому засіданні 18.06.2026 після судових дебатів господарський суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, зазначив, що рішення буде ухвалено та проголошено 26.06.2026 о 12:15 годині.

18.06.2026 ухвалою господарського суду повідомлено учасників справи, що ухвалення та проголошення судового рішення у справі №904/1565/26 призначено на 26.06.2026 об 12:15 год., у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання №3-409 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, буд. 1.

У судове засідання 26.06.2026 з`явився повноважний представник відповідача (в режимі відеоконференції). Представник позивача до суду не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 26.06.2026 за результатами розгляду справи проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

(1) Факт укладення між сторонами договору №365/25 від 30.10.2025 та його умови;

(2) Факт належного виконання позивачем умов договору;

(3) Факт порушення відповідачем умов договору, що стало підставою утворення заборгованості.

1. Укладення між сторонами договору №365/25 від 30.10.2025 та його умови.

Як убачається з матеріалів справи, між позивачем - Приватним підприємством "Метас", як підрядником, та відповідачем - Акціонерним товариством "Дніпровська теплоелектроцентраль", як замовником, укладено договір №365/25 від 30.10.2025 (надалі - договір, а.с. 13-70, т.1).

Пунктом 1.1 договору визначено, що в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням замовника виконати роботи з будівництва об`єкта: «Нове будівництво споруд інженерного захисту газо-розподільчого пункту (ГРП) АТ «Дніпровська ТЕЦ» за адресою: м. Кам`янське Дніпропетровської області, вул. Заводська, 2». Додаткові роботи, за ДК 021:2015: 45220000-5 «Інженерні та будівельні роботи», а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Фізичні обсяги робіт визначаються у Технічному завданні (додаток № 1). Під час виконання робіт підрядник керується вимогами чинних нормативних документів (пункт 1.2 договору).

Кількісні характеристики предмета підряду (перелік, обсяги та вартість робіт) визначаються Кошторисною документацією (додаток № 2), що є невід`ємною частиною цього договору, розробленою у встановленому законодавством порядку згідно з чинними Державними стандартами України щодо визначення вартості в сфері будівництва (пункт 1.3 договору).

Підрядник виконує власними і залученими силами і засобами всі роботи відповідно до кошторисної документації (пункт 1.4 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору визначено, що строк виконання робіт за цим договором визначений графіком виконання робіт (який міститься в додатку № 3 до договору), але не пізніше 31.10.2025 року.

Пунктами 2.2, 2.3, 2.4 договору визначено, що підрядник розпочинає виконання робіт з дати підписання договору. Строки виконання робіт (будівництва об`єкта) можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі виникнення обставин, передбачених п. 19 Загальних умов. Датою закінчення робіт за договором вважається дата їх прийняття Замовником, що засвідчується підписанням акта прийому-передачі робіт.

Згідно з пунктом 3.1 договору договірна ціна визначається на підставі кошторисної документації (додаток № 2), є твердою і складає 561 352,39 грн, в т.ч. ПДВ - 93 558,73 грн.

Пунктом 3.3 договору визначено, що договірна ціна може зменшуватись при погодженні з замовником у разі зменшення обсягів робіт.

У пункті 9.1 договору сторонами погоджено, що замовник здійснює технічний нагляд, контроль за виконанням робіт, прийманням виконаних робіт, а також інший контроль згідно нормативних актів.

При виявленні дефектів або відхилень замовник надає підряднику письмове розпорядження про їх усунення, а при необхідності приймає рішення про призупинення робіт (пункт 9.4 договору).

Замовник здійснює контроль за ходом, якістю та обсягами виконання робіт відповідно до частини першої статті 849 Цивільного кодексу України та у порядку, передбаченому договором (пункт 9.6 договору).

Відповідно до пункту 10.1 договору платежі за даним договором здійснюються замовником шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок підрядника, вказаний в договорі, протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (далі - Акт КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 (далі - Довідка КБ-3), і реєстрації податкових накладних (для платників ПДВ).

Підрядник, платник ПДВ, зобов`язаний скласти податкову накладну для замовника в порядку, визначеному діючим законодавством України. Підрядник зобов`язаний оформлювати для замовника податкову накладну відповідно до реквізитів зазначених в даному договорі, склавши її в електронній формі, а також з виконанням умов відносно її реєстрації в порядку, визначеному діючим законодавством, електронного цифрового підпису уповноваженої підрядником особи та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 10.2 договору).

Пунктом 10.7 договору визначено, що підрядник надає документи про виконання договору для підпису замовнику протягом двох днів після закінчення виконання робіт. Замовник зобов`язаний підписати подані підрядником документи про виконання робіт або обгрунтувати причини відмови від їх підписання протягом п`яти робочих днів з дня отримання.

Платежі за цим договором здійснюються замовником на розрахунковий банківський рахунок підрядника, вказаний в цьому договорі (пункт 10.8 договору).

Відповідно до пункту 11.2 договору прийом результатів робіт здійснюється замовником протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання ним документів про виконання договору. А також всіх інших документів, що не згадані окремо, але вимагаються згідно з діючим законодавством, оформлені у відповідності з затвердженими вимогами.

Згідно з пунктом 11.3 договору здача результатів робіт підрядником і прийом їх замовником оформляються актом (ми) приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2В), виконаним з використанням відповідного програмного комплексу, який підписується уповноваженими представниками сторонами. Підрядник повинен здавати акти виконаних робіт не пізніше 30 числа звітного місяця замовнику та не пізніш як 5 числа місяця наступного за звітним до бухгалтерії замовника. За наявності претензій замовника за якістю і об`єму виконаних робіт, він має право відмовитися від підписання акту (ів) і направити підряднику письмові зауваження з вказівкою термінів усунення недоліків. Якщо недоліки не будуть усунені підрядником у встановлені терміни, замовник має право доручити їх усунення третім особам з подальшим відшкодуванням підрядником вартості таких робіт, виконаних третіми особами, або відповідно зменшити розмір винагороди підрядника.

У разі неналежного виконання робіт за цим договором підрядник не має права посилатися на те, що замовник не здійснює контроль і нагляд за їх виконанням (пункт 11.4 договору).

Пунктом 13.3 договору визначено, що замовник зобов`язаний визначити і передати підряднику фронт робіт на об`єкті, при необхідності здійснити зупинку технологічного устаткування і скидання води з трубопроводів; прийняти виконані роботи за умови належного виконання таких робіт на умовах цього договору; сплатити підряднику вартість виконаних робіт на умовах цього договору.

Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються додатковими угодами, які стають невід`ємною частиною цього договору (пункт 14.2 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2025 року, а в частині виконання прийнятих сторонами зобов`язань - до повного їх виконання (пункт 15.1 договору).

Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України договір поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.10.2025 року (підпункт 15.1.1 договору).

Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору (пункт 15.2 договору).

Судом встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання неукладеним в певній частині.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, договір був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

2. Щодо належного виконання позивачем умов договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору виконав роботи у строк, узгоджений сторонами в пункті 2.1 договору, та за результатами їх виконання відповідно до умов пунктів 11.1, 11.4 договору у листопаді 2025 року оформив, підписав та надав на адресу відповідача два примірника довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) та акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) з долученими до нього додатками (підсумкова відомість ресурсів до Акту №1, розрахунок загальновиробничих витрат до акту №1), які після підписання підлягали поверненню засобами поштового зв`язку на поштову адресу позивача.

На підтвердження вказаного позивачем надано копію листа від 03.11.2025 (а.с. 127, т.1).

Згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) за жовтень 2025 та актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2025 вартість виконаних будівельних робіт за договором складає 547 680,52 грн (а.с. 71-75, т.1).

Також в матеріалах справи міститься копія складеної позивачем податкової накладної від 31.10.2025 №5 на загальну суму 561 352,39 грн (а.с. 121, т.1).

3. Щодо порушення відповідачем умов договору, що стало підставою утворення заборгованості.

Позивач зазначає, що відповідач листом від 14.01.2026 вих.№0081/25 Щодо надання актів виконаних робіт (а.с. 123, т.1) з метою належного оформлення та подальшого підписання актів виконаних будівельно-монтажних робіт за договором №150/25 від 17.06.2025 та договором №220/25 від 03.07.2025 щодо виконання робіт будівництва споруд інженерного захисту газо-розподільчого пункту (ГРП) та когенераційних установок (2 од), відповідно, просив надати акти виконаних будівельно-монтажних робіт з урахуванням раніше наданих зауважень стосовно вартості матеріалів, а саме: пісок щільний рядовий вартість повинна відповідати середньому показнику вартості по регіону; використана лежала (вживана) металева труба діаметром 89 у кількості 325 м.п. (вага 4600 кг) вартість якої повинна відповідати вартості як для лежалої (вживаної) труби, а також надати підтверджуючі документи (сертифікати відповідності на пісок щільний рядовий, аналіз цін для обґрунтування вартості вищезазначених матеріалів). Натомість будь-яких зауважень щодо неналежного виконання зобов`язань по договору №365/25 від 30.10.2025 від відповідача не надходило, проте акт приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) відповідачем не був підписаний.

За твердженням позивача, з урахуванням вказаних обставин, відповідно до умов пунктів 11.1, 11.4 договору він 21.01.2026 оформив, підписав та надав на адресу відповідача в електронній формі, а також у паперовому вигляді два примірника довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма КБ-3) та акту приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) з долученими до нього додатками (підсумкова відомість ресурсів до акту №1, розрахунок загальновиробничих витрат до акту №1), які після підписання підлягали поверненню засобами поштового зв`язку на поштову адресу позивача.

На підтвердження вказаного позивачем надано копію листа від 21.01.2026 (а.с. 128, т.1).

Позивач зазначає, що 23.01.2026 на адресу позивача надійшов лист відповідача вих. №0163/01 від 23.01.2026 (а.с. 124, т.1) в якому вказано, що під час перевірки актів виконаних робіт, наданих підрядником в межах виконання договору на будівництво та захисту об`єктів критичної інфраструктури, було встановлено, що поточна ціна на пісок, зазначена в актах, з урахуванням доставки на будівельний майданчик, перевищує середньоринковий рівень. Завищення вартості матеріалів, у тому числі піску не допускається, оскільки призводить до спотворення фактичної вартості виконаних робіт та порушує принципи достовірності та економічної обґрунтованості кошторисних розрахунків.

При цьому будь-яких зауважень щодо неналежного виконання зобов`язань за договором №365/25 від 30.10.2025 від відповідача не надходило, проте, акт приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) відповідачем не був підписаний.

ІV. Мотиви суду

1. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу положень статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

2. Оцінка судом доказів та позицій сторін

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, між позивачем - Приватним підприємством "Метас", як підрядником, та відповідачем - Акціонерним товариством "Дніпровська теплоелектроцентраль", як замовником, укладено договір №365/25 від 30.10.2025, який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до умов договору (пункт 3.1) договірна ціна визначається на підставі кошторисної документації (додаток № 2), є твердою і складає 561 352,39 грн, в т.ч. ПДВ - 93 558,73 грн.

Отже, за домовленістю сторін ціна у договорі визначалась у твердому кошторисі.

Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до положень частин першої-третьої статті 844 Цивільного кодексу України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Твердий кошторис (тверда договірна ціна) кошторис, що може коригуватися лише в окремих випадках за згодою сторін у порядку, визначеному договором. За твердої договірної ціни взаєморозрахунки проводиться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні.

За приписами частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Суд критично оцінює посилання відповідача на лист від 14.01.2026 вих.№0081/25 (а.с. 123, т.1), оскільки зі змісту вказаного листа не вбачається, що він стосується договору №365/25 від 30.10.2025, так, у вказаному листі міститься посилання на договори №150/25 від 17.06.2025 та №220/25 від 03.07.2025, які не є предметом спору у справі, що розглядається.

Відповідно до локального кошторису на будівельні роботи, складеного за поточними цінами станом на 17.06.2025 та підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису ціна на матеріал «пісок природний, рядовий С1421-10634/2» погоджена у розмірі 1 122,30 грн за 1 м3.

Відповідач зазначає, що листом від 23.01.2026 вих. №0163/01 (а.с. 124, т.1) вказав на перевищення (невідповідність) поточної ціни на пісок, яка зазначена з урахуванням доставки на будівельний майданчик, середньоринковому рівню, що є порушенням умов договору №365/25 від 30.10.2025. З метою врегулювання розбіжностей щодо вартості піску (з урахуванням витрат доставки на будівельний майданчик), позивачем погоджено зміну (зменшення) ціни матеріалу (піску) в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості робіт), у порівнянні з ціною, яка передбачена умовами договору відповідно до твердого кошторису, погодженого сторонами.

На виконання умов договору з дотриманням узгодженого сторонами твердого кошторису, підрядником оформлено Акт приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в).

Суд зауважує, що до вказаного акта включена ціна на матеріал «пісок природний, рядовий С1421-10634/2» у розмірі 756,37 грн. за 1 м3, що є меншим, ніж вказано у кошторисі.

Таким чином, вартість матеріального ресурсу - «пісок природний, рядовий С1421-10634/2» у розмірі 756,37 грн. за 1 м3, яка вказана позивачем в Акті приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в), є нижчою, ніж вартість, що визначена у твердому локальному кошторисі до договору, а тому у відповідача відсутні підстави стверджувати, що мало місце істотне завищення вартості матеріальних ресурсів.

Відповідач зазначає, що листом від 05.03.2026 №0416/07 Щодо актів виконаних робіт (а.с. 126, т.1) повідомив позивача, що надані акти виконаних робіт вважаються такими, що оформлені неналежним чином та не можуть бути прийняті до розгляду і підписані відповідачем, посилаючись на те, що: вказані акти не містять підпису представника технічного нагляду; акти надані замовнику з порушенням строку їх подання, визначених у договорі; виявлено недоліки в оформлені наданих документів, зокрема, друга сторінка документа Підсумкова відомість ресурсів по акту №1 містить таблицю з порожніми клітинами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Частинами 4, 6 статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акта виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акта.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Як убачається, лист від 05.03.2026 №0416/07 Щодо актів виконаних робіт на який посилається відповідач не містить посилань на виявлення недоліків у виконаних позивачем за договором роботах.

Отже, враховуючи доведене позивачем реальне виконання робіт за договором та відсутність обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором, суд доходить висновку щодо можливості передання і прийняття робіт на підставі підписаного позивачем в односторонньому порядку та, відповідно, виникнення за таким актом прав та обов`язків у сторін договору, зокрема, права позивача отримати сплату за виконану за договором роботу та обов`язки відповідача здійснити таку сплату.

Також відповідач у відзиві посилається на вимоги Кошторисних норм України, затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», яким затверджені кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва» (далі - Настанова).

Відповідно до пункту 1.2 Настанови твердий кошторис (тверда договірна ціна) кошторис, що може коригуватися лише в окремих випадках за згодою сторін у порядку, визначеному договором.

Згідно з пунктом 6.2 Настанови за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03 листопада 2023 року у справі № 910/13599/21 вказав, що приблизний кошторис дає змогу сторонам в ході виконання робіт відступити від визначених в ньому цін і скоригувати їх залежно від фактичних витрат підрядника як в бік збільшення, так і в бік зменшення. Зміни ж до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису, усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, відповідно до норм статті 844 Цивільного кодексу України, пунктів 1.2, 6.2 Настанови, умов договору за твердої договірної ціни (твердого кошторису) взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні, з урахуванням того, що за погодженням сторін ціна на матеріал «пісок природний, рядовий С1421-10634/2» була зменшена до розміру 756,37 грн. за 1 м3, доводи відповідача щодо істотного завищення вартості матеріальних ресурсів «пісок природний, рядовий С1421-10634/2», є такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами та відхиляються судом.

Суд також враховує, що ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення (далі - будівництво) будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури (далі - об`єкти будівництва).

Відповідно до пункту 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація. Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об`єкті будівництва, має бути наведений у ПВР.

До виконавчої документації належать: а) загальний журнал робіт (додаток А); б) спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт (додаток Б); в) журнал авторського нагляду відповідно до [19] та звітна документація щодо виконання робіт з науково технічного супроводу (за наявності на об`єкті будівництва науково-технічного супроводу) відповідно до ДБН В.1.2-5; г) акти на закриття прихованих робіт (додаток В); д) акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій (додаток Г); е) виконавчі схеми відповідно до ДБН В.1.3-2; ж) документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій відповідно до [20]; і) акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання; к) інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт.

Згідно з пунктом 8.4.3.1 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" приймання прихованих робіт здійснюється безпосередньо перед виконанням наступних робіт, які їх закривають, про що складається акт за формою, наведеною у додатку В.

Згідно з пунктом 8.4.3.5 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" приймальний контроль здійснюється за участю представників будівельної організації, технічного нагляду замовника та авторського нагляду (у випадках, передбачених договором про авторський нагляд).

Пунктом 8.4.3.6 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" визначено, що результати приймального контролю фіксуються в загальному журналі робіт, в актах на закриття прихованих робіт, актах проміжного прийняття відповідальних конструкцій та інших документах - за наявності вимог нормативних документів на конкретні види будівельних робіт.

Результати контролю відповідності будівельних робіт, конструкцій, обладнання та готової будівельної продукції вимогам проекту будівництва та нормативних документів фіксуються у виконавчій документації (4.8) (пункт 8.8 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва").

Належне виконання робіт з боку позивача підтверджується актами на закриття прихованих робіт, які свідчать про виконання робіт відповідно до проєктної документації, стандартів, будівельних норм та правил, технічних умов. Такі акти підписані представниками позивача та відповідача без зауважень та заперечень (а.с. 83-94, т.1).

Крім цього наданий позивачем журнал авторського нагляду, який передбачений пунктом 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва", також визнається судом належним та допустимим доказом на підтвердження факту виконання позивачем робіт за договором (а.с. 95-119, т.1).

Порядок оплати роботи врегульовано статтею 854 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до пункту 10.1 договору платежі за даним договором здійснюються замовником шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок підрядника, вказаний в договорі, протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (далі - Акт КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 (далі - Довідка КБ-3), і реєстрації податкових накладних (для платників ПДВ).

Враховуючи викладене, суд визнав виконаними роботи на загальну суму 547 680,52 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2025 року та актом №1 приймання виконаних будівельних робіт вартість виконаних будівельних робіт.

Строк оплати виконаних за договором робіт є таким, що настав. На час розгляду справи доказів оплати заборгованості у розмірі 547 680,52 грн відповідачем не надано, матеріали справи не містять. Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані за договором роботи у розмірі 547 680,52 грн визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

V. Висновки суду

Суди зобов`язані належно мотивувати свої рішення для забезпечення права сторін на справедливий розгляд та суспільного контролю за правосуддям. При цьому не вимагається відповідати на кожен аргумент сторін: достатньо викласти мотиви у межах конкретних обставин справи, з урахуванням характеру рішення.

Позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, з огляду на наявні в матеріалах докази, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані за договором №365/25 від 30.10.2025 роботи у розмірі 547 680,52 грн.

VI. Судові витрати

Щодо судового збору

За загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6 572,17 грн згідно з частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 191, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір" господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця Заводська, будинок 2; ідентифікаційний код 00130820) на користь Приватного підприємства "Метас" (51925, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця Сокола Олекси, будинок 44; ідентифікаційний код 32697615) 547 680, 52 грн (п`ятсот сорок сім тисяч шістсот вісімдесят гривень п`ятдесят дві копійки) - основного боргу та 6572,17 грн (шість тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні сімнадцять копійок) - судових витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.06.2026

Суддя Т.В. Іванова