Ухвала суду № 137723766, 26.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

26.06.2026 Справа № 904/3778/25

за позовом Криворізької південної окружної прокуратури, м.Кривий Ріг Дніпропетровська область

до Відповідача-1 Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг Дніпропетровська область

Відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область

Відповідача-3 Фізичної особи - підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича, м.Кривий Ріг Дніпропетровська область

про зобов`язання вчинити певні дії

Суддя Кеся Н.Б.

Секретар судового засідання Сухачов Д.О.

Представники:

Прокурор: Рембецький В.Ю., посвідчення №083215

Представник відповідача -1:Паламарчук Є.П., самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ

Представник відповідача -2:Акулов Є.В., адвокат, ордер АЕ№ 1307943

Представник відповідача -3: Акулов Є.В., довіреність 19.01.2024р.

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька південна окружна прокуратура 14.07.2025 року через систему "Електронний суд" звернулася з позовом до Відповідача-1 Криворізької міської ради, Відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп" та Відповідача-3 Фізичної особи - підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича, в якому просить суд:

1. Скасувати державну реєстрацію права довірчої власності Фізичної особи - підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна - магазин продовольчих та непродовольчих товарів літера А-1, площею 32,2 кв.м, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 42а, проведену 05.11.2024 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорною О.С. (номер запису про право власності: 57423631), шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 279356412110.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Криворізької міської ради №3052 від 28.08.2024 в частині надання ТОВ ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:064:0046 з можливістю поновлення договору оренди на новий строк на умовах, передбачених ст. 33 ЗУ Про оренду землі.

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №2024553 від 23.09.2024, укладений між Криворізькою міською радою (код ЄДРПОУ 33874388) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП (код ЄДРПОУ 39087424) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:064:0046 площею 0,0138 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1240895312110, номер запису про інше речове право 56898475).

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП (код ЄДРПОУ 39087424) та Фізичну особу підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388) у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 42а, загальною площею 0,0138 га, кадастровий номер 1211000000:02:064:0046, та повернути земельну ділянку, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі літера А-1, площею 32,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 279356412110).

5. Стягнути з відповідачів у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ: 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) сплачений судовий збір.

В обгрунтування позову прокурор послався на те, що на спірній земельній ділянці знаходиться об`єкт самочинного будівництва, тому рішення про надання земельної ділянки в оренду, договір оренди землі та державна реєстрація довірчої власності на об`єкт нерухомості на цій земельній ділянці є незаконними. Прокурор заявив позов в інтересах держави як самостійний позивач, оскільки в діях міської ради наявні порушення інтересів держави.

24.07.2025 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 21.08.2025 о 10:00год. Зобов`язано Криворізьку південну окружну прокуратуру надати повний текст Договору особистого строкового сервітуту від 09.07.2012 року.

24.07.2025 ухвалою суд наклав арешт на нерухоме майно, належне відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю Преміум Бізнес Груп (ЄДРПОУ 39087424) та на праві довірчої власності Присяжнюку Віктору Юрійовичу (ІНН НОМЕР_1 ), а саме магазин продовольчих та непродовольчих товарів літера А-1, площею 32,2 кв.м, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 42а, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 279356412110) та заборонив Товариству з обмеженою відповідальністю Преміум Бізнес Груп (ЄДРПОУ 39087424), Присяжнюку Віктору Юрійовичу (ІНН НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна - магазину продовольчих та непродовольчих товарів площею 32,2 кв.м, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул.Соборності, 42а (реєстраційний номер 279356412110).

05.08.2025 року через систему "Електронний суд" представник Відповідача-1 подав відзив на позовну заяву (арк.с. 107-115 Т.1), в якому вказує про те, що за відсутності у Криворізької міської ради заперечень з приводу існуючих договірних відносин між сторонами щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:064:0046, доказів того, що об`єкт нерухомого майна не відповідає будівельним та правилам, порушує права третіх осіб, беручи до уваги негативні наслідки для територіальної громади міста, зумовлені двосторонньою реституцією, з огляду на що представництво інтересів держави є необґрунтованим та безпідставним у даній справі, тому Відповідач-2 про сить суд відмовити у задоволенні позовних вимог до Криворізької міської ради в повному обсязі.

07.08.2025 року через систему "Електронний суд" представник Відповідача-3 подав відзив на позовну заяву (арк.с. 127-134 Т.1), вимоги прокуратури вважає необґрунтованими, безпідставними, передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

08.08.2025 року через систему "Електронний суд" представник Відповідача-2 подав відзив на позовну заяву (арк.с. 139-161 Т.1), в якому вказує про те, що позовна заява є необґрунтованою, передчасною та недоведеною, будується виключно на припущеннях органу прокуратури, на що існує пряма заборона в чинному законодавстві України.

21.08.2025 року через систему "Електронний суд" прокуратура подала пояснення щодо суті спору (арк.с. 217-235 Т.1).

21.08.2025 року ухвалою суд позовну заяву залишив без руху та Криворізькій південній окружній прокуратурі протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду, усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати повний текст Договору особистого строкового сервітуту від 09.07.2012 року.

25.08.2025 року через систему "Електронний суд" прокуратура подала заяву про усунення недоліків ухвали суду від 21.08.2025, а саме надала повний текст Договору особистого строкового сервітуту від 09.07.2012 року (арк.с. 248-253 Т.1).

25.08.2025 року через систему "Електронний суд" прокуратура подала пояснення щодо суті спору (арк.с. 1-13 Т.2).

26.08.2025 ухвалою суд продовжив розгляд справи та призначив підготовче засідання на 09.09.2025 о 10:00 год.

09.09.2025 ухвалою суд відклав підготовче засідання на 18.09.2025 о 11:00 год.

18.09.2025 року від прокуратури в судове засідання представник не з`явився, 15.09.2025 через систему "Електронний суд" Криворізька південна окружна прокуратура подала клопотання (арк.с. 55-56 Т.2), в якому просить суд зупинити провадження у справі №904/3778/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №908/2388/21, оскільки правові висновки Великою Палатою Верховного Суду у справі №908/2388/21 матимуть суттєве значення для вирішення даної справи та формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема, щодо визначення належного відповідача за позовом власника землі про знесення об`єкта самочинного будівництва.

18.09.2025 року ухвалою суд зупинив провадження у справі №904/3778/25 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №908/2388/21.

20.03.2026 року через систему "Електронний суд" Криворізька південна окружна прокуратура подала клопотання в якому просить суд поновити провадження у справі №904/3778/25 у зв`язку із закінченням перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №908/2388/21 (арк.с. 63-64 Т.2).

25.03.2026 року ухвалою суд поновив провадження у справі №904/3778/25 та призначив розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 07.04.26р. о 14:30год.

02.04.2026 через "Електронний суд" Криворізька міська рада звернулося до суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

07.04.2026 в судовому засіданні оголошено перерву до 07.05.2026 о 10:00 год.

21.04.2026 через "Електронний суд" Криворізька міська рада подала письмові пояснення щодо суті спору (арк.с. 85-90 Т.2), в яких представник просить суд відмовити у задоволенні повних вимог.

06.05.2026 року через систему "Електронний суд" Криворізька південна окружна прокуратура подала заяву (арк.с. 99-104 Т.2), в якій прокурор зазначає що доводи відповідачів про неможливість подання прокурором позову в інтересах держави до міської ради є надуманими, безпідставними, а також суперечать положенням законодавства.

06.05.2026року через систему "Електронний суд" представник Відповідача-2 подав додаткові пояснення у справі (арк.с. 109-117 Т.2), в яких просить суд врахувати додаткові письмові пояснення ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" при винесенні рішення по справі №904/3778/25.

07.05.2026 в судовому засіданні оголошено перерву до 02.06.2026 о т12:00 год.

02.06.2026 ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 11.06.2026 о 11:30год.

11.06.2026 в судовому засідання оголошена перерва до 18.06.2026 о 12:00 год.

17.06.2026 через підсистему "Електронний суд" представник Відповідача-2 подав клопотання про долучення доказів, а саме просить суд долучити до матеріалів справи докази виконання ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" Договору довірчої власності укладеного громадянином України ОСОБА_1 (арк.с. 169-174 Т.2).

18.06.2026 в судовому засідання оголошена перерва до 26.06.2026 о 14:30 год.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.

Відповідно до частини 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною 3 ст. 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (ст. 2 Закону України Про прокуратуру; далі - Закон № 1697-VII). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1 Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII).

Європейський Суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або ж у тому разі, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15.01.2009 р. у справі Менчинська проти росії (Menchinskaya v. russia, заява № 42454/02, § 35)).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді встановлені у Законі №1697-VII, частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia (суд знає закони) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

У рішенні від 05.06.2019р. № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Про такі випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону №1697-VII. На думку Конституційного Суду України, це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання. У рішенні від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Крім того, в рішенні Другого Сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 по справі №3-28/2024/59/24 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі приписи абзацу першого частини 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень , до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, обґрунтовуючи це тим, що дані приписи суперечать також ст.55, пунктам 1,3 частини другої статті 129 Конституції України.

Таким чином, захист інтересів держави у суді прокурором може здійснюватися виключно у виняткових випадках, з наданням відповідного обґрунтування та в порядку визначеного Законом.

Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

В той же час відповідно до позовної заяви, що розглядається у даній справі, Криворізька міська рада залучена в якості співвідповідача, що суперечить правовій природі спірних правовідносин, фактичним обставинам даної справи та змісту позовних вимог.

Так, предметом спору даної справи є:

скасування державної реєстрації права довірчої власності Фізичної особи - підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича на об`єкт нерухомого майна - магазин продовольчих та непродовольчих товарів літера А-1, площею 32,2 кв.м, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 42а, проведену 05.11.2024 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорною О.С. (номер запису про право власності: 57423631), шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 279356412110;

визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради №3052 від 28.08.2024 в частині надання ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:064:0046 з можливістю поновлення договору оренди на новий строк на умовах, передбачених ст. 33 ЗУ «Про оренду землі»;

визнання недійсним договір оренди земельної ділянки №2024553 від 23.09.2024, укладений між Криворізькою міською радою та ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:064:0046 площею 0,0138 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1240895312110, номер запису про інше речове право 56898475);

зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» та Фізичну особу підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 42а, загальною площею 0,0138 га, кадастровий номер 1211000000:02:064:0046, та повернути земельну ділянку, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі літера А-1, площею 32,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 279356412110).

Земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:02:064:0046, на якій розташований спірний об`єкт нерухомого майна, є комунальною власністю міста.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи місцевого самоврядування в межах, визначених Основним законом.

Стаття 145 Конституції України та стаття 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» гарантують судових захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч.5 ст. 60 Закону).

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч.8 ст.60 Закону).

Частиною першою статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).

Особливості права власності на землю врегульовані Земельним кодексом України. Відповідно до статті 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно зі статтею 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. При цьому права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою в повному обсязі можуть належати лише власникові земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду вже відмічала, що стаття 376 ЦК України розміщена у главі 27 «Право власності на землю (земельну ділянку)», тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на землю.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду висновує, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки (пункт 147 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2025 року в справі №908/2388/21, пункт 88 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року в справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23)).

Тож, враховуючи вищевикладеного, беручи до уваги, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:02:064:0046 є комунальною власністю і право розпоряджатися даною земельною ділянкою належить виключно Криворізькій міській раді, виходячи з предмету спору, Криворізька міська рада є неналежним Відповідачем у даній справі та має виступати Позивачем як орган місцевого самоврядування, який від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження землями комунальної власності.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі №908/2388/21 зроблений висновок, що належним відповідачем за позовом власника земельної ділянки про знесення об`єкта самочинного будівництва має бути особа, яка чинить перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою (останній набувач).

Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор) та яка звернулася до суду з відповідним позовом, а відповідачем - особа, яка, за твердженням позивача, повинна виконати зобов`язання (боржник). Схожі висновки Велика Палата Верховного Суду викладала у пунктах 46, 47, 76 постанови від 18.12.2024 у справі № 907/825/22 та підпункті 9.15 постанови від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22.

Згідно з частиною п`ятою статті 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Таким чином, невиконання прокурором вимог щодо надання суду належного обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Натомість, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18; від 06.07.2021 у справі №911/2169/20; від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 ).

В постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 922/5241/21 від 04.03.2026 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що помилковим є підхід, за якого у цій категорії справ - справах за позовами прокурора, поданими на захист інтересів держави, порушених унаслідок незаконних дій органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб - питання про належного відповідача вирішується як вторинне, похідне від питання про те, якого результату прагне досягнути прокурор своїм позовом. Коло відповідачів не може визначатися залежно від того, чи залишиться до кого звертатися з позовом, якщо орган, уповноважений захищати інтереси держави у відповідних правовідносинах, буде визначений прокурором позивачем, навіть якщо цей орган сам спричинив порушення інтересів держави. Відповідач визначається незалежно від процесуальної позиції інших учасників справи. Відповідачем у господарському судочинстві є особа, до якої звернена вимога позивача, яка своєю чергою спрямована на захист відповідного порушеного права або законного інтересу (пункти 96-98 постанови від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18).

У практиці Верховного Суду сформований підхід, за якого «представництво в суді законних інтересів держави» згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» охоплює представництво таких суспільних інтересів, до яких належать інтереси як держави в цілому, так і інтереси територіальної громади.

Ці інтереси не завжди збігаються.

Певні дії, рішення, правочини, в тому числі стосовно майна територіальної громади можуть не зачіпати інтересів інших, аніж самої територіальної громади. Відповідно й порушення при вчиненні цих дій, ухваленні рішень, вчиненні правочинів не стосуються інтересів держави в цілому.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор має визначити, на захист яких саме інтересів він звертається.

У цій справі прокурор у позовній заяві вказує на те, що Криворізька міська рада представляє інтереси міської громади, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, тому позов поданий прокурором в якості самостійного позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, з цією позовною заявою про зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування рішення Криворізької міської ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки звернувся керівник прокуратури в інтересах держави, однак до позовної заяви не додано обґрунтування щодо підстав звернення з відповідною позовною заявою саме прокурором в інтересах держави, а не територіальної громади міста Кривого Рогу та без повідомлення відповідного органу, на який покладено виконання цих функцій і без зазначення фактів порушення Відповідачем 1 інтересів саме держави.

Як підставу для звернення до суду прокуратура у позовній заяви зазначає, що звернення відбувається на підставі статті 23 Закону України «Про прокуратуру», однак не вказує конкретну частину відповідної статті. Крім того, зі змісту позовної заяви не вбачається, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідності звернення до суду в інтересах держави, а не територіальної громади.

Аналіз правових висновків Верховного Суду та нормативне регулювання питання здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді у розрізі фактичних обставин, зазначених у цій справі, дає підстави зробити наступний висновок. Якщо прокурор звертається з позовом, який має на меті оспорити передання органом місцевого самоврядування земельної ділянки в користування іншій особі, то залежно від того, на захист якого інтересу подано позов (держави в цілому як власника чи територіальної громади як власника), має бути визначено позивача і коло відповідачів.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи вищевикладене, суд залишає позов без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд виходить з того, що відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду.

Таким чином, сплачена Дніпропетровською обласною прокуратурою сума судового збору підлягає поверненню.

Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, суд вважає вбачає підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2025 по справі №904/3778/25, з урахуванням залишення позову без розгляду, оскільки необхідність в забезпечувальних заходах відпала.

Керуючись ст.ст. 2, 42, 123, 226, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Криворізької південної окружної прокуратури до Криворізької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп" та Фізичної особи - підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича залишити без розгляду.

Повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі (реквізити отримувача: 49044, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ: 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 9689,60 грн, який було сплачено за платіжною інструкцією №1856 від 26.06.2025 року, яка наявна в матеріалах справи, за зверненням останнього.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2025 по справі №904/3778/25.

Ухвала набирає законної сили з дати її проголошення - 26.06.2026 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в десятиденний строк у порядку, встановленому статтями 254-259 ГПК України.

Суддя Н.Б. Кеся