Рішення № 137723762, 25.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 Справа № 904/1563/26За позовом: Приватного підприємства Метас, м. Кам`янське

До: Акціонерного товариства Дніпровська теплоелектроцентраль, м. Кам`янське

Про: стягнення 3 206 971,35грн. (за заявою про ухвалення додаткового рішення)

Суддя Васильєв О.Ю.

секретар судового засідання Вязовська К.В.

Представники сторін: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.26р. у справі №904/1563/26 позовні вимоги задоволено; стягнуто з відповідача Акціонерного товариства Дніпровська теплоелектроцентраль на користь позивача Приватного підприємства Метас 3 206 971,35грн. заборгованості та 38 483,66 грн. - судового збору.

05.06.2026 через систему Електронний суд від ПП Метас (позивач) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на надання правничої допомогу в сумі 40 000,00грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.26р. запропоновано АТ Дніпровська теплоелектроцентраль надати письмові пояснення стосовно заяви ПП Метас про стягнення витрат на надання правничої допомоги.

10.06.25р. від АТ Дніпровська теплоелектроцентраль надійшли додаткові пояснення, за змістом яких відповідач заперечує проти задоволення зазначених вимог у повному обсязі, оскільки заявлений розмір витрат є завищеним, не відповідає ринковим цінам на аналогічні послуги, а також не підтверджений належними доказами фактично витраченого адвокатом часу та обсягу наданих послуг, не надано акт виконаних робіт, який би дав би можливість перевірити кількість витрачених часів адвоката на надання послуг та їх вартість за одну годину. У зв`язку з цим вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.06.26р. розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення призначено у судовому засіданні на 25.06.26р.

Сторони явку представників в засідання не забезпечили, позивач просив здійснювати розгляд заяви без його участі.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані у справу докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно положень ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз положень ч.ч. 3,4 ст. 126 ГПК України свідчить про те, що співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката таким критеріям як складність справи та ціна позову, встановлюється судом за матеріалами справи, при цьому, відповідність зазначеного розміру критеріям часу, витраченого адвокатом, а також обсягу наданих послуг, встановлюється виключно за поданими учасниками справи доказами, зокрема, актами наданих послуг (щодо обсягу наданих послуг), детальним описом робіт (щодо витраченого часу на надання послуг).

Як убачається з матеріалів справи, з першою заявою по суті спору позивач подав суду попередній (орієнтований) розрахунок розміру судових витрат, які він очікує понести в зв`язку з розглядом справи, зокрема, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн.

05.06.26р. ( тобто в межах строків, встановлених ч. 8 ст. 129 ГПК України ) позивачем подано наступні докази в підтвердження витрат на професійну правничу допомогу:

- договір № б/н від 14.01.26р. про надання правничої допомоги;

- додаткова угода № 2 від 20.02.26р. до договору;

- додаток № 1 до договору;

- рахунок - фактуру на оплату №09/03-2026 від 09.03.26р.;

- рахунок - фактуру на оплату №04/06-2026 від 04.06.26р.;

- прибутковий касовий ордер №6 від 10.03.2026 на суму 10 000,00грн.

- платіжна інструкція № 476 від 05.06.2026р. про сплату за надання правової допомоги на суму 20 000,00грн..

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядку.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач просить залишити заяву позивача без розгляду з підстав ненадання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу під час розгляду справи, за умови, що такі докази були в наявності, а також зазначає, що розмір судових витрат на правову допомогу має бути не більше 15 000,00грн.

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, недотримання на її думку, вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України" від 23.01.2014, Горковлюк та Кагановський проти України від 04.10.2018).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом.

Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але і враховуючи також те, чи були вони розумними(§55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Виходячи з критерію розумності адвокатських витрат, зважаючи на те, що юридична кваліфікація спірних правовідносин (стягнення боргу за поставлений товар), є незначною та не вимагала багато часу для надання адвокатом послуг, господарський суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 20 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного , керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 234, 240, 244 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Приватного підприємства Метас про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Акціонерного товариства Дніпровська теплоелектроцентраль ( 51925, м. Кам`янське , вул. Заводська , буд.2 ; код ЄДРПОУ 00130820) на користь позивача Приватного підприємства Метас ( 51925, м. Кам`янське , вул. Сокола Олекси, буд.44 ; код ЄДРПОУ 32697615): 20 000,00грн. - витрат на надання правничої (правової) допомоги. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 25.06.2026р.

Суддя Васильєв О.Ю.