Рішення № 137722421, 25.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2123/26

н/п 2/953/2229/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року

Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Вітюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.,

учасники справи у судове засідання не з`явились

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціна позову 47 957,39 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі Підприємство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), в якому просило стягнути заборгованість в сумі 47 957,39 грн, з яких: 1 559,39 грн за договором про постачання теплової енергії з 01.10.2021 до 30.11.2021, 45 547,04 грн за індивідуальним договором про надання договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 до 01.05.2023, 382,24 грн абонентська плата за період з 01.12.2021 до 01.11.2023, 468, 48 грн за технічне обслуговування за період з 01.07.2022 до 01.11.2023 та судовий збір.

Позовна заява мотивована неналежним виконанням зобов`язання з оплати наданих комунальних послуг.

Виклад позиції відповідача

13.03.2026 від відповідачки надійшла заява, в якій вона просить застосувати позовну давність з жовтня 2021 до квітня 2023. Вказує, що є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрована на біржі праці, у зв`язку з цим просить судові витрати залишити за позивачем. Зазначає, що індивідуальний договір не укладався. Також вказує, що батареї забивались але надалі працівники Підприємства їх прочистили.

22.04.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просив відмовити в задоволенні позову.

Відзив мотивовано таким:

-Підприємство не надало договору купівлі-продажу теплової енергії укладений між ним та ОСОБА_1 після закінчення дії договору № 14529 від 01.02.2015;

- ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Підприємства з заявами стосовно припинення споживання теплової енергії та з проханням відключення її приміщення від мережи теплопостачання;

- ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Підприємства з проханням не стягувати заборгованість за надані послуги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово- комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 № 206, оскільки має статус ВПО.

Додаткові пояснення позивача

18.05.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення в яких він підтримав позов та зазначив таке:

- користування тепловою енергією до 01.12.2021 виконувалось відповідно до укладеного договору № 14529. З 01.12.2021 відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання теплової енергії до вищевказаного приміщення виконується на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії. Вказаний договір включає плату за користування тепловою енергією та абонентську плату;

- постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги. За період з 2022 по 2023 до Підприємство звернень від ОСОБА_1 не надходило. Так як і не було звернень з позовною заявою про стягнення заборгованості;

- позовну давність не пропущено, оскільки спочатку строки було продовжено на час дії карантину, а потім перебіг зупинено на час дії воєнного стану до 04.09.2025.

Процесуальні дії у справі

Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 02.03.2026 прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив спрощене позовне провадження, призначив справу до розгляду, встановив учасникам справи строки для реалізації процесуальних прав.

30.03.2026 у судове засідання з`явилась відповідачка, надала усні пояснення. Вважала, що позов подано неправомірно, оскільки із засобів масової інформації їй відомо, що такі подаватись не мають. Вона є внутрішньо переміщеною особою, що також, на її переконання вказує на неправомірність поданого позову.

21.04.2026 у справу вступив представник відповідача.

28.04.2026 у судове засідання з`явились відповідач та її представник, надали пояснення. Розгляд справи було відкладено до 28.05.2026.

28.05.2026 учасники справи у судове засідання не з`явились, розгляд справи було відкладено до 25.06.2026.

25.06.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

25.06.2026 учасники справи у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення ухвал суду та повісток до електронних кабінетів, що підтверджується довідками суду про доставку електронного документу та згідно зі статтями 128, 272 ЦПК України вважається належним повідомленням. Повідомлення представника вважається належним повідомленням сторони.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідач і його представник у судове засідання не з`явились, жодного клопотання про неможливість розгляду не подали, причин неявки суду не повідомили.

Суд, ураховуючи належне повідомлення учасників справи, клопотання позивача про розгляд справи у його відсутність, розумні строки розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 є власницею нежитлових цокольних приміщень № 1-:-4 літ. А загальною площею 35,8 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.12.2011, посвідченого приватним нотаріусом, зареєстрований в реєстрі за № 3104 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

До справи долучено договір № 14529 від 01.02.2015, укладений Підприємством і ОСОБА_1 , згідно з яким теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Укладення цього правочину учасники справи не заперечують.

Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об`єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, які долучені до матеріалів справи.

На підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Права надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів Україні від 21.08.2019 № 830 та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінет Міністрів України від 11.12.2019 № 1182, на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" www.hts.kharkov.ua мережі Інтернет було розміщено 31.10.2021 індивідуальний договір про надання послуги з постачанні теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води.

Відповідно до п. 4, 5, 32 34 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги. Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

01.06.2022 на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua опубліковано публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (далі - Публічний договір 1) та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (далі Публічний договір 2), який набув чинності для споживачів 01.07.2022.

Згідно з п. 2, 4, 5, 13-15, 30, 31 Публічного договору 1, договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладання договору. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги. Виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим Договором. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги. Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний термін.

Відповідно до п. 2, 4, 5, 13-15, 30, 31 Публічного договору 2, договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладання договору. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги. Виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим Договором. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги. Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний термін.

До матеріалів справи долучено копії вказаних договорів та рахунки фактури на надані послуги.

Згідно з переліком об`єктів відповідачці відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 7090 за адресою: АДРЕСА_1 (ательє, місця загального користування).

За даним особовим рахунком наявна заборгованість у розмірі 47 957,39 грн, з яких: 1 559,39 грн за договором про постачання теплової енергії з 01.10.2021 до 30.11.2021, 45 547,04 грн за індивідуальним договором про надання договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 до 01.05.2023, 382,24 грн абонентська плата за період з 01.12.2021 до 01.11.2023, 468, 48 грн за технічне обслуговування за період з 01.07.2022 до 01.11.2023.

Відповідно до довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.04.2022 № 6123-700118264, від 26.06.2024 № 6342-5003339857 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (за першою довідкою), АДРЕСА_4 (за другою довідкою).

Згідно з копією листа Підприємства від 23.07.2025 № 12-54/5618 адресованого відповідачці повідомлено останній, що згідно з домовленістю ремонтні роботи на системі теплопостачання у вашому приміщенні будуть проведені фахівцями Підприємства з 15.08.2025.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. При цьому такими учасниками є: споживач, виробник, виконавець. Виробник може бути одночасно і виконавцем.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець (підприємство, яке надає житлово-комунальні послуги) зобов`язаний проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання.

Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Аналіз наведених норм вказує, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Власність, відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України, зобов`язує; зокрема, за статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За обставинами цієї справи встановлено, що відповідачка є власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.12.2011, посвідченого приватним нотаріусом, зареєстрований в реєстрі за № 3104 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також сторони не заперечують факт укладення договору № 14529 від 01.02.2015 про постачання теплової енергії. Відповідачка вказувала, що були технічні несправності в системі і за її звернення такі було усунуто, на підтвердження чого сама надала копію листа Підприємства.

Отже, вказані обставини у їх сукупності в повній мірі підтверджують факт наявності договірних відносин між сторонами та фактичне отримання послуги відповідачкою, а тому посилання представника на відсутність підписаного договору суд відхиляє як необґрунтовані.

Суд враховує сталу практику Верховного Суду, що споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі (див до прикладу постанови Верховного Суду від 02.03.2018 у справі № 915/89/16, від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц).

Крім того, відповідачка не заперечує факт отримання послу, а заперечує проти подання позову, обґрунтовуючи це статусом внутрішньо переміщеної особи.

Щодо статусу відповідачки

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій / початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій / завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб", або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Водночас доказів того, що відповідачка інформувала позивача (виконавця комунальних послуг) вона не надає. Посилання представника, що такі здійснювались без надання жодного доказу передбаченого статтею 76 ЦПК України та враховуючи заперечення самого позивача про такі, не може бути визнано доведеним. До того ж, суд враховує, що відповідачка надала доказ відповіді Підприємства про проведення ремонтних робіт за її зверненням. Жодних інших доказів звернення до відповідача, зокрема, що припинення надання послуг відповідачка не надає. Доведення не може ґрунтуватись на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

За таких обставин, ураховуючи принцип змагальності, суд визнає обставини надання послуг та відсутність звернення відповідачки до Підприємства з проханням (вимогою) припинити надання послуг більш вірогідним ніж те, що відповідачка зверталась до позивача з таким. До того ж, суд враховує, що приміщення по якому надавались послуги є нежитловим, тобто переміщення особи не вказує на невикористання такого приміщення, оскільки вона в ньому не проживала.

Щодо посилання відповідачки про звернення з позовом, то суд зазначає, що право на звернення до суду за захистом передбачено статтею 4 ЦПК України, згідно з частиною першою якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Реалізаціє такого є правом позивача.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими позовні вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 47 957,39 грн, з яких: 1 559,39 грн за договором про постачання теплової енергії з 01.10.2021 до 30.11.2021, 45 547,04 грн за індивідуальним договором про надання договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 до 01.05.2023, 382,24 грн абонентська плата за період з 01.12.2021 до 01.11.2023, 468, 48 грн за технічне обслуговування за період з 01.07.2022 до 01.11.2023.

Щодо позовної давності

Відповідачка у відзиві заявила про застосування позовної давності.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 року у справі № 910/18489/20.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі Закон № 2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Отже, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 сформувала висновок, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги за, якими пред`явлено позов заявлено за період з 01.10.2021 до 01.11.2023, тобто, коли позовну давність спочатку було продовжено (через карантин), а потім зупинено (через воєнний стан) і перебіг такої поновлено з 04.09.2025 Законом України № 4434-IX. Позивач звернувся з позовом 24.02.2026, відповідно з 04.09.2025 три роки не минули і підстав для застосування позовної давності немає, оскільки заборгованість виникла в період коли такі строки було продовжено, а потім зупинено.

Отже, підстави для застосування позовної давності відсутні.

Висновки за результатами розгляду заяви

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову Підприємства до ОСОБА_1 в повному обсязі.

Судові витрати

Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у повному обсязі. Положення вказаної статті не передбачають можливість звільнення відповідача від відшкодування таких витрат через його майновий стан.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 133, 141, 223, 263 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованості у розмірі 47 957,39 грн, з яких: 1 559,39 грн за договором про постачання теплової енергії з 01.10.2021 до 30.11.2021, 45 547,04 грн за індивідуальним договором про надання договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 до 01.05.2023, 382,24 грн абонентська плата за період з 01.12.2021 до 01.11.2023, 468, 48 грн за технічне обслуговування за період з 01.07.2022 до 01.11.2023.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 25.06.2026.

Учасники справи:

Позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Роман ВІТЮК