Ухвала суду № 137722346, 24.06.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3371/25

Провадження № 4-с/638/42/26

УХВАЛА

Іменем України

24 червня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді - Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання - Мяснянкіної Г.П.,

скаржника ОСОБА_1 ,

державного виконавця Бригиди Б.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 78295371 з примусового виконання виконавчого листа, виданого у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

в с т а н о в и в:

12 травня 2026 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 78295371 з примусового виконання виконавчого листа, виданого у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Скарга мотивована тим, що рішенням суду від 14.04.2025 у цивільній справі № 638/3371/25 із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку починаючи з 25.02.2025 до повноліття. За вказаним рішенням видано виконавчий лист від 30.05.2025 за № 638/3371/25. Згаданий виконавчий лист прийнятий до виконання Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та по ньому відкрито виконавче провадження № 78295371.

22.04.2026 року скаржник звернувся до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про видачу довідки про заборгованість по аліментах по виконавчому провадженню № 78295371, та 11.05.2026 року отримав розрахунок заборгованості зі сплати аліментів.

ОСОБА_1 з нарахованим сукупним розміром заборгованості, який вказаний у розрахунку, категорично не згоден тому, що державним виконавцем було проведено розрахунок для боржника, який знаходиться на території України у м. Харкові та не має офіційних доходів, однак виконавцем не взято до уваги той факт, що боржник з квітня 2022 року не перебуває не території України, з 25.02.2025 року до 01.08.2025 року перебувала у Німеччині за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 , а з 01.08.2025 і дотепер перебуває у Ізраїлі за адресою: Betsal'el Street 7, Rishon lezion 7526437 тел.+972529540167. Вказані данні з відповідними доказами були надані листом від 28.01.2026 року до Шевченківського відділу ДВС та знаходяться у матеріалах виконавчого провадження № 78295371.

Таким чином, виконавець неправомірно здійснила розрахунок заборгованості, виходячи з середньої заробітної плати по Україні, тоді як відповідно до ч. 1 ст. 195 СК України, заборгованість по аліментах обчислюється з фактичного заробітку (доходу), який платник отримував за кордоном. Оскільки боржник постійно проживає та працює в Державі Ізраїль, розрахунок має базуватися на його реальних доходах у цій країні, які значно перевищують середню зарплату в Україні. Розрахунок на підставі українських показників є штучним заниженням розміру аліментів.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд:

1) Визнати дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марини Єнікеєвої щодо складання розрахунку заборгованості за виконавчім провадженням №78295371 отримане 11.05.2026 року неправомірними;

2) Скасувати розрахунок заборгованості за виконавчім провадженням №78295371 отриманий мною 11.05.2026 року;

3) Зобов`язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості за аліментами з 25.02.2025 по 01.05.2026, виходячи з фактичного доходу, отриманого Боржником на території Німеччині та Держави Ізраїль.

У судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав та просив задовольнити.

Державний виконавець Бригида Б.Ф. проти скарги заперечував.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про судове засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2025 року у справі № 638/3371/25 стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , на користь, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї третини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 25 лютого 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.

Заочне рішення набрало законної сили 20 травня 2025 року.

30 травня 2025 року Шевченківським районним судом міста Харкова видано ОСОБА_1 виконавчий лист № 638/3371/25 на виконання заочного рішення від 17 квітня 2025 року.

Сторонами визнається та відомостями АСВП підтверджується, що 06 червня 2025 року Шевченківським відділом Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 78295371 щодо примусового виконання виконавчого листа № 638/3371/25 від 30 травня 2025 року.

Відповідно до складеного державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мариною Єнікеєвою розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 78295371, сукупний розмір заборгованості боржника ОСОБА_2 за період з лютого 2025 року до квітня 2026 року складає 109298,76 грн.

Дослідженням розрахунку заборгованості встановлено, що заборгованість зі сплати аліментів визначено виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Системний аналіз цитованих норм дає підстави стверджувати, що за загальним правилом заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку платника аліментів, в тому числі, одержаного за кордоном. Водночас, частина 2 статті 195 СК України передбачає, що у разі одержання заробітку (доходу) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, розмір заборгованості визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості в Україні.

Скаржник (стягувач) зазначає, що ОСОБА_2 , яка є боржником у виконавчому провадженні, проживає та отримує дохід у Державі Ізраїль з 01.08.2025 і дотепер.

Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження обставин як щодо проживання боржника в Державі Ізраїль, так і щодо розміру отриманого нею доходу в Державі Ізраїль.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що незалежно від наявності чи відсутності таких доказів, Україна не має договору про правову допомогу з Державою Ізраїль, що підтверджується публічною інформацією на офіційному веб сайті Посольства України в Державі Ізраїль (https://israel.mfa.gov.ua/), дослідженням розділу «Договірно-правова база між Україною та Ізраїлем» якого встановлено відсутність укладеного між Україною та Державою Ізраїль договору про правову допомогу. Також відсутні відомості про укладення договору про правову допомогу між Україною та Державою Ізраїль і на Офіційному порталі Верховної Ради України за посиланням https://zakon.rada.gov.ua.

Таким чином, складений державним виконавцем розрахунок заборгованості боржника ОСОБА_2 відповідає вимогам ч. 2 ст. 195 СК України, оскільки незалежно від факту проживання боржника та отримання нею доходу на території Держави Ізраїль, заборгованості з аліментів має визначатися виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості в Україні (Харківська область) у зв`язку з відсутністю між Україною та Державою Ізраїль договору про правову допомогу.

Згідно зі ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, враховуючи, що дії державного виконавця щодо складення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів відповідали вимогам ч. 1, 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 1, 2 ст. 195 СК України, тому відсутні підстави для визнання таких дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні скарги у повному обсязі.

Керуючись ст. 259-260, 450, 451 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 78295371 з примусового виконання виконавчого листа, виданого у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст ухвали складено 26 червня 2026 року.

Суддя І.П. Латка