Рішення № 137721900, 17.06.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/520/26

Номер провадження 2-о/348/58/26

17 червня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді О.Ю.Максименко

присяжних Б.В.Мойсишина

Т.Я.Дунця

за участю секретаря судових засідань О.Р.Боєчко

за участю представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про визнання особи безвісно відсутньою,

У с т а н о в и в :

Заявник звернулася до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з заявою про визнання безвісно відсутньою ОСОБА_3 , її батька.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживав до моменту зникнення за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 зник з місця свого постійного проживання 06 січня 2025 року, однак про зникнення свого батька їй стало відомо 12.01.2025, після чого вона того ж дня подала відповідну заяву до Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківської області. За вказаним фактом Надвірнянським РВП ГУНП в Івано-Франківській області внесено відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025091200000009 від 13.01.2025 та розпочато розслідування. В рамках досудового слідства у кримінальному провадженні допитано заявника в якості потерпілої, Допитані як свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є мешканцями с. Заріччя, також надали аналогічні за змістом показання, зазначивши, що востаннє бачили ОСОБА_3 06.01.2025. За отриманою інформацією від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області досудове слідство у вказаному кримінальному провадженні на даний час триває, вжиті розшукові заходи по встановленню місця перебування ОСОБА_3 позитивного результату не дали. Разом з тим, на даний час виникла необхідність в управлінні майном ОСОБА_3 , зокрема щодо сплати комунальних та інших платежів за місцем його останнього проживання та реєстрації по АДРЕСА_2 . У зв`язку з викладеним просила визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім та визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном майна ОСОБА_3 ..

Заявник в судовому засіданні вимоги підтримала та надала пояснення, аналогічні викладеному в заяві. Додала, що вона є зареєстрованою за однією адресою з батьком, проте, оскільки особові рахунки на оплату комунальних платежів оформлені на батька, вона не має можливості сплачувати комунальні платежі.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав заяву в повному обсязі та просив її задовольнити. Надав пояснення, аналогічні викладеному в заяві. Клопотань про виклик свідків не заявляв, вважаючи достатнім того, що свідки допитані в межах кримінального провадження.

Представник заінтересованої особи Надвірнянської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з`явився, від державного нотаріуса надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Суд, вислухавши пояснення заявника, представника заявника, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що батьком заявниці ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , зазначений ОСОБА_3 (а.с. 13).

17.10.2009 року ОСОБА_8 зареєструвала шлюб із ОСОБА_9 і змінила своє прізвище на ОСОБА_10 (а.с.14).

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серія, номер НОМЕР_2 , виданий Надвірнянським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 10.02.1999, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5-8).

Відповідно до витягу з ЄРДР від 14.01.2025 року, 14.01.2025 року зареєстроване кримінальне провадження № 12025091200000009 за ч. 1 ст. 115 КК України на підставі заяви ОСОБА_11 про зникнення її батька ОСОБА_3 ( а.с. 15, 16-17).

Згідно інформації наданої Державною прикордонною службою України від 21.04.2026, дані про перетин кордону громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні (а.с.64).

За адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2 , син ОСОБА_12 , дочка ОСОБА_12 , батько ОСОБА_3 , брат ОСОБА_13 (а.с.60).

За змістом частин першої та другої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями свідків.

Цивільне процесуальне законодавство встановлює жорсткі вимоги до порядку отримання та дослідження такого виду доказів як показання свідків, в основі яких лежить принцип безпосередності судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Велика Палата Верховного Суду та Касаційний цивільний суд неодноразово наголошували на тому, що протоколи допиту осіб, складені в інших процесах, не замінюють собою безпосередній допит свідка у цивільному судочинстві.

Враховуючи категоричні заперечення сторони заявника та недотримання процесуального порядку дослідження показань свідків, суд не бере до уваги протоколи допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , надані ними в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місцезнаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Згідно зі ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місті її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

При визнанні фізичної особи безвісно відсутньою настають правові наслідки, визначені ст. 44 ЦК України, а саме встановлюється опіка над її майном.

Відповідно до ст. 306 ЦПК України, у заяві, зокрема, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи.

Таким чином, з аналізу вказаних правових норм, для визнання фізичної особи безвісно відсутньою слід встановити кілька юридичних фактів у їх сукупності, а саме: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання протягом тривалого часу; 2) відсутність відомостей про місце знаходження такої особи в місці її постійного проживання і неможливість їх одержання усіма доступними способами та вжитими заходами; 3) закінчення одного року з моменту одержання останніх відомостей про місце перебування даної особи; 4) визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.

Визнання особи безвісно відсутньою має широке коло правових наслідків, тому мають бути вжитті всі заходи для з`ясування обставин зникнення особи, заходи щодо її розшуку.

Процес розшуку безвісно відсутніх осіб регулюється такими нормативно-правовими актами законодавчого рівня, як Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закони України "Про Національну поліцію" та «Про оперативну-розшукову діяльність».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.05.2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Також належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду від 28.02.2018 року у справі № 317/3139/15-ц).

Тобто, факт зникнення ОСОБА_3 , є предметом здійснення кримінального провадження, в рамках якого тривають слідчі та розшукові дії, однак підтверджень щодо його місцезнаходження або повернення немає. Вказане свідчить про те, що всі можливі правові заходи для встановлення місцезнаходження особи були використані, але не дали результату.

Заявником, при зверненні до суду, вказано легітимну мету встановлення даного факту, яка полягає у необхідності встановлення опіки над майном безвісті відсутнього.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, за наявності обґрунтованих даних про те, що заявнику та іншим заінтересованим особам нічого не відомо про місце перебування ОСОБА_3 , а вжиті заходи для встановлення його місця перебування не дали результатів, з огляду на обставини, які зумовили звернення заявника до суду із даною заявою, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог заяви та наявність підстав для визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім, оскільки факт його відсутності за місцем постійно перебування (проживання) понад рік підтверджується доказами, що не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності, які суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 309 ЦПК України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою.

Щодо заявлених вимог про визначення ОСОБА_2 , опікуном майна ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 44 Цивільного кодексу України на підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус вживає заходів для встановлення опіки над її майном. Заходи для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, вживаються нотаріусом шляхом проведення опису відповідного майна та призначення опікуна над таким майном.

Отже, саме ло повноважень нотаріуса віднесено призначення опікуна над майном безвісно зниклої особи.

За таких обставин, в цій частині заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, 44 ЦК України, ст. 9, 10, 13, 49, 77-81, 89, 229, 259, 263-265, 268, 272-273, 293, 306, 309, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заріччя Надвірнянського району Івано-Франківської області, РНОКПП НОМЕР_3 , безвісно відсутнім.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник заявника: Коваленко Андрій Олександрович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000738 від 01.03.2017, адреса: вул. Лісківська, 7/145 м. Київ.

Заінтересована особа: Надвірнянська державна нотаріальна контора, місцезнаходження юридичної особи: майдан Шевченка, 5 м. Надвірна Івано-Франківської області.

Головуючий суддя О.Ю.Максименко

Присяжні Б.В.Мойсишин

Т.Я.Дунець

Повне судове рішення складено 25.06.2026.