Постанова № 137721867, 26.06.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3493/26

Провадження № 3/345/399/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.06.2026 року м.Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сухарник І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, сержанта з матеріального забезпечення 2 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_2 , військове звання "старший сержант", до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , сержант з матеріального забезпечення 2 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_2 старший сержант ОСОБА_1 , проходячи військову службу в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, у період часу із 15 год. 20 хв. 05.06.2026 по 09 год. 00 хв. 06.06.2026, достовірно знаючи, що виписаний із стаціонарного лікування за порушення лікарняного режиму, командування зазначеної військової частини не повідомляв, обов`язки військової служби не виконував, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, однак надав заяву про слухання справи у його відсутності, вину у вчиненому визнав, просив суворо не карати.

Оскільки судом вжито належних заходів щодо сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, а тому, враховуючи, що його участь у розгляді даної категорії справ відповідно до ст.268 КУпАП не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Крім того, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі прокурора, оскільки згідно вимог ст.250 КУпАП участь прокурора при розгляді даної категорії справ не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, слід прийти до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Частиною 2 цієї статті передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.

Визначення військової службової особи надано у примітці до ст. 172-13 КУпАП, відповідно до якої, під вказаними особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні з 24.02.2022 року введено воєнний стан, строк дії якого на даний час продовжено у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської федерації проти України. Також указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17.03.2014 №303 та продовжується до оголошення (набрання чинності) окремого рішення президента України про демобілізацію.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Згідно з ст.ст. 3,68 Конституції України - Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Приписами ст. ст. 11-16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Пунктом 4 Дисциплінарного статуту встановлено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

У відповідності до вимог ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовців сержантського складу є начальником за військовим званням для військовослужбовців рядового складу однієї з ними військової частини.

Відповідно до функціональних обов`язків, сержант із матеріального забезпечення зенітної кулеметної роти в мирний і воєнний час відповідає за надання командирові зенітної кулеметної роти інформації та пропозицій з питань професійного розвитку, просування по службі та інших питань проходження військової служби військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу роти, їх навчання і виховання, військову дисципліну, організацію правильного зберігання і експлуатації озброєння, техніки та іншого майна роти, підтримання внутрішнього порядку в підрозділі, правильне несення служби добовим нарядом роти.

Сержант із матеріального забезпечення підпорядковується командирові зенітної кулеметної роти та є прямим начальником для військовослужбовців.

Сержант із матеріального забезпечення зобов`язаний: організовувати приймання, зберігання, облік та видачу матеріальних засобів (речового майна, продовольства, пально-мастильних матеріалів, інженерного та іншого майна);вести встановлену документацію з матеріального обліку, контролювати її правильність і своєчасне оформлення;здійснювати постійний контроль за фактичною наявністю матеріальних засобів та їх відповідністю обліковим даним;забезпечувати правильне зберігання майна, дотримання умов експлуатації та запобігання його псуванню чи втраті; своєчасно доповідати командиру про нестачі, надлишки, пошкодження або непридатність матеріальних засобів;організовувати підготовку майна до використання в польових умовах та під час виконання бойових (службових) завдань;брати участь у проведенні інвентаризацій, перевірок та службових розслідувань щодо матеріальних цінностей;контролювати правильність використання майна особовим складом підрозділу; забезпечувати підрозділ матеріальними засобами під час переміщення,ротацій, навчань та бойових дій.

Сержант з матеріального забезпечення має право: вимагати від військовослужбовців дотримання правил користування та збереження майна;вносити пропозиції командиру щодо покращення системи матеріального забезпечення; отримувати необхідні відомості та документи для виконання покладених обов`язків; доповідати про виявлені порушення та недоліки у сфері матеріального забезпечення.

Сержант з матеріального забезпечення несе відповідальність за: збереження та правильне використання закріпленого за ним майна; достовірність облікових даних і звітності; своєчасне та повне забезпечення підрозділу матеріальними засобами;дотримання вимог безпеки під час роботи з матеріальними засобами.

Таким чином, старший сержант ОСОБА_1 за своїм військовим званням та службовими обов`язками наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та є військовою службовою особою.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, крім визнання своєї вини, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами у справі.

Протоколом №29 про вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП від 08.06.2026, згідно якого ОСОБА_1 , сержант з матеріального забезпечення 2 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_2 старший сержант ОСОБА_1 , проходячи військову службу в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, у період часу із 15 год. 20 хв. 05.06.2026 по 09 год. 00 хв. 06.06.2026, достовірно знаючи, що виписаний із стаціонарного лікування за порушення лікарняного режиму, командування зазначеної військової частини не повідомляв, обов`язки військової служби не виконував, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Протокол складений уповноваженою на те особою із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, без зауважень. В протоколі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що вину визнає, просить суворо не карати.

Поясненнями ОСОБА_1 від 08.06.2026 у якому зазначено, що у період часу із 15 год. 20 хв. 05.-6.2026 по 09.год 00хв. 06.06.2026 , достовірно знаючи, що виписаний із стаціонарного лікування за порушення лікарняного режиму, не прибув вчасно до розташування військової частини НОМЕР_2 , командування зазначеної військової частини не повідомляв, обов`язки військової служби не виконував. Вказаний факт підтвердив, вину визнав.

Витягом із наказу ТВО начальника штабу заступника командира військової частини НОМЕР_2 № 254 від 22.08.2024 згідно якого сержанта ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період. Переліком функціональних обов`язків сержанта із матеріального забезпечення зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_2 , з яким ОСОБА_1 ознайомився.

Копією виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5925 стосовно ОСОБА_1 , з якої вбачається, що останній перебував на стаціонарі з 03.06.2026 по 05.06.026.

Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

За таких обставин, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.172-15 КУпАП, а саме вчинення військовою службовою особою, недбалого ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, доведена.

Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши усі зібрані у справі докази, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції даної статті, а саме у вигляді штрафу, що на думку суду, буде відповідати завданням КУпАП та достатнє для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових адміністративних правопорушень.

Згідно із ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Разом з тим, у відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Суд враховує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, правопорушення вчинено під час виконання службових обов`язків, що підтверджується матеріалами справи, а тому ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.9,24,27,36,40-1,172-14,172-15,245,247,251,252,280,283,284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч.2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, за наступними реквізитами: отримувач - ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ м.Калуш/21081100, код отримувача - (ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN) - UA628999980313060106000009614, код класифікації доходів бюджету 21081100.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищенаведений строк, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, що складає 34000,00 (сто сімдесят) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: