Рішення № 137721175, 23.06.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 308/17242/24

Провадження № 2/175/1778/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"23" червня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Войтуха О.М.,

за участі секретаря судового засідання Волошка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Конопіхін А.В. звернувся до суду з позовом, в якому просив постановити рішення, яким визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном на один місяць з часу набрання законної сили рішення суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2025 року позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначене підготовче судове засідання у справі. Ухвалою від 10 листопада 2025 року витребувано у приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Горової Яни Олександрівни засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, в судоде засідання не зявився.

Представник відповідача Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області повідомлений належним чином про дату, місце і час судового засідання, заяв не подавав.

Вивчивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як передбачено ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке зареєстровано Тячівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та видано 30 червня 2022 року, актовий запис №135.

Родинні зв`язки підтверджуються:

-Свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , що є матір`ю позивачки, серії НОМЕР_2 від 25 грудня 1954 року, актовий запис №1155, згідно з яким в графі «батько» зазначений « ОСОБА_2 »

-Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , що видане 11 травня 2007 року та зареєстроване відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №1221, відповідно до якого мати позивача ОСОБА_3 змінила прізвище після реєстрації шлюбу на « ОСОБА_4 ».

-Свідоцтвом про народження позивача на ім`я ОСОБА_5 , серії НОМЕР_4 від 30 травня 1992 року, актовий запис №537, в графі якого «мати» зазначена ОСОБА_6 .

-Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , що видане 26 серпня 2017 року, яке зареєстровано Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №364, згідно з яким позивачка ОСОБА_1 змінила своє дівоче прізвище після реєстрації шлюбу з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_7 ».

Відповідно до свідоцтва про смерть від 07 лютого 2013 року, що зареєстроване Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Слов`янську реєстраційної служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №211, мати заявника ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до заповіту ННК 707488 від 01 вересня 2018 року, що зареєстрований в реєстрі №2-2968, складений та посвідчений державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори Фареником О.О. ОСОБА_2 , заповів все майно, що належало йому на день його смерті за законом або за заповітом: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а в разі її смерті: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в рівних частках кожній.

Згідно з поясненням приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Горової Яни Олександрівни, останньою зазначено, що вивчивши подані 19 серпня 2024 року документи ОСОБА_1 на видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлого діда ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що після відкриття спадщини пройшло більше 6 місяців та позивачем не надано документів щодо спільного проживання за однією адресою з померлим.

Відповідно до копії довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщенної особи від 30 червня 2024 року №2106-7002054877 заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 30 червня 2024 року фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

У свою чергу, позивачка зазначає, що не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, так як через бойові дії на території Донецької області була позбавлена можливості звертатися до будь-яких державних органів. Саме тому, після постановки на облік 30 червня 2024 року, як внутрішньо-переміщена особа, відразу звернулася до нотаріуса.

На виконання ухвали Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2025 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Горовою Яною Олександрівною від 30 травня 2026 року надано лист №41/01-16 від 01 грудня 2025 року, в якому зазначено, що спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 нею не заводилася, у зв`язку з чим надати копію вона не має можливості.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Разом з тим, позивач наведених вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ суд перевіряє наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

За положеннями ст. ст. 12,81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах,передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, суд приймає до уваги наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суд вважає такий строк достатнім для реалізації позивачем права на подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1222, 1261, 1270, 1272 ЦК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк тривалістю 1 (один) місяць з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нею заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реквізити сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач КРАМАТОРСЬКА МІСЬКА ВІЙСЬКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ КРАМАТОРСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЄДРПОУ 44691014, адреса: 84300, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Краматорськ, пл. Миру, будинок 2.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Войтух