Ухвала суду № 137720483, 25.06.2026, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 587/19/26

Номер провадження 6/573/58/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Черкашиної М.С.,

з участю секретаря Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Суть заяви.

У червні 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 , про розстрочення виконання рішення Білопільського районного суду Сумської області від 21 травня 2026 року №587/19/26, про стягнення з нього на користь ТОВ "Новий Колектор" заборгованості у сумі 30 000 грн за договором кредитної лінії № 0683-3482 від 25.04.2021, а також 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору шляхом розстрочки виконання судового рішення на 1 рік (12 місяців).

Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що він не може сплатити заборгованість одазу, оскільки нерухомого майна не має та орендує житло, також не має постійного доходу, про що надає довідки з ПФУ ОК-5 та ОК-7.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03 червня 2026 призначено судове засідання у справі на 25.06.2026.

Заяви, клопотання.

У судове засідання ОСОБА_2 не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання останній відсутній, інформації щодо своєї адреси суду не надав, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка вручена йому належним чином (а. с. 86).

Представник ТОВ «Новий Колектор» у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином відповідно до вимог ЦПК України (а.с.84,85).

Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Дослідивши матеріали заяви, письмові докази та матеріали цивільної справи №587/19/26, суд дійшов таких висновків.

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 21 травня 2026 року у справі №587/19/26 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (місце знаходження: м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» 30 000 (тридцять тисяч) гривень заборгованості за договором кредитної лінії № 0683-3482 від 25.04.2021, а також 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору (а.с. 66 - 68).

Рішення направлено поштовим зв`язком за адресою місця реєстрації відповідача 22.05.2026 (а.с. 68).

Норми права, які застосовує суд та мотиви їх застосування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до положень статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом частини 2 статті 435 ЦПК України, заява про розстрочення виконання рішення має бути розглянута судом у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, при цьому явка учасників справи не є обов`язковою.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником.

Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Саме такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 2-54/08.

Право на звернення до суду звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочки виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Тобто, перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у національному законодавстві є нечітким. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку відстрочки виконання остаточного рішення у законі відсутнє.

Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для відстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

Системне тлумачення положень ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що відстрочення, розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 листопада 2024 року у справі № 824/111/22, провадження № 61-13176ав24.

Окрім того, під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду, обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто, стягувача.

Підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2023 року у справі №295/5781/19 також звернув увагу на те, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення. Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі №9901/598/19.

ЄСПЛ у своїй практиці акцентує увагу на тому, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Тобто, довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправданим за конкретних обставин справи.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Висновки суду.

Питання щодо розстрочення виконання рішення суду може бути вирішено судом як під час ухвалення рішення, так і під час вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та інших органів (посадових осіб), що врегульовані Розділом VI ЦПК України, за клопотанням сторони.

Під час ухвалення рішення у справі №587/19/26 суд питання щодо розстрочки його виконання не вирішував, оскільки питання не ставилося ні позивачем, ні відповідачем. Відтак, це питання може бути вирішено в порядку виконання судового рішення.

Ступінь вини відповідача у виникненні спору про стягнення заборгованості за кредитними договорами, досліджена при ухваленні рішення суду про стягнення з відповідача вказаної заборгованості, з урахуванням всіх обставин, позовні вимоги було задоволено.

Суд, зазначає, що з моменту укладення кредитного договору між сторонами, звернення позивача до суду з позовом про стягнення боргу за кредитним договором, ухвалення судового рішення по справі, минув час, протягом якого відповідач мав змогу частково погашати заборгованість перед позивачем, однак доказів цього не надано. Скрутне матеріальне становище та відсутність нерухомого майна, на яке посилається заявник, не підтверджене належними та допустимими доказами по справі, тобто суд не може зробити висновки про те, що фінансове становище заявника наразі скрутне чи погіршилося у порівнянні з періодом, коли було укладено кредитний договір. Заявником до заяви долучено лише довідки з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, з яких вбачається, що з 2021 року (25.04.2021 дата укладення кредитного договору) заявник періодично мав дохід, проте заходів для погашення заборгованості не вживав.

Крім того, суд зазначає, що незадовільний майновий стан, не є безумовною підставою для розстрочки виконання рішення суду, оскільки при укладенні кредитного договору на умовах, зазначених в ньому, заявник повинен був враховувати розмір своєї заробітної плати чи інших доходів. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 2-1230/11, провадження № 61-33465 св18.

Таким чином вимога про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню.

Як передбачено частиною 7 статті 435 ЦПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись статтею 435 ЦПК України, - суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про розстрочення виконання рішення суду від 21.05.2026 у цивільній справі №587/19/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Сумського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Черкашина М.С.