Ухвала суду № 137720062, 25.06.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/2174/26

Провадження № 1-кс/946/1094/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заявуОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

25.06.2026 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 27 березня 2026 року на автомобіль марки «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, який поміщено на спец майданчик №11 ГУНП в Одеській області та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

В судове засідання заявник не з`явився, в заяві зазначив про розгляд справи без його участі

В судове засідання дізнавач та прокурор не з`явилися, проте старший дізнавач СД Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 надала заяву, в якій зазначила, що не заперечує проти скасування арешту на автомобіль марки «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , та просить розглянути клопотання за їх відсутності.

В силу ст. 107 КПК технічні засоби фіксування процесу не застосовувалися.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За змістом ч.ч.1, 2, 4 ст.170 КПК України арешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається зі змісту статей 170, 173 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення особи можливості відчужувати певне майно або користуватися ним; судом застосовується найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукувані) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів. Повідомлення про підозру, відповідно до 276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчинені кримінального правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що СД Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №120261661500000098 за ознаками кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 березня 2026 року було накладено арешт, зокрема, на вилучені в ході огляду місця події 25.03.2026, за координатами 45.509874,28.990367 на узбережжі озера Катлабух між селищем Катлабух та селом Вишневе Ізмаїльського району Одеської області, а саме:

- транспортний засіб марки «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, який поміщено на спец майданчик №11 ГУНП в Одеській області;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , упаковане до сейф-пакету НПУ СRI1204595.

Постановою старшого дізнавача СД Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 від 15.06.2026 кримінальне провадження №120261661500000098 за ознаками кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, закрито.

За змістом ч.ч.1, 2, 4 ст.170 КПК України арешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається зі змісту статей 170, 173 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення особи можливості відчужувати певне майно або користуватися ним; судом застосовується найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукувані) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів. Повідомлення про підозру, відповідно до 276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчинені кримінального правопорушення.

Як встановлено, постановою старшого дізнавача СД Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 від 15.06.2026 кримінальне провадження №120261661500000098 за ознаками кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, закрито.

На думку суду, доцільності заборони власнику майна зберігати, користуватись та розпоряджатися своїм майном відсутня. Отже слідчий суддя доходить до висновку про наявність підстав для скасування арешту на автомобіль марки «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та таке майно підлягає поверненню власнику.

В силу ст. 309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 174, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 березня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120261661500000098 за ознаками кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, а саме на транспортний засіб марки «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Автомобіль «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 повернути негайно без оплати за зберігання власнику, уповноваженій ним особі або особі, у якої воно було вилучено ( ОСОБА_3 ).

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1