Ухвала суду № 137719494, 25.06.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3962/25

Провадження № 1-кп/459/269/2025

УХВАЛА

судового засідання

25 червня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Шептицький кримінальне провадження № 12025141150000547 від 22.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Шептицького міського суду Львівської області перебуває дане кримінальне провадження.

Прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що обставини, які були підставою для обрання такого, на даний час не відпали.

Обвинувачений подав клопотання, у якому просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Обгрунтовуючи подане клопотання посилається на те, що перебуває під вартою тривалий час, просив врахувати наявність у нього стійких соціальних зв`язків, а саме: наявність житла; двох малолітніх дітей. Зазначає, що позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, так як всі докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені. Також, звертає увагу, що під час судового розгляду було допитано потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, а тому відсутній ризик незаконного впливу на таких. Водночас, обвинувачений просить у випадку задоволення клопотання прокурора, визначити розмір застави.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , зазначивши, що інші запобіжні заходи, які не пов`язані з триманням під вартою, не здатні запобігти вищенаведеним ризикам, з метою забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, при цьому також послалася на втечу останнього під час затримання на досудовому слідстві. Клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт заперечила.

Обвинувачений заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, просить змінити йому запобіжний захід.

Захисник також заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки вважає, що наведені в клопотанні ризики відсутні, всі докази кримінального провадження судом вже досліджені, тому просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників, суд приходить до наступного.

Згідно з ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ч.1 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою подано до суду прокурором відповідно до ст.199 КПК України та відповідає вимогам ст.184 цього Кодексу.

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Згідно вимог ч.1 ст.194 КПК України суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно наведених вимог у сукупності з положеннями ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. А відповідно до положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

10.10.2025 ухвалою слідчого судді Шептицького міського суду Львівської області обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалою суду неодноразово було продовжено, востаннє 28.04.2026 строком на 60 днів, до 26.06.2026 включно.

При наданні оцінки ступеню ризику втечі, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, суд враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (справа «Бекчиєв проти Молдови»).

Судом, при оцінці суворості можливого покарання та досліджених обставин, які оцінені в сукупності, встановлено, що існує наявність даного ризику та не встановлено стримуючі фактори, які свідчать, що обвинуваченим не будуть вживатися спроби для запобігання відправлення правосуддя.

Судом оцінені в сукупності: вагомість наявних доказів про обґрунтованість обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, зокрема, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред`явленого йому обвинувачення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його виним.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність.

За змістом статті 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

З моменту взяття обвинуваченого під варту, і продовження такого запобіжного заходу та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою також не встановлено.

Враховуючи наведене, а також враховуючи особу обвинуваченого, його характеризуючі дані, ризики, які стали підставою для обрання і надалі продовження щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які продовжують існувати і не зменшилися, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки, є підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, допит свідків судом ще не завершено, тому ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, має місце.

Судом не здобуто відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені статті 177 КПК України. Оцінка обставин, на які посилається обвинувачений, не свідчить про те, що ризики, які стали підставою для обрання і надалі продовження щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зменшилися чи перестали існувати. Таким чином, суд приходить до висновку, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків, внаслідок чого клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту задоволенню не підлягає, обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ст.183 КПК України суд вважає за доцільне визначити обвинуваченому заставу у виді 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.177, 182, 183 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 23.08.2026 включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у виді 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 83200,00 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Львівській області. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26306742. Банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Рахунок отримувача: UA918201720355299001500000757.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Шептицький міський суд Львівської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави на обвинуваченого покласти наступні обов`язки: прибувати на виклики суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

У разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 5-ти діб з часу її проголошення, а обвинуваченим з часу отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_1