Ухвала суду № 137718789, 22.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8400/26-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2026 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Зінченко І.І.,

розглянувши заяву представника позивача - адвоката Лемещук Наталі Вадимівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.02.2026 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 (далі - відповідач-1, ОСОБА_2 ), Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (далі - відповідач-2, ДО «УКРНОІВІ») про визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити дії.

17.06.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва в підсистемі «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Лемещук Наталі Вадимівни надійшло заява про забезпечення позову шляхом встановлення заборони: відповідачу-1, ОСОБА_2 , до набрання рішенням суду законної сили, передавати у будь-який спосіб повністю або частково майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 30.01.2025 року «ІНФОРМАЦІЯ_1» або відмовлятися від зазначеного промислового зразка за свідоцтвом № НОМЕР_1 повністю або частково; відповідачу-2, Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (код ЄДРПОУ 44673629, місцезнаходження: вул. Дмитра Годзенка, 1, Kиїв, 01601), до набрання рішенням суду законної сили, вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на промислові зразки стосовно власника промислового зразка за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 30.01.2025 року « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в тому числі зміни, пов`язані з відмовою від зазначеного промислового зразка, та здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність». 22.06.2026 року після судового засідання відповідну заяву передано головуючому судді Григоренко І.В.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що з урахуванням предмету спору, існує ризик, що відповідач в подальшому може здійснити будь-яким чином відчуження права інтелектуальної власності на промисловий зразок та невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, оскільки існує ризик продажу майна, яке є предметом спору, на користь третіх осіб.

У відповідності до положень частини першої ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 23.05.2026 року у даній справі позивачем подано заяву про зміну (уточнення) предмету позову, відповідно до якої одна з вимог позовної заяви, а саме, вимога про визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_1 на промисловий зразок « ІНФОРМАЦІЯ_1 », власником якого є відповідач-1 - ОСОБА_2 , була змінена, а саме: «визнати права Відповідача 1, ОСОБА_2 , на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом на промисловий зразок № НОМЕР_1 , зареєстрованим у Державному реєстрі України промислових зразків 30.01.2025 року, недійсними повністю».

В свою чергу, позивач зазначає, що невжиття вищевказаних заходів забезпечення позову може призвести до наступного: відповідач-1 може передати іншій особі/особам майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 30.01.2025 року «ІНФОРМАЦІЯ_1» повністю або частково; відповідач-1 може відмовитися від вказаного промислового зразка (майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок) повністю або частково; відповідач-2 ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» на підставі наданих відповідачем-1 або іншою особою документів, може внести до Державного реєстру свідоцтв України на промислові зразки відомості стосовно власника та статусу промислового зразка за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 30.01.2025 року « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч. 6, 7, 8 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Вид забезпечення позову, який представник позивача просить застосувати, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такі висновки також сформовані колегією суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (6-846цс16).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника), покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із вимогою позову, суд вважає, що заява представника позивача - адвоката Лемещук Наталі Вадимівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити дії, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1-3 статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Враховуючи предмет позову та захід забезпечення позову, суд дійшов висновку, що на даній стадії зустрічне забезпечення судом не застосовується.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, учасники справи мають право подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову, яке вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149, 151, 152, 153, 260, 261, 353, 354, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача - адвоката Лемещук Наталі Вадимівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до набрання рішення суду у даній справі законної сили, передавати у будь-який спосіб повністю або частково майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 30.01.2025 року «ІНФОРМАЦІЯ_1», або відмовлятися від зазначених майнових прав за свідоцтвом України № НОМЕР_1 повністю або частково.

Заборонити Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (01601, м. Київ, вул. Дмитра Годзенка, буд. 1, код ЄДРПОУ 44673629), до набрання рішення суду у даній справі законної сили, вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на промислові зразки стосовно власника промислового зразка за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 30.01.2025 року « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в тому числі зміни, пов`язані з передачею у будь-який спосіб або ж відмовою від майнових прав за свідоцтвом України № НОМЕР_1 , та здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач-1: ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач-2: Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»: 01601, м. Київ, вул. Дмитра Годзенка, буд. 1, код ЄДРПОУ 44673629.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва (з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до суду апеляційної інстанції) шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 22.06.2026 року.

Суддя І.В. Григоренко