Ухвала суду № 137717891, 11.06.2026, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/1272/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року с. Кринички

Суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Криничанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорна Оксана Василівна, Голопристанська державна нотаріальна контора Херсонської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з цією заявою, згідно якої просить встановити факт, що арешт нерухомого майна - невизначене майно, все майно ОСОБА_2 , причина відсутності коду: інша причина відсутності коду, реєстраційний номер обтяження 8112. Згідно даних з Державного реєстру речових прав обтяження, зареєстровано Голопристанською державною нотаріальною конторою Херсонської області на підставі постанови, АА661987 від 26.04.2004 Голопристанський місцевий суд, все майно; арешт (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 2490082, архівний номер 2660109HERSON801, архівна дата 18.11.2002, дата виникнення 18.11.2002 № реєстру: 262597-1032, внутр. № 850108332CF3452F763D; невизначене майно, все майно, не вказ. состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, ОСОБА_2 , причина відсудності коду: інша причина відсутності коду. Згідно з даних з Державного реєстру речових прав обтяження, зареєстровано Голопристанською державною нотаріальною конторою Херсонської області на підставі повідомлення, 2717, 12.11.2002, Голопристанський народний суд, Гопри держнотконтора, не стосується майна, яке належить ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Криничанським РВ УМВС України у Дніпропетровській області29 грудня 1998 року, ІНН: НОМЕР_2 .

При вирішенні питання про прийняття заяви до розгляду, суд прийшов до висновку, що необхідно відмовити у відкритті провадження у справі з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Положеннями частини першої статті 315 ЦПК України визначено перелік категорій справ, факт яких можливо встановити у судовому порядку. Також, частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх становлення.

Частина 1 ст. 318 ЦПК України встановлює вимоги до заяви, а саме, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ч. 2 ст. 318 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя ухвалою відмовляє у відкритті провадження. (Пункт 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що має юридичне значення»)

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року в справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19) зазначено, що «для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би факт, що має юридичне значення, але йому в цьому було відмовлено (із зазначенням причин відмови)».

Заявницею не додано доказів про те, що вона зверталась до відповідних органів Міністерства юстиції України з відповідними зверненнями.

З наведених підстав та обґрунтувань, суд приходить до висновку, що заявниці слід відмовити у відкритті провадження за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, поданої в порядку окремого провадження, оскільки порушений позасудовий порядок.

Окрім того, встановлено, що заявниця вже зверталась до суду з аналогічною заявою, однак, ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті провадження. Тому, суд вважає за належне додатково зазначити та звернути увагу, що відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що повторне подання до суду завідомо недолікових позовних заяв, без усунення раніше встановлених недоліків, може свідчити про зловживання процесуальними правами, що є неприпустимим (зокрема, правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду).

Систематичне подання позовів, які не відповідають вимогам ЦПК України, створює необґрунтоване процесуальне навантаження на суд та суперечить завданню цивільного судочинства.

Європейський суд з прав людини у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» наголосив, що сторони повинні проявляти належну сумлінність у веденні процесу та утримуватися від дій, які призводять до затягування чи ускладнення судового розгляду.

Суд звертає увагу, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 186, 293, 315, 353 ЦПК України, ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Криничанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорна Оксана Василівна, Голопристанська державна нотаріальна контора Херсонської області, про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.

Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , 665,60 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 2M3L-162S-2M5E від 04 червня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: В. В. Лісняк